Після публікації The Economist про Telegram-ботів у «Шахедах» українські експерти зʼясували, як насправді модернізують дрони і чи є там ШІ. Про це пише DOU.
Що сталося
25 травня The Economist опублікував матеріал із гучними твердженнями про нібито використання ШІ в дронах «Шахед» та їхнє керування через Telegram-боти. У відповідь DOU разом з експертами ГО «Аеророзвідка» підготували розбір, де пояснили, що насправді серійні «Шахеди» не мають ані ШІ, ані можливості дистанційного управління в реальному часі. У дронах дійсно знаходять GSM-модулі та SIM-карти, але вони використовуються лише для збору телеметрії — для самої атаки це не критично.
Чому це цікаво
Матеріал The Economist викликав резонанс через твердження, що ворожі БПЛА стають дедалі «розумнішими» й майже неуразливими для РЕБ. Але експерти розвінчали цей міф: більшість «Шахедів» летить за заданими GPS-маршрутами, не маючи можливості змінити курс або передавати відео. Навіть у випадках, коли виявляють камери чи GSM-модулі, це радше виняток, а не норма. Експерти наголошують: повноцінного штучного інтелекту там немає, а SIM-карти ворог застосовує, щоб відстежувати статус дронів після масових атак.
Що буде далі
Росіяни продовжують удосконалювати свою зброю, зокрема покращують навігацію та захист від РЕБ завдяки CRPA-антенам — це антени для приймання сигналу від супутників позиціювання (GPS). Вони захищають дрон від спуфінгу (із землі надсилаються фальшиві сигнали GPS і збивають дрон з курсу) тим, що вміють більш ефективно аналізувати, звідки надходить сигнал, і відсіювати фальшиві повідомлення.
За оцінками експертів, у середньому від появи прототипа до масового виробництва росіянам треба близько чотирьох місяців. Хоча тривалість може значно збільшуватися або зменшуватися. Тим часом аналітики радять не драматизувати: замість міфів про ШІ Україна має перевагу в R&D та здатність швидше знаходити рішення для нейтралізації нових загроз.