Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

Досвід

Ці винаходи змінили розвиток економіки

30 Листопада 2021, 14:00
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Інновації, які змінили економіку
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Ми знаємо, хто винайшов лампочку, радіо, комп’ютери та сенсорні телефони. І знаємо, що вони стали справжнім проривом і спричинили зміни в економіці. Але є ще багато звичних речей, які колись стали інноваційними та змінили світ.   

Розповідаємо, що змотивувало європейців наприкінці XIX століття відкривати власні справи, як голка, човник і лапка сприяли появі масмаркету та як обмеження в автомобільних перевезеннях подарували нам заморські товари за копійки. 

Бізнес без страху. Товариство з обмеженою відповідальністю

За даними Світової організації торгівлі, малі та середні підприємства (МСП) становлять понад 90% ділового населення, 60–70% працевлаштованих і 55% ВВП у розвинутих країнах. А весь бізнес-сектор, включно з корпораціями, забезпечує 72% ВВП у країнах ОЕСР ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку —  міжнародна організація, що об'єднує 37 переважно розвинених країн із високим доходом громадян і високим індексом людського розвитку

Сьогодні почати власний бізнес нескладно. Достатньо відкрити ТОВ чи ФОП. Далі заводите сторінку в Instagram — раз, і ви вже інтернет-магазин. А якщо ваша ідея прогорить, наслідки не будуть надто страшними. Проте ще до кінця XIX століття люди мали двічі подумати, перш ніж створювати власну справу.

Якби ви відкривали взуттєву майстерню десь у Франції XIX століття, то несли б повну особисту відповідальність за весь бізнес. Покупці б скаржились особисто на вас за неякісну підошву. А якби ви позичили тисячу золотих монет на відкриття майстерні, а бізнес прогорів, то ви мусили б повернути борг, продавши свою приватну власність — будинок, корову, землю. Інакше вас би кинули до в’язниці органи державної влади або зробили рабом кредитори. Не дивно, що люди боялися починати новий бізнес і брати на себе економічні ризики. 

Геніальна юридична фікція

Усе змінилося 1892 року, коли в Німеччині затвердили закон, завдяки якому з’явилась організаційно-правова форма товариства з обмеженою відповідальністю. Поступово ця практика поширилася на Європу й Америку. Такі компанії стали юридично незалежними від людей, які їх заснували.

ТОВ може мати банківські рахунки та власність, сплачувати податки та відповідати у суді. Можна звільнити всіх менеджерів і продати всі акції, але сама компанія залишиться неушкодженою.

Назва «товариство з обмеженою відповідальністю» означає обмеження відповідальності саме його учасників. Якби ваша компанія позичила мільйони гривень, а потім збанкрутувала, ви особисто не були б винні банкам. А втратили б тільки те, що інвестували в компанію. 

Таке нововведення заохочувало людей відкривати власну справу. Бізнес процвітав, а разом з ним — і економіка. Без ТОВ не з’явилися б корпорації, які діють за схожими принципами обмеженої відповідальності. На сьогодні ТОВ — це найпоширеніша організаційно-правова форма комерційних організацій у світі.

Секунди замість копітких годин шиття. Швейна машинка Зінгера

Один із трендів сучасної економіки — споживацтво. Ми вишиковуємося у черги за новим iPhone та готові з шостої ранку чекати на відкриття магазинів у «чорну п’ятницю». 

«Споживацтво»  — це коли люди купують більше товарів, ніж їм потрібно, і прирівнюють особисте щастя до купівлі та споживання матеріальних цінностей. Масове споживання розвинулося разом із капіталізмом, який супроводжувався бурхливим економічним і технічним розвитком. Воно також стало можливим завдяки соціальним змінам: зростання доходів, зменшення тривалості робочого дня та індивідуалізація споживання.

На появу масового ринку одягу суттєво вплинуло винайдення швейної машинки Зінгера. За своє життя Ісаак Мерріт Зінгер виступав у трупі бродячого театру, гастролював у якості директора акторської групи, працював різноробочим і механіком у нью-йоркській майстерні швейних машинок Орсона Фелпса. Саме там 1850 року він близько ознайомився з будовою швейної машинки та придумав, як її покращити. 

