«Немає процесів, які мене б не стосувалися». Нова CEO Bickerstaff про виклики та європейську експансію

В кінці лютого на українському креативному ринку сталася цікава перестановка. Вероніка Селега стала CEO агентства Bickerstaff.284 замість його засновника Іллі Ануфрієнка. В минулому вона була журналісткою та телеведучою, працювала на посаді генерального директора Директорату внутрішньої та гуманітарної політики в Офісі Президента України та заснувала проєкт «Бібліотека майбутнього». 

Розпитали у Вероніки про її кар’єру, світогляд, управлінські погляди, роботу CEO в креативному агентстві та міжнародний розвиток Bickerstaff.284.

Про себе

Я себе й досі ідентифікую як людину, яка працює у сфері культури. Хоча наразі від цього далі, ніж було рік чи півтора тому.  

Мені відгукується те, що Григорій Сковорода назвав сродною працею. Подобається бути тилом для людей, яких вважаю талановитими. Найбільше задоволення приносить, коли розумію, як можу їм допомогти, виконати продюсерську місію та зробити їхні результати видимими.

Не хотілося б працювати з людьми, чиї цінності суперечать моїм. Це не про суть роботи, а про те, з ким.

Мова про базові принципи — як та чому саме так ставляться до навколишніх людей. Чим би не займалася компанія — вони лежать в основі. Ці принципи не завжди видимі, але дуже швидко зрозумілі.

Мені не підходить робота, яка переступає мої особисті етичні цінності. Наприклад, не пішла б працювати в бетинг або в компанію з російським корінням. 

Про кар’єру

Перша серйозна постійна робота — ведуча новин на телеканалі «Перший Діловий». З часом паралельно була й журналістом. Один тиждень створювала сюжети для новин, другий — вела вечірній випуск. З часом ще доєдналася вже авторська політична програма. Цей період тривав чотири роки. Потім я стільки ж працювала в Mercedes-Benz. Спочатку була піарницею, а далі — керівницею відділу реклами. 

Під час цього періоду в мене додалась сродна праця — риторика. Прийшли перші люди, з якими я займалася. З часом їх стало дуже багато. Довелось зробити сміливий крок — піти з комфортної та коханої компанії Mercedes-Benz, щоб зайнятися власним бізнесом. Це переросло в школу публічного виступу «Арістотель». 

Цей період тривав вісім років. Він закінчився пропозицією обійняти посаду в Офісі Президента України. Для цього довелося закрити власну справу. Не скажу, що було якось особливо боляче — прийняла логічне, органічне рішення — та зробила наступний крок. 

До речі, Bickerstaff — не перший мій досвід у креативному агентстві. Свого часу я пів року працювала нью-бізом в Banda. Це було в перші роки існування агентства. 

Окремо варто згадати проєкт «Бібліотека майбутнього». Ми займалися реформатуванням київських публічних бібліотек. Не включаю його в кар’єру, бо це соціальний напрям — займалася ним паралельно з основною роботою. Проте це дуже важливий період мого життя. Мене часто асоціюють саме з бібліотеками. 

Про кар’єрні відкриття

Зі своєї кар’єри можу зробити три короткі висновки, які можна довго розширювати:

• Для якісних рішень і великих результатів потрібна сміливість в діях. 
• З часом в будь-якій справі розвивається інтуїція. Це часто важко словами описати своїм колегам або партнерам, але вона працює.
• Люди — це ключове. Не можу уявити собі успішний процес або класні фінансові результати без чіткого розуміння, з ким це робити.

Про прихід в Bickerstaff 

30 грудня 2022 року засновник Bickerstaff Ілля Ануфрієнко написав мені, що хоче поговорити. Ми з ним знайомі, оскільки я була в команді  проєкту національного заповідника «Хортиця». Разом робили айдентику, яка отримала бронзового Каннського лева.

Зідзвонилися, і Ілля запитав: «Ти ж розумієш, чому я телефоную?». Я чесно відповіла, що не маю уявлення. Після цього він зробив довгу підводку та запропонував стати CEO його компанії. 31 грудня в нас була довга розмова, в якій ми розбиралися в планах, баченні, підходах в роботі тощо. Приблизно 14 січня я погодилася.

Про свої обов’язки

Про свої посадові обов’язки можу розказати одним реченням: «У Bickerstaff немає процесів, які мене б не стосувалися». На нинішньому етапі розвитку Bickerstaff з 24 людьми в штаті — це абсолютно реалістичний підхід.

Важливо створити всі умови для того, щоб Ілля був креативним директором, а не брав на себе організаційні питання. Він звик поєднувати в собі роль людини, яка створює, контролює і займається мікроменеджментом.

Я перебираю на себе питання, які стосуються нових бізнесів, організації компанії та адміністрування. Процес делегування відбувається поступово, що абсолютно органічно. Було б дивно, якби новій людині хтось передав усі повноваження в перший тиждень чи два. 

Про виклики 

Виклики обумовлені часом та війною. Кожна компанія в Україні зараз знає, що в один день для неї все може закінчитися. 

Головний виклик: розвиватись в умовах, коли у тебе дуже вузька можливість для планування. Існує такий термін — «закохатися в невизначеність». Наше завдання в таких умовах: робити максимум можливого у взаємовідносинах з кожним клієнтом.

Водночас маємо займатися розвитком наших соціальних проєктів. Тобто тих, що можуть позитивно впливати на імідж та підтримку України під час війни. Це принцип, на якому ми одразу зійшлися з Іллею. 

Я сказала, що готова прийняти виклик та стати CEO. Проте слабо уявляю, що просто робитиму лише комерційні проєкти. Останні — однозначно основа будь-якого бізнесу. Далі ми разом дійшли до думки, що вони потрібні, аби мати більший запас, щоб робити суспільні зміни та говорити про Україну все гучніше та креативніше.

Про атмосферу в команді

Bickerstaff — перша в моєму житті компанія, де я найстарша людина. Протягом життя я скрізь була молодшою за середній вік колективу. Та, як ми знаємо, колись це завершується — і ти різко граєш в новій лізі. 

Найбільше мене тішать горизонтальні зв’язки в колективі. Вони були в кожній компанії, де я працювала. Не уявляю, як без них можна побудувати щось здорове та справне. У Bickerstaff — абсолютно горизонтальна команда без орієнтира на одного або декількох лідерів. Кожен вільно висловлюється з будь-яких питань, демократія в дії. 

Про плани та міжнародну експансію

По-перше, вважатиму безумовним успіхом зберегти колектив таким, яким він є. У нас дуже професійна команда. Щоб не втратити співробітників, потрібно орієнтуватися на два ключові компоненти: відвертість у відносинах та конкурентні умови праці. Відвертість має бути двостороння. Вона дозволяє вчасно розпізнати, що людина чимось незадоволена. Це може бути конкретна причина або щось, що вона проговорити не може, бо сама не до кінця розуміє. 

По-друге — розвиток європейського ринку. Перші кроки вже зроблено. Цей вектор ми визначили пріоритетним на початку року. Починаємо з Португалії, але не обмежуємося цим ринком.

Це не буде швидко та просто. Українські агентства рівня Bickerstaff не дешевші за португальські. Додається ще й місцева специфіка та менталітет. Нам потрібно знайти причини, чому клієнти мають обрати саме нас та чим ми можемо бути кращими. Наскільки я бачу зараз, то це сила ідей та професійність менеджменту. 

У нас є перевага — численні перемоги в міжнародних конкурсах. Але ця цінність не є сталою, тобто її потрібно підтверджувати щоденною роботою — розвивати професійні навички та безперервно покращувати внутрішні процеси.