«Відчуваю себе лише на 30% дизайнером». Як Олександр Трегуб перетворив бажання викладати на повноцінний інститут

2019-го співзасновник школи Projector Олександр Трегуб зізнався, що не любить називати себе підприємцем. Йому комфортніше відчувати себе дизайнером, який використовує дизайн у бізнесі. Через три роки Projector перетворися на повноцінний інститут Creative & Tech Online Institute. У його межах запустили 16 річних навчальних програм, а також готують кар’єрний сервіс та акселератор. Трегуб вказав на Facebook, що він — CEO Projector, але не вважає себе незамінним у проєкті.

Editor at Large Vector Дмитро Кошельник розпитав Олександра про розвиток Projector, нові напрями та перетворення на інститут.

Про розвиток Projector

Хотілося б сказати, що ідея Projector прийшла уві сні, але все тривіальніше. Я мав досвід викладання, й мені подобалося вчити людей дизайну. На старті не очікував, що з цього виросте щось конкретне. Імовірніше, просто реалізувалося моє бажання викладати.

У першій конфігурації було всього два курси. Я вів їх разом із колегами. Досить швидко ми виросли до шести-семи.

Мені легко виділити етапи розвитку Projector — за офісами. Перший — запуск Projector в переговорній кімнаті смарткафе Bibliotech із мінімальною командою. Наступний — перетворення на школу. Ми зняли окремий офіс і зрозуміли — з Projector щось виходить. У ньому ми запустили коворкінг, а школа стала суттєво більшою. У той час до дизайну додалися інші напрями. Першим став Front-end. Зараз дизайн займає десь чверть від усього, що в нас є.

Наступний етап — зняли будинок на Воздвиженці. Там сформувалася школа у звичному розумінні. Потім ми вимушено переїхали у ще кращий маєток на Воздвиженці. З початком карантину настав етап трансформації, який тривав до вересня 2021-го. Ми зробили ставку на онлайн-програму. Раніше вона складала лише 25% від усього. 

Зараз проживаємо наступний етап — зробили ребрендинг, перетворилися на інститут і запустили нові сервіси. Намагаємося побудувати технологічну освіту майбутнього, яка виходить далеко за межі онлайн-курсів.

Про перехід в онлайн

Пам’ятаю, мені подзвонив бізнес-партнер і каже: «Бачиш, що в Китаї відбувається?». Я відповів: «Не переживай, це далеко. Нас поки не стосується, а як почне — поговоримо». Десь через два тижні ми вже серйозно обговорювали цю тему, а приблизно за місяць в Україні почався локдаун.

На щастя, ухвалили всі ключові рішення завчасно. Ми вважали, що офлайн буде паралізований десь на рік. Наш песимістичний прогноз виявився доволі оптимістичним. Ми швидко й ментально легко сказали собі: «Якщо прийшов диджитальний світ, то треба бути диджитальними». Ухвалили рішення й досить швидко перейшли в онлайн-школу.

Усім здається, що онлайн-навчання — страшенно вигідне: мовляв, можна навчати хоч 400–500 людей одночасно. Це не зовсім правда — через такий підхід втрачається якість.

Тому в нас як було від 15 до 30 людей у групі, так і залишилося. Викладач просто не може якісно персонально працювати із сотнею людей.

Брак стін дав змогу масштабувати програми. У нас зникло обмеження кімнатами, стало більше свободи й можливостей. Ключовий напрям — річні професіуми (professiums). Наша концепція — інституція, яка створює якісну професійну освіту. Щоби розробити довгі системні програми, довелося запустити багато коротких. У карантин ми входили із приблизно 40 курсами, зараз їх уже 140, а професіумів — 16 (було сім).

Про професіуми

Ми запустили професіуми 2019 року. Вони стали вибухом у плані якості навчання — помітна радикальна відмінність між випускниками коротких курсів і комплексних програм. Можна порівняти з їздою на велосипеді. Короткий курс пояснює, як крутити ліву педаль окремо від правої. Ти навчишся, але в підсумку ніхто не знає, чи ти вмієш кататися на велосипеді. Комплексна програма дає змогу все збалансувати. Це випускники іншого рівня — вони можуть драйвити свою команду.

Перша версія професіумів схожа на класичний університетський формат — курс, фіксована група, один куратор і набір модулів. Але така програма не гнучка. Студент не може пропустити тему та змінити куратора. Викладач же не зможе, наприклад, піти у відпустку.

Тому ми створили новий формат — гнучкі модульні курси. Тепер ми запускаємо професіуми кілька разів на рік. Студент навчається модулями, які вже є в Projector. Наприклад, якщо він пройшов курс з основ вебдизайну, то це модуль для річного професіуму UX/UI Design. Його можна перезарахувати та пропустити. Новий формат дає змогу почати вивчати щось одне, а потім перейти на інше. Тобто студент сам формує свій маршрут, бо кожна частинка програми взаємозамінна.

Загалом у курсів Projector три аудиторії. 

• Перша (30 %) — випускники шкіл, світчери або люди, які роблять перші кроки в професії. 
• Друга та найбільша — люди з досвідом від двох років. Це професіонали, яким потрібно здобути навички в певній темі (їм профессіум не потрібен). 
• Третя — топові спеціалісти з досвідом 5–7 років. Вони навчаються збирати команди або вирішувати стратегічні завдання. 

Приблизно 30 % студентів не проходять програму професіумів до кінця. Серед відрахованих — люди, які ходять на лекції, але не виконують домашні роботи.

Про кар’єрний сервіс та свій акселератор

Напрям Education to Business дасть компаніям змогу отримати доступ до талантів, а студентам запропонує більше кар’єрних можливостей у межах школи. Зараз ми запускаємо декілька продуктів, частина вже на релізі. Серед них сервіс, який допоможе студентам знайти роботу. Також будуємо продукти, які допоможуть компаніям навчати свої команди та створювати HR-бренд.

Доступ до продукту отримають не всі. Для нас важлива репутація компанії та її готовність долучитися до освіти та розвитку проєкту. Є категорії, з якими ми точно не будемо працювати, — політика, олігархи, чорні зони, російський бізнес.

Акселератор з’явиться 2022 року. Концепт, який ми готуємо через один-три роки, — людина приходить до нас вчитися, знайти класну роботу або створити свій проєкт. Останнє означає знаходити на базі Projector однодумців. Наприклад, дизайнеру для створення стартапу потрібні хоча б маркетолог і програміст.

Серед завдань акселератора — «перемішати» студентів. Зараз розробляємо формати спільних проєктів. Далі будемо експериментувати, щоби студенти могли познайомитися через наші сервіси та взаємодіяти на подієвих форматах. Останні плануємо повернути в офлайн-формат.

Студенти зможуть отримати експертизу під свій проєкт та гроші для його реалізації. Ми зараз готуємося зібрати фонд, який фінансуватиме подібні ініціативи. Projector також допоможе знайти потрібних людей у команду, коли вона вийде за межі співзасновників.

Про свою роль у Projector