Непопулярна думка. Чому нам варто перестати поклонятися Ілону Маску

Геній, мільярдер, винахідник та ікона підприємництва. Ці епітети так чи інакше використовують до Ілона Маска і, здається, цілком заслужено. Однак якщо відкинути яскравий персональний бренд, особистість Ілона виглядатиме дещо по-іншому. Маск, безумовно, визначний підприємець, але й він не виконує обіцянок та буває надто оптимістичним у прогнозах. Його головний продукт — вміння позиціонувати себе. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розмірковує, чому нам варто перестати поклонятися Ілону Маску.

Прориви та невиконані обіцянки

Ілона Маска сприймають як Леонардо да Вінчі нашого часу. Підприємець намагається розв’язати ряд глобальних проблем: від створення масмаркет-електроавто та перетворення людства на космічний вид до боротьби з неврологічними порушеннями за допомогою мозкових чіпів. Наша любов до Маска значною мірою зав’язана на його підприємницьких амбіціях. Це драйвить Ілона та змушує його роздавати щедрі аванси. Проте підприємцю не всюди вдається досягти бажаних висот, а іноді він аж надто викривляє реальність. 

Що там з Tesla?

З Tesla все гаразд. Це справжній діамант імперії Маска, на який припадає чимала частина його статку. За даними Forbes, підприємець володіє майже 25% Tesla. Правда, він заклав понад половину своїх акцій як забезпечення за кредитами. На момент написання тексту капіталізація Tesla складає $910 млрд. Та чи компанія досягла цілей?

Маск та Tesla, безумовно, вплинули на популяризацію електротранспорту. Проте Ілон відійшов від своїх початкових обіцянок. 

Як пише Forbes, 2006 року, ще до випуску першого авто Tesla, Маск представив перший генеральний план компанії. У ньому йшлося про головну ціль — «перетворити екологічно недружню автомобільну промисловість на дружню». Він збирався досягти цього, продаючи дорогі електромобілі, що дозволить фінансувати розробку широкодоступних. За словами Маска, кожен покупець Tesla Roadster допомагає оплатити створення сімейного бюджетного авто. 

Звучить, як гарний план, але він не спрацював. Tesla не створила доступне сімейне авто та, схоже, програла конкуренцію General Motors. Наразі ціна електрокарів компанії Маска починається від близько $50 000. Для порівняння, діапазон вартості недорогих сімейних авто зазвичай визначають у $30 000–45 000. У згадані рамки Tesla поки не вписалася. Зате General Motors готує одразу три авто, які  впораються з цим завданням.

Назвати Tesla та Маска невдахами — не вийде. Скоріше у компанії змінилася мрія. Tesla прекрасно себе почуває як виробник розкішних електрокарів. Ці елементи рaзом з особистим брендом Маска роблять електрокари Tesla привабливими та допомагають заробляти. 

То в чому ж проблема? Через численні інтерв’ю Маска ми сприймаємо його саме як підприємця, що хоче зробити масмаркет-електрокар. Це насправді не так. І можливо, ніколи не стане реальністю. 

Або повний автопілот Tesla, який поки залишається маркетинговим кроком. Компанія сама розповідає покупцям, що функція не робить електромобіль автономним. До речі,у травні цього року Маск вкотре пообіцяв, що електрокари Tesla стануть повністю самокерованими у 2023-му. Проте цю дату вже неодноразово переносили.

Пригадаємо й інші невиконані обіцянки. Наприклад, усім відомий пікап Tesla Cybertruck. Його представили 2019 року. Тоді Маск говорив, що випуск електрокара запланований на 2021-й. Далі через різні причини, зокрема дефіцит акумуляторів, він переносився кілька разів. Тепер електропікап мають випустити у 2023-му. Cybertruck не матиме всіх обіцяних характеристик. 

