Курс летить, а ви ходите по землі. Чому асоціації айтівців проти дій НБУ, а експерти — за
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
24 лютого Національний банк України зафіксував курс на рівні 29,25 грн за долар. Майже три місяці робота міжбанку була призупинена. Проте вже 20 травня НБУ повідомив про «поліпшення умов роботи готівкового валютного ринку». Простіше кажучи, банки та інші фінустанови самостійно вирішують за яким курсом продавати та купувати готівкову валюту.
Після поширення цього рішення в медіа з критикою дій НБУ виступили айтівці. Активну роль у процесі зіграли асоціації та спільноти. Для тих, хто багато чув і/або мало зрозумів, ми розібралися, що саме у нововведеннях їх не влаштовує, як аргументують своє рішення в НБУ та як ставляться до ситуації економісти.
НБУ відпускає курс валют?
Ні, офіційний курс гривні залишається фіксованим: 29,25 грн за долар. Що ж тоді змінилося?
- НБУ скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки та фінансові установи продають готівкову валюту;
- прибрали обмеження щодо курсу, за яким банки списують із рахунків клієнтів кошти в гривні, коли ті розраховуються гривневими картками за кордоном або знімають готівку з рахунків.
Як це вплинуло на українських айтівців (переважно ФОПів)?
- Вони напряму працюють на іноземних замовників = отримують виторг в іноземній валюті = мають отримувати й обмінювати компенсацію в Україні за фіксованим курсом НБУ.
- Вони співпрацюють з українськими компаніями, які надалі експортують свої послуги. Тому зарплата ФОПів прив’язана до валюти, а отже й курсу НБУ. Після рішення НБУ IT-компанії мусять продавати її за зниженим курсом. А це, як наслідок, не дає змогу виплачувати фахівцям винагороду за ринковим курсом. Простіше кажучи, айтівці не отримують свою «стару» зарплату.
Рішення НБУ пов’язане з тим, що курс у небанківських валютних обмінниках сягнув позначки 36–37 грн за долар. До того ж фінансові компанії, які володіють обмінниками, могли весь цей час встановлювати хоч 45 грн за долар. Тому початковий варіант ставив банки у нерівне становище з іншими установами.
«Так вирівнюються умови банків та обмінників, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань курсу на ньому. Крім того, курси валюти для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, і курси купівлі готівкової валюти для громадян, які залишаються в Україні, зблизяться», — так пояснюють своє рішення в НБУ.
Айтівці проти!
Найгучніше на рішення центрального банку відреагували айтівці. В особі деяких IT-асоціацій, кластерів та організацій айтівці закликали Національний банк переглянути своє рішення. Причина — вони начебто отримують «додатковий податок» у розмірі 26%.
Харківський IT-кластер Харківський IT-кластер Громадська спілка, яку заснували 2015 року шість IT-компаній: AltexSoft, Insart, Promodo, Sloboda Studio, Telesens і Videal назвав рішення НБУ «прямою загрозою для IT-індустрії»:
«Більшість українських ІТ-фахівців — це ФОП ФОП Серед харківської ІТ-спільноти їх 80% , які експортують свої послуги. Згідно з рішенням НБУ, отриману іноземну валюту ФОП мусять продавати за зниженим у штучний спосіб курсом, що не дає їм отримувати нагороду в еквіваленті до ринкового курсу».
Також у кластері говорять, що в очах айтівців це знизить позиції українських роботодавців перед закордонними. Крім того, в Україні може зменшитися експортна складова надходжень до державного бюджету.
