У межах рубрики «Хто ці люди» Vector дає можливість засновникам розповісти про свій проєкт: його продукт, маркетинг, монетизацію, інвестиції та плани. Цього разу на «трибуні» команда українського стартапу «єБазар».
Головна редакторка Юлія Ткач розпитала співзасновника і СЕО Павла Войцехівського про особливості продукту, просування, інвестиції та подальші плани.
Як з’явилась ідея
У «єБазар» двоє співзасновників:
- Павло Войцехівський, CEO. Вісім років у продакт-менеджменті, переважно в маркетплейс-моделі, пʼять — у бізнес-девелопменті. Запустив два пет-проєкти: Atletude — платформа для пошуку партнерів для гри в теніс та бронювання кортів у Франції, та streetball.app — для пошуку майданчиків і партнерів для баскетболу в Україні. Також мав власний eCom-магазин Bali Style Shop з продажу ротангових сумок з Балі у Франції.
- Данило Вдовенко, CTO. Понад 10 років розробки вебплатформ у EdEra, WIX, Lyft, Stripe. Відповідає за всю технічну архітектуру «єБазару» — від вебплатформи до мобільного застосунку.
Познайомилися у WIX, де разом працювали над покращенням елементів навігації у вебсайт-конструкторі. Ідея «єБазар» виникла з особистого досвіду Павла — він хотів допомогти батькові продати яблука та груші з власного саду.
Першу версію створили ще в 2020-му. Це був сайт з мапою України, де господарства додавали свою продукцію, а покупці могли знайти ці господарства. Сайт більше слугував для збору лідів, розповідає Павло: «Далі ми спілкувались з господарствами, щоб краще зрозуміти їхні проблеми. В 2021-му пробували працювати в В2В-сегменті, але там було складно з recurrent interactions і утриманням користувачів на платформі».
У 2022 році роботу над проєктом призупинили, повернулись за два роки, із форматом роботи через Telegram та прямою доставкою. В грудні 2025-го Павло пішов з Lyft, і почав займатись проєктом фултайм.
Наразі в команді окрім фаундерів, розробник мобільного застосунку (реліз цього місяця), та завершують найм Customer Operations і SMM-менеджера. У найближчих планах — пошук продуктового дизайнера.
Продукт та аудиторія
«єБазар» — маркетплейс з Р2Р-доставки домашньої та сезонної продукції напряму від локальних виробників мешканцям міст. Це працює так: у кожному району Києва є окремий Telegram-канал, де розміщуються оголошення про конкретні доставки від господарств.
Зараз відбувається перехід на вебзастосунок: покупець вводить адресу доставки й бачить актуальні оголошення від господарств з доставкою під свій будинок.
За понад роки роботи, за словами Павла, понад 60 господарств забезпечили більше ніж 8 200 замовлень для більше як 1100 унікальних покупців у пʼяти житлових комплексах Києва, де середній місячний GTV — 150 000 грн, а середній чек замовлення — близько 400 грн.
Обʼєм ринку рахували на основі даних Держстату за 2021 рік: загальний ринок свіжих продуктів харчування в Україні (TAM) оцінююється в 22 млрд євро на рік. Сегмент продуктів, вироблених домогосподарствами (SAM), — близько 4,5 млрд євро. Безпосередній ринок міського споживання свіжої фермерської продукції (SOM), на який фокусується «єБазар», — 2 млрд євро на рік. За цими даними, в Україні понад 1 млн сільських господарств продають свіжу продукцію, а понад 6 млн міських домогосподарств її шукають.
Аудиторія:
- Господарства — дрібні виробники, які тримають город, сад чи худобу і продають надлишки або ведуть це як основний бізнес. Їхні болі: великі витрати часу на торгівлю замість виробництва, до 20% продукції залишається нереалізованою через непередбачуваний попит, а самостійне просування в месенджерах коштує часу і грошей.
- Міські покупці — люди, які цінують домашню та сезонну продукцію за походженням і смаком, але не готові витрачати понад 100 годин на рік на походи на ринки та перевірку продавців у різних месенджер-групах.
Стартап орієнтується на ринки України (старт — Київ, далі міста з понад 100 000 населення), у горизонті трьох років — вихід на Туреччину, Південно-Східну Азію, Африку.
Бізнес-модель та просування
«єБазар» бере 4,5% комісії з кожної транзакції між господарством і покупцем. Стартап виставляє рахунок господарству з обсягу реалізованої продукції за доставку. Окрім комісії, планують вводити додаткові послуги з доставки, з яких братимуть свою частку, а в майбутньому також тестуватимуть преміумпідписку як для господарства, так і для покупців.
Для просування використовують:
- Supply side (господарства): перетягування (piggyback) господарств з альтернативних джерел реалізації домашньої продукції онлайн (OLX, Viber і Facebook-групи домашньої продукції) та офлайн (ринки, ярмарки), партнерство з місцевими громадами та ТГ, таргетована реклама.
- Demand side (покупці): таргетована реклама, реферальна програма, партнерство з ОСББ — яким пропонують «кешбек», % від обсягу замовлень з усіх мешканців будинку, який реінвестують в фонд ОСББ. Окрім того, планують організації власних ярмарків та попапів на території ЖК партнерів.
Інвестиції
До сьогодні співзасновники вклали близько 10 000 євро власних коштів, мають грант 10 000 від Uklon Innovative Bootcamp. Протягом наступних шести місяців команда планує залучати ангельські інвестиції.
Плани
«До кінця 2025 року — 1 млн грн доходу з комісії на місяць, що відповідає ~22 млн грн GTV. У травні — реліз мобільного застосунку та участь у Київському форумі ОСББ, аби підписати 5–10 пілотних партнерств із житловими комплексами.
До кінця 2028-гр: досягти 3% від SOM на ринку України — це ~135 млн грн річного комісійного доходу — та підготовка до виходу на міжнародні ринки з пріоритетом на Туреччину, Південно-Східну Азію, Африку.
Наступний крок за продуктом — ML-модель, яка на основі даних про попит у геополігонах автоматично розміщуватиме оголошення релевантним покупцям для максимізації продажів і оптимізації логістики. Окрім доставки «з рук у руки» біля будинку, з’являться нові last-mile-варіанти отримання продукції: пункти видачі (холодильники у партнерів) та доставка під двері.
Місія — побудувати більш стійку локальну продовольчу систему: скоротити харчові відходи, вкоротити ланцюжки постачання та дати малим господарствам реальний інструмент для виживання й зростання.
У довгостроковому баченні «єБазар» стане глобальною P2P-інфраструктурою для торгівлі їжею — платформою, де домашні та крафтові господарства можуть конкурувати з індустріальним виробництвом, завдяки технологіям, оптимізованій логістиці та доступу до передбачуваного попиту», — фіналізує Павло.