«Чувак, нас кинули». 19 гучних випадків інтернет-шахрайств

2021 року СБУ часто ловила на гарячому хакерів та інших «підприємливих» українців, які різними способами продовжували обманювати співгромадян і відбирати в них гроші. Зібрали добірку обманів 2021 року.

Фішинг

Найпоширеніший метод виманювання грошей у користувачів — фішинг. Зловмисник створює вебсторінку, яка повторює інтерфейс популярного сайту. Попри сильну схожість з оригіналом, у фішингових сайтів все ж таки є моменти, які їх видають: адресний рядок, брак деяких (як правило, складних) елементів дизайну, а головне те, як ви потрапили на цей сайт. На нього користувачів ведуть повідомлення про розіграш або вже виграний подарунок. Ось деякі з тих, що зустрічалися 2021 року:

• фейковий сайт «ПриватБанку» пропонував українцям інвестувати у «вигідні проєкти» та заробляти на цьому до $8500 щомісяця;
• SMS від того ж фейкового «ПриватБанку» про те, що клієнту належать «ковідні виплати». І тому треба віддати банківські реквізити;
• фейковий BankID теж збирав дані банківських карт користувачів та їхні телефони;
• лиходії посягнули навіть на святе — «ТСН вражає». Оголошення у Facebook із ведучою каналу «1+1» на обкладинці пропонувало українцям пройти опитування із гарантованою сумою оплати за участь у 16 500 грн;
• ув’язнені прямо із СІЗО реєструвалися в інтернет-магазинах і коли знаходили клієнта, готового купити товар, підсовували йому фішинговий сайт для оплати замовлення. Так вони «заробили» 18 млн грн і додатковий термін.

Інтернет-магазини

Ще один дуже поширений спосіб швидко «наваритися» на довірливих користувачах — фейкові онлайн-магазини. Схема практично скрізь однакова: шахраї просять у клієнта зробити передоплату та пропадають одразу після отримання бажаної суми. Ось приклади:

• на Львівщині жителі колонії розміщували в соцмережах оголошення про продаж товарів і допомоги у працевлаштуванні за кордоном. Після отримання передоплати (у середньому приблизно 5000 грн) видаляли оголошення та припиняли відповідати на повідомлення;
• фейковий інтернет-магазин із Дніпропетровської області «продавав» жіночі речі, взуття та аксесуари. Після отримання передоплати зникали. Так вони встигли обдурити приблизно 1000 осіб на суму 3 млн грн, поки їх не схопили;
• аналогічна історія із Запорізької області. Теж онлайн-магазин, теж одяг і взуття. Теж 1000 осіб, але сума менша — 2 млн грн;
• київські шахраї чомусь заморочилися: вони відправляли товар, але він був фейковий. 200 людей отримали підроблені смартфони, ноутбуки, навушники та інші гаджети Apple.

Інвестори

Окремий рядок нашого хітпараду лиходіїв займають псевдоінвестори. Вони контактують із клієнтами, які хочуть якомога вигідніше вкласти свої кошти, а потім зникають. Ось їхні схеми:

• Зловмисники створили біржу криптовалюти, яка була схожа на всесвітньо відомі аналоги. Вони обіцяли клієнтам 7% прибутку на день із мінімальним внеском у 150 000 гривень. Коли у людей виникали питання, вони їх блокували;
• у іншої платформи масштаби більші: вони працювали на весь світ і мали кол-центри зі штатом 40 осіб, які виманювали у людей гроші під виглядом продажу активів. Сайти мали інтерфейс, який імітував проведення операцій та зростання доходів у сотні разів. Лише громадяни США втратили через їхні дії $7,5 млн;
• троє чоловіків створили фейкову інвестиційну онлайн-платформу, де пропонували українцям заробляти на торгівлі валютою. Клієнти надсилали гроші, і зловмисники зникали. Так вони встигли вкрасти 2 млн грн.

Інші креативні способи

• повідомлення від фейкової «Нової Пошти», в якому йдеться про роздавання подарунків. Після переходу за посиланням користувачеві пропонують завантажити програми з Google Play і після оформлення підписки з рахунку знімають приблизно 1900 грн;
• знову «Нова Пошта». Цього разу розіграш квитків на концерт гурту «Океан Ельзи»;
• у Кам’янському кіберполіція схопила двох шахраїв, які досить креативно підійшли до обкрадання карт. Вони влаштовувалися на роботу до місцевих закладів і встановлювали в POS-термінали скімінгові пристрої, які копіювали інформацію про карти та паролі клієнтів.

А що там за кордоном?

Виявляється, не лише українці обманюють та обманюються. Ось кілька цікавих махінацій, розрахованих на будь-якого користувача інтернету:

• шахраї вкрали 206 біткоїнів на суму $11,6 млн у користувача криптобіржі Coinbase. Американець отримав повідомлення про те, що його обліковий запис заблоковано. Коли чоловік зателефонував за вказаним номером, його попросили внести зміни до облікового запису та дати дозвіл на віддалений доступ до облікового запису;
• шахраї створили фейкову сторінку Apple на YouTube і провели псевдопрезентацію раніше за офіційну. Глядачів просили надсилати біткоїни, обіцяючи подвоїти суму в Ethereum;
• дослідники виявили приблизно 200 застосунків, які виманювали кошти у понад 10 млн користувачів Android-пристроїв;
• спеціаліст із кібербезпеки Майк Гровер створив підроблений кабель Lightning/USB-C зі шкідливим чипом, який може зчитувати та передавати інформацію з пристрою.

Замість висновку

Користуючись інтернет-ресурсами, будьте завжди пильні, перевіряйте всю інформацію і намагайтеся не купувати речі за передоплатою, крім випадків, коли ви точно довіряєте продавцю.