Подібні думки і в IT Ukraine Association IT Ukraine Association Найбільша IT-спільнота України. До неї входять 85 українських компаній. Серед них Wirex, Epam, GlobalLogic, Uklon, Intellias та інші . В організації також говорять про прив’язку зарплат айтівців до валюти та велику частину ФОПів, які безпосередньо співпрацюють з іноземними клієнтами:
«Як результат вказаного рішення НБУ, компанії мають продавати валюту за зниженим у штучний спосіб курсом, що не дає змогу виплачувати винагороду ФОП в еквіваленті до ринкового курсу. Крім того, після отримання валюти самі ІТ-спеціалісти можуть продати її лише за курсом, встановленим НБУ, тоді як придбати валюту, чи розраховуватися з гривневих карток за кордоном — уже за ринковим курсом. Виникає додатковий “податок на доходи ІТ-спеціалістів” — приблизно 26%. Такі зміни несуть прямі ризики для всіх експортних галузей, зокрема національної ІТ-індустрії, яка орієнтована на постачання послуг іноземним суб’єктам господарювання».
До критики рішення НБУ приєдналися і в EASE EASE Європейська асоціація програмної інженерії — це спільнота для розвитку IT-бізнесу, до якої залучені понад 10 500 фахівців IT-сектору. . CEO асоціації Любов Мочалова вважає, що такі адміністративні рішення можуть лише поглибити інфляцію.
— Основні побоювання пов’язані з тим, що оплата відбувається в гривні згідно з фіксованим курсом НБУ, а курс покупки валюти якщо і не злетить до небес, то, як мінімум, утворить колосальну різницю у 20%. Сьогодні різниця між комерційними курсами банку 3,40 грн — що і в довоєнний час вважалося нормою. Питання в тому, чи надалі ця різниця не зростатиме. На жаль, від цього ніхто не застрахований.
CEO Rocque System Станіслав Козяр вважає, що НБУ ухвалило макроекономічне рішення для забезпечення населення валютою, стабілізації курсу та посилення української гривні. Але робиться це коштом тих, хто цю валюту в країну заводить.
— Різницю між курсами потрібно буде компенсувати підприємству — або шляхом підвищення ціни, або працювати у мінус, якщо немає можливості внести зміни за контрактом. Вітчизняні IT-фахівці вже на початку війни отримали суттєвий удар: чимало замовлень були скасовані, іноземні клієнти масово відмовляються продовжувати контракти. Ми вже в ситуації, коли фактичний дохід суттєво зменшився.
Засновник і CEO компанії PM Digital Микита Попов говорить, що його команда спокійно відреагувала на рішення НБУ. Адже для військового становища «воно зрозуміле». Проте підтверджує, що це створює ще один державний бар’єр для малого та середнього бізнесу.
— Ми в режимі виживання. І щоб не заважати країні робити свою справу, продумаємо варіанти створення інфраструктури за кордоном, тому що співробітники на рівному місці втрачають тисячі гривень. Зараз йдеться не про питання прибутку компанії, а про зарплати членів команди. Ми працюємо в нуль і навіть у мінус. Питання лише в тому як довго зможемо так протриматися.
Що айтівці пропонують Нацбанку
Наприкінці травня представники Харківського IT-кластера зустрілися з представниками НБУ. Сторони обговорили можливі ризики, проблеми та наслідки їхнього невирішення, що негативно позначиться як на українському експортному бізнесі, так і на економіці в цілому. Утім так і не дійшли згоди щодо подальших кроків. Але зійшлися на тому, що необхідно оперативно створити конкретні компенсаторні механізми для збереження людського капіталу та розвитку IT-сектора.
В EASE вважають, що НБУ варто встановити режим курсу, який врахує інтереси експортних індустрій. Також ситуацію може покращити повернення до плаваючого курсу. Інакше є ризик, що вже наступного місяця Україна не побачить орієнтовно $500 млн валютних надходжень.
CEO Rocque System Станислав Козяр говорить, що НБУ необхідно запровадити єдиний курс для банків і фінансових установ. Але він має бути вищим за офіційний. «Крім того, дозволити некомерційні платежі (перекази між фізичними особами та від підприємств до фізичних осіб) у валюті. Ринок для стабілізації має бути насичений валютою внаслідок вільного обігу», — додає айтівець.
Експерти схвалюють дії НБУ
Економічні експерти не такі критичні до рішення НБУ, як представники IT-галузі. Навпаки — для них скасування обмежень виглядають як спосіб захистити фінансову систему України.
