Привіт наприкінці квітня! Ми продовжуємо документувати стан української стартап-екосистеми в флагманській рубриці «Хто ці люди», у форматі «рік потому».
Наступними на «трибуну» головна редакторка Юлія Ткач запросила «випускників» інтервʼю рубрики квітня 2025 року:
- Надія Дорота, СЕО і засновниця frnds. Це мобільний застосунок, який метчить людей і знаходить друзів за допомогою мемів.
- Віталій Мажара, співзасновник і СМО Mahaon. Це вебплатформа для генерації коротких освітніх відеовідповідей на дитячі запитання.
- Ірина Алфьорова, співзасновниця і СЕО Hot stock. Їхній продукт — система управління, яка дозволяє отримувати дані про товарні запаси у реальному часі.
Серед учасників рубрики минулорічного квітня також був web-cервіс для аналізу та дослідження конкурентів за допомогою ШІ CompetAI. Команда планувала завершити роботу над MVP, лонч в Україні та залучити $110 000. Співзасновник і CEO Дмитро Кошкарьов через зайнятість не зміг долучитися до детального інтерв’ю про події року. Підприємець зазначив, що за CompetAI наразі «слабкі результати». Паралельно Дмитро розвиває strategic marketing & IT агенцію.
frnds
Рік тому в інтервʼю команда декларувала такі плани:
- повноцінно запустити застосунок;
- фокус на роботу над технологією;
- податись на кілька грантів і почати рейзити ангельські інвестиції.
Зміни за рік
Команда закрила frnds у січні 2026 року, приблизно через пів року після публічного запуску. За цей час встигли зробити кілька ітерацій продукту та випустити два оновлення. У коментарі Vector Надя Дорота вперше розповіла подробиці.
«Після запуску ми збирали користувацький фідбек, але швидко стало зрозуміло, що ми вперлися в go-to-market.
Ми багато уваги приділили розробці і значно менше — стратегії просування. У результаті, коли продукт уже був на ринку, нам не вистачало ресурсів і чіткого розуміння, як його масштабувати.
Коли ми почали дивитися в бік зовнішніх інвестицій, підсвітилася ще одна важлива проблема, до якої ми постійно поверталися, — це відсутність чітко сформульованої ЦА. Ми постійно поверталися до питання “для кого цей продукт?” і не могли дати на нього достатньо конкретну відповідь. У певному сенсі продукт вийшов занадто широким.
Також було питання, що ми частково розходимося з ринковим трендом: користувачі почали втомлюватися від класичних matchmaking-застосунків (це ще частково гіпотеза, яку ми досліджували), а ми будували саме в цьому напрямку.
В якийсь момент стало зрозуміло, що для руху далі потрібен повноцінний півот. Але після тривалого циклу розробки була вже і втома, і брак ресурсів, і ми чесно оцінили, що зараз не готові на ще одну повноцінну спробу».
Уроки з шляху
«Загалом я ще рефлексую цей досвід, але є речі, які наразі вже добре сформульовані.
По-перше, не зовсім правильна робота з валідацією гіпотез. На ранньому етапі ми тестували ідею через прості рішення без продукту і отримали хороший фідбек. Але це створило певну ілюзію попиту.
Насправді рівень зусиль для користувача був зовсім інший: заповнити просту форму і відповісти на кілька повідомлень — це не те саме, що встановити й регулярно користуватися застосунком. Це потрібно було враховувати. І ми ще навіть монетизацію не підключали.
Тому позитивний фідбек може бути нерепрезентативним, якщо він отриманий в іншому контексті використання.
Друге — всі про це говорять — швидкість запуску. Уже після релізу буквально кілька юзер-інтерв’ю з реальним використанням продукту дали нам значно більше інсайтів, ніж десятки кастдевів до запуску. Наша наступна версія зайняла в п’ять разів менше часу на розробку, і UX-wise була значно простішою і зрозумілішою.
Окремо для мене це був класний досвід з точки зору продуктового мислення і розуміння бізнесу. Я з рекрутингу і маю великий досвід спостереження щодо внутрішньої кухні різного типу бізнесів, але власний досвід запуску значно глибше структурує це розуміння.
І один з моїх улюблених інсайтів — важливо просити про допомогу. У стартапі ти постійно стикаєшся із задачами, які не знаєш як вирішувати, і коли намагаєшся вирішувати їх у вакуумі, це виснажливий досвід, що фруструє. Але щойно починаєш звертатися до людей, виявляється, що навколо є багато тих, хто вже проходив подібний шлях і готовий допомогти. Тому плекати свій нетворк і звертатися по допомогу — це essential».
Що далі
«Зараз я в перехідному етапі і ще даю собі час на рефлексію.
Поки що не планую одразу запускати новий стартап, хоча думаю, що колись сюди повернуся. З одного боку, я добре розумію, які речі ми зробили не так. З іншого — ще не до кінця маю відповіді, як зробити їх інакше.
