Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

СПЕЦПРОЄКТИ

Плейлистогенератор. З тебе — передноворічна ситуація, з нас — музика для неї

22 Грудня 2021, 17:23
1 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

БІЗНЕС

Як просувати сайт і нарощувати трафік. Безоплатний 15-годинний інтенсив із SEO від NaZapad

25 Січня 2022, 14:35
2 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Бесплатный 15-часовой интенсив по SEO от NaZapad
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

28 січня відбудеться 19-та онлайн-конференція NaZapad , яка триває з 2015 року. На цей раз NaZapad зосередиться на growth hacking, affiliate marketing, SEO та link building.

Про конференцію

NaZapad — це конференція компанії SeoProfy для російськомовного ком’юніті SEO-фахівців, маркетологів і власників бізнесу. Івент дає можливість перевірити актуальність своїх навичок на ринку SEO-послуг, дізнатися про нові тренди та інструменти, підвищити результативність та дохід.

Доповідачі розказали про досвід просування сайтів у висококонкурентних нішах у ЄС і Північній Америці. NaZapad має прикладний характер та заохочує глядачів ставити питання спікерам у чаті. Найактивніші учасники виграють призи від партнерів конференції.

Програма

Ключові доповідачі представлять такі теми:

  • Віктор Карпенко: «Створюємо трафік-генератори: як у межах одного проєкту робити безліч трафік-генераторів та зростати»;
  • Дмитро Бондар: «SEO Vision: яким буде SEO у 2027 році»;
  • Михайло Шакін: «Нові фішки SEO та лінкбілдингу для 2022-го»;
  • Микита Лі та Валентин Даречкін: «Від 0 до $1,5 млн на рік у ніші казино за допомогою SEO»;
  • Стів Тот: «Як перетворити 1 ключ на 121 і отримати 400 000 трафіку»;
  • Сергій Сюняков: «Affiliate SEO з продажами на $82 млн за чотири роки. Будуємо стійкий конвеєр із заробітку на Amazon Affiliate та інших товарних партнерках у США та Європі»;
  • Олександр Капо: «Як треба думати над своїм бізнесом: від пошуку точок зростання до результату».

Що отримають учасники NaZapad-19?

  • досвід десятків найкращих фахівців;
  • 15-годинний інтенсив без води;
  • найсвіжіші фішки, які можна відразу ж запровадити;
  • історії про факапи, які заощадять ваші нерви, час та бюджети;
  • підвищення кваліфікації протягом дня замість численних тренінгів.
Конференція NaZapad 28 січня 2022 року

Початок конференції 28 січня о 09:00. Кількість місць необмежена.

Запис конференції буде доступний на YouTube-каналі SeoProfy. Там можна переглянути і попередні випуски.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

КРЕАТИВ

Колаби, вечірки та ностальгія. Ось головні тренди маркетингу інновацій найближчих років

23 Січня 2022, 10:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Нина Дэй
Ніна Дей Журналістка, автор спецпроєктів для Vector
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Упродовж тижня ми обмірковуємо інновації та інноваційну економіку.

Маркетинг динамічний: спершу він був орієнтований на продукт, потім на покупця, а згодом на людину. За останні 10 років маркетологи побачили у покупцях людей зі своїми цінностями. Тож спеціалісти шукали та зображали їх у продуктах і рекламі. Сьогодні ми спостерігаємо перехід від маркетингу 3.0, орієнтованого на людину, до маркетингу 4.0, коли потрібно адаптовувати повідомлення бренда до цифрової економіки.

Маркетинговий директор UNIT.City Артем Бойко розповідає, чи будь-який продукт можна зробити інноваційним, чому колаборації — це новий чорний, та чому брендам не варто боятися ділити увагу у спільних проєктах.

Артем Бойко

Хліб може бути інноваційним

З кожним роком наш світ стає дедалі складнішим для сприйняття. 40 років тому в музиці був один король, сьогодні ж маємо безліч королів і королев. Тож якщо раніше підхід був «ось є товар — купи», зараз люди розуміють власну складність і вимагають до себе комплексного підходу: інноваційного й емоційного. Тому й змінюються реклама та маркетинг. 

Інновації — це штуки, що змінюють ринок. Я вважаю, що будь-який продукт можна зробити інноваційним, навіть хліб, якщо виготовити його з водоростей.

У Кремнієвій долині ми спілкувалися з різними стартапами та побачили, що вони намагаються подивитись на звичні речі з іншого боку. Саме так і знаходять новизну.

Тому я закликаю усіх резидентів і працівників UNIT.City дивитися на звичні речі під іншим кутом. Одна з інновацій самого UNIT.City — не мати соло-продуктів, бо все, що ми робимо, побудоване на інтересах резидентів. Якщо уявити UNIT.City без резидентів — це просто будівля, квадратні метри. Основа нашої діяльності та головний KPI — успіх резидентів.

Коли наш стартап Effa, який розробляє зубні щітки з паперу, гримить на WebSummit, ми вважаємо, що це і наш успіх, і всім про це розповідаємо. Коли мексиканські поліціянти їздять на електровелосипедах Delfast, ми розповідаємо про це як про власний кейс успіху. Ми не паразитуємо на цьому, адже також докладаємо зусиль,  щоби про круті продукти наших резидентів дізналося більше людей в Україні та світі. 

Основа маркетингу UNIT.City — успіх резидентів

UNIT.City створює умови, аби резиденти були більш ефективними, відомими, а їхні продукти були якісними та заробляли більше грошей. Від цього виграють всі. Наш маркетинг-відділ схожий на рекламну агенцію. Ми робимо багато проєктів не для резидентів, а з ними.

У нас є стартап Wantent, який проходив навчання у нашій акселераційній програмі NEST. Це сервіс на базі штучного інтелекту, який розпізнає емоції глядача і може визначити його реакцію на переглянутий контент.

Одразу після випуску з програми їм вдалося залучити понад $450 000 інвестицій. Це важливе досягнення, яке ми частково вважаємо своїм.

Ми пишаємось нашими резидентами й прагнемо розповідати про їхні перемоги звідусіль. Адже їхні перемоги — це свідчення того, що ми усе робимо правильно і що умови, створені всередині екосистеми, працюють відмінно.

Наша головна функція — знати, чим займаються резиденти, тримати руку на пульсі, дружити з ними й бути готовими сказати їм «так» на більшість ідей.

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Роль ком’юніті в середовищі інновацій та як його будувати на прикладі UNIT.City

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Колаборації для резидентів як added value

Допомагати резидентам із маркетингом та організацією івентів — це фішка UNIT.City. Є парки, де вигідно розміщуватися через нижчі податкові ставки. Таким організаціям не потрібно вигадувати колаборації та доводити резидентам свої переваги.

UNIT.City — комерційна структура, в нас не найнижча ціна за квадратний метр. Тож ми постійно доводимо резидентам свою цінність: працюючи в нас, вони ефективніші завдяки створеним умовам, ніж будь-де в країні.

Так народилась ідея об’єднати маніфести UNIT.City та резидентів і зняти кампанію. Так ми прагнули показати потенційним резидентам, що у нас вони зможуть працювати поряд із великими компаніями на кшталт Bolt, DTEK, rabota.ua. Ми не брали кошти за знімання та просування з наших резидентів, але отримали круті бенефіти. Ми показали ринку, що тут сидять кльові чуваки.

Наша маркетингова команда встигає працювати й над проєктами з іншими брендами для покращення умов роботи резидентів. Один з таких ми зробили спільно з BMW та Mini — каршеринг.

У нас є два незалежних проєкти: житло та офісна частина. Ми помітили, що між ними є цікава циркуляція людей і транспорту: вранці в офіс приїздять працівники, а мешканці навпаки їдуть звідси у справах. Тож ми уявили: а якби у цих людей було одне спільне авто? Виходить, що один привозить його в UNIT.City, а інший на ньому ж виїжджає у місто.

Ми подумали, що це гарна ідея для каршерингу. Нам не потрібно збирати машини по Києву, бо в них є точка збору — UNIT.City. Спершу ми розповіли про цю ідею бренду BMW, і вони зацікавилися. Згодом ми запустили цей проєкт із трьома електрокарами, адже хочемо, щоб інноваційний парк свідомо використовував ресурси.

Цей проєкт теж win-win: для резидентів він безплатний, якщо протягом двох годин вони повертають авто назад. Для BMW це крутий піар-проєкт та просування їхніх нових електрокарів.

За такими колабораціями стоїть майбутнє — коли два бренди об’єднуються та роблять корисний проєкт для споживача.

Зробили з української вечірки бренд

UNIT.City консолідує потужну IT-спільноту України та робить колаборації, які просувають не лише наш бренд і резидентів, але й цілу країну. 2021 року нам вдалося силами компаній-ентузіастів організувати невеличкий стенд та представити Україну на WebSummit — найбільшій технологічній конференції світу.

Український стенд на WebSummit

Поряд зі стендом України був стенд Cisco, через два стенди — Airbus. Усі ці чуваки з купою грошей, інвестованих у цей івент. А ми зібрали невеликий стенд, проте коли на сусідньому Cisco у 300 м2 три людини пили каву, у нас зібралися сотні людей. У той час, коли усі навколо представляли виключно компанії, ми представляли українську екосистему.

Наша локація стала місцем зустрічі для українців. Тому про наш стенд говорили багато, і він користувався шаленою популярністю.

На третій день ми зробили українську вечірку на 250 людей, а завітало туди понад 600 гостей, ще чимало не змогли туди потрапити. Тепер українська вечірка — це бренд. Якщо ми зараз почнемо продавати квитки на неї, то буде sold out.

Ностальгія, колаборації та WEB 3.0

Я б виділив три тренди у маркетингу на найближчий час: колаборації, ностальгія та Web 3.0. Колаборації — це новий чорний і я вважаю, що за ними майбутнє. Це вигідно фінансово, адже ви з партнером об’єднуєте аудиторії й отримуєте більше охоплення, ніж поодинці. А ще це поєднання ідей — із двох різних світоглядів брендів народжується щось абсолютно нове та вдвічі крутіше.

Аби не хвилюватися про поділ аудиторій під час колаборацій, треба співпрацювати з тими, з ким просто круто бути поряд. Коли Apple працює з Біллі Айліш, не так важливо, чий логотип показують частіше.

За цікавим кейсом можна спостерігати просто зараз — проєкт BEVZA BALBEK BILSHE від Mastercard. У межах креативної колаборації Світлана Бевза та Слава Балбек помінялися ролями. Fashion-дизайнерка створювала елементи предметного дизайну для колекції, а архітектор — одяг. Цю колекцію неможливо купити за гроші, вона доступна виключно власникам карток Mastercard в Україні.

Такі приклади співпраці надихають, адже розширюють межі уявлень про те, яким має бути проєкт сам по собі. І таких ініціатив ставатиме дедалі більше.

Ностальгія — ще один великий тренд. З інноваціями вона поєднується дуже круто: чимало фільтрів в Instagram імітують знімки Polaroid, плівку, але це інноваційний продукт.

