Ці винаходи змінили розвиток економіки
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Ми знаємо, хто винайшов лампочку, радіо, комп’ютери та сенсорні телефони. І знаємо, що вони стали справжнім проривом і спричинили зміни в економіці. Але є ще багато звичних речей, які колись стали інноваційними та змінили світ.
Розповідаємо, що змотивувало європейців наприкінці XIX століття відкривати власні справи, як голка, човник і лапка сприяли появі масмаркету та як обмеження в автомобільних перевезеннях подарували нам заморські товари за копійки.
Бізнес без страху. Товариство з обмеженою відповідальністю
За даними Світової організації торгівлі, малі та середні підприємства (МСП) становлять понад 90% ділового населення, 60–70% працевлаштованих і 55% ВВП у розвинутих країнах. А весь бізнес-сектор, включно з корпораціями, забезпечує 72% ВВП у країнах ОЕСР ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку — міжнародна організація, що об'єднує 37 переважно розвинених країн із високим доходом громадян і високим індексом людського розвитку .
Сьогодні почати власний бізнес нескладно. Достатньо відкрити ТОВ чи ФОП. Далі заводите сторінку в Instagram — раз, і ви вже інтернет-магазин. А якщо ваша ідея прогорить, наслідки не будуть надто страшними. Проте ще до кінця XIX століття люди мали двічі подумати, перш ніж створювати власну справу.
Якби ви відкривали взуттєву майстерню десь у Франції XIX століття, то несли б повну особисту відповідальність за весь бізнес. Покупці б скаржились особисто на вас за неякісну підошву. А якби ви позичили тисячу золотих монет на відкриття майстерні, а бізнес прогорів, то ви мусили б повернути борг, продавши свою приватну власність — будинок, корову, землю. Інакше вас би кинули до в’язниці органи державної влади або зробили рабом кредитори. Не дивно, що люди боялися починати новий бізнес і брати на себе економічні ризики.
Геніальна юридична фікція
Усе змінилося 1892 року, коли в Німеччині затвердили закон, завдяки якому з’явилась організаційно-правова форма товариства з обмеженою відповідальністю. Поступово ця практика поширилася на Європу й Америку. Такі компанії стали юридично незалежними від людей, які їх заснували.
ТОВ може мати банківські рахунки та власність, сплачувати податки та відповідати у суді. Можна звільнити всіх менеджерів і продати всі акції, але сама компанія залишиться неушкодженою.
Назва «товариство з обмеженою відповідальністю» означає обмеження відповідальності саме його учасників. Якби ваша компанія позичила мільйони гривень, а потім збанкрутувала, ви особисто не були б винні банкам. А втратили б тільки те, що інвестували в компанію.
Таке нововведення заохочувало людей відкривати власну справу. Бізнес процвітав, а разом з ним — і економіка. Без ТОВ не з’явилися б корпорації, які діють за схожими принципами обмеженої відповідальності. На сьогодні ТОВ — це найпоширеніша організаційно-правова форма комерційних організацій у світі.
Секунди замість копітких годин шиття. Швейна машинка Зінгера
Один із трендів сучасної економіки — споживацтво. Ми вишиковуємося у черги за новим iPhone та готові з шостої ранку чекати на відкриття магазинів у «чорну п’ятницю».
«Споживацтво» — це коли люди купують більше товарів, ніж їм потрібно, і прирівнюють особисте щастя до купівлі та споживання матеріальних цінностей. Масове споживання розвинулося разом із капіталізмом, який супроводжувався бурхливим економічним і технічним розвитком. Воно також стало можливим завдяки соціальним змінам: зростання доходів, зменшення тривалості робочого дня та індивідуалізація споживання.
На появу масового ринку одягу суттєво вплинуло винайдення швейної машинки Зінгера. За своє життя Ісаак Мерріт Зінгер виступав у трупі бродячого театру, гастролював у якості директора акторської групи, працював різноробочим і механіком у нью-йоркській майстерні швейних машинок Орсона Фелпса. Саме там 1850 року він близько ознайомився з будовою швейної машинки та придумав, як її покращити.
Новації та розвиток швейного бізнесу
Новації Зінгера спричинили революцію у швейній справі. Голка стала прямою, а не вигнутою, човник розташовувався горизонтально. І всім цим треба було керувати ногою, а не рукою. Також до конструкції додався столик-платформа, зубчасте колесо та притискна лапка. Ці зміни зробили машинку більш продуктивною та надійною і суттєво підвищило якість шва.
Винахід Зінгера цікавий ще і з точки зору маркетингу. Він уперше вирішив запропонувати свій товар не фабрикам і майстерням, а індивідуальним споживачам. Зінгер одразу зрозумів, що головними його клієнтками стануть домогосподарки. От що значить правильно визначити цільову аудиторію.
Була ще одна проблема — вартість. Першу швейну машинку Зінгер оцінив у $100. Це був приблизно тримісячний бюджет середньої американської родини. Тому підприємець придумав продавати машинки на виплат із першим внеском у $5.
