У комп’ютерних чіпах можуть почати використовувати грибну шкірку. Навіщо?
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Дослідники з Австрії з’ясували, що шкірка трутовика може замінити пластикові полімери, які використовують у комп’ютерних чіпах та батареях. Про це пише New Scientist.
Що сталося
Усі електронні схеми, які складаються з металів-провідників, мають ізолюючу і охолоджуючу основу, яка називається підкладкою. Майже в кожному комп’ютерному чіпі вона виготовлена з пластикових полімерів. І от вони не підлягають переробці. Їх просто викидають, коли термін роботи чіпа закінчився. Учені з Університету імені Йоганна Кеплера в Лінці (Австрія) перейнялися проблемою забруднення навколишнього середовища. Досліднику Мартіну Кальтенбруннеру спало на думку використати шкіру гриба Ganoderma lucidum (якщо українською — трутовика) як біорозкладну підкладку.
Як це працює
Трутовик зазвичай росте на гниючій деревині. Він утворює шкірку для захисту міцелію від сторонніх бактерій та інших грибів. Коли вчені висушили шкірку, то виявили, що вона є хорошим ізолятором, може витримувати температуру понад 200°C і має товщину близьку до аркуша паперу.
Кальтенбруннер і його команда сконструювали металеві ланцюги на шкірці міцелію і показали, що вони виступають провідниками майже так само добре, як і стандартні пластикові полімери. Підкладка залишається ефективною навіть після згинання його більше 2000 разів.
Що далі
За словами Кальтенбруннера, за умови захисту від вологи і УФ-випромінювання, «шкіра» гриба може прослужити сотні років. Важливо, що вона також здатна розкладатися в ґрунті приблизно за два тижні, що робить її придатною для вторинної переробки.
Дослідники сподіваються, що грибна підкладка використовуватиметься для електроніки, яка не розрахована на тривалий термін служби. Це допоможе зменшити кількість електронних відходів. Наразі тривають випробування. Учені повинні довести, що їхня розробка може працювати в поточних промислових електронних процесах.
