Як digital-агенції ведуть свої соцмережі — 4 сучасні та робочі стратегії

Стратегія №1. Просвітництво

Агенції, що працюють за такою стратегією, діляться новинами про нові інструменти соціальних мереж, чеклистами, порадами, добірками тощо — одним словом, тим, з чим щодня має справу фахівець, що працює з соцмережами. Ця позиція дозволяє передавати знання та водночас демонструвати власну експертність.

Плюси

• З подібною стратегією агенція може працювати навіть в особі одного спеціаліста.
• Хороша динаміка підписок: такими сторінками цікавляться, й вони стають джерелом знань для інших.
• Клієнти теж полюбляють поглиблювати навички у сфері соціальних мереж, тому агенція, що реалізує цей вид комунікації, викликає інтерес і довіру.

Мінуси

• Такий контент потрібно створювати регулярно і розвивати всі свої медіа, задіюючи різні канали комунікації (тобто залучати не одного фахівця, а цілий відділ).
• Якщо публікується базовий контент, то за цими агенціями слідкують бізнеси або спеціалісти без глибокої digital-експертизи. Зазвичай — малий бізнес і джуни.
• Якщо ж відбувається демонстрація експертизи в очевидних речах та переказуються чиїсь кейси, це може відлякати професіоналів і «статусних» клієнтів.

Приклади

Яскравий приклад реалізації цієї стратегії — Instagram-сторінка ком’юніті-агенції OMG Agency. Тут — близько 50 % просвітницького контенту. Він, як і візуальний ряд, максимально відповідають поставленій цілі — по-справжньому friendly і легко зчитуються. OMG Agency зібрала в Instagram найбільшу кількість підписників серед усіх українських агенцій — 33 000. 

Тримайте ще декілька прикладів сторінок агенцій, що обрали стратегію розвитку освітнього напряму:

1. Українська SMM-пекарня Kalach Agency.
2. SMM-бюро Shche.
3. SMM-агенція Kukurudza (цікаво, що навчальний блог значно популярніший від сторінки агенції).

Стратегія №2. Генерування жартів

Цю стратегія доволі рідко реалізовується в чистому вигляді. Здебільшого тому, що підходить насамперед тим, хто має багато запалу і мало обмежень у контексті комунікації. Її зазвичай обирають агенції на етапі розвитку, коли клієнтів недостатньо і є потреба залучити якомога більше нових. Генерувати жарти — складно, оскільки дописи мають бути стабільно смішними й актуальними. Тому такий контент розбавляють навчальним, зберігаючи при цьому загальний жартівливий тон. 

Плюси

• Не потребує доказів попередніх досягнень та демонстрування реалізованих проєктів — підтверджувати експертність можна через меми.
• Якщо клієнт зацікавлений саме в такому форматі комунікації, це 100 % метч.
• Можна підвищувати залученість на інфоприводах, трендах і ситуативних дописах.
• Це зацікавлює підписників: молоді фахівці позитивно реагують на жарти й меми.

Мінуси

• Часто і добре жартувати — робота непроста, якщо ти хочеш, щоб кожен із дописів був смішним.
• Найбільш органічно підходить для комунікації в X (ексTwitter).
• Робота із соцмережами — не тільки жарти чи ситуативи. У фахівців, які очікують лише веселощі, можуть статися розрив шаблону та вигорання.

Приклади

TikTok львівської агенції Bro побудований цілковито на жартах із життя команди. Невідомо, чи конвертується це в ліди, проте, якщо агенція захоче продемонструвати потенційним клієнтам свої можливості роботи в TikTok, достатньо просто надіслати посилання на власну сторінку, щоб клієнт побачив, як це працює, та оцінив навички команди у створенні жартівливого контенту.

Більше прикладів генерації жартів як стратегії знайдете тут.

1. SMELO.
2. WOO.
3. OMHOME. 

Стратегія №3. Команда

Така стратегія базується на контенті з зображенням команди і стосується не лише рубрики «Наші спеціалісти», а й показу клієнтів через роботу людей і власне процеси — подані як жарт чи навчання професії. Фактично це стратегії №1 і №2, реалізовані через команду агенції.