Завдяки Зінгеру години, які раніше потрібно було витрачати на пошиття спідниці, стали хвилинами, а незабаром навіть секундами, адже технічні покращення продовжувалися. А сам Зінгер став успішним підприємцем. 1851 року він створив I. M. Singer & Co (пізніше Singer Company). 1863 року компанія була провідним виробником швейного обладнання в Америці. 1904 року світові продажі перевищили 13 млн машин щороку, а на 1914-й ця цифра подвоїлася.
Без новації у швейних машинках, імовірно, не з’явилися б стандартизовані розміри одягу. Напередодні Другої світової війни одяг переважно виготовляли за мірками кравців. Якби ви захотіли собі нові штани, вам потрібно було йти до ательє, а не до торгового центру.
Потреба виробляти десятки мільйонів воєнних уніформ спонукала до розроблення стандартних розмірів. Упродовж 1939–1940 років приблизно 15 000 американок взяли участь в опитуванні, проведеному Національним бюро внутрішньої економіки Департаменту сільського господарства США. Воно стало першим масштабним науковим дослідженням жіночих розмірів. З кожної волонтерки зняли загалом 59 мірок. Результати надрукували 1941 року у «Публікаціях» департаменту (№454) під назвою «Жіночі мірки для виготовлення одягу та викрійок».
Стандартизовані розміри дали можливість масово виробляти не лише військовий, а й цивільний одяг, а також налагодити продаж готового для носіння вбрання.
Здешевлення перевезень у 36 разів. Залізні контейнери
Ще однією з сучасних характеристик економіки є глобалізація. Її вплив можна побачити зокрема через одяг і товари. Якщо порівняти зовнішній вигляд випадкових жителів Києва, Сеула та Нью-Йорка, побачимо, що вони виглядають майже однаково. Сьогодні увесь світ носить однакові фасони джинсів, футболок і пальт.
Крім цього, ми їмо південноамериканські ананаси, п’ємо ірландський віскі та фарбуємося французькою косметикою. Але головне те, що ціни на товари на їхній батьківщині та в Україні — приблизно однакові.
Глобалізація — це процес усесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. 2000 року Міжнародний валютний фонд ідентифікував чотири базові аспекти глобалізації, одним із яких є торгівля й фінансові транзакції.
Винайдення залізних контейнерів 1956 року сильно сприяло розвитку глобалізації та світової торгівлі. До цього торгові перевезення мали низку проблем:
- Повільність. Товари вантажилися вручну робітниками до мішків, ящиків і бочок. Потім вантажники підіймали їх на судно. Все це займало багато часу.
- Небезпечність. У такий спосіб легко було пошкодити чи вкрасти товар.
- Вартість. Половину часу кораблі стояли в порту, очікуючи завантаження чи розвантаження. Відповідно у цей час вони не приносили доходів, а це впливало на вартість перевезень.
Компанії розуміли необхідність стандартизації та автоматизації транспортування. Проте, аби реалізувати такий проєкт, потрібно було узгодити низку елементів системи: кораблі, потяги, вантажівки та портові термінали.
Як небажані податки призвели до винаходу
Після закінчення школи майбутній винахідник контейнера Малкольм Маклін працював кілька років, аби накопичити на вживану вантажівку. 1934 року він відкрив власний транспортний бізнес уже з п’ятьма вантажівками. Кілька років потому в одному з портових терміналів Маклін спостерігав за завантаженням і розвантаженням кораблів. Тоді він подумав, що це цілковите псування часу.
Про цей випадок Малкольм не згадував до 1950 року. На той час він уже розширив свій бізнес до 1750 вантажівок та 37 транспортних терміналів. Через податки й обмеження ваги на автомобільні перевезення, Маклін шукав ефективніші способи транспортування вантажів своїх клієнтів. Тоді він згадав спостереження та думки у порту.
Підприємець задумав створити причіп стандартного розміру, який сотнями можна було би завантажувати на кораблі. Він планував доставляти вантажі кораблями до транспортних вузлів. А вантажівки використовувалися б для перевезення тільки всередині штату. Це дало би змогу обійти обмеження ваги та податки.
Маклін загорівся цією ідеєю, продав транспортний бізнес. 1955 року він взяв кредит у банку розміром $42 млн. Потім підприємець купив суднохідну компанію за $7 млн та розробив залізний контейнер — міцний, стандартизований і захищений від крадіжок. Також Маклін придбав нафтовий танкер Ideal X та модифікував його, щоби вмістити 58 контейнерів.
26 квітня 1956 року Ideal X успішно доставив вантаж із Нью-Джерсі до Г’юстона, чим розпочав революцію у світі перевезень. Індустрія стрімко розвивалася, будувалися кораблі, які змогли вміщувати все більше і більше контейнерів. Сьогодні одне з найбільших вантажних суден — OOCL Hong Kong — має майже 400 м у довжину. Воно перевозить 21 413 контейнерів.
А вартість перевезення вантажу впала з $5,86 (1956) до $0,16 (2020) за тонну. Жоден інший вид транспорту не дозволяв так дешево доставляти товари. Тепер, як тільки вантаж прибуває до порту, його знімають краном із корабля та одразу ставлять на потяг або вантажівку, не розпаковуючи та не розвантажуючи. У всьому світі використовують одні й ті ж стандартні кріплення.