Це звичайний робочий процес. Проте за такі перенесення інші проєкти отримали б розгромні коментарі та висвітлення в медіа. Ілон же загалом від цього не постраждав, адже потенційні клієнти надто його люблять.

Але ж є SpaceX

SpaceX — яскравий символ майже маніакальної віри Маска у свої проєкти та майбутнє людства як міжпланетного виду. 

Серед досягнень SpaceX:

• створення багаторазових ракет та космічних кораблів;
• перший пілотований політ, здійснений приватною компанією;
• запуск системи супутникового інтернету Starlink — зокрема в Україні після повномасштабного вторгнення рф;
• розвиток надважкої багаторазової ракети-носія Starship, яку планується використати для міжпланетних польотів на Місяць та Марс.

Фактично Маск та SpaceX допомогли перезапустити аерокосмічну індустрію. Ба більше, його приклад спровокував виникнення низки стартапів у цій сфері, зокрема європейських. Також позитивно впливає на аерокосмічну галузь і суперництво з Джеффом Безосом та Blue Origin. Про нього можна докладніше прочитати тут.

SpaceX — дійсно можна вважати прикладом того, як підприємництво рухає людство вперед. Не псують ситуацію навіть перенесення потенційної висадки на Марс. 2016 року Ілон прогнозував, що це станеться 2024-го. Проте далі він був менш оптимістичним. У березні 2022 року ця дата змістилась на 2029-й. 

Саме у SpaceX Маск, мабуть, найкраще проявив себе як революціонер та популяризатор. Але є одне «але»: він не розробляє ракети (як і електрокари). Скоріше виступає таким собі двигуном та продавцем. Не забуваймо про це.  

Neuralink 

Маск запустив стартап Neuralink 2016 року. Він розробляє мозкові імпланти, які стануть нейроінтерфейсом для взаємодії мозку людини з електронними пристроями. У майбутньому розробки Neuralink мають допомогти із хворобами Паркінсона та Альцгеймера, а також з іншими неврологічними порушеннями. Крім того, технологія дозволить розширити можливості людей.

Розробки компанії вже тестують на тваринах. Зокрема, 2021-го Neuralink успішно вживила чіп у мозок мавпи. Це дозволило мавпі грати відеоігри «силою думки». Говорити про революційність Neuralink поки рано. До того ж, 2022-го компанія планувала розпочати випробування на людях. Успіх у цьому напрямі й стане відповіддю на питання, наскільки амбіції Маска відповідають дійсності. 

Зате в цієї ініціативи Маска вже є популяризаторський ефект. Завдяки діям підприємцям з’явилася низка стартапів у сфері бездротових інтерфейсів для мозкових обчислень. Серед них — Precision Neuroscience, BrainCo та Synchron. Особливої уваги заслуговує останній стартап. Він вже ввів свій нейрочип п’ятьом людям: чотирьом в Австралії та одній — у США. Це, наприклад, дозволило пацієнтам відправляти повідомлення у WhatsApp та робити онлайн-покупки.

Що ж не так з Neuralink? Погляньмо, що кажуть критики. 2021 року співдиректор Центру нейроінженерії при Дюкському університеті та піонер нейронаук Мігель Ніколеліс дав резонансне інтерв’ю науково-технічному виданню Inverse. У ньому він виразив два критичних зауваження до Neuralink:

• Відсутність інновацій та використання напрацювань інших. Наприклад, про вживлений мавпі безпровідний імплант стало відомо ще 2014 року. На думку Ніколеліса, Маск продає давно винайдені технології та намагається вдавати, що його компанія створила щось видатне.
• Маск дає обіцянки, які не зможе виконати. Ніколеліс вважає, що Маск продає речі, які можуть ніколи не спрацювати. Наприклад, учений ставить під сумнів можливість вивчити ту ж французьку за допомогою завантаження її граматики через нейроінтерфейс. Бізнес-модель Neuralink Ніколеліс назвав поганою науковою фантастикою.

Звичайно, ми можемо пригадати й інших хейтерів Маска, яких він врешті змусив замовкнути. Проте ситуація підкреслює стандартні для бізнесів Ілона риси: багато гучних обіцянок, популяризація напряму, а потім часткова реалізація задуманого. Це не заважає підприємцю змінювати світ, але змушує задуматися про іншу сторону його особистості.

Темний бік Ілона

Зовні — пророк, усередині — Каньє Уест

2018 року видання Vanity Fair опублікувало матеріал про Маска, в якому спробувало визначити основний драйвер його амбіцій. Одну з версій запропонував колишній інвестор Tesla. Вона ж нібито і стала головною причиною його екзита з компанії. Отже, цей інвестор вважає, що Маск насправді не хоче будувати бізнес, який витримає випробування часом. Він просто з тих людей, які люблять увагу та бажають бути знаменитими.

Так, Ілон — своєрідна версія Каньє Уеста. Він використовує соцмережі та медіа, як спосіб привернути увагу та потішити самолюбство. Звичайно, про мотиви Маска ми можемо лише здогадуватися. Проте деякі його дії свідчать, що хоча б частково ця думка правдива.

Гарний приклад — оголошення у Twitter про плани зворотного викупу акцій Tesla по $420 за штуку у серпні 2018 року. Тоді підприємець підкреслив, що фінансування забезпечене. На фоні заяв Маска акції Tesla виросли на 11%. Біржі Nasdaq навіть довелось припинити торги цінними паперами компанії. 

Далі заявами Маска зацікавилась Комісія з цінних паперів і бірж (SEC). Закінчилось все позовом проти підприємця. Врешті Маск пішов на угоду з SEC. Він залишився CEO, але отримав заборону обіймати посаду голови ради директорів на три роки. Також Tesla та Маск виплатили по $20 млн штрафу. 

Тоді ж у Twitter жартували, що кожен символ твіту коштував Маску $327 868. Астрономічна сума, яка виглядає не такою й великою, якщо вважати це витратами на маркетинг. Фактично Маск купив собі й Tesla тексти в медіа в усьому світі. Паралельно він дістав чергову дозу уваги, підкреслив, що не йде за правилами та не боїться SEC. Ну й додав проблем власній компанії, але ж хто ідеальний.

Інший приклад — епопея з купівлею Twitter. Усе, що зараз відбувається, швидше нагадує серію «Кремнієвої долини», ніж реальне життя. Нагадаю, підприємець збирався купити соцмережу за $44 млрд. Проте передумав та розірвав угоду, звинувативши компанію в порушенні її умов. Маск вважає, що кількість сторінок-ботів у Twitter в рази перевищує 5%. Тепер це шоу переїхало до суду. Сторони подали позови одне проти одного.

Чи була Маску потрібна ще одна компанія? Ймовірніше, що ні. Він уже керує низкою революційних починань, які потребують фокусу. Зате ситуація з гарно ілюструє бажання Маска бути на перших шпальтах.

Розбирати всі дії підприємця з мотивацією «just for fun», висвітлення в медіа та отримання лайків — немає сенсу. Ви це й так знаєте. Але хочеться нагадати, як він твітами впливав на курс акцій та криптовалют. Дехто схильний шукати тут якийсь хитрий план чи стратегію. Проте цілком можливо, що Ілону просто було нудно.

Він вам не Ілон

Невідомість працівників компаній Маска передовсім виступає втіленням амбіцій підприємця. Чи зможете ви пригадати, як звати головного інженера SpaceX або навіть засновників Tesla? Усі вони опинилися в тіні Ілона і навряд виберуться звідти. 

Інша проблема — вимоги та атмосфера у компаніях. Ешлі Венс у книзі «Ілон Маск. Tesla SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє» розповідає, що у SpaceX створювали два плани: оптимістичний, який має задовольнити Маска, та реалістичний  — за яким можна працювати. Підприємець відомий тим, що придумує агресивні графіки, які потім вимагає виконувати. Маск впевнений, кожен може працювати завзятіше. 

Додамо до цього ненормований робочий графік. Сам Маск працює по 80–90 годин на тиждень. Від працівників вимагає не менше. 

Таке керівництво характерне не лише для SpaceX. У січні 2022 року Fortune випустив текст про культуру сорому, нереалістичні дедлайни та тиск на співробітників Neuralink. У ньому чітко прослідковуються підходи Маска до менеджменту.  

Колишні співробітники Neuralink говорять про сильний тиск через результати. За словами одного з інженерів, компанія рухалася з безпрецедентною швидкістю, але Маск залишився незадоволений. Також політика компанії забороняла співробітникам звинувачувати зовнішніх постачальників чи продавців у затримці. Відповідальність за провалені дедлайни доводилось брати працівникам компанії, навіть якщо вони не залежали від них. Така культура провини та страху сприяла високому рівню плинності кадрів.

На перший погляд, усі це виглядає як жертва на користь кращого майбутнього не лише для Маска та його компаній, але й людства загалом. Та й співробітники самі обрали таке життя. 

Проте працівники складів Amazon також самі туди влаштувалися. Це не заважає нам критикувати Amazon за важкі умови праці. Коли ж справи доходять до Маска, ми починаємо говорити про вищі місії та амбіції. Словом, не дивлячись на явні управлінські «перегини» підприємця, ми сприймаємо його кимось на кшталт міфічного бога. Він поводить себе, як мудак, але все ж для вищої цілі. І що більше ми усі так вважаємо, то більше буде таких випадків. 

Не створюйте собі кумирів

На весь текст вище можна відповісти: «Це ж Ілон, у нього місія». Проте поведінка та популярність Маска мають наслідки — позитивні та негативні. Розберімо їх.

До позитивних наслідків можна віднести:

• Популяризація та прогрес у сферах, які раніше виглядали не надто привабливими. Компанії та ідеї Маска сприяють технологічному розвитку людства. Подобається Маск чи ні, але підприємець успішно використовує власний бренд та можливості в цьому напрямку. Також він досяг значних результатів у сферах, де працює.
• Маск надихає. Завдяки таким людям як Маск молодим підприємцям легше зважитись на ризиковане починання. Якщо вийшло в Ілона, то здається, що є шанси й в інших.

І про негативні наслідки:

• Маск дедалі більше відривається від реальності. Ілон однозначно здатен вплинути на розвиток людства. Він уже зробив майже неможливе в тій же SpaceX. Проте культ довкола підприємця дедалі більше підкріплює його его та віру у власну виключність. Це дозволяє Маску порушувати численні правила, надто оптимістично оцінювати перспективи починань та свої сили. Усе це веде до збільшення навантаження на самого підприємця та розпорошення його уваги. Нам же потрібен сфокусований Маск, який доведе власні компанії до намічених результатів.
• Ілон може бути й поганим прикладом. Кому ж не хочеться стати «суперменом», який справляється з неможливими завданнями, зустрічається зі співачками та епатує публіку в Twitter? Однак варто пам’ятати, що так виглядає лише медійний образ. Насправді ж Маск дуже вимогливий як до себе, так і до оточення, працює по 90 годин на тиждень та бере на себе аж надто складні завдання. Молоді ж підприємці часто хочуть саме медійну частину життя Ілона. Інший варіант — беруться за надто складні проблеми. Навіть Маск не починав зі створення ракет. Також, мабуть, не варто брати приклад з людини, яка працює по 90 годин на тиждень і змушує інших, але тут вже справа смаку.

Тейк у цієї історії цілком прозорий та навіть біблійний: «Не створюйте собі кумирів». Маск видатний підприємець. Проте він лише людина зі своїми сильними сторонами та вадами. Нумо обходитися без сліпої віри.