Великі зарплати, багато вакансій та інші міфи. Як увійти в IT — досвід джунів та поради рекрутера

«Краще б ти вивчився/лась на айтівця», — здається, кожному знайома ця фраза. Якщо ви не скористалися можливістю пройти курс та увійти у високооплачувану професію, виникають питання, чому та що заважало. Але є й інша сторона: курси пройдені, а, може, навіть не одні, а от роботу знайти важко. Компаніям потрібні сеньйори, а ви всього лише джун. 

Як правильно увійти в IT, на яку зарплату погоджуватися та професію обрати, аби не помилитися. Ці питання ми вирішили обговорити з людьми, що самі почати працювати в IT, та рекрутерами, які наймають свічерів на роботу.

Не цікавилася професією, обрала через зарплату

Ще під час пандемії COVID-19 я втратила роботу в туристичній сфері. Той період дуже сильно «вдарив по голові». Зрозуміла, що треба опанувати професію, котра буде завжди актуальною. Відкрила вакансії й побачила, що найбільше шукають айтівців. Вирішила, що треба йти в цьому напрямі. 

Я була максимально мотивованою швидко змінити професію та почати працювати онлайн. За рік нарешті пішла на курси. Купила собі ноутбук за $1000, адже була певна, що вже за пів року працюватиму айтівицею. Проблема була в тому, що я абсолютно не гуглила професії, які є в IT. Все, що знала (як і багато людей насправді), — айтівці багато заробляють!

Я записалася на курс мануального тестування у школі QA Light. Перед тим нічого не дізнавалася про цей напрям. Взагалі повелася на гасла «найлегший шлях потрапити в IT “нетехнічній” людині — тестування». Брехня повна! 

Я навчалася шість місяців. Уже за цей час зрозуміла, що мануальне тестування абсолютно мене не цікавить. Але я вперта, тому мусила закінчити навчання. До речі, я єдина з курсу склала фінальний іспит та отримала сертифікат. Це було наприкінці 2021 року. Тому вирішила взяти місяць відпустки, а вже потім почати пошук роботи за напрямом Manual QA. Усі ми знаємо, що змінило наші плани.

На одну вакансію 100+ джунів

Після 24 лютого ринок найму в IT кардинально змінився. Якщо до війни на одну вакансію було десять кандидатів, то після — цифра збільшилася в понад 10 разів. Я виконала кілька тестових завдань і зупинилася. Усвідомила, що зараз час прислухатися до себе та почати пошук із нуля, але вже в тому напрямі, який до вподоби. Тому я повернулася до комунікацій із людьми й влаштувалася клієнт-менеджеркою до міжнародної EdTech-компанії GoIT.

Загалом на пошук роботи пішло близько чотирьох місяців: поспілкувалася з 83 рекрутерами та отримала близько 20 відмов. Ще двом компаніям відмовила я. Бо шукала дуже прискіпливо й не хотілося йти кудись на місяць-два, поки знайду щось краще. 

Якби мене питали, чи йти в IT, я б точно порадила оцінити власні навички та ретельно вивчити всі можливі професії у цій сфері. Наприклад, я творча людина, тому мені б краще не на тестувальника йти, а в дизайн. Або ще в мене добре з комунікацією, можна було б стати як Project Manager, так і HR.

Головне — завжди пам’ятати, що 95% мотивації піти в IT це зарплата. А це погана мотивація для розвитку.

З бармена в Java-розробники

Я закінчив університет за ІТ-спеціальністю «Кібербезпека». Але ще під час навчання на другому курсі почав працювати барменом. Так, ненормований графік, шалене навантаження, але завжди є кошти. Тому після випуску з університету лишився в цій сфері, хоча пробував знайти роботу в IT.

Мені навіть писали рекрутери, пропонували інтерв’ю та надсилали технічні завдання. Але коли я на них дивився, то спочатку навіть не знав, про що в них йдеться. Далі гуглив, розумів, що там були фреймворки, з якими я раніше не працював. Так зрозумів, що для тестового я, звісно, можу нагуглити, але далі діла не буде.

Поки працював барменом, вирішив вчитися за допомогою YouTube. Однак дивився відео й розумів, що це просто лекція, де спікер розповідає, ніби за методичкою. Він говорив, що воно таке, як та для чого працює. На цьому відео закінчувалося. У плані написання коду від таких занять мало користі.

Потім я все ж вирішив залишити роботу бармена. Причина проста —  ідіотський робочий графік. Ти нічого не можеш спланувати в особистому житті. А не вийти на роботу — не варіант, бо тебе просто звільнять і нічого не виплатять. Здебільшого трудового договору немає, працюєш неофіційно, тому й жодних  гарантій.

