Партнерський матеріал
Партнерський матеріал
Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Фонд Rescue Now працює над проєктом Patronage, щоби підтримувати самотніх людей похилого віку в Харкові. Команда розвозить для 600 пенсіонерів гуманітарну допомогу, забезпечує їх засобами гігієни та продуктами. Крім того, Patronage проводить спеціальні заняття, де вчить стареньких користуватися смартфонами й кружляти в грузинському танці. Також проводить майстер-класи.
Як працюють волонтери
У Шевченківському районі Харкова стоїть чотириповерховий будинок, який нічим не відрізняється від інших. Із весни дах трохи підтікає через пошкодження. Стрілка на дверях вказує на підвал. На вікнах, які де-не-де залишилися цілими, досі приклеєний скотч на випадок ударної хвилі. У будинку немає ліфта. Тому щотижня команда трохи чекає, поки вийде одна з найстаріших мешканців. Це 73-річна пані Ірина.
Більшу частину життя Ірина Петрівна працювала. Як каже сама: «Для людей і для дітей». Скромно бере пакет, поправляє хустинку на голові й ділиться ще одним фактом. Вона живе у цьому будинку все життя.
Про це дізнаються волонтери проєкту Patronage, який створений для психоемоційної підтримки літніх людей у Харкові. Богуслав, Віталій, Аня і Василь розвозять гуманітарну допомогу в домівки стареньких. У команді, як і серед бенефіціарів, людей значно більше й завжди потрібні нові.
Частину історій команда вже чула. Проте залюбки слухає ще раз.
«Люди старшого віку завжди з таким захопленням згадують минуле. Певно, тому, що в сьогоднішніх реаліях Харкова приводів для радощів відверто мало», — ділиться Василь, волонтер проєкту Patronage.
Ірина Петрівна працювала економісткою на заводі дорожніх машин, у РАЙВНО. На пенсії пішла вчителькою у школу №130.
Однак більше за історії кар’єрного шляху вона любить згадувати про дітей та онука. Зараз пані Ірина сама. Коли немає сильних обстрілів, виходить у двір поговорити із сусідами. Подруг залишилося небагато — когось забрали онуки, хтось виїхав сам. Без подробиць Ірина Петрівна лише підсумовує:
Харків — моє місто, я все життя тут.
«Дякую, що не забуваєте за нас і привозите допомогу», — каже жінка, прощаючись із Василем. Наостанок просить тільки привезти засоби гігієни, бо з постійними відключеннями світла дуже вже їх бракує.
Команда вирушає далі. Адже ще є бабуся Ніна, Артем Іванович і пані Ганна, яка досі грайливо приховує свій вік від волонтерів. І це тільки в будинках поблизу. Загалом волонтери мають адреси 600 Ба та Ді, яким розвозять допомогу в Харкові.
«Всі вони самотні емоційно або фізично, але точно не зламані морально. Хай хтось погано ходить, хтось взагалі приймає допомогу через вікно, але знали б ви, скільки серед них молодих душею!
Он, до однієї жіночки приїжджаємо, то вона завжди з помадою й так усміхається щиро, наче ми супергерої якісь. І це я вам ще не показував, яка в нас група з грузинського танцю. Середній вік учнів — 60 із хвостиком, а танцюють майже, як молодята!» — каже про бенефіціарів проєкту Василь, водій Patronage-бусу. Він знає майже всіх.
Окрім харчів, ліків і гігієни, часто стареньким потрібні просте спілкування, привід відволіктися й відчути себе не самотніми.
«Створюючи проєкт, ми думали не тільки про те, як допомогти літнім людям матеріально, а і як подарувати їм відчуття підтримки. У когось сини на передовій, у когось рідні виїхали за кордон, а в когось — загинули. Є й ті, хто все життя були самі. Насправді це велика проблема, коли люди довго працюють у колективі, а в один момент виходять на пенсію й залишаються нікому не потрібними.
Тому, щоби боротися зі стигмою, ніби старші люди тільки читають газети й вишивають хрестиком, придумали зовсім нетипові активності та заняття. Зараз бенефіціари регулярно відвідують заняття, бабусям із дідусями дуже подобається вивчати щось нове», — ділиться керівник проєкту Patronage Богуслав.
Проєкт існує завдяки донорам та людям, які приходять у команду. Ще більшою мірою — завдяки бенефіціарам, які вперто стоять на своєму, залишаючись у Харкові.
Як звернутися до проєкту Patronage
Щоб звернутися до проєкту Patronage, потрібно подзвонити на гарячу лінію за номером +380 67 644 3053. Тут можна записати своїх бабусю чи дідуся на майстер-класи або на гуманітарну допомогу. Щоб стати волонтером для рідних незнайомців, варто заповнити форму. Для цього звертайтеся на гарячу лінію або в Instagram проєкту.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter