За половину 2022 року Web3-проєкти втратили від зламів більше, ніж за весь 2021-й

08 Липня 2022, 17:30

2 хв читання

Vector

Режим читання увімкнено

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Режим читання

Завершити

Попри райдужні перспективи на словах, на ділі криптовалютний простір ще дуже вразливий до дій кібершахраїв та фішингових схем. Вражаючі цифри навела компанія CertiK, яка займається аудитом і безпекою блокчейнів, у своєму квартальному звіті про безпеку Web3.

Що відбувається

Понад $2 млрд втратили криптопроєкти через дії хакерів, з них $870 млн у другому кварталі. За прогнозами, 2022 року втрати зростуть на 220 % проти 2021 року.
Зросла кількість фішингових атак, особливо через соцмережі (290 проти 106 за перший квартал року). Головні цілі — Discord-сервери. Популярність цієї соцмережі серед криптоентузіастів одночасно підкреслює залежність NFT-проєктів від маркетингу в соцмережах та не дає забувати про вразливість таких майданчиків до скаму. Автори звіту наголошують, що хакери використовують перевірені у web2 методи з не меншою ефективністю та рекомендують увімкнути двофакторну автентифікацію та знизити ризики втрати акаунтів ком’юніті-менеджерів, а також нагадувати членам спільноти про правила цифрової безпеки.
Атаки через флеш-кредити Флеш-кредити Механізм децентралізованого фінансування, який дозволяє позичальникам отримати доступ до надзвичайно великих сум криптовалюти без застави, але з умовою повернення у тому ж блоці транзакцій стають усе популярнішими та небезпечнішими. CertiK стверджує, що в другому кварталі 2022 року через 27 таких атак було втрачено $308 млн.
Rug pull Rug pull Ситуація, коли команда розробників несподівано відмовляється від проєкту й зникає з коштами стають менш поширеними. Але, згідно зі звітом, все одно призвели до втрати $37,5 млн за другий квартал року. Це дещо менше, ніж за попередній квартал. Дослідники пояснюють це «криптозимою». Нагадаємо, нещодавно ми цікавилися, як «криптозима» впливає на донати та закупівлі українських благодійних фондів.