Заступник директора Dragon Capital із питань продажу цінних паперів та економічний експерт Сергій Фурса говорить, що закріплення курсу валют у перші місяці повномасштабного вторгнення було абсолютно правильним.
Те, як проходила валютна система перші місяці війни, багатьма сприймалося як диво. Але це було не диво. Це був результат реформ банківської системи та правильна політика в перші дні війни. Зокрема політика фіксованого курсу. Котрий шкідливий у звичайний час, але є корисним під час шоків війни.
Сергій Фурса
Фурса порівнює війну з раком, в якому без наслідків обійтися неможливо. Тому кожному потрібно зрозуміти і прийняти той факт, що швидко повернутися до довоєнних заробітків і доходів не вдасться. Принаймні, допоки триватиме війна.
«Коли кажуть, що в результаті війни ВВП впаде на 30% — то це лише незрозуміла цифра. І зрозумілою вона стає в той момент, коли ти втрачаєш 20% своїх доходів просто на різниці курсів. Або коли інфляція з’їдає твій прибуток. Або коли девальвація зменшує твою пенсію. Ось тут і матеріалізується ця далека та незрозуміла цифра у 30% падіння від ВВП», — додає експерт.
Думки Фурси поділяє і фінансист та засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. Він говорить, що сьогодні важко оцінити рішення НБУ та однозначно назвати його «правильним» або «хибним». Компан переконаний, що сьогодні нововведення потрібні аби зупинити виведення валют за кордон за допомогою різноманітних схем.
«Розв’язання проблеми з “рятування” гривні було очевидним: клади українську валюту на картку, а потім знімай у євро за кордоном або використовуй для купівлі активів (наприклад, автомобілів, які дозволили ввозити безмитно) за курсом, який набагато вигідніший за ринковий. Важко точно сказати, які обсяги валюти залишали країну таким чином, але за підсумками року мова могла б іти про мільярди доларів. Це багато! Згадайте, як навіть у мирні часи ми раділи, коли уряд отримував хоча б один рятівний мільярд від МВФ! Народні гуляння можна було влаштовувати. Тож дозволити таким грошам тікати з країни під час війни — просто злочин», — написав Компан.
Щодо айтівців, то експерт погоджується, що таке рішення найбільше зачепить IT-експортерів. Але Компан не вважає це глобальною проблемою: «У всякому разі, блокада морських шляхів є набагато більшим приводом для горювання».
Він говорить, що залякування про виїзд IT-фахівців частково є безпідставними. Адже не всі спеціалісти сьогодні можуть покинути країну. Крім того, на переконання експерта, IT-сектор в Україні розвинувся до нинішніх масштабів багато в чому завдяки пільговим схемам оподаткування. На його думку, в Україні немає інших факторів, наприклад, сучасної науки, технологічної бази та висококласної освіти, які служили б стійкими джерелами розвитку.
Тож їхати до країн, де податки, і не «приховані», а «явні», набагато вищі — це все одно, що втратити найголовнішу конкурентну перевагу.
Іван Компан
«Та й вартість життя у багатьох комфортних і безпечних країнах перевищує українську в рази. Хтось, звісно, поїде, але основна маса залишиться. До речі, така картина давно стала типовою у всіх індустріях і в усій країні. Багато хто прагне виїхати, просто не всі можуть. І треба визнати, що демографія, що погіршується, — одна з наших найбільших проблем, і тільки вигідним курсом валюти її не зупинити», — додає фінансист.
Фурса теж говорить про те, що виїзд частини фахівців неминучий. Адже кожен самостійно обирає, їхати чи залишатися. «Не можна зробити зараз “просто добре”, “добре, як було” чи “добре, ніби немає війни”. Просто так не вийде. І багато хто поїде. Так, це погано. Але це також є результатом війни».
Нагадаємо, нещодавно ми публікували колонку CFO Jooble Артема Дубовецького, де він докладно розібрав питання зміни податкового резидентства для ФОПів-айтівців і дійшов висновку, що в Україні все ж найвигідніші умови.
Більше про це
Не лише патріотизм. Чому українцям не варто ставати податковими резидентами інших країн
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.