Що ви знаєте про Індію? Хакери, які в підвалах кодять для OpenAI, гуру, поставлять вас на цвяхи й вилікують від раку, чи ті самі IT-коучі, які пояснять пайтон ламаною англійською краще за випускників Стенфорда? Таку країну нам показує TikTok.
Реальна ж Індія стрімко стає вагомим геополітичним гравцем. Молодий ринок у півтора мільярда, якому дає гроші половина світу, стає новим центром ваги, який тепер мають враховувати навіть США та Китай.
Журналістка Vector Дарія Прудіус розгортає словник з гінді та відкриває справжні масштаби південноазійської республіки — як ринку, армії та технологічної фармлабораторії.
Коротко про головне
Щоб зрозуміти з якою бізнес-екосистемою маємо справу, варто розпочати з основ: географії, людей, грошей та політики.
Індія контролює 7500 км узбережжя з 12 великими портами, які разом обробляють 6% світового морського вантажу. До 2047 року планує підняти цю частку до 15%. Розташована на перехресті між Європою, Азією, Африкою та Близьким Сходом, тож країна інвестує десятки мільярдів у нові торговельні маршрути.
Зокрема, коридор Індія – Близький Схід – Європа (IMEEC) має бути швидшим на 40% за Суецький канал, а Східний морський коридор з’єднати її з державами ASEAN (ASEAN — Асоціації держав Південно-Східної Азії) входять 10 держав: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни. . У геополітиці Індія грає в усі альянси одночасно: у QUAD QUAD — неформальна коаліція США, Японії, Індії та Австралії, спрямована проти зростання впливу Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. із США і в BRICS BRICS — блок країн із глобального Півдня (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР; зараз розширений Саудівською Аравією, ОАЕ, Іраном, Єгиптом, Ефіопією), який позиціює себе як альтернатива західній фінансово-політичній системі. із Китаєм та росією, незалежно від їхніх конфліктів.
Люди
В Індії живе 1,4 млрд людей — кожен п’ятий житель планети. Найважливіше: це молода країна. Медіанний вік 28 років, тоді як у Китаї — 39. А тобто, має справді багато працездатних людей.
Щороку країна випускає 1,5 млн інженерів. Для порівняння: це як випустити всіх інженерів України за рік в одній країні щомісяця. Плюс 2 млн STEM-фахівців, які говорять англійською. Але за таких оптимістичних цифр є нюанс: 40% робочої сили треба навчати заново, щоб вони могли працювати з новими технологіями.
Гроші
За даними Мінфіну Індії ВВП, головний показник розвитку економіки зростає на 6,5% на рік — найшвидше серед основних економік. IT-сектор коштує $283 млрд і продовжує рости на 5% щороку. Як пише NYT, Індія, яка нині займає п’яте місце серед світових економік, має амбіції якнайшвидше увійти до трійки найкращих.
Цьогорічна інфляція найнижча за шість років, а отже — бізнес у країні стабільний, а люди мають більше рупій у кишенях.
Але, звісно ж, є проблеми, про які не говорять, як-от зарплати, які в IT зростають швидше за прибутки. Витрати на персонал підскочили на 206% за десятиліття, доходи — лише на 185%. Через високу плинність кадрів наймати новий персонал стає дорожче. Раптом плануєте відкривати офіс в Індії чи наймати аутсорс — знайте, що «дешева робоча сила» вже в минулому.
Політика
Останні 10 років Індією правив Нарендра Моді з партією BJP. Він мав абсолютну більшість у парламенті — міг ухвалювати будь-які закони без переговорів з опозицією.
На торішніх виборах його партія втратила цю більшість. Моді залишився прем’єром-міністром, але тепер керує країною з партнерами в коаліції. Без них він не може ухвалити жодного закону.
Чому це важливо для бізнесу: раніше Моді міг за умовний тиждень ухвалити нову податкову реформу або змінити трудове законодавство. Тепер йому потрібно переконувати партнерів з інших регіонів.
- Плюси: менше раптових рішень, які спадуть на думку прем’єру, і більше обговорень.
- Мінуси: важливі реформи (наприклад, спрощення податків для стартапів) можуть затягуватися на місяці.
Теорію виклали, перейдімо до практичних кейсів.
Аутсорсний хаб чи країна єдинорогів
IT-сектор
2025-й — рік ШІ: три чверті індійських компаній впроваджують штучний інтелект, а країна контролює понад половину світового IT-аутсорсингу на $92 млрд.
5G-мережі додадуть $17 млрд до економіки. Кібербезпека стане ринком на $3,5 млрд. 108 стартапів-єдинорогів коштують загалом $340 млрд — непогано, як для країни, яку ще недавно називали «третім світом».
