Ме-ме-медіаграмотність. Пояснюємо 6 правил інфогігієни за допомогою мемів

Ми скролимо соцмережі та дивимося відоси в YouTube і TikTok. Але контент не завжди буває розважальним чи навчальним. Таргетована реклама пропонує товар, про який ми думаємо, новини про катастрофи та коронавірус стресують нас, а маніпуляційні заголовки формують нашу думку.
Що з усім цим робити? Прокачувати свою культуру медіаспоживання. У спецпроекті з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та INSCIENCE пояснюємо правила інфогігієни за допомогою популярних мемів та розповідаємо історії людей, які створили проєкти для боротьби з фейками.

Не спотворюйте свою реальність

Соціальні мережі та медіа можуть нав’язувати нам чужі ідеали та цінності. Через це ми несвідомо наслідуємо інших людей та шкодимо собі.

Основні принципи медіаграмотності:

• медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, сконструйованих спеціалістами, що переслідують чіткі цілі;
• будь-яке медіаповідомлення транслює конкретні цінності прямо чи неявно.

Це означає, що медіа та соцмережі впливають на нашу картину світу. Подумайте про те, як блогери та знаменитості транслюють уявлення про ідеальне життя. Для того, щоб відчути себе щасливим, ви обов’язково маєте відвідати якомога більше країн, створити повноцінну сім’ю та вечеряти лише в кафе. Спостерігаючи за чужими “ідеальними” життями, ми відчуваємо себе пригніченими.
Порада: не забувайте про власні цінності, коли скролите стрічку соцмереж.

Пам’ятайте про продаж персональних даних

Медіа та соцмережі – це бізнес, який має приносити кошти. Основне джерело прибутку – це реклама. Насправді ми не безкоштовно читаємо статті чи дивимося відео. Це коштує нам даних про своє життя, інтереси та вподобання.

Відомості про нас дозволяють іншим створювати портрет потенційного покупця для комерційних матеріалів та продуктів. Більше того, наші вподобання впливають ще й на наших друзів. Ви також бачили, наприклад, рекламу офісних столів після того, як прокоментували пост друга, в якому він шукав меблі?
Порада: пам’ятайте, що дані продаються. Блогери можуть бути проплаченими. Так, навіть ваші улюблені. А їхні корисні рекомендації – всього лише куплена реклама. Особливо, коли мова йде про мережу Instagram. Перевіряйте будь-яку інформацію, навіть якщо вона подана у вигляді істини. Розуміння цього принципу зробить ваше медіаспоживання більш свідомим.

Правильно формуйте свою стрічку

Інформаційний шум діє на нас звідусіль. Що з цим робити? Як мінімум, можна свідомо переглянути свої підписки в соціальних мережах.

Раціонально обирайте контент. Відписуйтеся від сторінок, які викликають у вас негативні емоції. Довіряйте лише незалежним медіа. Наприклад, ІМІ (Інститут масової інформації) провів моніторинг і підготував список якісних медіа.
Порада: якщо вам не подобається контент певного медіа чи людини – відмовтеся від нього. Просто відпишіться від людей, котрі вас дратують чи навіюють неприємні емоції. І не звинувачуйте себе за це.

Перевіряйте джерела інфи

Медіаграмотність вчить розпізнавати маніпуляції, фейки та пропаганду. На початку липня 2020 року медіа MC Today провело експеримент. Вони розіслали на пошти українських медіа фейк про те, що в Києві відкривається мережа кав’ярень Starbucks. Вони хотіли дізнатися, наскільки ретельно журналісти перевіряють інформацію перед публікуванням. Вгадаєте, що було далі?