Так я вирішив піти на курс в Mate academy. Він тривав чотири місяці. Крім цього, мені підійшли їхні умови: оплатити за курс після влаштування на роботу. Навчання давалося більш-менш нормально. Можливо, тому що в мене вже був мінімальний досвід у програмуванні, зокрема, Java. 

100 вакансій та лише чверть відповідей

Насправді найскладніший етап — знайти роботу. Купа запитів на Djinni, LinkedIn — я стукався всюди. До того ж, чимало тестових завдань та технічних інтерв’ю. Усе це давалося непросто, бо бувало таке, що відповідали всі водночас. І їм одночасно потрібно було віддати тестові завдання. 

Загалом я відгукнувся на більше ніж сотню вакансій. З них 10% відповіли позитивно, і ми почали діалог. 20-25% відповіли — «ви нам не підходите». Решта — жодної реакції. 

Якихось завищених очікувань від першої роботи в ІТ у мене не було. Я тверезо оцінював ситуацію і розумів, що це на перспективу. Спочатку потрібно пройти випробувальний термін та зарекомендувати себе. Єдина умова, яка в мене була, — віддалена робота. Під час війни хотілося мати можливість залишатися вдома.

Роботу я знайшов уже в середині травня. Дуже пощастило, бо потім ринок найму призупинився, й нових вакансій не було. Мене взяли до компанії Aimprosoft. На працевлаштування пішло трохи більше ніж два тижні: технічний скринінг, інтерв’ю, спілкування з тімлідом та HR.

Не треба жити в ілюзії, що зі старту зароблятимете $1000. Насправді це довгий шлях. На першій роботі треба бути готовим до тривалого випробувального терміну. Після нього зарплата може бути $500–700. Це робота на перспективу. У більшості компаніях раз у три місяці або пів року переглядають зарплату. Підійматися вона може й на $100, і на $200. 

Треба розуміти, що спочатку робота програмістом не така, як показують в кіно. Ти не будеш сидіти з розгорнутою консоллю, не горітиме світло розробки, друкована машинка не замінить твої пальці, і ти не писатимеш за секунду мільярди рядків коду. Оці всі стереотипи потрібно руйнувати.

Щоби потрапити в ІТ, треба починати з чогось простого — це міф

Сьогодні на ринку загальна тенденція до зменшення кількості вакансій та прагнення компаній найняти більш досвідчених спеціалістів. Тому світчерам варто готуватися до великої кількості відмов. На одну вакансію джуніора може подаватися понад 500 кандидатів. Але є декілька порад:

• Ретельно шукайте професію, яку хочете опанувати. Є міф, що рекрутинг та тестування — найлегші способи ввійти в IT. Як розумієте, так думають усі, тому конкуренція тут неабияка.
• Варто не зупинятися лише на курсах — читайте профільну літературу, підпишіться на різноманітні професійні сторінки та пабліки. Спробуйте знайти, як ваш минулий досвід та здібності стануть корисними, чим би хотілося займатися, що драйвитиме та надихатиме. 
• У нинішніх умовах виграє той, хто не потребуватиме постійної уваги, а буде проактивним та зможе самостійно знаходити відповіді. Тому не розраховуйте, що вас візьмуть на роботу та всьому навчатимуть.
• Не нехтуйте стажуваннями. Потрапити на роботу в IT легше через великі компанії. Адже вони часто проводять внутрішні стажування та навчання. Якщо бачити таку можливість, не роздумуйте — хапайтеся за неї.
• Ґрунтовно підходьте до формування резюме — вивчіть, чим займається компанія, її цінності. Напишіть унікальний мотиваційний лист, що розкриє ваше бажання працювати саме в цій компанії.
• Не подавайтеся на всі можливі вакансії — лише на ті, де вимагають досвід до одного року. 
• Резюме має бути лаконічним, структурованим, без граматичних помилок. 
• Шукайте рекомендації. Якщо маєте знайомих у компанії, яку ви розглядаєте як роботодавця, попросіть їх надіслати ваше CV менеджеру з найму. Зазвичай таких кандидатів розглядають у першу чергу.

Маю три найкращі поради, що треба зробити, аби вас ніколи не взяли на роботу:

• Не вивчайте інформацію про роботодавця перед першим інтервʼю з рекрутером.
• Не готуйтеся до співбесіди з менеджером з найму.
• Запитуйте лише про бенефіти, які ви отримаєте від роботодавця.