Проте разом із цифрами зростає і розрив у навичках. ШІ та блокчейн розвиваються швидше, ніж система освіти встигає готувати фахівців. Плюс конкуренція з В’єтнамом і Філіппінами за IT-аутсорсинг.
Автосектор
Проте Індія — це не тільки IT. Автоіндустрія дає 7,1% ВВП країни. Зокрема, 2025 рік вже став рекордним для автоекспорту — частка світового виробництва приблизно 4,5% (з 93,5 млн авто глобально). Наприклад, для Suzuki (через Maruti) Індія — це 59% глобального виробництва, Hyundai збирає тут 13,4% своїх авто, Honda — 3,5%, Toyota — 3,2%.
До речі, експортують не тільки легкові авто, а й мотоцикли (1,14 млн штук), трициклові рікши (95 000 шт.), електроавтомобілі (1,4 млн шт.). Загалом виробляють 31 млн транспортних засобів на рік, а це четверте місце у світі.
Електроніка
За даними Міністерства електроніки та ІТ (MeitY), країна піднялася на третє місце у світі з виробництва електроніки — після Китаю та В’єтнаму. Ще 10 років тому країна була далеко від лідерів.
У 2024-2025 році електронна промисловість виросла до $105 млрд, поступаючись лише Китаю ($1,5 трлн) та В’єтнаму ($135 млрд). До першої п’ятірки входять також США та Південна Корея з $85 млрд та $80 млрд відповідно.
Нині 80% мобільних телефонів виробляють всередині країни. У 2014-му цей показник був більш ніж у чотири рази менший (хоча це все 330 млн смартфонів).
Техногіганти, на кшталт Apple, Foxconn і Samsung, побудували великі заводи в Ноїді, Ченнаї та Бенгалуру. Експорт електроніки досяг $25 млрд, з яких $15 млрд дали мобільні телефони.
Уряд Індії з 2020 року платить компаніям бонуси за розширення виробництва — так залучили понад 30 міжнародних глобальних компаній. Паралельно зменшили податки на імпорт деталей і запустили програми розвитку виробництва мікрочипів. У Гуджараті будують перший великий завод напівпровідників за $2,7 млрд.
Усе більше індійців може дозволити собі купувати гаджети — особливо в менших містах, де раніше не було ні великого попиту, ні можливостей. Для розуміння: за індексом доступності iPhone, від технокомпанії Tenscope, середньостатистичному індійцю потрібно безперервно працювати 160 днів, щоб купити новенький iPhone 17 Pro (256 Гб) — найгірший показник серед досліджених 33 країн. України в дослідженні немає, але редакція Vector підрахувала Ціна iPhone (пре-ордер, США) — $1099. Середня зарплата в Україні (Держстат, серпень 2025) — 26 499 грн , що за американським прайсом нам доведеться відкладати зарплату 38 робочих днів.
Сьогодні Індія збирає не тільки телефони, а й ноутбуки, смартгодинники, телекомунікаційне обладнання, оборонну електроніку тощо. Найбільші заводи тут мають Samsung (понад $1 млрд інвестицій), Foxconn (збирає iPhone), LG та місцева Dixon Technologies, яка виробляє для Panasonic і Philips.
Аналітики прогнозують, що за таких темпів до 2027 року індустрія може досягти $150 млрд і наздогнати В’єтнам. А до 2030-го Індія має всі шанси стати другим найбільшим виробником електроніки у світі після Китаю.
Оборонка
Військовий бюджет $78,7 млрд ставить Індію в першу п’ятірку світових витратників на оборону. За десятиліття потроїла власне виробництво до $18 млрд, створивши тисячу дефенс-тех-стартапів. Розробляють дрони-камікадзе Nagastra-1, AI-системи для армії та тестують гіперзвукові ракети.
Приватний сектор тепер дає дві третини оборонного експорту на $2,8 млрд. PLI-схеми (Production Linked Incentive) доплачують 20% від вартості продукції — у 2025 році розширили на всі військові технології. Це перетворює Індію з покупця зброї на її постачальника.
Фармацевтика і біотехнології
«Аптека світу» експортує ліки на $30,5 млрд із зростанням 9,3% — вдвічі швидше за загальні глобальні темпи. До речі, саме США купують третину експорту ($10,5 млрд), але Трамп розглядає 200% мито на індійські ліки.
Експорт вакцин на $1,2 млрд робить Індію одним з найбільших виробників глобально.
Головна відмінність від інших країн — одночасні державні стимули у всіх технологічних секторах. PLI-схеми доплачують компаніям 4-20% від приросту продажів у 14 галузях: від телефонів до дронів, від чипів до ліків.
Космос
Космічна індустрія коштує $9 млрд — поки що лише 2-3% світового ринку, але темпи зростання вражають. Працює 45 000 людей у понад 300 стартапах.
ISRO у 2025-му провела успішний стикувальний експеримент SpaDeX — Індія стала четвертою країною з такими технологіями після США, росії та Китаю. Тестують багаторазові ракети, які можуть приземлятися на швидкості 320 км/год.
За усю історію ISRO запустила 433 супутники для інших країн. Тепер створюють приватний сектор — Skyroot Aerospace стала першою приватною компанією з угодою з ISRO. До 2035 року планують власну космічну станцію Bharatiya Antriksh Station.
Тож, що ми маємо: один із найбільших пулів молодих tech-фахівців у світі, стабільне зростання економіки і, звісно, ШІ-бум, який охопив три чверті бізнесу. З іншого боку — високі витрати на персонал, повільні політичні рішення й висока конкуренція за IT-аутсорсинг. Якщо ви думаєте про експансію в Південну Азію, аутсорсинг розроблення або пошук нових ринків — стратегії 2020 року вже не спрацюють.
Пройдемося сусідами
Індія — не найбагатша в регіоні, але найсильніша економічно. ВВП на душу — $3400. Це вище за Бангладеш ($3000) і Пакистан ($1800), але нижче за Шрі-Ланку ($4500). Хоча Китай зі своїми $18,6 трлн ВВП все ще в іншій лізі. А от що цікаво — країни Південно-Східної Азії вперше за десятиліття залучили більше прямих іноземних інвестицій ($206 млрд), ніж Китай.
Бангладеш довго тримався на текстилі, та у 2025-му Індія обігнала його на 13%. Після падіння уряду у 2024-му замовлення масово переїхали в Індію. Пакистан значно відстає: ВВП на душу вдвічі менший, борг — 90% ВВП, економіка у 10 разів слабша за індійську.
Шрі-Ланка, своєю чергою, має багатший вигляд на папері, але її економіка всього $99-100 млрд проти $3,9 трлн в Індії, плюс триває криза з 2022-го.
Плюси Індії у величезному внутрішньому ринку, англомовній робочій силі, демократії та IT. З мінусів: нерівність і слабка інфраструктура, хоча цього поки вистачає, щоб тримати регіональне лідерство й тягнути ринки сусідів.
Індія проти В’єтнаму і Філіпін
Усі три країни змагаються за одну нішу — стати головною альтернативою Китаю для виробництва у межах стратегії China+1. Американські тарифи до 570% на азійське виробництво тільки посилили її позиції. Саме тому до середини 2026 року понад 63% глобальних виробників планують перенести принаймні частину своїх постачань з Китаю.
Індія посідає 6-те місце в Asia Manufacturing Index 2025 — скромно як для четвертої економіки світу. ВВП — $4,2 трлн і $75 млрд прямих інвестицій нібито мали б бути переконливим показником, але подивімося уважніше на деталі.
Робоча сила дорожча — $2-3 за годину проти $0,76 у В’єтнамі. Для трудомістких галузей це критично. Бюрократія складніша — дозволи займають місяці замість тижнів. Інфраструктура відстає від В’єтнаму (5-те проти 3-го місця в рейтингу). Проєкти запускаються повільно — роки замість місяців.
В’єтнам швидший і дешевший для простого виробництва, але його ринок крихітний — $98 млн проти $1,4 млрд. Філіппіни сильні в аутсорсингу ($38 млрд), але розгорнути виробництво складно через географію — 7641 острів несподівано ускладнює логістику.
Індія сильна у високих технологіях, але в базовому виробництві програє: текстиль і просту електроніку забирає В’єтнам. За масштабом Індія також домінує — економіка у 9 разів більша, а втім, В’єтнам та Філіппіни мають вищий добробут на душу населення.
Хто спонсорує Індію
Формально найбільшими інвесторами в Індію є Маврикій та Сингапур — $180 млрд і $175 млрд відповідно за 2000-2025 роки. Разом вони вклали 38% усіх іноземних інвестицій.
Але, звісно ж, насправді через Маврикій та Сингапур інвестують американські, європейські та японські компанії. Вони використовують ці країни як податкові хаби завдяки пільговим угодам, які дозволяють обійти подвійне оподаткування.
Маврикій історично був улюбленим маршрутом для «розвинених цивілізацій». Британські та американські фонди реєстрували там дочірні фірми і через них вкладали в Індію.
Сингапур став популярним пізніше як регіональна штаб-квартира для Азії. Багато японських, корейських, німецьких компаній інвестують в Індію саме звідти. У 2024–2025 роках із Сингапуру в Індію зайшов рекордний потік — $14,9 млрд інвестицій. Вочевидь саме Індію азійські компанії бачать як заміну Китаю.
США
У своїх традиціях, США балансують між тим, щоб публічно «карати» Індію за зв’язки з росією, і підтримувати її як альтернативу Китаю.