8 українських медіа опублікували цю новину. При цьому в тексті прес-релізу розмістили кілька підказок про те, що новина фейкова:

• Ім’я та прізвище зазначеного у прес-релізі “директора” Starbucks Самюеля Баума належить сценаристу серіала “Обмани мене”.
• За адресою в центрі Києва, яку вказали на вимогу представників ЗМІ (вул. Антоновича, 52-54), знаходиться котлован.
• Фотографії дівчини, яка представляла прес-службу Starbucks, взяли з Depositphotos.
• Щоб визначити, чи дійсно Starbucks з’явиться в Україні, потрібно були лише трохи погуглити та звернутися до головного офісу компанії за підтвердженням інформації.

Порада: перевіряйте джерела. Якщо в матеріалі не вказано, звідки взялася інформація (офіційні організації, представники влади, компанії, інформаційні агенції) чи анонімне джерело (“вчені вважають”), не варто вірити такому контенту. Якщо з інфою все нормально, в цьому можна легко переконатися в першоджерелі.

Не піддавайтеся маніпуляціям

Політикам, бізнесменам і навіть родичам від нас завжди щось треба. Вони хочуть, щоб ми проголосували за їхню кандидатуру, придбали товар чи зробили вибір на їхню користь. Переслідуючи такі цілі, всі використовують маніпуляції.

Наприклад, улюблена приказка родичів: “Добре навчайся чи працюватимеш двірником” – класичний прийом маніпуляції “фальшива дилема”. Насправді ці поняття зовсім не взаємовиключні. Чи коли порівняння українських та європейських зарплат, якими маніпулюють політики, закриває очі на те, що вартість проживання в Європі значно більша.
Порада: вивчіть популярні прийоми маніпуляцій та механізм їхньої роботи: замовчування частини інформації, порушення балансу думок, висмикування із контексту, гіперболізація, навішування ярликів та стереотипів, загальновідомі ствердження (“всі знають, що…”), фальшива дилема чи ілюзія вибору, жонглювання рейтингами та статистикою.

Розпізнавайте приховану рекламу

Прихована реклама чи джинса — це приховані, замовлені матеріали. Джинса буває політичною, коли за допомогою матеріалів покращують імідж політика чи партії, а також економічною, коли рекламують бізнес. Ще буває просто іміджева джинса, коли когось висвітлюють тільки з позитивного боку.

Усі рекламні та агітаційні матеріали мають містити мітку «реклама» чи «передвиборна агітація». Якщо ви бачите матеріал, в якому розповідають про політичну партію тільки з хорошого боку (або тільки з негативного боку) без мітки «агітація», то скоріш за все перед вами джинса.
Порада: навчіться розрізняти якісні матеріали. Вони мають відповідати базовим стандартам:

• збалансованість — у статтях чи відеосюжетах не мають відстоювати чиюсь точку зору чи інтереси. Якщо тема матеріалу стосується конфлікту, то представленими мають бути всі його сторони.
• об’єктивність та достовірність — у журналістському матеріалі не має бути оціночних суджень, які викликатимуть емоції, а лише факти, отримані від достовірних джерел. Новини по типу «Шок!», «Жах!», «Ви тільки погляньте, що відбувається» — очевидно маніпуляційні.
• відокремлення фактів та коментарів — коментарі журналіста мають бути чітко відокремлені від думок експертів, котрі, у свою чергу, мають бути незалежними.
• повнота — матеріал має виглядати цілісно і давати читачу повну картину події: що було до неї, що призвело до неї, як все відбувалося.

А ще ми поговорили з людьми, які займаються медіаграмотністю і боротьбою з фейками, та дізналися, навіщо вони це роблять.

Павло Шатило, студент-активіст

Павло — 17-річний студент, який уже декілька років займається соціальними проєктами та навчає підлітків медіаграмотності. На волонтерських засадах він організовує лекції про булінг, толерантність, соціальні проблеми підлітків та діджиталізацію навчання.
«Працюючи над соціальними темами, я кожного разу зіштовхуюся з необхідністю розповідати підліткам про медіаграмотність. Коли ми говоримо про кібербулінг, толерантність, важливо навчити школярів фільтрувати інформацію, розрізняти фейки та маніпуляції.
Тому основи медіаграмотності у нас завжди закладені в програму заходу. Я запрошую досвідчених спікерів і сам стараюся розвивати критичне мислення, проходжу курси та стажування. Нещодавно стажувався у House of Europe, де брав участь в організації проєкту “Проактивних громадян”. Я розумію, що у мене є голос та можливість щось змінювати, доносити інформацію до людей. Самі вони рідко цікавляться чимось подібним, а я можу прийти в школу та розповісти, що от, хлопчики та дівчата, є такі соціальні проблеми, і дуже важливо допомагати одне одному”, — розповідає Павло.

Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ

Під час пандемії COVID-19 як ніколи важливо перевіряти всю інформацію, яку ми отримуємо. Нав’язана в медіа некоректна практика або точка зору може призвести до згубних наслідків, наприклад, до переслідування лікарів і медсестер як «рознощиків інфекції» або до лікування хвороби тими засобами, ефективність яких науково не підтверджена.
Зараз люди проводять більше часу вдома, а відтак споживають більше контенту. З одного боку, відповідальність за контент лежить на авторах. З іншого боку, споживачі мають аналізувати та перевіряти інформацію, щоб не стати жертвами небезпечних маніпуляцій.

Альона Романюк, засновниця «По той бік новин»

«По той бік новин» — це інформаційна кампанія Інституту розвитку регіональної преси. Вона направлена на боротьбу з фейками. Творці проєкту на реальних кейсах показують, як відрізнити фейк від правди та де перевіряти інформацію.
На фейсбук-сторінці кожен день публікуються пости про маніпуляції політиків, бізнесу та навіть простих побутових тем. Щоб бути ближче до аудиторії, автори проєкту використовують меми та гумор. А фейків про коронавірус настільки багато, що довелося створити окремий сайт «По той бік пандемії». От, що говорить засновниця проєкту Альона Романюк:
«Я думала над концепцією і зрозуміла, що в Україні немає жодного проєкту, який би займався побутовими фейками та спростовував їх людською мовою. Так з’явилась фейсбук-сторінка “По той бік новин”. Крім спростування фейків, ми також поширюємо практичні гайди, плагіни, програми, які допомагають перевіряти джерела, зображення та іншу інформацію.
Для того, щоб про проєкт дізналось якомога більше людей, у 2018 році я провела експеримент. Я побачила дослідження, в якому говорилось, що 52% українців вміють відрізняти правду від фейків. Мене ця цифра насторожила, адже навіть я, маючи більше 10 років досвіду в медіасфері, не завжди можу розпізнати фейк без ретельного дослідження. Відкривши Google Trends, я побачила, що одним з яскравих пошукових запитів були кульові блискавки. Тоді вирішила провести експеримент.
Я написала прес-реліз, що така собі Всесвітня організація управління океану та атмосфери (NASA Ukraine) прогнозує появу рідкісного явища кульових блискавок на півдні та сході України. Цей прес-реліз я розіслала на 160 електронних адрес редакцій регіональних ЗМІ. За перші 5 годин понад 70 медіа його опублікували, а наступного дня почали поширювати всеукраїнські медіа та інформаційні агенції. Ввечері навіть вийшов сюжет на “1+1”. Весь цей експеримент я розписала для “Детектора медіа” й таким чином привернула увагу до проблеми перевірки інформації й проєкту “По той бік новин”», — каже Альона

• Ці проєкти можуть надихнути вас на власну ідею, на яку ви можете отримати отримаєте приз. ІНФОТОН – це онлайн-змагання серед молоді віком 13-25 років з усієї України. Подія відбудеться 6-8 листопада у форматі хакатону. За 48 годин команди молоді з допомогою менторів створять власні проєкти у сфері медіаграмотності.
• Три переможці отримають грошові призи в розмірі 50 000 грн на здійснення проєктів. Зареєструватися для участі можна до 4 листопада 11:00.
• Онлайн-змагання ІНФОТОН проводиться спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та громадською організацією INSCIENCE.