«Не треба боятися конкуренції». Співзасновниця Bank of Memories про свій шлях, стартап та жінок в IT
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Погляди засновників і топменеджерів компанії мають ключовий вплив на її результати, шлях і методи. По-справжньому зрозуміти бізнес можна, лише поспілкувавшись із цими людьми. Засновник StepShot Олександр Ремінний запустив YouTube-канал «Стартап кухня». Там він, зокрема, спілкується з відомими українськими IT-підприємцями — розпитує про їхній шлях, розвиток компанії, досягнення, амбіції, фейли, погляди та хобі.
Новим гостем шоу стала співзасновниця стартапу зі зберігання та передачі особистих даних Bank of Memories Ірина Савицька. Олександр та Ірина поговорили про її шлях до підприємництва, розвиток компанії та жінок в бізнесі. Ми вибрали головне.
Повну версію інтерв’ю можна поглянути тут:
Про шлях до підприємництва
Я 10 років працювала в корпораціях. Жила в Німеччині, робила там MBA. У Німеччині дуже спокійно. Я не можу так жити, і поїхала шукати якихось нових вражень, пригод.
Рік пробула в Шанхаї. Коли була помаранчева революція і майдан, я подумала: «Що я за патріотка, яка десь весь час за кордоном, а моя родина в такій поганій ситуації?». Я повернулася додому й відразу знайшла роботу. Це були інвест-проєкти, які починалися десь з $10 млн. Працювала в основному з технологіями.
Після того, як мене декілька разів підвищили, з’явилося відчуття, що це стеля, і не можу далі розвиватися. Мені хотілося чогось драйвового все життя.
Почала думати про щось своє, зустріла свого чоловіка (Андрій Меланчик, — прим.ред). Він прийшов до мене з ідеєю Bank of Memories: зберігання спадщини, спогадів й активів родин для наступних поколінь назавжди. Мене це зацікавило, бо ми нічого насправді не знаємо про покоління над нами та що буде з поколіннями під нами. Навіть про себе: якщо попросити когось знайти класний момент, який був 10 років тому, його не знайдуть. Треба взяти вихідні й почати шукати цю інформацію.
Я на цьому етапі інвестувала свої кошти. Було ще кілька людей, які хотіли ідейно вкластися. Ринок величезний, ми знаємо всіх, хто на ринку цим займається, але у захищеній блокчейн-індустрії ніде такого немає. Чоловік був в цій індустрії багато років, я роки два тримала біткоїн і ефір — тому нам дуже подобалася ідея.
Коли я приєдналася, почали шукати, як правильно все зробити — це вже повністю підприємництво, там немає ніякої безпеки.
Немає запасного варіанту. Якщо в тебе не виходить — у тебе просто не виходить. Це те, що я шукала 10 років.
Про компанію
Я вклала $50 000. Андрій теж інвестував понад $50 000. На цей момент в нас вклали майже $300 000. У нас є 5 000 користувачів, вони самі з нами комунікують. Ми рухаємося в своєму ритмі.
Ми поїхали в США, бо тут 40% нашого ринку. Отримали на $100 000 equity-free грошей. Зараз уже маємо commitment на інвестицію Інвестиційне зобов'язання . Думаю, десь у кінці жовтня-листопаді ми будемо підіймати. Це в нас такий ранній seed чи пізній pre-seed.
Ми не B2C чи звичайна підписка, а токенізована модель. Наше завдання — це перенести користувачів з традиційного інтернету (Facebook, Instagram тощо) у нову технологію, якою вони можуть легко скористатися.
Ми продаємо просто місце, гігабайти, які зберігаються децентралізовано на масі серверів, де немає одного прийняття рішення. Тобто твої дані не належать мені. Я навіть не знаю, які дані там лежать. Тільки ти і твоя сім’я можете їх подивитися. Зараз ми під’єднали всі платіжні шлюзи. Знаємо, що воно працює та люди користуються. Тепер час починати платити.
Ком’юніті — це ще ті, хто інвестують і купують токени. Користувач — той, хто користується, платить, насолоджується. Між цими аудиторіями ще є збіг. Тому в нас є Telegram-ком’юніті, яке ми будуємо.
Я рекомендую всім стартапам почати з ранніх клієнтів, з фокус-групи. Просто створіть Telegram-групу і в ній обговоріть ваш продукт, покажіть демо.
Для B2B запустіть 10 безплатних проєктів, щоб зробити портфоліо. Якщо ж B2C — назбирайте людей серед своїх друзів знайомих, яким реально подобається проєкт.
Про жінок в IT
Зараз жінки єдині, хто є за кордоном. Вони — обличчя нашої країни та своїх стартапів. Тому треба розслабитися і довіритися жінці.
Я бачу, що дуже багато жінок відчули в собі силу: на сцену вийшла — і просто розірвала всю аудиторію.
Кажуть, за правилами, треба, щоб обов’язково була жінка в команді. Ні, не треба «просто, щоб була». Необхідно, щоб її кваліфікація була така ж, як у чоловіка.
Що нам не вистачає: ми дуже скромні. Це наша проблема: і як нації, і українських жінок. Про свої досягнення вони навіть не говорять вголос, бо: «А що я казатиму, ну просто жінка, просто в мене MBA, просто продала два стартапи». Для них це все «просто» і все. Не вистачає ясного голосу, розправленої спини. І казати: «Я з України, в мене такий стартап».
Нас зі школи вчать, що треба бути скромнішими. Треба тихенько сидіти. Багато дітей звикають, в результаті так далі й рухаються. Трохи цієї звички в нас є з СРСР.
Не вистачає самовпевненості й уміння будувати нетворк. Не треба боятися конкуренції. У нас багато дівчат бояться, що буде конкуренція, і просто не знайомляться, але це неправильна стратегія. Потрібно навпаки всіх з усіма знайомити, нічого не боятися. Коли люди відчувають енергетично, що ти нікого не боїшся, вони здаються перед тобою.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter
Підписуйтеся і будьте в курсі найважливішого