США є найбільшим відкритим спонсором для Індії. Америка посідає третє місце серед офіційних джерел FDI з $70,7 млрд за 25 років, інвестувавши $5,6 млрд у 2024-25. До 2030 року держави планують досягти 500 млрд обігу у двосторонній торгівлі. Для Вашингтона Індія — ключовий елемент стримування Китаю через участь у QUAD разом із Японією та Австралією.
Apple, Microsoft, Google та Amazon агресивно розширюють індійські операції в межах стратегії створення технологічного хабу як противаги Китаю. Однак політичні суперечності ускладнюють відносини: Трамп у 2025 році ввів 50% тарифи на деякі індійські товари через співпрацю з росією, а США тиснуть на ЄС запровадити до 100% мита.
Китай
Китайсько-індійські відносини досить аб’юзивні: найбільший торговий партнер (понад $125 млрд обороту щороку), але вклав лише $2,5 млрд інвестицій за 25 років, а це — 0,3% від загальних іноземних інвестицій.
Останні відомі причини: військові сутички між країнами. У 2020 на кордоні Ладакху (сх. Гімалаї) відбулась серія зіткнень між індійськими та китайськими військами. Були загиблі з обох сторін.
ЄС
У вересні 2025 року ЄС представив найамбітнішу для себе стратегію щодо Індії в історії. Головна мета — укласти угоду про вільну торгівлю до кінця 2025 року, відновивши переговори після 9-річної паузи.
Німеччина, Нідерланди та Франція збільшують інвестиції в індійську промисловість, фокусуючись на зелених технологіях. Паралельно ЄС голосно критикує співпрацю Індії з росією.
Японія
Єдина країна, що виконує обіцянки швидше за графік: пообіцяні у 2022 році 5 трлн єн на п’ять років вже за три роки освоюють індійці. У 2025 році встановили нову мету — 10 трлн єн на десятиліття.
Японські інвестиції здебільшого в інфраструктуру, високошвидкісні залізниці та зелені технології.
росія
росія для Індії — особлива: політичний союзник і військовий партнер, але мінімальний інвестор. Після 2022 року Індія різко збільшила закупівлі російської нафти, ставши одним з найбільших покупців попри тиск колективного Заходу, що приносить $10-25 млрд економії щороку.
Прем’єр-міністр Моді регулярно зустрічається з путіном, а індійські військові беруть участь у російських навчаннях. Проте прямі інвестиції мізерні через санкції та фокус москви на війні проти України.
Нові гроші
- Південна Корея активізувалася після успіху Samsung та LG, а корейські чеболи інвестують в електроніку та автомобілі.
- Близький Схід входить на ринок через суверенні фонди ОАЕ та Саудівської Аравії, розглядаючи Індію як альтернативу китайським інвестиціям.
- Великі пенсійні фонди Канади, Норвегії та Австралії купують індійську інфраструктуру як довгострокові, стабільні та аполітичні інвестори.
Тож, наступного разу, коли подумаєте «а хто ж спонсорує Індію», згадайте, що Індія — не клієнт одного спонсора, а цілком собі автономний гравець, який отримує інвестиції від усіх.
Що в України з Індією
Наші відносини з Індією тримаються на звичайному прагматизмі: ми не кенселимо торгівлю з Нью-Делі, але й не робимо її стратегічно важливою.
Після початку повномасштабної війни торгівля впала на 77%, але у 2024-25 відновилася до $1,22 млрд. Україна експортує соняшникову олію й агро, Індія завозить нам паливо й фарму. Навіть дизель для нас тепер здебільшого індійський.
Проте найбільша суперечність — російська нафта. Індія економить мільярди, купуючи у москви, конвертуючи це на нові рублі, за які модернізують шахеди та іскандери.
Політична ситуація складніша. На міжнародній арені Нью-Делі грає в нейтралітет, який ми, зрозуміло, читаємо як підтримку москви. З одного боку, Моді зустрічається з путіним у липні 2024 року, коли росіяни обстріляли Охматдит. З іншого — у серпні прем’єр відвідує Київ та Зеленського. До речі, історичний перший візит, який засвідчив підвищення рівня нашого партнерства.
Але водночас саме Індія лишається одним із небагатьох глобальних гравців, хто може тримати канал із Зеленським і путіним.
Покер замість висновків
Раніше Індія була відсталою країною третього світу, а сьогодні вона сидить за покерним столом із найбільшими економіками світу і розкладає власні карти.
Поки світ ділиться на табори, Індія дружить з усіма ворогами одночасно. Поки Україна воює з росією, Індія купує у неї нафту зі знижкою і продає очищену на Захід з прибутком. Поки США вимагають вибрати сторону, Індія дипломатично бере гроші від усіх. Ця стратегія працює, поки всі гравці зацікавлені в індійському ринку більше, ніж у принципах.