Нас чекає велика хвиля, яка може змінити підхід до маркетингу, — це WEB 3.0. Усе, що стосується децентралізації, блокчейну, криптовалюти, NFT. Також думаю, що вплив соціальних мереж буде знижуватися. Створення контенту буде важливішим, ніж платформа, на якій він розміщується.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ
«Гра — основний спосіб навчатися чогось із давніх часів». Менеджери Favbet про Affiliate Marketing і гейміфікацію
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
30 Грудня 2021, 10:30 6 хв читання
Історії Історії зумерів
Тривожність із фільтром без цукру. Один день із життя трьох зумерів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Грудня 2021, 10:00 8 хв читання
Кейси
Дрифт на Софійській площі. Позиції сторін, наслідки для Red Bull, коментарі експертів і соцмереж
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Серпня 2021, 12:30 16 хв читання
Гайди
Антизашкварний календар. Про що говоритимуть у липні
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
02 Липня 2021, 13:14 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

10 непотрібних інновацій XXI століття

22 Січня 2022, 10:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Нина Дэй
Ніна Дей Журналістка, автор спецпроєктів для Vector
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Упродовж тижня ми обмірковуємо теми та питання, які пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою. 

Винаходи у багатьох асоціюються з чимось корисним, проривним і новаторським. І дійсно — винайдення електрики, транспорту та навіть інтернету кардинально змінило наше життя. Проте шлях до великого лежить і через провальні розробки теж.

Іноді черговий винахід — лише кандидат на Шнобелівську премію Шнобелівська премія Пародія на Нобелівську премію, заснована 1991 року редактором журналу «Аннали неймовірних досліджень» Марком Абрагамсом. Оригінальна назва IgNobel Prize походить від слова ignoble, тобто негідний . У цьому матеріалі ми зібрали саме такі — найбільш дотепні та недолугі інновації, що трапились із людством у XXI сторіччі. Б’ємося об заклад, про деякі ви навіть не чули — настільки вони облажалися.

Google Glass 

Google Glass

Розробка від Google, що наробила багато шуму в медіа 2013 року. Окуляри задумувались як дисплей доповненої реальності з функціональністю смартфону. Проте вже 2015-го виробництво призупинили, мовляв, продукт завершив свою експериментальну стадію. Відтоді розробку перевели до іншого підрозділу, і вона залишилась об’єктом для мемів та футуристичним гаджетом у кіно.


Ми вже знаємо, що окуляри доповненої реальності все ж вдалося зробити юзабельними та популярними. Один із резидентів UNIT.City — Sensorama Lab — якраз продовжує розвивати VR/AR сферу.

Sensorama Lab — це освітній майданчик, виробнича студія повного циклу й експериментальний простір. Тут фахівців різних напрямків можуть спільно працювати над новаторськими VR/AR проєктами.


Amstrad — ПК-телефон

Amstrad — ПК-телефон

Його презентували у березні 2000 року. Задум був хорошим: настільний ПК для дзвінків та перегляду пошти. Але бізнес-модель надзвичайно дорога — для підключення до інтернету вимагали преміумлінію зв’язку, що коштувала надто дорого.

Ходять чутки, що винахідник цього пристрою звільнився, бо це був тотальний провал. 

DVD-плеєр, який не дає піратити фільми 

DVD-плеєр, який не дає піратити фільми 

На початку 2000-х цей плеєр презентували як технологію, яка не дає робити піратські копії з орендованих дисків із фільмами. Проте його було важко під’єднати, і коштував він дорожче за звичайний плеєр. Тоді hdrezka перемогла, а зараз культуру піратства викорінюють Netflix та MEGOGO.


А ось резидент UNIT.City Wantent і справді робить корисні речі у сфері контенту. Вони працюють над платформою з використанням штучного інтелекту, аби визначати емоційний зв’язок між покупцем і продуктом. Це допоможе виробникам і дистриб’юторам контенту оцінювати свій продукт і покращувати його.


Дроносоля 

дрон-парасоля

Так звану «дронбреллу» (від англ. dron+umbrella) презентували у Японії 2018 року. За задумом, парасоля на дроні має літати за людиною та захищати від дощу. Проте ціна на це диво стартувала від $275, а працювало воно від 5 до 20 хвилин.

Дешевше придбати звичайну парасолю, в якої ліміт заряду необмежений. До того ж дрони й досі застрягають у деревах, падають в озера і врізаються в будинки. Щоб не намокнути під дроносолею, треба складати іспит на водіння дроном.

Вакуумне мийне взуття від Denso

Вакуумне мийне взуття від Denso

Не надто старий японський винахід 2017 року. Миє підлогу, якою ходить, це буквально взуття-пилосос. Але у торгових центрах цим займаються клінінгові служби, а вулицю підтримують у чистоті комунальники. Краще б це взуття мило саме себе. 

Мишка-телефон 

Мишка-телефон від Sony

Цю штуку 2006 року презентувала компанія Sony. Вони називали її мишкою з роздвоєнням особистості, бо всередині вона була… телефоном! Здається, мишку-телефон вигадали на внутрішньому конкурсі «креативних штормів» якісь тролі, щоб отримати квартальний бонус. Мишку досі можна надибати за $55 — раритет. А кошти йдуть на пенсію винахідникам. 


Радимо почати з прототипу, аби краще оцінити власний винахід. Більше шансів, що не потрапите в таку ситуацію, як мишка-телефон. Резидент UNIT.City FabLab Fabricator — цифрова лабораторія швидкого прототипування — цим і займається. Їм можна довірити розроблення, впровадження та супровід інноваційних проєктів. З таким підходом створюють справді корисні винаходи.  


USB-килимок для тренування пальців 

USB-килимок для тренування пальців 

Про нього писали 2007 року і, здається, що його винайшли джаст фо фан. Можна виправдати тих «науковців», бо тоді ще не було такого буму на сенсорні телефони, а ми не були офісним планктоном. Але тепер навіть журналіст протягом восьми годин тренує пальці на клавіатурі, пишучи цю статтю. Тому wasted.

Взуття-парасолька

взуття-парасолька

Жертва фешн-індустрії — парасольки для взуття. Їх презентували 2010 року як вирішення двох проблем: під звичайною парасолею ноги все одно мокнуть, а резинові чоботи — це не стильно.

Ми б оцінили юзабіліті на 5/10. Бо п’яточка намокне.

Тренувальний акваріум для рибок 

Тренувальний акваріум для рибок 

Його презентував 2008 року доктор Дін Померло (Dr. Dean Pomerleau), щоби зробити рибок інтерактивними тваринами для дітей. До винаходу додали DVD-диск з інструкціями, як навчити рибку різних фокусів: наприклад, пропливати через кільце.

З одного боку, пам’яті рибки, як кажуть, вистачає на дві секунди. З іншого — ця тренувальна станція досі продається на Amazon та має 209 позитивних відгуків, серед яких навіть відео тренованих рибок. Важко повірити, що хтось дресирує рибок.

Шарф приватності для комп’ютера

Шарф приватності для комп’ютера

Можна подумати, що цей шарф винайшла якась бабуся. Проте ні, 2006 року його презентувала студентка Королівського коледжу мистецтв у Лондоні. Годі й казати, що у 2021 році ми всі ворк фром хоум. Від кого ховати екран у цьому шарфі? Від свого кота? Хоча з такою холодригою він став би у пригоді до початку сезону опалення.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ
20 Січня 2022, 10:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап. Де знайти кофаундерів і як зафіксувати частки в команді — No Fears
Я хочу піти в стартап. Де знайти кофаундерів і як зафіксувати частки в команді — No Fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Травня 2021, 09:00 15 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Тисяча уроків. Як за два тижні запустити математичну онлайн-школу
Тисяча уроків. Як за два тижні запустити математичну онлайн-школу
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Травня 2021, 08:00 9 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ 5 beautytech-сервісів, що змінюють індустрію краси
The future is coming. 5 beautytech-сервісів, що змінюють індустрію краси
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Березня 2021, 09:40 11 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Біохакінг журналістів. Ми в редакції місяць тестували БАДи, і ось що з цього вийшло

21 Січня 2022, 11:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Acino
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Устигнути все — це не тільки серіал на одному з українських телеканалів, це ще й мотто нашої команди перед Новим роком. Щодня ми хочемо випускати більше статей, приймати більше правок від клієнтів та робити більше мемів для нашого Twitter-акаунту Victor. Звісно, аби не переносити все на «після свят», потрібна допомога не тільки від близьких і колег, а й інші засоби.

Ми разом з новою дієтичною добавкою #ЦЕГРИБИ® Brain Booster вирішили спробувати допомогти собі під час новорічних дедлайнів. Дві людини з Vector погодилися місяць вживати БАДи, на основі грибного комплексу. Це люди, які відповідальні за смішний контент: з редакцією — Head of SMM Наталі, яка ділиться коментарями, та з брендами — Head of Native Микола, який пише текст. Що з цього вийшло, скільки всього ми встигли чи забули, як ми змінилися за місяць — розповідаємо далі.

З чого все почалося

Перед початком тесту ми проконсультувалися з лікарем. Це найважливіший елемент всього. Можна дослухатися до порад друзів чи інфлюенсерів із TikTok, але потрібно погоджувати всі засоби з лікарем та дотримуватися правил вживання та дозування.

Що таке БАД

Це біологічно активні добавки, які вживають з їжею, аби отримати користь для здоров’я. Важливо, що вони не є лікарським засобом, про що виробник має вказувати на пакуванні. Їх приймають для захисту від стресу, для зміцнення імунітету, для шкіри, волосся та нігтів тощо. Наприклад, це можуть бути мультивітаміни, кофеїн, креатин, омега-3 та інші. Тут ми писали про людей, які їх вживають, аби допомогти своєму організму в напруженому ритмі життя.

Для тесту ми обрали дієтичну добавку — «#ЦЕГРИБИ BRAIN BOOSTER». Вона містить сухий екстракт їжовика гребінчастого, який протягом дня підтримує на високому рівні працездатність і концентрацію уваги. Додатковий захист нейронів забезпечують сухі екстракти кордицепсу китайського, шиїтаке та чаги. Далі ми перевіримо на собі ефекти від цих БАДів та розповімо про наші відчуття після тестового місяця.

Що з нами відбувалося

Як налаштовувалися на експеримент

Ми проконсультувалися з лікарем, прочитали про БАДи на всіх ресурсах отримали інформацію від виробника про продукт і тільки потім розпочали наш тест. Наше дозування — 1 капсула вранці та ввечері. Найважчим на початку було не забувати їх вчасно вживати.

Спочатку ми з Наталі очікували моментального ефекту. Тож перші 30 хвилин дивилися один на одного підозрілим поглядом, і запитували чи щось взагалі відчуваємо. Та єдиним, що ми тоді відчували, був голод і втому після насиченого грудневого робочого дня. Ніяких особливих ефектів ми не відчували ще деякий час.

Коли ми почали щось відчувати

Приблизно за два тижні експерименту після вживання двох капсул на день ми почали відчувати одне й те саме. У шаленому передноворічному темпі роботи ми помітили, що встигаємо робити все і навіть трішки більше. Я почав більше працювати: від 10 години ранку і до 20-21 години. Але відчував, що не втомлююся, тому навмисне залишався після робочого часу, аби далі працювати. Підозрюю, що у тонусі мене тримали БАДи.

Зазвичай я намагаюся займатися спортом, аби допомагати своїй продуктивності, але цього місяця не вистачало на це часу.

Після місяця експерименту

Наталі також поділилася своїми спостереженнями: «Я краще стала пам’ятати свої таски: одного понеділка я пригадала таску, яку отримала ще у п’ятницю. Хоча зазвичай у мене після вихідних відбувається «обнулення». На той момент минув лише тиждень від початку вживання добавки.

Ще якось я сама згадала про косметичну процедуру, про яку зазвичай ставила нагадування. Те, що я забула поставити нагадування — це вже інше питання. Це сталося ще до вживання БАДів.

Я навіть експериментувала та не ставила нагадування про базові речі, як зазвичай звикла це робити. Наприклад, нагадування на ранок взяти з собою піджак для подруги. Хоча колись я забула взяти напої на зустріч з нею ж. Чи варто говорити, що за домовленістю з мене були напої, а з неї все інше?

У цілому після експерименту у мене з’явилося відчуття якогось підстрахування. Утім, як і раніше, я можу забути щось важливе, наприклад, щось купити. Тому списки в магазин ніхто не скасовує».

Мені ж легше вдавався мікроменеджмент, деякі завдання я навіть не записував і тримав їх у голові. Але якщо порівнювати мій список завдань з попереднім місяцем, то в грудні я встиг зробити набагато більше. Цьому доказ навіть кількість нативних матеріалів, які ми встигли випустити за грудень: їх було вдвічі більше, ніж у листопаді. Можливо, цьому причина busy season, але те, що я відчував себе більш продуктивним, — це факт.

Нам стало цікаво, чому в цих БАДах містяться саме екстракти з грибів. І вирішили розібратися більше в їхніх властивостях та як вони допомагають нашому мозку.

Чи можуть взагалі екстракти грибів стимулювати роботу мозку?

У препараті, який ми тестували на собі, є екстракти чотирьох грибів: Lion’s mane (їжовика гребінчастого), кордицепса, шиїтаке та чаги. Усі ці гриби в комплексі сприяють концентрації та ясності розуму, підтримують здоров’я та імунітет, знижують рівень стресу, стимулюють вироблення енергії та підвищують рівень продуктивності.

Кожен із цих грибів має довгу історію використання. Наприклад, їжовик гребінчастий використовують у традиційній китайській медицині. Він покращує концентрацію та пам’ять. Еринацини та гериценони, які містяться в грибі, підтримують активність нервових клітин. А за результатами дослідження 2009 року в Університеті Тохоку, люди віком від 50 до 80 років з легкими когнітивними порушеннями, які вживали цей гриб, спостерігали покращення когнітивних функцій на противагу людям, які вживали плацебо.

Гриби шиїтаке містять бета-глюкани, які впливають на метаболізм жирів в організмі та знижують рівень холестерину в крові. Так вони запобігають утворенню холестеринових бляшок у судинах, які можуть погіршувати кровопостачання головного мозку. А кордицепс у китайській медицині вважають природним енергетиком: він допомагає подолати фізичне та емоційне виснаження. Люди похилого віку, які щоденно приймали добавку з кордицепсом, стали більш витривалими під час спортивних навантажень.

Чагу давно використовували в народній медицині східноєвропейських країн. Вона зменшує хронічне запалення в організмі та позитивно впливає на вироблення антитіл, які борються з бактеріями та вірусами. Менше хворієте, більше встигаєте. Гриби прокачують і мозок, і загалом усе наше тіло. Докладніше про них ми писали тут.

Висновки

Загалом за місяць вживання #ЦЕГРИБИ Brain Booster Наталі не забула:

  • випустити 305 матеріалів Vector у соцмережі;
  • як мінімум 22 рази не забути голову вдома, виходячи на роботу;
  • по сто разів на день запитати у своє свинки: «Що це за солоденька мордочка».

Я ж не забув:

  • разом з командою випустити більше 25 нативок;
  • не продовжити абонемент в спортзал;
  • відсвяткувати свій день народження;
  • одягати кожен день капюшон, аби не змерзнути в -13.

Якщо ви повністю здорові й хочете збільшити свою продуктивність, то почніть із базових речей: збалансований режим дня, спорт, сон, здорова їжа. А потім можна пробувати додаткові засоби, типу БАДів. Звісно, їхнє вживання потрібно обговорювати з вашим особистим лікарем.

Ми спробували на собі та відчули покращення, і нам це сподобалося.
Після завершення курсу БАДів я планую використовувати базові речі, які мені доступні. А коли відчую, що мені їх недостатньо, то звернуся до лікаря за порадою, і можливо знову повернуся до комплексів на основі грибів.

Наталі ж схиляється до вживання вітамінних БАДів. Особливо в осінньо-зимовий сезон. Якщо здати аналізи на рівень вітамінів в організмі (наприклад, на вітамін D), можна дізнатися, чи варто приймати його додатково. Так покращиться сон, а за ним і продуктивність. Також можна обстежити суглоби та визначити, чи вистачає організму колагену. Вибір подальших БАДів буде залежати від рішення лікаря та обстежень.


А для підвищення працездатності та захисту нервової системи від перевантажень є #ЦЕГРИБИ BRAIN BOOSTER. Також він покращує пам’ять та сприяє підтримці високої концентрації. Добавка містить сухі екстракти грибів їжовика гребінчастого, шиїтаке, кордицепса китайського та чаги.


Реклама дієтичної добавки. Не є лікарським засобом. Перед вживанням обов’язкова консультація лікаря. Виробник ТОВ «Фарма Старт». Прийняття претензій від споживачів ТОВ «Асіно Україна», 03124, м. Київ, вул. В. Гавела, б.8

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ АСИНО 3
Хакнути систему та увімкнути мозок-«суперкомп’ютер». Це не синопсис нової «Матриці», а люди, які вживають БАДи
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Грудня 2021, 17:00 8 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Ми не доженемо Долину, і це добре. Чому стартапам більше не потрібна Кремнієва, аби досягти успіху

21 Січня 2022, 10:00
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Чому вам не потрібно їхати до Сан-Франциско, якщо ви створили стартап?
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Впродовж тижня ми обмірковуємо інновації та інноваційну економіку.

«Припустимо, я розробляю продукт, пов’язаний з віртуальною реальністю. Мені потрібно дізнатися про хардвер Nvidia, який я планую використовувати. Перебуваючи у Кремнієвій долині, я просто йду в офіс Nvidia через дорогу та ставлю їм запитання».

Разом із керівним партнером UNIT.City Костянтином Євтушенко розібралися, чому всі їдуть до Кремнієвої долини, чого не вистачало Україні для розвитку креативної економіки та чому сьогодні стартаперу не потрібно перетинати Атлантику, щоби створити інновацію.

Чому всі хочуть потрапити до Кремнієвої долини?

Кремнієва долина вже стала міфічним образом, який у багатьох людей асоціюється з єдиним місцем, де розташовані усі технологічні компанії.
Насправді так називається цілий регіон, який має в собі багато міст, із центром у Сан-Франциско.

Кремнієва долина вже стала міфічним образом, який у багатьох людей асоціюється з єдиним місцем, де розташовані усі технологічні компанії.

Історично формування Кремнієвої долини в 1970–1980 роках «спровокували» Стенфордський університет і Університет Берклі. Обидва завжди конкурували між собою, залучаючи найкращих студентів і професіоналів. В атмосфері творчої свободи з’являлися нові патенти та інноваційні продукти. Все це підсилили запаси кремнію, який використовують у виробництві діодів, мікросхем і транзисторів. З цієї індустрії почалася історія Долини як технологічного центру.

Але чому саме сьогодні усі стартапи, технологічні компанії, ангельські інвестори та фонди прагнуть туди потрапити? Тому що у Кремнієвій долині є все:

  • таланти — студенти та випускники навчальних закладів;
  • коворкінги та креативні простори — місце, де таланти можуть рости й об’єднуватися в команди;
  • фінансування — є можливість отримати швидке фінансування навіть на ранніх стадіях стартапу;
  • нетворкінг.
Історично формування Кремнієвої долини в 1970–1980 роках «спровокували» Стенфордський університет і Університет Берклі.

Отже, Долина — це екосистема, де маленькі гравці підсилюють великі команди завдяки ресурсам цієї екосистеми. А саме: навчаються, обмінюються досвідом, гуртуються та отримують фінансування.

Культура взаємодопомоги та відкритості забезпечує швидкий обмін інформацією та створює можливості для всієї креативної економіки Креативна економіка вид нової економіки, що базується на інтелектуальній діяльності, а не на традиційний ресурсах землі, праці та капіталу .

Чого не вистачало Україні?

Костянтин Євтушенко зазначає, що не варто відривати Україну від світового контексту. Насправді весь світ програв конкуренцію Кремнієвій долині. Там створюється 60% всіх інновацій, інші 30% — в Китаї. Це потяг, який ми вже не зловимо.

Але можна побудувати свій, який за 15 років покаже результат. Гарний приклад — це Ізраїль. У 1980–1990 роках країна була бідною та нестабільною. Вони вирішили повернути таланти зі всього світу додому, аби створювати інноваційні продукти (стартапи, патенти) та драйвити економіку.

Костянтин Євтушенко, керівний партнер UNIT.City
Костянтин Євтушенко, керівний партнер UNIT.City

Які умови змусять талановитих людей повернутися до країни?

На думку Костянтина Євтушенка, дві найважливіші речі мотивували повернутися:

  1. Інноваційна інфраструктура. Ізраїльтяни на державному рівні розбудували інноваційні парки із нерухомістю, навчальними закладами, науково-дослідницькими лабораторіями та R&D центрами.
  2. Пільги. Ізраїль запросив світові компанії розміщувати в країні свої офіси на пільгових умовах. Це дало людям змогу жити в Ізраїлі та працювати на світові компанії.

До середини нульових ізраїльтяни вчилися у корпорацій, у 2010-х вони стали підприємцями та створили свої компанії. А вже 2019 року Ізраїль зробив $17 млрд екзитів Екзит Продаж долі зі своїх компаній. Тепер це стартап-нація.

Аналогічні процеси відбувалися в європейських країнах. Україна довгий час була відсутня на мапі інноваційної інфраструктури. З початку незалежності ніхто не фокусувався на створенні довготривалих проєктів, тому інноваційної інфраструктури не було.

Чи є сьогодні в Україні інноваційна інфраструктура?

Українська креативна галузь зароджувалася з 2008 року на фоні світового тренду. Цьому сприяли велика кількість талановитих інженерів, швидкісний інтернет і брак державних регуляцій IT-ринку. Українські розробники, як і ізраїльтяни, почали працювати на світові компанії та навчатися.

«Ми почали їздити світом і розбиратися, як українці можуть застрибнути в останній вагон і де цей секретний соус інновацій. Ми побачили, що у нас немає інноваційного ресурсу та інфраструктури, — розповідає Костянтин Євтушенко.

І почали його розбудову — те що Ізраїль робив 30 років тому, а Європа 20 років тому. Внаслідок цього 2017 року відкрився перший в Україні інноваційний парк UNIT.City.

Ми вже не зможемо виграти конкуренцію у звичайній економіці, але є всі шанси зробити це у креативній. Щобільше, США розслабилися, коли обігнали Радянський Союз у Холодній війні. Сьогодні в Америці усе робиться за стандартами: однакові вікна, шурупи та болти. Я вважаю, що таке мислення приведе їх до занепаду».

Які можливості UNIT.City дає стартаперам?

Костянтин Євтушенко вважає, що креатив й інновації створюються за трьох умов: відчуття свободи, безпеки й натхнення. На цих засадах і розбудовували інноваційний парк.

  1. Освіта. Перший кампус, який збудували в UNIT.City, — приміщення школи програмування U.Code. На сьогодні з неї випустилося понад 3000 студентів. А в UNIT School of Business випускаються фаундери компаній. Крім цього, є ще й окремі менторські програми та акселератори для стартапів.
  2. Лабораторії. Резиденти створюють прототипи у чотирьох внутрішніх лабораторіях. Також нещодавно відкрилася лабораторія 5G, де інженери тестують передові технології.
  3. Нетворкінг. У спільному просторі легко знайти однодумців або обговорити питання. Також UNIT.City організовує різні події, аби ще більше сприяти взаємодії. Серед них є навіть мистецькі — фестивалі та театральні тижні.
  4. Публічні простори. Резиденти UNIT.City відпочивають у внутрішніх парках та рекреаційних зонах. А працюють не тільки у бізнес-кампусах, але й у коворкінгу. В останньому можуть працювати навіть непостійні резиденти.
  5. Фінансування. На території парку діють три інвестиційні фонди, представникам яких можна запітчити ідею за кавою або на спеціальному івенті.
Лабораторія 5G в UNIT.City, де інженери тестують передові технології

UNIT.City задав тренд, і сьогодні інноваційні простори розбудовуються у всій країні. Це коворкінги, акселераційні та інкубаційні програми — Sigma Software Labs, 1991 Open Data Incubator, YEP та різноманітні фонди.

Згідно з Global Innovation Index, який формує рейтинг інноваційності країн, торік Україна обіймала 43 місце зі 126. Але за показником ефективності ми п’яті у світі. Це означає, що українці мають мало інноваційного ресурсу, але ефективно ним користуються.

«Ми розуміємо, що вся інноваційна тусовка в США, і зараз будь-яка компанія має бути в США, — зазначає Костянтин Євтушенко. — Ми хочемо, щоби бек-офіси залишалися в Україні, а переїжджали тільки маркетинг-відділи.

Українці голодні до заробітку, достатку та технологій. Ми не маємо умовного «Діснейленду», але хочемо його. І в цьому наша сила — ми прагнемо розвиватися. Я переконаний, що за 10 років Україна буде абсолютним лідером інновацій у Східній Європі».

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ
Колаби, вечірки та ностальгія. Ось головні тренди маркетингу інновацій найближчих років
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Січня 2022, 10:00 8 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
20 Січня 2022, 10:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
Роль ком’юніті в середовищі інновацій та як його будувати на прикладі UNIT.City
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Січня 2022, 10:00 7 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Децентралізація, базовий дохід і лайки замість грошей. Костянтин Євтушенко й Андрій Длігач дискутують про економіку майбутнього

20 Січня 2022, 10:00
13 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Дарья Чернина
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Про майбутнє сказано чимало — розвиток робототехніки передрікав фантаст Айзек Азімов, кіберпростір у наших головах фактично створив Вільям Гібсон. Що вже казати про Філіпа Діка та його теорію щодо нескінченної кількості всесвітів. Проте як воно буде насправді — не знає ніхто.

CEO Advanter Group та футуролог Андрій Длігач упевнений, що вже 2030 року світова економіка децентралізується, а копії людей можна буде друкувати на принтерах. Що з сучасного втратить свою актуальність та хто виживе в майбутньому? Про це у межах Innovation week експерта розпитав керівний партнер UNIT.City Костянтин Євтушенко.

Vector проводить Innovation week разом із UNIT.City. Впродовж тижня ми обмірковуємо теми та запитання, які пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою.

Ми користуємося трендами 10-річної давнини 

Костянтин Євтушенко: Друзі, Андрія я знаю вже 10 років. Я дуже щасливий говорити з ним про майбутнє. Світ змінюється, він динамічний. З одного боку — розриває різноманіття технологій, ідей, бачення. З іншого боку, ми бачимо посередню реалізацію та імплементацію — на впровадження інновацій йдуть роки. Це викликає дисонанс. Наскільки все ж таки технології мають значення з точки зору прогресу окремих країн?

Андрій Длігач: По-перше, майбутнє розподілене нерівномірно. Для мене час — це вимір, кротові нори. Час то прискорюється, то уповільнюється для людського сприйняття. Узяти доставку їжі — тренд 2010 року. Але з часом українські ресторани розуміють, що іншого життя немає. Тут злітає Glovo. Коронакриза, віддалена робота — Zoom. Екологічні проблеми — злітає капіталізація Tesla.

З іншого боку —  це нерівномірність географічних і сенсових територій. Сенсової в тому розумінні, що є сфери, де все змінюється дуже швидко, а є, де повільно. Криптовалюти, фінанси — швидко. Житло — вже 20 років ми говоримо про coliving (спільне проживання, — англ.), житло-конструктор, смартквартири. Візьмемо нову енергетику. За відкриття графену вчені отримали Нобелівську премію ще 10 років тому. Але лише зараз ми підійшли до надпровідності за кімнатною температурою.

Майбутнє не настає одночасно. Воно поступово проникає в наше життя. Чи може ці процеси прискорити держава? Більш ніж.

2018 року професор економіки школи бізнесу Нью-Йоркського університету Пол Ромер отримав Нобелівську премію. Він довів, що прориви у сучасному світі — це вже не індустріалізація, а дифузія інновацій. Це держава, яка взяла на себе спонсорування, адміністрування та впровадження інновацій. Тоді країна злітає.

Ми зараз сидимо в UNIT.City, осередку інноваційної культури. Так ось, держава має створювати такі простори, кредитувати під 0%, сприяти підключенню електрики до промзон. І все це має відбуватися у регіонах. Саме тоді у державі з’являться інноваційні процеси. Коли держава фінансує будівництво доріг, тобто стару інфраструктуру, вона стримує інноваційний розвиток. 

«Людський корм» — гіперперсоніфікація продуктів споживання

Костянтин Євтушенко: Мені подобається твоє бачення. Колись ти сказав: сучасне майбутнє це не продовження минулого. Що таке сучасне майбутнє для тебе?

Андрій Длігач: Є різні види майбутнього. Є продовжене минуле — світ, де суттєво нічого не змінюється. Речі стають більшими, кращими, швидшими. Наприклад, швидший процесор у комп’ютері, більше пікселів на фото. Майбутнє — це коли змінюються якісь принципи, цінності, бізнес-моделі, відносини, базові параметри, рента, що важливо в економічних моделях. Тобто є інакше майбутнє, яке ми поки що не спроможні описати. Воно лежить за точкою сингулярності. Там діє інша філософія.

Тепер про тренди майбутнього. Один із них, про який ми говоримо давно, — гіперперсоналізація. Не може бути масового товару (гупає по столу рукою). Тобі не підходить цей стіл, бо ти надто високий для нього. Тобі потрібен стіл, який буде налаштовуватися під тебе, — 4D-технології. Поки що ми маємо лише 3D-моделі в масовій персоніфікації. Персоніфікована продукція вже виготовляється в Китаї. В Україні, наприклад, компанія «Єва» виробляє персоніфіковану косметику.

Костянтин Євтушенко: Окей, візьмемо США країну з майже 400-мільйонним населенням. Ти уявляєш, як можна робити персоніфіковані продукти для такої кількості людей?  

Андрій Длігач: Звичайно. Я не уявляю іншого світу. Може бути умовна персоналізація як перехідний період. Це, наприклад, коли ти йдеш за пивом не в супермаркет, а до спеціалізованого пивного магазинчика. Там є дванадцять кранів, і кілька з них постійно змінюються. Це персоналізація — виробник підлаштовується під смаки споживача, а ми обираємо з того, що є. Гіперперсоналізація — це коли людина може сама впливати на якість продукту вже зараз. Colored food (різнокольорова їжа, — англ.) або манго зі смаком курки.

Костянтин Євтушенко: Як цей продукт персоналізувати для стількох людей?

Андрій Длігач: Саме над цим ми зараз і працюємо. З одного боку, світ буде йти шляхом «людського корму» — стандартизованої поживної їжі. 3–4 млрд людей будуть згодом харчуватися у такий спосіб — це населення Африки, Індії, інші країни. Уже зараз великі бельгійські концерни виробляють основу протеїну. Поєднуючи її з рослинними жирами, ми отримуємо місцеве молоко. 

До цього «людського корму» можна додати деякі елементи впливу. Наприклад, цей пакетик із їжею лише для Костянтина. Він підлаштовується під твої дієтичні чи смакові потреби. 

Костянтин Євтушенко: Але є і приклад Tesla. Вони розробили стандартний продукт машину в кількох кольорах із двома видами салону. Мені здається, ніхто не хоче йти в таку кастомізацію. Наскільки швидко теоретично гіперперсоналізація може бути впроваджена?

Андрій Длігач: Я вважаю цю технологію застарілою. Якщо відомо, як це робити, — це нецікаво. Наступна технологія — це як зробити людину ситою без традиційного перорального способу споживання їжі. Сучасні ресторани — це не про їжу, це розвага, забава. Але ти ж можеш отримати позитивну емоцію в інший спосіб?

Віртуальний секс із фізичними відчуттями та клонування людини

Костянтин Євтушенко: Ми щойно з Кремнієвої долини. Там зараз іде війна між фаундерами та менеджерами за те, щоби хоча би два дні на тиждень люди приходили в офіс. П’ять мільйонів людей не повернулися на свої робочі місця після карантину. Ти бачиш тренд на те, що всі люди будуть згодом сидіти вдома? Для деяких буде базовий дохід, створять метавсесвіт, де вони будуть тусити. Виходить, цим ми перетворимо людину на соціальну тварину.

Андрій Длігач: Людина — стадна тварина, їй потрібна комунікація. Офлайн поки що краще для спільної роботи, генерації ідей та сексу лише тому, що ми звикли до цієї моделі. Я впевнений, що мине якийсь час, і в метасвітових іграх ми будемо відчувати ту саму емоцію, як у реальному світі. Ось ти пробував Teslasuit Teslasuit Розумний костюм із функцією тактильних відчуттів у віртуальній реальності

Костянтин Євтушенко: Ні, але я пробував аналоги.

Андрій Длігач: Тепер уяви, що це все вдосконалюється, і згодом ти зможеш займатися сексом на відстані. І так потроху всі ті обіймашки, до яких ми звикли, вийдуть з офлайну. Але є одна штука, яку ми ще не вирішили, — це проблема свідомості. Ми не знаємо, як людина надихається. Штучний інтелект (ШІ) не може взяти владу над людьми. Взяти владу — це людське. Ми маємо страхи, через них діємо. Через страхи у нас є потреби, мотиви, цінності, цілі, дії. 

Цього всього немає у ШІ. Йому можна вживити якісь страхи. Тоді він почне за алгоритмом годинами навчатися і воювати, але так йому не треба. Це треба нам. Коли ми знайдемо відповідь, як функціонує мозок, ми зможемо повністю оцифрувати людину.

Людина — це вісім зетабайт зетабайт Це 10²¹ байт інформації. Це не так вже й багато. Квантове обчислення і квантова телепортація вже працюють — можна зробити копію будь-якої людини де завгодно. Утім, вона не стає її точною копією, бо вона не надихатиметься.

Костянтин Євтушенко: Це ти переказуєш фантастику чи це вже відбувається в реальному житті?

Андрій Длігач: Квантова телепортація є. З 2018 року йдуть успішні експерименти. Але поки ми будемо пересувати металевий предмет, мине ще певний час. Так само з квантовим обчисленням. Для цього нам треба ще років 10. Можливо, час сплюснеться, і це буде доступним уже за два-три роки.

Гейміфікація та базовий дохід — це перший аспект майбутнього. Але  ми не встигнемо скористатися базовим доходом. Замість нього будуть базові блага. Тобто люди будуть отримувати не якусь кількість грошей, на які вони будуть щось купувати, а базові речі. Нова економічна модель передбачає демонетизацію — відхід від грошей. 

Що таке базові блага? Уже зараз ви можете зайти в будь-який ресторан і безкоштовно випити воду чи отримати цукор. А далі запитання: а чому не тістечко? Чому не шматок курятини?

Багатство буде вимірюватися не в грошах

Костянтин Євтушенко: Хто перейде у цей віртуальний світ майбутнього?

Андрій Длігач: Ситі і багаті. Також ті, хто не має натхнення щось змінювати, люди, яким однаково, які віддають перевагу комфорту. Вони мігруватимуть у три сенси. Перший — це базові блага. Я не хочу битися за шматок їжі чи за одяг. Мені це має бути забезпечено. Друге — базовий контент. Я не хочу надто багато телевізійних каналів, дайте мені щось, що мене буде надихати. Третє — я не хочу бути активним учасником цього процесу. Мені має бути тепло, комфортно, безпечно. Де це станеться, у фізичному просторі чи віртуальному, — байдуже. На жаль, цей тренд зараз притаманний більшості людей. 

Костянтин Євтушенко: Чи цей світ буде багатшим?

Андрій Длігач: Це для мене велике запитання. Поняття «багатий» як щось, що вимірюється грошима, зникне орієнтовно 2030–2035 року.

Костянтин Євтушенко: Ти хочеш сказати, що гроші не будуть ресурсом?

Андрій Длігач: Це навіть зараз уже не ресурс. Ти можеш бути багатим у кількості біткоїнів. Так само ми можемо бути багатими на лайки, на картини, які намалювали, або на книжки, які прочитали. Хтось думає, що біткоїн можна перерахувати у долар і тим самим вирахувати своє багатство. Уявімо, що завтра біткоїнів не стане — всі втратили свої гаманці. Хто буде багатим тоді?

Костянтин Євтушенко: Чи настала вже ця нова економіка?

Андрій Длігач: Ми перебуваємо десь посередині. Немає сталого майбутнього — його формуємо ми. Фазовий перехід почався 2015–2016 року. Він триватиме приблизно десять років. Що буде далі? Моє переконання — ми будемо мати іншу ренту, пов’язану не з ресурсами, не з наявністю у тебе одного метру державного кордону чи свердловини. Це буде можливість створювати враження, якусь цікавість до себе.

Новий світ буде дуже гуманізованим — людина буде найвищою цінністю. Цінним буде все, що стосуватиметься біохакінгу, медичних даних, предиктивної медицини. Це можна робити вже зараз — математика дає змогу. Зараз можна на 3D-принтері надрукувати кістки, нейрони головного мозку, не кажучи вже про печінку. Наприклад, цим займається український стартап Adam, який, до речі, починав у UNIT.City. Зібрати повноцінний організм, окрім мізків, можна буде за 15–20 років. 

Костянтин Євтушенко: Як, по-твоєму, українцям краще входити у tech?

Андрій Длігач: Перше — має бути освіта. На оперативному рівні, на рівні спільнот, на рівні галузей. Ми маємо володіти економічною і фінансовою грамотністю. Навчання має бути предметним. У майбутньому не буде університету, що вручить тобі диплом бакалавра. Інститут стане кадровим, інтелектуальним, продюсерським центром для студента у його майбутній кар’єрі. Ми маємо постійно підтримувати рівень знань через менторство, курси.

Другий аспект — ми створюємо простір гнучкої співдії, де всі об’єднуються, народжують ідеї, запускають стартапи.  

Третє — це щось намацувальне, що стане частиною інновації. Це може бути щось у форматі бізнес-моделі, нового матеріалу. Також має бути машинка, яка це все продукує, — люди, лабораторії, технології, наукові статті.

Четверте — майбутнє не про Україну, а про глобальний відкритий світ. Не буде ніякої України у 2040 році. Є воля, є українство, є цінності, є територія. Але немає держави як домінанта.

Костянтин Євтушенко: І останнє запитання: як ти вважаєш, що тоді станеться з містами та транспортом?

Андрій Длігач: Транспорт стане персоніфікованим, автоматичним. Навіщо їхати у забитому автобусі, коли є самокат? Він більш зручний, безпечний і мікромобільний. Автомобілі залишаться, але будуть керовані штучним інтелектом чи алгоритмом в усій країні. Затори залишаться в минулому. У великому місті можна буде за 15 хвилин дістатися будь-якої точки. 

Костянтин Євтушенко: У мене зараз стався інтелектуальний оргазм. Дякую тобі, це була неймовірна розмова.  

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ
10 непотрібних інновацій XXI століття
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Січня 2022, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Чому вам не потрібно їхати до Сан-Франциско, якщо ви створили стартап?
Ми не доженемо Долину, і це добре. Чому стартапам більше не потрібна Кремнієва, аби досягти успіху
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Січня 2022, 10:00 7 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
Роль ком’юніті в середовищі інновацій та як його будувати на прикладі UNIT.City
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Січня 2022, 10:00 7 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Роль ком’юніті в середовищі інновацій та як його будувати на прикладі UNIT.City

19 Січня 2022, 10:00
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Упродовж тижня ми обмірковуємо теми та питання, пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою. 

Валентина Ракітіна, Head of Ecosystem Department UNIT.City поділилася з Vector власним досвідом побудови сильної та самоокупної спільноти, в яку хочеться повертатися. 

Що таке спільнота й навіщо вона бізнесу 

Підприємець Олег  уперше потрапив у UNIT.City на Open Day. Надихнувшися, він вирішив працювати в коворкінгу. Так Олег став резидентом UNIT.City й отримав доступ до освітніх та розважальних заходів, нетворкінгу, школи бізнесу, акселераторів та  зустрічей з інвесторами. На вечірці резидентів він познайомився з людьми, які працюють з fintech-темою. Вони об’єднали свої компанії, залучили студентів з ucode IT Academy і почали розвивати бізнес. Із часом новостворена компанія виїхала зі спільноти. Але не минуло й пів року, як Олег із командою повернувся. «Нам бракує атмосфери UNIT.City», — пояснив він. 

Спільнота — це група людей, які об’єднані загальними цілями, цінностями або інтересами.

Наприклад, UNIT.City об’єднує креативних підприємців, яких цікавить саморозвиток і розвиток бізнесу. Вони займаються диджитал-трансформаціями та інноваційними стартапами. У спільноті також є сервісні організації, які взаємодіють з ІТ: юристи, фінансисти, маркетологи. 

Бізнесу потрібна спільнота, щоби створити сильний бренд. Завдяки їй можна отримувати інсайти та ідеї щодо нових продуктів і проєктів. Крім цього, бренд-амбасадори приводять нову аудиторію. А чесний зворотний зв’язок, який дає спільнота, допомагає покращувати бізнес. 

Навіщо бізнесу потрібні бренд-амбасадори

Люди долучаються до спільноти, щоби знайомитися з однодумцями. У відвертих розмовах на важливі теми вони знаходять рішення спільних викликів та навіть нових бізнес-партнерів. 

Що робить групу людей спільнотою 

Наталя Тимченко, екс-менеджерка Human Capital Advisory Services компанії Deloitte, розповіла, що робить із групи людей спільноту. Це сім елементів. Ми розглянемо їх у контексті UNIT.City. 

  1. Місце, яке об’єднує. Для UNIT.City це територія парку. 
  2. Кордони: хто є членом спільноти, а хто — ні. Всі, хто орендує простір, є членами спільноти й завжди можуть розраховувати на допомогу. 
  3. Традиції. Це походи в гори, тематичні вечірки, спільні сніданки.
  4. Ініціація. Для нових резидентів проводять посвяту у спільноту.   
  5. Символи. Це іменні картки або мерч.  
  6. Історії, які передаються й об’єднують спільноту. Наприклад, про те, як резиденти ходили в гори чи запускали разом проєкти. Або про те, як готувалися до приїзду Джека Ма, або історії із побудови та створення умов для котів, які живуть в UNIT.City 
  7. «Програма лояльності». Чим більше людина інвестує у спільноту часу та енергії, тим більше бенефітів може отримати. 

Що мотивує людей долучатися

Люди долучаються до спільноти, бо бачать у ній можливість швидкого розвитку. 

Наприклад, бізнес резидентів UNIT.City прискорюється всередині екосистеми завдяки можливостям:

  • для самореалізації;
  • для пошуку партнерів;
  • для залучення талантів у команду;
  • доступу до інвесторів.

Як заохочувати людей продовжувати членство 

Валентина виділяє три речі, які мотивують людей продовжувати членство:

  • атмосфера довіри і безпеки.
  • у спільноті слухають, чують і розуміють кожного, завжди готові допомогти;
  • у спільноті відповідають на запити людей, розуміють їхні потреби й допомагають їм досягати цілей.

Важливо налагодити ефективну комунікацію у спільноті, впевнитися, що люди знають, хто ще входить у неї, що відбувається всередині, які є можливості для розвитку.

UNIT.City використовує три канали для комунікації з резидентами: 

  1. Щотижнева розсилка з новинами парку, представленням нових членів, анонсами подій, партнерськими пропозиціями (консультації чи менторство), корисними матеріалами. 
  2. Закрита група у Facebook і канал у Telegram. 
  3. Офлайн-канали комунікації — постери з анонсами і щотижневі зустрічі ком’юніті-менеджера з резидентами.  Також у тестовому режимі працює віртуальний асистент TINU, який допомагає забронювати простір чи знайти людей у свою компанію. 

Навіщо і як досліджувати спільноту 

Дослідження допомагають зрозуміти, яку роль спільнота відіграє у розвитку своїх учасників, що мотивує їх залишатися або йти, чого їм бракує та які зусилля з боку ініціаторів спільноти учасники цінують найбільше. 

«Завдання UNIT.City — допомогти компаніям масштабуватися, а засновникам реалізувати особисті амбіції, — каже Валентина. — Щоб оцінити наш вплив на розвиток бізнесу резидентів, ми проводимо щорічні дослідження — як своїми силами, так і з залученням незалежних агенцій. На основі цих досліджень ми розробляємо дорожню карту, визначаємо зони розвитку і можливості для покращень», — пояснює вона. 

Як оцінити ефективність і вплив спільноти на бізнес

Щоб оцінити ефективність і вплив спільноти UNIT.City на резидентів, команда звертає увагу три речі: 

  1. Рівень довіри у спільноті. Довіру вимірюють кількістю спільних проєктів між резидентами, колаборацій, спільних заходів і частотою відвідування цих подій.
  2. Формування лояльності до бренду. Лояльність вимірюють за кількістю нових клієнтів, що прийшли завдяки рекомендації інших резидентів. Також відстежують, як часто і що саме пишуть резиденти про парк у соцмережах. 
  3. Зростання резидентів. Аналізують, як компанії масштабувалися з часу, коли потрапили у спільноту, чи вийшли на нові ринки, чи залучили інвестиції, чи з’явились у них нові напрями роботи. Оцінюють ріст компаній в цілому, а також намагаються зрозуміти свій внесок у цей ріст.

Роль ком’юніті-менеджера

Менеджер спільноти, або ж ком’юніті-менеджер — відносно нова позиція в Україні, що адаптується під специфіку конкретного бізнесу. Основна задача ком’юніті-менеджера — це підтримка, збільшення кількості та розвиток членів спільноти через різні інструменти. Ця людина має розуміти бізнес і його цілі, цінність спільноти. 

Обов'язки ком'юніті-менеджера

«Ідеальний ком’юніті-менеджер любить людей, готовий допомагати, підтримувати, взаємодіяти з кожним, має розвинені навички спілкування, переговорів та вирішення конфліктів. Крім цього, такий фахівець має вміти організовувати заходи та бути проєктним менеджером зі стратегічним мисленням. Необхідно розуміти, куди ми рухаємось, чого хочемо досягти, які ресурси для цього потрібні та які інструменти допоможуть досягти бізнес-цілей», — розповідає Валентина. 

Поради для тих, хто починає розбудовувати спільноту

  1. Насамперед сформуйте команду, яка розвиватиме спільноту. А також чітко розподіліть ролі: хто організовує заходи, хто веде комунікацію, хто відповідає за логістику. 
  2. Проведіть глибинні інтерв’ю з учасниками спільноти, щоби зрозуміти їхню мотивацію, запити і потреби. А потім плануйте з ними регулярні індивідуальні зустрічі.
  3. Починайте з проактивних лідерів спільноти. Одразу залучайте до команди учасників спільноти. Вони допомагатимуть вам розвивати її і стануть вашою опорою. 

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
02 СПЕЦПРОЄКТИ

Що таке інновації та як вони стимулюють економіку

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ
Колаби, вечірки та ностальгія. Ось головні тренди маркетингу інновацій найближчих років
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Січня 2022, 10:00 8 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Чому вам не потрібно їхати до Сан-Франциско, якщо ви створили стартап?
Ми не доженемо Долину, і це добре. Чому стартапам більше не потрібна Кремнієва, аби досягти успіху
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Січня 2022, 10:00 7 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
20 Січня 2022, 10:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Ви будете дивитися серіали всю ніч. Як українська AI-платформа Wantent аналізує реакцію глядачів на відеоконтент

18 Січня 2022, 10:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Катерина Богуславська Авторка текстів і нативних спецпроєктів для Vector
Як створювалася інновація: кейс Wantent
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Упродовж тижня ми обмірковуємо теми та питання, які пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою. 

Усім знайомий стан, коли намір подивитися ввечері епізод нового серіалу перетворюється на багатогодинний марафон до ранку. Утім, далеко не кожен серіал змусить пожертвувати своїм сном. Український стартап Wantent (екс-Watched) розробляє платформу, яка з допомогою штучного інтелекту досліджує реакцію глядачів на відеоконтент.

У березні стартап отримав $450 000 інвестицій від фонду QPDigital. Ми дізналися, як з’явилася ідея стартапу, як він декодує реакцію глядачів на відео та які поради дає виробникам і дистриб’юторам контенту.

Від ідеї до інновації: як з’явився Wantent

Прогнозується, що глобальний ринок технологій розпізнавання емоцій виросте з 2020 до 2026 року майже вдвічі — з $19,5 млрд до $37,1 млрд. Український стартап Wantent (екс-Watched) — частина цієї індустрії, що стрімко розвивається. Засновники Wantent — Олексій Шалденко (СЕО) та Артем Мельниченко (СТО). Олексій — доцент кафедри автоматизації проєктування енергетичних процесів та систем Київського політехнічного інституту. До створення стартапу він викладав в університеті та працював в індустрії спецефектів.

Шалденко називає створення Wantent «Стенфордською історією», адже йому вдалося зібрати своїх найкращих студентів для роботи над проєктом.

Цікаво, що спочатку він формував команду взагалі під інший стартап, але той не залучив інвестиції. Олексій опинився перед вибором: розпустити потенційних працівників чи реалізувати іншу ідею. Оскільки команда вже була згуртована та мала напрацювання, рішення було очевидним. Так 2019 року народився Wantent.

Інший засновник стартапу, Артем Мельниченко, — колишній студент Олексія. До роботи у Wantent він займався розробкою архітектури в Concepter та EPAM. Зараз Мельниченко та інші два співробітники стартапу навчаються в аспірантурі КПІ та проводять дослідження у сфері штучного інтелекту (AI).

Співзасновник Wantent — Олексій Шалденко
Співзасновник Wantent — Олексій Шалденко

З 2019 року команда стартапу збільшилася втричі —  з 4 до 12 працівників. Зараз у неї входять розробники, дизайнери, когнітивні психологи та спеціалісти з бізнес-процесів. 

За два роки існування Wantent пройшов акселерацію в NEST Bootcamp від UNIT.City і став учасником програм AWS Activate та NVIDIA Inception. Команда стартапу виросла з чотирьох людей до 12. Сьогодні Wantent — повноцінний резидент UNIT.City та активний учасник європейського акселератора MediaMotorEurope, який підтримує європейський фонд Horizon 2020 та суспільне телебачення Бельгії VRT. Крім цього, Wantent пройшов відбір USF і в листопаді разом з іншими дев’ятьма стартапами представили Україну на Web Summit 2021.

Як Wantent із допомогою AI аналізує реакцію глядачів на контент

Wantent оцінює реакції глядачів на тривалий відеоконтент. Стартап співпрацює з компаніями-виробниками відео, OTT-платформами OTT-платформи Over-The-Top Content (ОТТ) означає доставку широкосмугового відео та аудіо без причетності постачальника інтернету до контролю або розповсюдження контенту. Наприклад, Netflix , телевізійними каналами та рекламними агентствами. Розуміння того, як аудиторія сприймає контент, допомагає клієнтам Wantent зробити правильний вибір під час створення чи купівлі відеопродукції. 

Контент оцінюють у кілька етапів:

  1. Під потреби клієнта формується фокус-група
  2. Члени фокус-групи переглядають відео, а розроблені стартапом моделі штучного інтелекту фіксують реакцію кожного з них. 
  3. Wantent аналізує зібрані дані та рекомендує, як можна покращити проєкт. 
Співзасновник Wantent Артем Мельниченко
Співзасновник Wantent Артем Мельниченко

Формування фокус-групи й дослідження реакції глядачів

Wantent підбирає фокус-групу відповідно до вимог клієнтів. Наприклад, одним потрібен гендерний розподіл між чоловіками та жінками 70 на 30. Іншим — аудиторія, яка вже переглянула певний серіал. 

Під час дослідження учасники фокус-групи переходять за посиланням на своєму пристрої (ноутбуці, планшеті чи смартфоні). Далі вони переглядають контент з увімкненою камерою й відповідають на питання. Дослідження відбувається в природних умовах, без використання обладнання чи запрошення в спеціальні кімнати.

Моделі штучного інтелекту Wantent

Олексій Шалденко зазначає, що Wantent робить головну ставку на розроблення технології, за допомогою якої відбувається оцінка реакції глядача:

  • власна технологія допомагає стартапу контролювати точність роботи та ціноутворення;
  • використовуючи свою технологію на своїх серверах, Wantent може виконувати всі вимоги обробки персональних даних Загального регламенту про захист даних ЄС (GDPR) та Каліфорнійського закону про конфіденційність споживачів (CCPA) і не передавати їх третім сторонам.

Команда Wantent розробила власні AI-моделі для розпізнавання реакцій глядача. Вони є інтелектуальною власністю стартапу. Моделі розпізнають такі реакції як емоційна міміка, моргання, рухи руками, зміна положення тіла, голови чи напрямку погляду. Всі реакції оцифровуються та стають метриками, що дають змогу інтерпретувати зацікавленість глядача. 

Технологія Wantent виходить за межі звичайної класифікації шести основних емоцій на обличчі людини. Стартап ставить перед собою глобальне завдання: проаналізувати не стільки емоції, скільки поведінкові реакції глядача.

Олексій Шалденко підкреслює, що емоції людини часто залежать від контексту. Є дослідження, у межах яких учасникам показували зображення обличчя людини без фону та фон, де обличчя було вирізане. Виявилося, що людина краще вгадує емоцію, дивлячись на фон, а не на вираз обличчя. 

Саме тому стартап працює над тим, щоби мати змогу аналізувати емоції з урахуванням контексту. Згодом у Wantent планують інтерпретувати понад 20 емоцій із допомогою моделі OCC модель OCC від прізвищ творців моделі Ortony, Clore, Collins. Модель описує якісну й кількісну сторону 22 видів емоцій , що дає змогу враховувати інформацію про середовище. 

Аналіз даних та рекомендації щодо покращення контенту

За словами Олексія, саме аналіз даних вигідно вирізняє Wantent з-поміж компаній-конкурентів, таких як Realeyes чи Affectiva. Український стартап пропонує бізнесу не лише сухі дані на кшталт «під час вашого відео глядач усміхнувся 15 разів», а їхню інтерпретацію та поради, як саме можна покращити контент. Wantent говорить із бізнесом мовою його метрик залучення, взаємодії та утримання клієнтів (acquisition, engagement, retention).

Стартап досліджує контент із точки зору сторителінгу. Його розбивають на актову структуру та вивчають, що відбувається з персонажем під час поворотних моментів сюжету. Наприклад, Wantent аналізує, чи слідкує глядач за персонажем та чи є зони, де він може занудьгувати і припинити перегляд. 

«Були випадки, коли ми вказували на моменти у відео, які потрібно прибрати, оскільки вони викликають максимальний негатив через культурні особливості».

Олексій Шалденко

Крім цього, у Wantent вивчають портрет глядача — його бажання, страхи та мотиватори. Їх треба відобразити в історії головного героя, інакше аудиторії буде нецікаво за ним спостерігати.

Бізнес-модель Wantent

Wantent націлений на роботу за SaaS-моделлю Software as а service, SaaS Програма як послуга — модель поширення програм споживачам, при якій постачальник розробляє веб-програму з метою використання її замовниками через інтернет. Замовники платять не за володіння програмами як такими, а за їх використання . Хоча наразі стартап працює з клієнтами на контрактній основі, вже є перші клієнти, що використовують підписку. Також технології Wantent можна інтегрувати в інші платформи та продукти.

Команда стартапу Wantent

Залежно від розміру фокус-групи та тривалості контенту його дослідження може коштувати від $1000 до $12 000. Шалденко зазначає, що у стартапу вже є досвід вивчення пілотних проєктів із США, Британії, Європи та Індії.

Оскільки контент, з яким працює стартап, належить до категорії pre-release, деталі досліджень і назви компаній-клієнтів не розголошуються. Щоби захистити відеопродукцію від витоку, Wantent використовує Голлівудський стандарт захисту контенту та інструменти Watermarking і DRM від компанії NAGRA Kudelski Group, що співпрацює з HBO.

Інвестиції в стартап

Перші ангельські інвестиції у розмірі $100 000 стартап вклав у MVP продукту — побудову платформи, збір даних та навчання моделей. 

У березні цього року Wantent залучив  $450 000 інвестицій від фонду QPDigital. Гроші пішли на підготовку виходу на ринок, розширення команди, дотримання усіх вимог із оброблення персональних даних (GDPR/CCPA), а також інтеграцію Голлівудських стандартів захисту контенту клієнтів.

Wantent інвестиції в стартап

Під час наступного раунду інвестицій, компанія планує залучити $2 млн. Це дозволить масштабуватися на ринку США та збільшити команду до 30 працівників.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ
Тиждень інновацій на Vector. Добірка усіх матеріалів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Січня 2022, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
Що таке інновації та як вони стимулюють економіку
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Січня 2022, 18:00 15 хв читання
БІЗНЕС ПриватБанк кредитні лінії
Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Що таке інновації та як вони стимулюють економіку

17 Січня 2022, 18:00
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Vector разом із UNIT.City розпочинає Innovation week. Упродовж тижня ми обміркуємо теми та питання, пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою.

Інновації — основа успішної економіки. Від них залежить місце держави на світовому рівні та, зрештою, і й добробут громадян. Створення та інтеграція інновацій — складний багаторівневий процес. У ньому потрібно поєднати зусилля бізнесу, держави та освітнього сектору, щоби в результаті не просто випустити нові продукти, але й досягти культури, у котрій вони будуть з’являтися постійно.

Разом із CEO UNIT.City Домініком Піоте та партнером, CFO Кирилом Бондарем розібралися, що таке інновації, у чому складність їхнього створення та інтеграції. Також вони пояснили, як зробити економіку України інноваційною.

Що таке інновації та як вони працюють

Термін «інновації» вперше використав австрійський та американський економіст Йозеф Шумпетер на початку XX століття. Під ними він розумів зміни з метою реалізації й використання нових видів товарів, виробничих та транспортних засобів, ринків. За Шумпетером, економічне новаторство — функція підприємців. Оскільки вони не просто розробляють нові рішення, а й розуміють, що матиме попит на ринку.

П'ять типів інновацій

Економіст виділив п’ять типів інновацій:

  • створення нових товарів;
  • використання нових технологій та техніки;
  • відкриття нових джерел сировини;
  • нова організація виробництва;
  • освоєння нових ринків збуту.

Шумпетер не єдиний дав визначення інноваціям. У мережі можна знайти безліч варіантів. Зазвичай вони не надто відрізняються від визначення Шумпетера. Домінік Піоте  виділяє два види інновацій: поступові та дизрапт Дизрапт від англ. disrupt — підривати .

Домінік Піоте, CEO UNIT.City
Домінік Піоте, CEO UNIT.City

«Поступові інновації — коли випускають трішечки оновлені продукти. Наприклад, як після iPhone 12 з’являється iPhone 13. Я не великий фанат такого типу інновацій. А от дизрапт інновації — це вже створення того, чого раніше не було. Наприклад, винайдення авто чи найпершого iPhone. Саме такі інновації здатні щось змінити, вплинути на звичний стан речей», — пояснює СEO UNIT.City.

Як еволюціонували iPhone

Кирил Бондар виділив три ключових елементи інновацій:

  • щось нове, чого раніше не було (матеріали, компоненти, ринок, композиція);
  • воно або вже впроваджене, або в процесі;
  • затребуване ринком.

Він також підкреслює, що ефект від інновації обов’язково можна виміряти. Тобто вони мають економічний, науково-технічний, комерційний, соціальний, ресурсний або екологічний результат.

Класифікація інновацій

Є багато підходів до класифікації інновацій. Мабуть, найпростіша для розуміння — за змістом і сферою застосування. По суті вона схожа на типи інновацій за Шумпетером:

  • Технологічні — введення та створення нових технологій виробництва, інформаційних систем, джерел енергії.
  • Продуктові — створення нових товарів.
  • Організаційно-управлінські — інноваційні методи управління персоналом, стратегічного планування, прогнозування, постачання, збуту.
  • Економічні — інновації у фінансовій та бухгалтерській сферах, оплаті праці, оцінюванні результатів роботи.
  • Соціальні — нові форми активізації суспільства. Серед них — зміна способу життя, культурних, екологічних та політичних аспектів.
  • Юридичні — нові нормативно-правові документи. Вони створюють та змінюють умови для розвитку компаній, організацій, людей та суспільства.

Важливо пам’ятати, що кожен із цих типів інновацій зазвичай пов’язаний із рештою. Тобто зміна в одному з сегментів тягне за собою перетворення в іншому.

Сатоші Накамото і біткоїн

Наприклад, 2009 року розробник під псевдонімом Сатоші Накамото запустив пірингову платіжну систему та криптовалюту біткоїн (BTC). Насправді процес створення цієї системи почався ще приблизно з 1980-х. Інновація Накамото полягає в тому, що він переосмислив та узагальнив роботи попередників, а потім запропонував елегантне рішення.

Певно, головним нововведенням став блокчейн. Це децентралізований ланцюжок блоків, у яких записуються транзакції біткоїна. Блокчейн можна використовувати не лише для цього, але і для голосування, фіксування права власності, цифрової ідентифікації особистості, міжнародних платежів, анонімного передавання інформації. Отже, технологічна інновація (блокчейн) здатна спричинити хвилю змін в інших сферах — від економічної до юридичної.

Створення та інтеграція інновацій

Вміння створювати та інтегрувати інновації на різних рівнях (від продукту до структури роботи) вважається одним із ключових чинників, які вирізняють лідерів як у бізнесі, так і на рівні держав.

Кирил Бондар вважає, що розвиток інновацій залежить від трьох елементів:

  • Люди. Потрібні таланти — ті, хто прагне створювати щось нове.
  • Гроші. Без них дуже складно думати над чимось інноваційним.
  • Особлива культура. Вона має мотивувати людей ризикувати та пробувати щось нове. «Можливо, їх чекатиме невдача в 99 випадках зі 100, та це не буде їх зупиняти», — пояснює Кирил.
Кирил Бондар, CFO UNIT.City

Процесс від розроблення до інтеграції та розповсюдження нововведень називають інноваційним циклом. Його можна розділити на такі етапи:

  • Аналіз внутрішніх можливостей компаній та ринку. На цьому етапі визначають, які продукти слід перестати випускати, а які навпаки — розвивати або створювати.
  • Генерація ідей інновацій. Команда генерує ідеї продуктів і товарів з огляду на проведений аналіз і розуміння потреб ринку.
  • Добір ідей інновацій. Обирають найбільш перспективні ідеї для конкретної компанії чи організації.
  • Розроблення концепції та її перевірка. Особливо важливо саме перевірити, тому що інновації заради інновацій не працюють. Товар чи послуга мусить цікавити кінцевих споживачів. Для цього проводять опитування та дослідження потенційної цільової аудиторії.
  • Розроблення маркетингової стратегії для просування інновації на ринок. Цей етап включає комплекс дій від поглибленого дослідження ринку до сегментації аудиторії та розроблення маркетингової стратегії.
  • Оцінювання можливості та доцільності реалізації маркетингової стратегії. Визначають, чи здатна компанія виробити та збути достатньо товару для реалізації поставлених цілей.
  • Виготовлення зразків і їхнє лабораторне випробування.
  • Випробування інновації в ринкових умовах. Тут використовують пробний маркетинг на окремих ділянках ринку, щоби покращити стратегію виведення продукту та його особливості.
  • Розгортання комерційного виробництва інновації.

З практичної точки зору повний інноваційний цикл використовують не завжди. Важливо враховувати особливості компанії, ринку продукту. Наприклад, не обов’язково придумувати новинку самостійно, можна купити патент або ліцензію.

Розберемось, як впроваджують інноваційні продукти, на прикладі першого iPhone. Ідея створення смартфону з’явилась у Стіва Джобса ще в першій половині 2000-х після успіху плеєрів iPod. 2004-го обсяги їхніх продажів сягнули орієнтовно 8,2 млн. У той час CEO Apple замислився над створенням гаджету, який міг би об’єднати три пристрої — програвач, телефон і кишеньковий комп’ютер.

iPhone розробляли в кілька етапів. Спочатку Джобс хотів створити планшет, але врешті зупинився саме на телефоні із сенсорним екраном та мінімумом фізичних кнопок. Перша версія мала кодову назву Purple 1. Її так і не завершили, а сама Apple сфокусувалася на іншому прототипі — Purple 2.

Також Apple зрозуміла, який пристрій потрібен ринку, завдяки партнерству з Motorola. 2005-го компанії разом випустили смартфон Motorola ROKR E1. Він вважається провальним, проте Apple зробила правильні висновки. Зокрема Джобс вирішив більше не створювати телефони в партнерстві з іншою компанією. Врешті 2007 року Apple представила перший iPhone. Функціонально смартфон не став проривною інновацією. Проте він вирізнявся в плані зручності, дизайну та простоти використання. Саме це було потрібно аудиторії.

Як інновації змінюють економіку

На думку Домініка Піоте, інновації — основа для розвитку будь-якої країни. Звісно, треба враховувати, що в кожної країни свої особливості та сильні сторони. Проте доступ до сучасних технологій прискорює та спрощує створення інновацій, а також дає змогу робити це в більших масштабах.

Кирил Бондар вважає, що між сучасною успішною економікою, у якої є майбутнє, та інноваційною економікою можна поставити знак дорівнює. Це твердження неодноразово доведено історично. Водночас економіка може існувати й без інновацій.

нежиттєздатна економіка

Бондар наводить приклад «дітей-мауглі», яких періодично знаходять у джунглях. Такі люди не вміють писати й спілкуватися, але живуть як біологічна істота. Так само і з економікою. Держава може просто продавати сировину та трудові ресурси. Завдяки цьому вона й далі функціонуватиме, але не стане інноваційною, сучасною та перспективною. Подібні економічні моделі були ще у XVIII столітті. У них немає майбутнього, адже розрив і відставання й далі збільшуватимуться. Тобто у тривалій перспективі така економіка нежиттєздатна.