Наразі повернулася до свого рекрутингового досвіду, працюю з кількома стартапами у форматі фриланс/консалтинг — допомагаю з наймом і побудовою команд. Це те, що дозволяє залишатися всередині стартап-екосистеми і паралельно дає час порефлексувати та визначити, куди рухатися далі».
Mahaon
Рік тому в інтервʼю команда декларувала такі плани:
- запуск мобільного застосунку, завершення розробки native-застосунку для iOS та Android, запуск в App Store та Google Play;
- розширення бібліотеки відео та B2B-партнерства.
- розробка стратегії маркетингу, щоб «достукатися» до батьків через Facebook, TikTok, Instagram та інші соцмережі;
- партнерства з освітніми ютуберами, освітніми закладами та лідерами думок;
- залучити $350 000.
Зміни за рік
Від початку команда будувала вебплатформу, яка на основі ШІ генерувала короткі освітні відеовідповіді на дитячі запитання. Алгоритм аналізував запит, адаптував відповідь до віку дитини й створював персоналізований відеоконтент.
Восени 2025 року проєкт уперше півотнули: «Проаналізувавши ринок і юніт-економіку, зрозуміли, що наша технологія здатна вирішити значно гострішу проблему дорослих. Так народився Amity — “AI-дзеркало” для ментального здоров’я. Ми синтезуємо три потоки даних користувача: фізіологію (сон/пульс), контекст (календар подій) і думки (щоденник)», — розповів ще в грудні Vector Віталій Мажара.
Втім і ця ідея не пішла в далеке плавання — радше стала трампліном. Зараз команда робить новий півот і будує «flight-симулятор» для соціальних челенджів.
«Antagonist AI грає роль токсичного колеги, маніпулятивного партнера або агресивного сусіда. Ти заходиш у цей цифровий клінч і намагаєшся вистояти. Після емоційного діалогу з персонажами отримуєш розбір польотів: де ти злився, прогнувся під маніпуляцію, а де твій аргумент спрацював.
Це дає соціальну антикрихкість. Користувач отримує можливість відпрацювати найгірші сценарії свого життя в пісочниці, де ціна помилки — лише цифри на екрані, а не звільнення, розлучення чи нервовий тик.
Сьогодні всі звикли покладатися на ШІ, але він став занадто стерильним. Ця штучна ввічливість — пастка. Люди поступово втрачають соціальний імунітет, бо звикають до алгоритмів, які ніколи не суперечать. Ми в Antagonist AI повертаємо цей імунітет через контрольований стрес. Тренуємо його тримати удар. Це можливість відновити соціальні рефлекси в безпечному симуляторі, щоб у реальному житті — від кабінету боса до розмови з податковою — ти діяв за відпрацьованим алгоритмом, а не впадав у когнітивний параліч».
Вже мають перших користувачів з України, США, Канади, Британії та ЄС.
Що далі
«У планах на 2026-й масштабування на англомовний ринок, збір цілей за метриками, спілкування з юзерами та впровадження нового експіріенсу: “переговори про зарплату”, “кризовий менеджмент у командах”, “сімейні драми”, “кар’єрне зростання”.
Також інтегруємо кастомні сценарії, голос та мультимодальні технології, щоб користувач відчував кожну інтонацію в реальному часі».
Більше про це
Hot stock
Рік тому в інтервʼю команда декларувала серед планів масштабування та інтеграції з великими торговими мережами.
Зміни за рік
«За цей рік ми побудували систему, яка миттєво перетворює кожне сканування товару на сигнал про реальний стан полиці. Це змінює саму логіку ритейлу: дані більше не “запізнюються”, що дозволяє миттєво бачити out-of-stock, виявляти “мертві” SKU та реагувати до втрати продажів.
У 2026 році ми отримали рішення про державну реєстрацію нашої технології в Україні і зараз розширюємо патентний захист на Європу.
Класичні Digital Twin-системи намагаються “бачити” об’єкти. Наш підхід інший. У нас немає камер (комп’ютерного зору) і немає RFID — ми фізично не “бачимо” товар. Ми працюємо з потоком реальних подій (сканування товарів) і на його основі відновлюємо стан системи в реальному часі.
Це event-driven Digital Twin, який дозволяє відновлювати “приховані стани”, працювати з неповними даними та синхронізувати модель із реальністю без затримки. Ритейл — перший кейс застосування.
Паралельно, разом із професором з Brno University of Technology, ми працюємо над науковим підґрунтям цього підходу та готуємо лабораторні дослідження. Фокус — кіберфізичні системи. Ціль — масштабування підходу на логістику, склади та supply chain, де неможливо “бачити все”, але можна відновити стан через події».
Що далі
«Основні фокуси: запуск комерційних пілотів, масштабування виробництва, розвиток real-time-аналітики.
Паралельно: патенти в Європі, відкриття офісу в Європі, розвиток Digital Twin разом із Brno University of Technology (лабораторні дослідження, моделі, R&D), участь у європейських R&D програмах».