Патентна модель швейної машинки Зінгера

Новації та розвиток швейного бізнесу

Новації Зінгера спричинили революцію у швейній справі. Голка стала прямою, а не вигнутою, човник розташовувався горизонтально. І всім цим треба було керувати ногою, а не рукою. Також до конструкції додався столик-платформа, зубчасте колесо та притискна лапка. Ці зміни зробили машинку більш продуктивною та надійною і суттєво підвищило якість шва.

Винахід Зінгера цікавий ще і з точки зору маркетингу. Він уперше вирішив запропонувати свій товар не фабрикам і майстерням, а індивідуальним споживачам. Зінгер одразу зрозумів, що головними його клієнтками стануть домогосподарки. От що значить правильно визначити цільову аудиторію.

Була ще одна проблема — вартість. Першу швейну машинку Зінгер оцінив у $100. Це був приблизно тримісячний бюджет середньої американської родини. Тому підприємець придумав продавати машинки на виплат із першим внеском у $5. 

Завдяки Зінгеру години, які раніше потрібно було витрачати на пошиття спідниці, стали хвилинами, а незабаром навіть секундами, адже технічні покращення продовжувалися. А сам Зінгер став успішним підприємцем. 1851 року він створив I. M. Singer & Co (пізніше Singer Company). 1863 року компанія була провідним виробником швейного обладнання в Америці. 1904 року світові продажі перевищили 13 млн машин щороку, а на 1914-й ця цифра подвоїлася. 

Без новації у швейних машинках, імовірно, не з’явилися б стандартизовані розміри одягу. Напередодні Другої світової війни одяг переважно виготовляли за мірками кравців. Якби ви захотіли собі нові штани, вам потрібно було йти до ательє, а не до торгового центру.

Потреба виробляти десятки мільйонів воєнних уніформ спонукала до розроблення стандартних розмірів. Упродовж 1939–1940 років приблизно 15 000 американок взяли участь в опитуванні, проведеному Національним бюро внутрішньої економіки Департаменту сільського господарства США. Воно стало першим масштабним науковим дослідженням жіночих розмірів. З кожної волонтерки зняли загалом 59 мірок. Результати надрукували 1941 року у «Публікаціях» департаменту (№454) під назвою «Жіночі мірки для виготовлення одягу та викрійок». 

Стандартизовані розміри дали можливість масово виробляти не лише військовий, а й цивільний одяг, а також налагодити продаж готового для носіння вбрання. 

Здешевлення перевезень у 36 разів. Залізні контейнери

Ще однією з сучасних характеристик економіки є глобалізація. Її вплив можна побачити зокрема через одяг і товари. Якщо порівняти зовнішній вигляд випадкових жителів Києва, Сеула та Нью-Йорка, побачимо, що вони виглядають майже однаково. Сьогодні увесь світ носить однакові фасони джинсів, футболок і пальт. 

Крім цього, ми їмо південноамериканські ананаси, п’ємо ірландський віскі та фарбуємося французькою косметикою. Але головне те, що ціни на товари на їхній батьківщині та в Україні — приблизно однакові.

Глобалізація — це процес усесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. 2000 року Міжнародний валютний фонд ідентифікував чотири базові аспекти глобалізації, одним із яких є торгівля й фінансові транзакції.

Перший у світі контейнеровоз Ideal-X 26 квітня 1956 року. Фото надане Австралійському морському музею адміністрацією порту Нью-Йорка та Нью-Джерсі

Винайдення залізних контейнерів 1956 року сильно сприяло розвитку глобалізації та світової торгівлі. До цього торгові перевезення мали низку проблем: 

  • Повільність. Товари вантажилися вручну робітниками до мішків, ящиків і бочок. Потім вантажники підіймали їх на судно. Все це займало багато часу. 
  • Небезпечність. У такий спосіб легко було пошкодити чи вкрасти товар. 
  • Вартість. Половину часу кораблі стояли в порту, очікуючи завантаження чи розвантаження. Відповідно у цей час вони не приносили доходів, а це впливало на вартість перевезень. 