Плюси

• Люди в контенті сприймаються краще, ніж ілюстрації чи картинки з фотобанку.
• Це свідчить про те, що в агенції є людський ресурс, а комунікація в команді налагоджена.

Мінуси

• Візуальна реалізація такої стратегії потребує більше годин роботи, порівнюючи з рештою згаданих.
• Якщо позначати людей у публікаціях, на них можуть звернути увагу рекрутери інших агенцій.
• Без хороших ідей для контенту сторінка матиме вигляд альбому з фото команди.

Приклади

Спеціалісти агенції Palatka максимально вдало реалізують цю стратегію. Вони не тільки витримують фото- і відеоконтент в одній колірній палітрі, враховують розмірну сітку для тих, кого знімають, а ще й транслюють карпатський колорит. Серед плюсів і те, що в контенті показується вся команда агенції без акценту на її засновниках.

А ось вам — інші приклади комунікації через команду:

1. 8tag.
2. Sens.
3. Kontora.

Стратегія №4. Успіх

Доволі очевидна стратегія, погодьтеся. Ключовий акцент роблять на перемогах і здобутках агенції: нові нагороди на фестивалях та місця в рейтингах, виграні тендери і продовження контрактів, розповіді про кейси та публікації в ЗМІ. 

Безперечно, сильні агенції прагнуть формувати ринок. Тому органічним у межах цієї стратегії є створення додаткової цінності: аналіз ринкових процесів, пошук ефективних рішень, проведення досліджень, галузеві звіти чи виступи на конференціях.

Плюси

• Успіх — це магніт. І він притягує клієнтів, які також націлені на результативну діяльність. Тобто взагалі всіх. Інакше кажучи, кожен прагне працювати з переможцями.
• Магніт працює й щодо потенційних працівників. Всі хочуть бути дотичними до перемог, вигравати на фестивалях, створювати комунікації, про які говоритимуть.
• Такі агенції потребують спікерів, тому приходять висококваліфіковані фахівці.
• Підтримка галузі виокремлює агенції з подібною комунікацією серед інших і сприяє статусу й репутації.

Мінуси

• Агенція не може самостійно створювати інфоприводи. Щоб у чомусь перемогти, спочатку потрібно принаймні взяти в чомусь участь. Круті проєкти залежать від сприйняття клієнтів, фестивальні нагороди — від кейсів, а успіхи колег — від команди, яка разом із ними працює.
• Реалізація такої стратегії потребує не лише віри у власний успіх, а й реального підтвердження перемог агенції.
• Стратегія демонстрації успіху майже в усіх агенцій схожа, адже складно вирізнятися, якщо здобутки демонструють і конкуренти.
• Створення додаткової цінності передбачає залучення значного людського ресурсу та бюджету для генерації контенту: від достойної зарплати хорошим фахівцям до відчутних витрат часу команди. 

Приклади

Приклад реалізації стратегії — комунікативна агенція Рostmen. Це той випадок, коли успіх не вигаданий, імітувати нічого не потрібно, а компанія публікує власні кейси, перемоги та шортлисти, до яких увійшла. Команда вдало використовує інфоприводи, а також створює їх сама. 

Додатково — ще декілька прикладів реалізації стратегії успіху:

1. Digital-агенція Моko.
2. Publicis.
3. Контент-хаб VIVID.

Підсумуємо

Ми розглянули чотири стратегії, які агенції використовують, ведучи комунікацію в соціальних мережах. Вибір залежить від цілей:

• Стратегія генерації жартів найкраще працює для рекрутингу.
• Просвітництво — для залучення нових підписників.
• Комунікація через показ команди добре її утримує та зацікавлює потенційних працівників.
• Стратегія успіху корисна, коли йдеться про великі компанії. Підходить для залучення і співробітників, і клієнтів.

Крім того, трапляються агенції із, здавалося б, відсутньою стратегією — епізодичними чи несистемними публікаціями без єдиної дизайн-системи та постійними експериментами з контентом. Це пов’язано зі значним потоком завдань і нестачею відповідного ресурсу. Цікавою з такого погляду є Rozmay.

У невеликих командах можливий варіант, коли основна комунікація ведеться з профілю директора, а сторінка агенції просуває його особистий бренд: репостить і спрямовує туди аудиторію.

Серед описаних стратегій немає найефективнішої — кожна з них може бути актуальною на відповідному етапі розвитку агенції:

• На початку доцільніше використовувати стратегію просвітництва. Це найповніше відповідає невеликій команді та клієнтам із категорій малого й середнього бізнесу.
• Залучаючи дедалі більше співробітників і гучніші проєкти, агенція вже готова показувати команду.
• З подальшим розростанням можливі періоди інформаційної тиші: коли не вистачає рук для власного контенту, але й недостатньо ще бюджету для залучення окремого фахівця з комунікації.
• Після накопичення бюджету, необхідного для залучення хороших спеціалістів, а також переконливої кількості кейсів та відповідного ресурсу для участі в рейтингах і фестивалях, настає етап демонстрації успіху й надання додаткової цінності. 

Варто зазначити, що згадані нами стратегії не є чимось сталим і легко комбінуються як елементи конструктора. Адже в межах одного каналу використання однієї стратегії в чистому вигляді не завжди результативне і навіть можливе. У фестивалів і рейтингів є сезонність, а кожна із соцмереж слугує для роботи з окремою аудиторією. Щоб ефективно закрити всі цілі агенції, слід міксувати різні стратегії. 

Як будувати стратегії у комунікаціях — кейс Sasquatch Digital Agency

1. Просвітницький напрям в нас займає близько 25% контенту і містить кейси й матеріали на тему комунікації в діджиталі. Другі з переліку зазвичай з’являються в Instagram, а кейси публікуються у профільних виданнях і дублюються у Facebook та LinkedIn. 
2. Жартує команда виключно в Instagram. Це становить орієнтовно 15% контенту і публікується здебільшого в Stories.
3. Люди залучені до всіх публікацій. Ми майже завжди використовуємо власний фотоконтент. Розповіді про спеціалістів агенції — це близько 15% дописів.
4. Демонстрація успіху залежить від сезону, а інформація поширюється у всіх соцмережах. Разом з матеріалами на тему додаткової цінності це займає близько 45% контенту. Найчастіше публікуємо у Facebook, LinkedIn та Stories в Instagram. 

Крім досліджень, що з’являються у співпраці з галузевими організаціями, як-от IAB Ukraine та Всеукраїнська рекламна коаліція, серед прикладів — зокрема: 

• маніфест «Звільнитися від комплексу меншовартості, або чому український диджитал стане другим IT-сектором»;
• дослідження «Скільки коштує український SMM»;
• SMM-бенчмарк «Найкращі практики малого та середнього бізнесу».

Наша команда комунікує й на інших платформах.

• Behance, щоб розміщувати кейси дизайнерів Sasquatch Digital.
• YouTube, де публікуємо лекції від колег і запрошених спікерів з інших агенцій, а також шоурили та case study. 
• SoundCloud, щоб викладати музичні експерименти нашої креативної команди.
• X — для жартів і ситуативів від SMM-команди.

Такий підхід добре працює задля іміджевих показників і поставлених цілей та забирає чимало часу. Якщо ж агенція має достатньо ресурсу, щоб інвестувати його в себе і реалізовувати відразу декілька стратегій у різних каналах, то це — найкраще рішення.

У будь-якому разі слід пам’ятати про щирість. Приховування людей у команді не сприятиме її зміцненню. Заміщення особистих кейсів чиїмись не додасть експертності. Розповіді про базові навички спеціалістів будуть цікаві лише джунам, а несмішні чи позичені жарти не сформують бажаного враження й не транслюватимуть цінності агенції як бренду.

Більше про це

01 Досвід і думки

Віртуальні інфлюенсери та відродження спільнот. 11 інсайтів про тренди соцмереж — дослідження Ogilvy

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter