Ось 6 ключових навичок лідера і як їх розвивати — поради Harvard Bussiness Review
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Лідерство та підхід до роботи помітно трансформувалися за останні роки, йдеться в колонці Harvard Bussiness Review. Лідери перебувають під новим тиском та мають швидко адаптуватися до змін. Автор матеріалу зібрав поради експертів з лідерства та окреслив шість навичок, необхідних лідерам для досягнення успіху:
- емоційна апертура;
- адаптивна комунікація;
- гнучке мислення;
- пошук, прийняття та координація перспектив;
- навички стратегічного підриву;
- стійка самосвідомість.
Їхній розвиток — ключ до формування майбутнього роботи та натхнення тих, хто вас оточує. Статтю українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад.
Лідерство ХХІ століття
«Лідери ХХ століття здебільшого відповідали на запитання, формулюючи бачення та стратегію згори, — пояснює Крістін Лінд, засновниця компанії з розвитку лідерських навичок Catalyze Associates.
Натомість найкращі лідери двадцять першого століття — це ті, хто ставить запитання. Вони активно шукають зворотний зв’язок, відкриті до нових поглядів і цікавляться не лише своєю роботою, а й командами та оточенням».
Пандемія також значно повпливала на динаміку лідерства, зазначає Джеффрі Санчес-Беркс, фахівець із поведінкових наук Бізнес-школи імені Стівена М. Росса при Мічиганському університеті. «Те, що відбувалося в житті людей під час карантину — вступ до коледжу, пошук роботи, перехід на керівну посаду чи поєднання віддаленої роботи з вихованням дітей, — сформувало те, ким вони є сьогодні, — каже він. — Лідери мають розуміти ці динамічні зміни та гнучко адаптуватися до різних потреб і викликів, з якими стикаються їхні команди».
Ці зміни виходять за межі індивідуального досвіду, додає Шімул Мелвані, доцентка кафедри організаційної поведінки Бізнес-школи імені Кенана-Флаглера при Університеті Північної Кароліни. «Ми живемо у часи значних технологічних зрушень, зокрема зі стрімким розвитком штучного інтелекту, — зазначає вона. — Працівники все частіше вимагають гнучкості, змістовності своєї роботи та балансу між професійним і особистим життям, тоді як організації намагаються адаптуватися до епохи поляризації цінностей».
З огляду на ці зміни експерти виділяють шість ключових лідерських навичок, які стали незамінними в сучасному робочому середовищі, та дають практичні поради щодо їхнього розвитку.
Емоційна чутливість
Цей термін, введений Джеффрі Санчесом-Берксом, описує здатність тонко відчувати емоційний стан команди. «Це мистецтво миттєво сканувати атмосферу в кімнаті: оцінювати колективний настрій, розуміти емоційні хвилі членів команди», — пояснює він. Чи панує злагода, чи є приховане напруження? Чи всі розуміють одне одного, чи є непорозуміння? Чи чутно всі голоси, чи дехто залишається в тіні?
Справжні лідери помічають ці сигнали, щоб глибше розуміти, як їхня команда сприймає інформацію, як вона оцінює ризики та зберігає мотивацію. Така чутливість допомагає будувати міцні стосунки та поглиблювати зв’язки, що підвищує залученість і лояльність співробітників. «Це справжнє джерело сили, яке допомагає утримати людей поруч і запалити в них більшу віддачу».
Як розвивати чутливість до емоційної динаміки команди
Ця навичка вимагає практики та свідомих зусиль, каже Санчес-Беркс. Він радить звертатися до матеріалів, які досліджують групову динаміку та колективні емоції. Корисними будуть і вправи з саморефлексії, наприклад, ведення щоденника, в якому ви аналізуватимете взаємодію з командою та свої спостереження.
Крістін Лінд рекомендує проводити регулярні «емоційні зрізи» у команді.
На наступній нараді спробуйте такий прийом: запропонуйте кожному написати (анонімно чи ні) три аспекти роботи, які його надихають, і три, які засмучують. Зібравши відповіді, проаналізуйте їх і визначте спільні моменти. Поділіться цими висновками з командою. Відкрито обговоріть як позитивні сторони, так і проблемні питання. Прозорість та чесність сприяють зміцненню довіри та підвищенню морального духу.
«Можливо, ви не розв’яжете всі проблеми, але цей крок покаже вашій команді, що її лідер справді дбає про своїх співробітників, — зазначає вона. — Люди хочуть бути почутими».
Розвивайте свою емоційну чутливість і за межами роботи, додає Санчес-Беркс. Спостерігайте за розмовами в кафе чи інших публічних місцях. Прислухайтеся до емоційних відтінків, звертайте увагу на реакції, на те, як люди взаємодіють (або не взаємодіють). Помічайте нюанси їхніх стосунків, невербальні сигнали, такі як міміка, мова тіла чи навіть мовчання. Перетворіть це на цікаве дослідження людей. «Розважайтеся під час цього процесу», — радить він.
Адаптивна комунікація
Це вміння полягає в тому, щоб змінювати свою поведінку та стиль керівництва залежно від ситуації та потреб аудиторії. Успішні лідери вміють підлаштовуватися під обставини, щоб досягати результатів і підвищувати ефективність команди. «Лідери мають знати, як впливати на серця й розум людей, — говорить Джеффрі Санчес-Беркс. — Це означає не лише розуміти, що відчувають інші, але й уміти використовувати ці знання, щоб надихати, мотивувати та спрямовувати».
Уміння вловлювати емоційний настрій групи може значно вплинути на вирішення завдань і побудову міцних взаємин. Це допомагає йти до спільної мети. Якщо говорити простіше: атмосфера має значення.
Наприклад, коли потрібно об’єднати команду для роботи над проєктом або досягнення цілі, позитивний і послідовний емоційний тон допоможе всім сфокусуватися та довести справу до кінця. Але якщо ситуація вимагає розв’язання складних стратегічних завдань, різні емоції можуть стимулювати появу свіжих ідей. «Емоційна різноманітність сприяє креативності», — додає Санчес-Беркс.
Як навчитися адаптувати свій стиль лідерства до ситуації та людей
«Золоте правило — ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас — застаріло, — каже Крістін Лінд. — Сьогодні діє платинове правило: ставтеся до інших так, як вони хочуть, щоб до них ставилися».
Це вимагає зусиль і часу на побудову стосунків. Незалежно від того, ви лідер чи член команди, знайдіть час на особисті розмови, щоб дізнатися, що важливо для ваших колег, які в них пріоритети та як вони дивляться на світ. Проявляйте щиру емпатію. Докладайте максимум зусиль, щоб зрозуміти погляд та почуття ваших колег. «Не говоріть тільки самі, — радить Лінд. — Ставте запитання, уважно слухайте відповіді».
Лінд також пропонує використовувати такі інструменти, як метод оцінки міжособистісної поведінки DISC (аналізує поведінку у спілкуванні) чи опитувальник Lifo (допомагає зрозуміти робочий стиль людини). «Це дає можливість поглянути на людей по-новому. Одні більше орієнтовані на завдання, інші — на стосунки».
Санчес-Беркс додає, що часто ми автоматично намагаємося змінити емоції колег — підбадьорити або заспокоїти. Але іноді достатньо просто визнати їхні почуття. «Дайте людині зрозуміти, що ви чуєте й розумієте її емоції, і не намагайтеся їх змінити. Це зміцнює довіру».
Корисною може бути й рефлексія. Перед важливою зустріччю чи розмовою подумайте, яких результатів ви хочете досягти і як хочете, щоб вас сприйняли. Після зустрічі проаналізуйте, що вдалося, а що можна покращити наступного разу. Така практика розвиває самосвідомість і гнучкість.
Гнучкість мислення
У часи невизначеності природно з’являється бажання діяти жорстко і прямолінійно, але це обмежує здатність шукати різні підходи до розв’язання проблем. Ефективний лідер має вміти балансувати між пріоритетами та тримати в голові суперечливі ідеї. «Лідери повинні бути відкритими до парадоксів», — каже Шимул Мелвані.
Це означає приймати неоднозначність, шукати нові погляди й бачити ширше. Дослідження доводять, що коли лідери демонструють відкритість до нових ідей, члени команди почуваються впевненіше й охочіше діляться своїми думками. Це сприяє прийняттю більш зважених рішень і досягненню кращих результатів. «Щоб успішно діяти в умовах невизначеності, потрібно не тікати від неї, а приймати її», — додає Мелвані.
Як розвивати гнучкість мислення
Невідоме завжди викликає труднощі, а іноді й страх. «Потрібно бути готовим до несподіванок, щоб успішно долати труднощі, які неминуче виникатимуть на шляху до досягнення цілей», — зауважує Крістін Лінд.
Раніше лідери повинні були знати відповіді на всі запитання, але сучасний світ з його стрімкими технологічними змінами вимагає іншого підходу, додає вона. Як і в роботі зі штучним інтелектом, розв’язання проблем залежить від уміння ставити правильні запитання, а не тримати всі відповіді в голові.
«Головна риса сучасних лідерів — це здатність формулювати вдалі запитання», — підкреслює вона.
Ставити правильні запитання означає виходити за межі звичних уявлень і відкривати для себе нові можливості та підходи, каже Санчес-Беркс.
Для розвитку гнучкості мислення Мелвані радить використовувати метод складання ментальних карт. Ця техніка допомагає візуально організовувати ідеї у вигляді схеми, показуючи зв’язки між ними. Можна робити нотатки під час зустрічей у вигляді ментальних карт або застосовувати цей метод під час групових обговорень чи мозкових штурмів.
«Це пробуджує творче мислення, — каже вона. — І допомагає побачити зв’язки, які спочатку можуть бути непомітними».
Пошук, прийняття та узгодження позиції
Дослідження показують, що влада знижує емпатію та звужує поле зору. Тому не дивно, що, піднімаючись кар’єрними сходами, лідери часто починають більше покладатися на власну думку, ігноруючи погляди інших. Однак для ефективного управління на будь-якому рівні важливо свідомо шукати різні думки та брати їх до уваги у своєму підході.
Ця навичка є особливо корисною для переговорів, управління ризиками, стратегічного мислення та вирішення конфліктів. «Коли ви ставите себе на місце іншої людини, ви не тільки стаєте уважнішим слухачем, але й використовуєте ширший, комплексний підхід для знаходження найкращого рішення», — пояснює Мелвані.
Як розширити своє бачення і зрозуміти інші погляди
Регулярно аналізуйте ситуації з минулого та готуйтеся до майбутнього, замислюючись, як розуміння поглядів інших могло б покращити результат. Мета — поставити під сумнів свої власні переконання та спробувати «поглянути на світ очима інших», зауважує Мелвані. Переосмислюйте те, що вважаєте очевидним, адже саме там можуть ховатися ваші найбільші упередження.
Мелвані радить розширювати своє коло спілкування — і в межах організації, і за її межами — спілкуючись із людьми, які мають інший світогляд. Питайте їхню думку та відкривайте для себе нові погляди, які можуть допомогти виявити ваші слабкі місця.
Ще один ефективний спосіб — читання художньої літератури. Художні твори допомагають зануритися в життя героїв із різними життєвими обставинами, поглянути на світ з точки зору їхньої раси, національності чи гендеру. Дослідження свідчать, що такий досвід розширює ваше розуміння інших поглядів та викликів, які постають перед іншими людьми. «Чим більше ви це робите, тим вправнішими стаєте», — додає Мелвані.
Також важливо розуміти, як вас сприймають інші, наголошує Лінд. «Іноді ви помиляєтеся у важливих речах, а іноді ваш розвиток стримують зовсім незначні дрібниці».
Стратегічне переосмислення
Ця навичка полягає у здатності кидати виклик усталеним нормам. Замість того, щоб сліпо дотримуватися традицій, лідери мають розпізнавати й переосмислювати застарілі підходи, щоб знайти нові рішення, які здатні покращити результати. «Йдеться не про бездумне порушення правил, а про свідомий аналіз усталених практик і стимулювання постійного розвитку та вдосконалення», — пояснює Мелвані.
Цей підхід є особливо ефективним для просування інклюзивності та рівності в компанії чи команді. Для створення відкритішого й інклюзивнішого середовища лідерам необхідно переосмислювати та оновлювати наявні практики й норми.
Як впевнено ставити під сумнів усталені підходи
Лінд рекомендує залучати думки та ідеї інших людей, щоб відкрити нові можливості. Пам’ятайте: безпосередні виконавці, а також колеги з інших відділів можуть бачити те, чого ви не помічаєте. «Ви, як лідер, можете виробити звичку черпати ідеї з їхньої уяви та досвіду, — радить вона. — Це не лише розширює ваш світогляд, але й дає людям відчуття, що їхній внесок важливий».
Вона також пропонує відводити останні 10 хвилин щотижневих нарад для обговорення питання: «Що ми могли б покращити?» Така практика заохочує членів команди заздалегідь готувати свої пропозиції. Навіть якщо ви не проводите регулярні наради, ви все одно можете впроваджувати культуру підтримки інновацій, пропонуючи власні ідеї. «Стратегія — це колективна справа», — додає вона.
Нарешті, підтримуйте свою команду в освоєнні нових навичок, тестуванні проєктів і навчанні на помилках. Також будьте готові до експериментів у власній роботі. «Візьміть приклад із розробників програмного забезпечення та впровадьте гнучкий підхід: пробуйте, тестуйте, вдосконалюйте», — каже Лінд.
Стійка самоусвідомленість
Як лідер ви часто змушені бути постійно на зв’язку, маєте завжди бути готові прийти на допомогу своїй команді — чи то у розв’язанні робочих питань, чи в підтримці їхнього ментального здоров’я.
«Від лідерів очікують, що вони забудуть про власні людські потреби, але лідери теж люди, — зазначає Санчес-Беркс. — На вершині ієрархії може бути самотньо».
Самоусвідомленість — це здатність розпізнавати межі своїх можливостей та розуміти, коли потрібно звернутися за підтримкою. Ця важлива лідерська навичка полягає не лише у вмінні управляти власним стресом, але й у тому, щоб подавати позитивний приклад для своєї команди. Усвідомлюючи свої потреби та межі власних можливостей, ви демонструєте силу та турботу про себе, що сприяє позитивному робочому середовищу.
«Лідер стикається з тими самими викликами, що й усі інші, балансуючи між роботою, стресом та життєвими вимогами, але від нього також очікують, що він нестиме тягар за свою команду», — каже Мелвані.
Як розвивати емоційну стійкість і психічну витривалість
Щоб ефективно підтримувати свою команду, ви самі повинні відчувати себе впевнено та мати надійне оточення. Мелвані рекомендує шукати ресурси як на роботі, так і поза нею, наприклад, менторів, консультантів та групи однодумців. Наявність людей, які можуть дати конструктивні поради, є неоціненною, «особливо якщо вони можуть допомогти в реальному часі», — каже вона.
Лінд пропонує просту, але ефективну практику: регулярно звертайтеся по відгуки до шести-восьми людей, які добре вас знають на роботі (керівника, колег, підлеглих). Поставте їм два запитання: «Що я роблю добре?» та «Що я можу покращити?» Дайте їм час подумати, а потім обговоріть їхні ідеї.
Оберіть кілька ключових напрямів для вдосконалення, а згодом поверніться до цієї теми, наприклад, таким чином: «П’ять місяців тому ви радили мені краще слухати співрозмовників. Я намагався не перебивати й не користуватися телефоном під час розмов. Чи мені це вдається?»
Лінд рекомендує повторювати цю вправу два-три рази на рік. Якщо ви побоюєтеся, що визнання своїх слабких сторін зробить вас менш компетентними, пам’ятайте: насправді це показує вашу готовність до вдосконалення. «Ви демонструєте приклад відкритості до зворотного зв’язку, — говорить вона. — Це робить вас сильнішими й більш людяними».
Санчес-Беркс радить надихатися улюбленими спортсменами, спостерігаючи, як вони справляються зі своїм фізичним і ментальним станом для досягнення максимальних результатів. «Високі результати не є стійкими, — каже він. — Ви повинні знати, коли зменшити навантаження, як відновлюватися та як розвивати витривалість».
Розвиток цих шести ключових лідерських навичок — це не лише про ваше особисте зростання, але й про формування майбутнього робочого середовища та натхнення команди. Лідери стикаються з новими викликами, які вимагають високої ефективності та швидкої адаптації до змін. Але, як зазначає Мелвані: «Лідерство сьогодні є складнішим, але водночас більш захопливим. Це час можливостей для створення реальних змін і тривалого позитивного впливу».
Більше про це
Чи може в компанії бути два СЕО — інсайти експертки з підбору керівників Apple, Adidas та Dyson
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