«Ось приклад. Ми зараз перебуваємо на місці колишнього мотоциклетного заводу (в інноваційному парку UNIT.City — ред.). Після розпаду СРСР він перестав працювати. Здається, причина в тому, що він втратив ринок збуту — раніше ним був весь СРСР. Але насправді ринок став більшим. У теорії мотоцикли можна було продавати в США, країни Азії. Але не змогли, тому що не займалися інноваціями», — пояснює Бондар.

Отже, економічний розвиток напряму залежить від здатності створювати інновації. Інакше країна залишається просто постачальником сировини та трудових ресурсів. Це дозволить їй існувати, але врешті приведе до занепаду.

Створення інноваційної економіки не можна покласти лише на підприємців або державу. Насправді це процес, який потребує спільних зусиль. Надзвичайно важливу роль відіграє освітня сфера. Вона не лише готує кадри, але й закладає культуру підприємництва та інновацій.

Давайте на прикладі Кремнієвої долини розберемо, як держава та освіта стимулюють створення інноваційних компаній, а вони — економічний розвиток.

Перший крок до заснування Кремнієвої долини зробили ще в середині XIX століття. Тоді єзуїти створили Університет Санта-Клара. Наступним етапом стало створення Стенфордського університету 1891 року. Стенфорд поступово перетворив майбутню Долину на один з освітніх та наукових центрів США.

Батьком стартаперського духу регіону вважають професора радіотехніки Фредеріка Термана. Він з 1925 року викладав у Стенфорді. Терман рекомендував студентам заробляти на своїх дослідженнях та створювати бізнес. Так деякі студенти ставали підприємцями. Серед них були як мінімум двоє, які увійшли в історію, — Вільям Г’юлет і Девід Пакард. 1939 року вони створили компанію Hewlett-Packard в гаражі Девіда Пакарда. Він досі вважається символічним місцем заснування Кремнієвої долини.

Вільям Г’юлет і Девід Пакард, Hewlett&Packard

На розвиток цієї екосистеми також сильно вплинули Друга світова та Холодна війни. На початку 1940-х американський уряд почав активно фінансувати програми, націлені на створення засобів радіозв’язку та радіолокації. Стенфорд мав потрібні потужності для роботи в цьому напрямі, а тому одержав довгострокову підтримку. На той момент держава вже впливала на розвиток Долини.

Під час Холодної війни зусилля уряду США були зосереджені на тому, щоби досягти технологічної переваги над СРСР. Уряд із готовністю виділяв гроші не лише університетським лабораторіям, але і працював із незалежними компаніями. Це сприяло розвитку підприємництва в Долині. До того ж самі підприємці поступово почали переходити в ранг інвесторів. Вони створювали успішний бізнес, а частку заробленого вкладали в перспективні компанії.

Сам Стенфорд зберіг і примножив свою репутацію «кузні кадрів та інновацій». Наприклад, 1946-го на базі університету запустили Stanford Research Institute (SRI). Це справжній інноваційно-підприємницький центр — SRI та колишні співробітники інституту запустили понад 60 компаній. Серед них — Siri та Redwood Robotics, котрі свого часу купили Apple та Google.

Stanford Research Institute

Так ланцюжок освіта-уряд-бізнес призвів до створення унікальної стартаперської екосистеми. Вона допомагає США залишатися серед провідних інноваційних економік світу — третє місце в Global Innovation Index 2021.

Як створити та розвинути інноваційну економіку в Україні

Домінік Піоте вважає, що не вся економіка України інноваційна. «Зате все, що належить до агро- або технологічної індустрії — точно інноваційне. Адже це два головних стовпи української економіки. І вони активно розвивають інновації у своїй галузі. Наприклад, усім відомий кейс Міністерства цифрової трансформації України та запуску першого у світі цифрового паспорта. А ще є приклади monobank, усієї електронної комерції в країні. Вони створюють по-справжньому проривні речі», — пояснює СЕО UNIT.City.

Дія від міністерства цифрової трансформації України

За словами Кирила Бондаря, є кілька перешкод, котрі заважають розвитку інноваційної економіки в Україні:

  • Потрібні зусилля не лише держави, але й корпоративного сектору та людей. «Це замкнута історія. Держава, корпорації й люди. Якщо один з елементів випадає — нічого не вийде», — пояснює Бондар.
  • Україні не вистачає фундаменту — культури інновацій. «Треба займатися культурою економічно активного населення, але це складно. Тому варто починати робити це ще в школі, коли формується особистість та рольові моделі. Я впевнений, що треба вводити підприємництво, сучасні інноваційні технології, уроки етики та прикладної культури», — пояснює Бондар.
  • Українцям треба змінити ставлення до зовнішніх інвесторів. Зараз їх чомусь часто вважають дурнішими за нас. Багатьом здається, що головне завдання — взяти гроші, а далі нам не важливі ні його поради, ні подальший успіх таких інвестицій. Врешті-решт черговий зовнішній інвестор втрачає гроші. Тому Україну не сприймають, як інноваційний ринок у котрий можна вкластися.

«Проблема не в грошах. Ми не вміємо їх узяти — зробити бізнес-план, фінансову модель, показати що бізнес працює, мати позитивну репутацію. Ми ж говоримо — просто дай гроші та пропади», — пояснює Бондар.

UNIT.City
UNIT.City

Отже, українцям не вистачає не грошей, а освіти та знань. Не потрібно залучати зовнішніх інвесторів: вони прийдуть самі, а коли з’являться історії успіху — покличуть інших.

  • Україні вже пізно наздоганяти інші країни. Це не зробить економіку інноваційною й не допоможе досягти успіху. Україні треба одразу рухатися туди, де інші країни будуть через 5–10 років. Це шанс побудувати передову інноваційну економіку.

Домінік Піоте виділив два чинники, над якими Україні необхідно плідно попрацювати. По-перше, країні потрібно більше підприємців та потужна підприємницька культура. По-друге, треба не просто святкувати перемоги, а розповідати історії бізнесу та й України загалом. Адже у світі поки мало хто знає справжню силу країни, потенціал і талант українців. 

UNIT.City
UNIT.City

«Нам точно не потрібно намагатися копіювати в когось. Насамперед варто змінити наше мислення. Ми маємо бути більш зосередженим на інноваціях, готовими йти на ризики. І це саме те, що ми робимо тут, в UNIT.City. Створюємо екосистему, що підтримує, розвиває та дає змогу створювати інновації. Тож Україні потрібно більше таких проєктів, як UNIT.City. Нам треба більше місць, де мрії можуть втілюватись у життя», — пояснює Домінік.

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ
Тиждень інновацій на Vector. Добірка усіх матеріалів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Січня 2022, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Як створювалася інновація: кейс Wantent
Ви будете дивитися серіали всю ніч. Як українська AI-платформа Wantent аналізує реакцію глядачів на відеоконтент
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Для підпису платежів і документів потрібен тільки телефон. Пояснюємо, як користуватися електронним підписом від «ПриватБанку»

17 Січня 2022, 11:00
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Артур Прихно
Артур Пріхно Журналіст
ПриватБанк
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Керування бізнесом, яке довго було прив’язаним до комп’ютера, переходить у смартфон — і це дає більшу мобільність та зручність.

«ПриватБанк» пропонує користуватися новим електронним підписом SmartID. Це фактично аналог файлового підпису, але більш просунутий, що зберігається в хмарі й має свої переваги. Які саме, як ними користуватися та чому це зручніше файлового підпису — розібрали в наших картках.

1

Підписувати документ телефоном — це взагалі законно?

SmartID — це електронний підпис, який є повноцінним аналогом підпису на папері. Ним можна підписувати платежі, документи та звіти, підтверджувати особистість та отримувати послуги.

Ще 2017 року парламент ухвалив закон, який дозволяє використання електронних підписів. SmartID повністю відповідає цьому закону.

2

У мене є файловий ключ, чим краще SmartID?

SmartID та файловий електронний підпис мають однакову юридичну силу. Головна перевага SmartID — в мобільності та зручності використання. Якщо файловий підпис можна використовувати лише з флешки або комп’ютера, то SmartID доступний на будь-якому смартфоні, де встановлений мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу». Підпис SmartID не потребує ніяких налаштувань і доступний абсолютно усім користувачам застосунку.

3

Наскільки це безпечно?

SmartID неможливо загубити, вкрасти чи скопіювати. Він розміщується у хмарі, захищений паролем і додатковою перевіркою доступу в мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу».

Сторонні особи не зможуть скористатися КЕП, скопіювати його чи підробити. Система має надійно захищений вхід. Ви не постраждаєте, навіть якщо загубите телефон. Без пароля доступу в застосунок «Приват24 для бізнесу» і пароля SmartID ніхто не зможе використати ваш КЕП.

4

Де я можу використовувати SmartID?

Для всіх операцій в «Приват24 для бізнесу».

  • Ваш бухгалтер може створити рахунок фактуру в вебверсії «Приват24 для бізнесу» в сервісі Електронного документообігу, а ви у зручний для вас час підпишете підписом SmartID та відправите рахунок-фактуру у мобільному застосунку.
  • Якщо ваш контрагент також є клієнтом «ПриватБанк», він зможе зробити платіж на вашу користь лише у 2 кліки. В журналі Електронного документообігу оберіть отриманий від контрагента рахунок-фактуру. Тобто гроші ви можете отримати вже через декілька секунд після відправки рахунку-фактури, бо вашому покупцю не потрібно витрачати час на набір платежу та перевірку.
  • Якщо ж ваш постачальник є клієнтом «ПриватБанк», він також може відправити рахунок-фактуру, і ви так само зможете у два кліки сплатити його як в мобільному застосунку з використанням підпису SmartID, так і в вебверсії «Приват24 для бізнесу», не витрачаючи час на набір платежу, та перевірку реквізитів, щоб уникнути помилки.
  • Також підпис SmartID вже присутній на державних ресурсах, де потрібна авторизація за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Наприклад, в Електронному кабінеті податкової, в інтегрованій системі електронної ідентифікації id.gov.ua, на порталі Дія, Prozorro, медичних сервісах і інших ресурсах, які використовує бізнес.
5

Скільки коштує користування таким підписом?

Кожен клієнт Приватбанку отримує цей сервіс безкоштовно.

6

А навіщо тоді це банку?

Банк створює додаткові зручності для клієнта, щоб мати більше задоволених клієнтів та розвивати співпрацю з ними.

7

Як створити та використовувати підпис SmartID?

Встановивши мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу», потрібно зайти в «Налаштування» та вибрати зі списку SmartID і компанію, для якої його необхідно генерувати. Придумати пароль, і все — підпис готовий до використання.

Після цього потрібно зайти у створений платіж або рахунок-фактуру, натиснути «підписати» та вибрати зі списку SmartID.

Підписати документи можна також у web-версії «Приват24 для бізнесу». Для цього необхідно за допомогою застосунку «Приват24 для бізнесу» відсканувати QR-код, що з’явиться після вибору підпису SmartID.

8

Не можу розібратися, що робити?

У банку допоможуть. Можна зателефонувати на 3700, або написати в чат. І там, і там — ви отримаєте відповідь на свої питання оперативно та цілодобово.

Посилання на застосунок для Android та iOS.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС ПриватБанк кредитні лінії
Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Травня 2021, 09:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Травня 2021, 09:30 16 хв читання
Завантаження...