Я теж це пережила. Керівниця комунікацій Grammarly й уродженка Сараєво звернулася до українців

Онлайн-сервіс Grammarly є одним із найвідоміших українських стартапів у всьому світі. Його заснували троє українців: Максим Литвин, Олексій Шевченко та Дмитро Лідер ще 2009 року. Grammarly неодноразово входила до списків провідних світових компаній. 2020 та 2021 року компанія потрапила до списку Cloud 100 від Forbes, куди входять найкращі компанії, які працюють із хмарними технологіями. 2022 року журнал Time додав український стартап до 100 найвпливовіших у світі.

Компанія має офіси в Києві, Сан-Франциско, Нью-Йорку та Ванкувері, а от співробітники Grammarly є представники з різних країн світу. Head of Communications Grammarly Сенка Хадзімуратович народилася в Боснії та Герцеговині. Її країна зіткнулася з війною, коли Сенці було лише шість років. Війна розпочалася у квітні 1992 року, коли сербська армія атакувала Боснію і Герцеговину, і тривала до грудня 1995 року. 

У час, коли так багато речей поза межами вашого контролю, не дайте їм зламати ваш дух. Не дайте їм убити ваші душі

Я народилася в Сараєво, столиці Боснії та Герцеговини. Мені було шість років, коли моє місто почали атакувати з гранатометів. Коли снайпери почали обстрілювати наш район, і одна із куль майже влучила в мого дев’ятирічного брата. Коли квартира на останньому поверсі в будинку поблизу аеропорту стала практично еквівалентом смертного вироку. І він став би реальним, якби ми залишилися там ще на три дні.

30 років тому війна, розв’язана проти моєї країни, зробила мене біженкою. Війна вбила моїх близьких, війна зруйнувала мою домівку, війна змінила життя моєї родини так, як ми навіть і не могли уявити. І саме цей досвід допоміг сьогодні підібрати потрібні слова для моїх українських колег і всіх українців, які стикнулися з російською агресією.

Цими словами я хочу поділитися зі всіма.

• Не дозволяйте собі відчувати сором чи провину. Жодне з рішень, яке ви ухвалюєте для себе чи своєї родини, не є «неправильним рішенням». Узяти до рук зброю в лавах територіальної оборони? Ви неймовірні! Перетнути кордон, щоби бутив безпеці? Ви дуже сміливі (так, дуже!) Переказувати захисникам країни все, що можете? Я пишаюся вами. Економити гроші, щоб прогодувати своїх дітей? Хороший вибір.

• Виявляйте співчуття до себе та до інших. Так само як ви не повинні винити себе за свій вибір, не виніть й інших за їхній. Пам’ятайте, що життєві обставини вашого знайомого можуть суттєво відрізнятися від ваших. Виявляйте емпатію навіть тоді, коли здається, що не отримуєте її у відповідь. Пам’ятайте, що ви в цьому разом.

• Відсутність сну — ваш ворог. Тож намагайтеся спати якомога більше, наскільки це можливо. Навіть короткий сон між сигналами повітряної тривоги може суттєво допомогти.

• Не ігноруйте сигналів повітряної тривоги. Навіть якщо сирени звучать багато разів на день. Завжди йдеться про «той один раз». Одягайтеся тепліше та ховайтеся в укритті.

• Перегляньте ваше споживання новин. Звісно, зараз ви не можете відірватися від великої кількості Telegram-каналів, але обдумайте, скільки часу ви приділяєте одній темі. Щойно ви отримали необхідну інформацію, перестаньте мимоволі скролити стрічку. Вам потрібно бути у змозі поспати. Кількість часу, проведеного за переглядом трагічних зображень і відео, не є пропорційною тому, наскільки сильно ви переживаєте за свою країну.

• Якщо у вас є діти, вірте в їхню винахідливість. Вірте, що діти будь-що можуть перетворити на гру. Підтримуйте їхній настрій, даючи змогу занурюватися у фантазії та вигадувати ігри. Цей ескапізм може стати маленьким антидотом до травматичного досвіду.

• Пам’ятайте, що нормально відчувати радість. Ви маєте право сміятися. Навіть посеред темряви (і в буквальному, і в переносному сенсі). Українські жарти та меми (мої колеги часто діляться ними зі мною) дуже сильні, а гумор — це терапія. Не відмовляйте собі в цій терапії.

• Пишіть, пишіть і ще раз пишіть. Записуйте все, що відбувається з вами та навколо вас. Документуйте це публічно (звісно ж, не ставлячи під загрозу власну безпеку та безпеку ваших захисників!) Машина пропаганди дуже підла. Минуло тридцять років після мого особистого досвіду війни, а мій народ і досі переживає заперечення геноциду. Але коли одна розповідь очевидця перетворюється на сотні, тисячі, сотні тисяч, тоді набагато складніше заперечувати правду. Ці розповіді будуть важливими для справедливого покарання злочинців. І буде необхідно зберегти правду в підручниках з історії!

І насамкінець — коли ваше серце наповнюється болем, і ви відчуваєте, що все втрачено, — не забувайте дихати. Вдих (4 секунди), затримка подиху (4 секунди), видих (6 секунд). Робіть це знову. І знову. І знову…

У солідарності з вами та до перемоги.
Слава Україні!