Компанії розуміли необхідність стандартизації та автоматизації транспортування. Проте, аби реалізувати такий проєкт, потрібно було узгодити низку елементів системи: кораблі, потяги, вантажівки та портові термінали.

Як небажані податки призвели до винаходу

Після закінчення школи майбутній винахідник контейнера Малкольм Маклін працював кілька років, аби накопичити на вживану вантажівку. 1934 року він відкрив власний транспортний бізнес уже з п’ятьма вантажівками. Кілька років потому в одному з портових терміналів Маклін спостерігав за завантаженням і розвантаженням кораблів. Тоді він подумав, що це цілковите псування часу. 

Про цей випадок Малкольм не згадував до 1950 року. На той час він уже розширив свій бізнес до 1750 вантажівок та 37 транспортних терміналів. Через податки й обмеження ваги на автомобільні перевезення, Маклін шукав ефективніші способи транспортування вантажів своїх клієнтів. Тоді він згадав спостереження та думки у порту. 

Підприємець задумав створити причіп стандартного розміру, який сотнями можна було би завантажувати на кораблі. Він планував доставляти вантажі кораблями до транспортних вузлів. А вантажівки використовувалися б для перевезення тільки всередині штату. Це дало би змогу обійти обмеження ваги та податки.

Маклін загорівся цією ідеєю, продав транспортний бізнес. 1955 року він взяв кредит у банку розміром $42 млн. Потім підприємець купив суднохідну компанію за $7 млн та розробив залізний контейнер — міцний, стандартизований і захищений від крадіжок. Також Маклін придбав нафтовий танкер Ideal X та модифікував його, щоби вмістити 58 контейнерів. 

26 квітня 1956 року Ideal X успішно доставив вантаж із Нью-Джерсі до Г’юстона, чим розпочав революцію у світі перевезень. Індустрія стрімко розвивалася, будувалися кораблі, які змогли вміщувати все більше і більше контейнерів. Сьогодні одне з найбільших вантажних суден — OOCL Hong Kong — має майже 400 м у довжину. Воно перевозить 21 413 контейнерів. 

А вартість перевезення вантажу впала з $5,86 (1956) до $0,16 (2020) за тонну. Жоден інший вид транспорту не дозволяв так дешево доставляти товари. Тепер, як тільки вантаж прибуває до порту, його знімають краном із корабля та одразу ставлять на потяг або вантажівку, не розпаковуючи та не розвантажуючи. У всьому світі використовують одні й ті ж стандартні кріплення. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід форум Креативна Україна діджиталізація та інновації
Свобода, безпека, невтручання. Чого потребують інноватори для креативних проривів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Жовтня 2021, 10:00 5 хв читання
БІЗНЕС Без менеджеров, CEO и совета директоров. Как работают самоуправляемые команды
Без менеджерів, CEO та ради директорів. Як працюють самоврядні команди
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Липня 2021, 09:00 14 хв читання
Досвід Як зміниться монетизація українських медіа та хто платитиме за контент — колонка CMO Admixer
Як зміниться монетизація українських медіа та хто платитиме за контент — колонка CMO Admixer
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
20 Березня 2021, 10:01 10 хв читання
Досвід
«Вміти слухати погані новини». Як я працюю інвестиційним менеджером у Genesis Investments
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
07 Грудня 2020, 17:38 10 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Для підпису платежів і документів потрібен тільки телефон. Пояснюємо, як користуватися електронним підписом від «ПриватБанку»

17 Січня 2022, 11:00
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Артур Прихно
Артур Пріхно Журналіст
ПриватБанк
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Керування бізнесом, яке довго було прив’язаним до комп’ютера, переходить у смартфон — і це дає більшу мобільність та зручність.

«ПриватБанк» пропонує користуватися новим електронним підписом SmartID. Це фактично аналог файлового підпису, але більш просунутий, що зберігається в хмарі й має свої переваги. Які саме, як ними користуватися та чому це зручніше файлового підпису — розібрали в наших картках.

1

Підписувати документ телефоном — це взагалі законно?

SmartID — це електронний підпис, який є повноцінним аналогом підпису на папері. Ним можна підписувати платежі, документи та звіти, підтверджувати особистість та отримувати послуги.

Ще 2017 року парламент ухвалив закон, який дозволяє використання електронних підписів. SmartID повністю відповідає цьому закону.

2

У мене є файловий ключ, чим краще SmartID?

SmartID та файловий електронний підпис мають однакову юридичну силу. Головна перевага SmartID — в мобільності та зручності використання. Якщо файловий підпис можна використовувати лише з флешки або комп’ютера, то SmartID доступний на будь-якому смартфоні, де встановлений мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу». Підпис SmartID не потребує ніяких налаштувань і доступний абсолютно усім користувачам застосунку.

3

Наскільки це безпечно?

SmartID неможливо загубити, вкрасти чи скопіювати. Він розміщується у хмарі, захищений паролем і додатковою перевіркою доступу в мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу».

Сторонні особи не зможуть скористатися КЕП, скопіювати його чи підробити. Система має надійно захищений вхід. Ви не постраждаєте, навіть якщо загубите телефон. Без пароля доступу в застосунок «Приват24 для бізнесу» і пароля SmartID ніхто не зможе використати ваш КЕП.

4

Де я можу використовувати SmartID?

Для всіх операцій в «Приват24 для бізнесу».

  • Ваш бухгалтер може створити рахунок фактуру в вебверсії «Приват24 для бізнесу» в сервісі Електронного документообігу, а ви у зручний для вас час підпишете підписом SmartID та відправите рахунок-фактуру у мобільному застосунку.
  • Якщо ваш контрагент також є клієнтом «ПриватБанк», він зможе зробити платіж на вашу користь лише у 2 кліки. В журналі Електронного документообігу оберіть отриманий від контрагента рахунок-фактуру. Тобто гроші ви можете отримати вже через декілька секунд після відправки рахунку-фактури, бо вашому покупцю не потрібно витрачати час на набір платежу та перевірку.
  • Якщо ж ваш постачальник є клієнтом «ПриватБанк», він також може відправити рахунок-фактуру, і ви так само зможете у два кліки сплатити його як в мобільному застосунку з використанням підпису SmartID, так і в вебверсії «Приват24 для бізнесу», не витрачаючи час на набір платежу, та перевірку реквізитів, щоб уникнути помилки.
  • Також підпис SmartID вже присутній на державних ресурсах, де потрібна авторизація за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Наприклад, в Електронному кабінеті податкової, в інтегрованій системі електронної ідентифікації id.gov.ua, на порталі Дія, Prozorro, медичних сервісах і інших ресурсах, які використовує бізнес.
5

Скільки коштує користування таким підписом?

Кожен клієнт Приватбанку отримує цей сервіс безкоштовно.

6

А навіщо тоді це банку?

Банк створює додаткові зручності для клієнта, щоб мати більше задоволених клієнтів та розвивати співпрацю з ними.

7

Як створити та використовувати підпис SmartID?

Встановивши мобільний застосунок «Приват24 для бізнесу», потрібно зайти в «Налаштування» та вибрати зі списку SmartID і компанію, для якої його необхідно генерувати. Придумати пароль, і все — підпис готовий до використання.

Після цього потрібно зайти у створений платіж або рахунок-фактуру, натиснути «підписати» та вибрати зі списку SmartID.

Підписати документи можна також у web-версії «Приват24 для бізнесу». Для цього необхідно за допомогою застосунку «Приват24 для бізнесу» відсканувати QR-код, що з’явиться після вибору підпису SmartID.

8

Не можу розібратися, що робити?

У банку допоможуть. Можна зателефонувати на 3700, або написати в чат. І там, і там — ви отримаєте відповідь на свої питання оперативно та цілодобово.

Посилання на застосунок для Android та iOS.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС ПриватБанк кредитні лінії
Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Травня 2021, 09:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Травня 2021, 09:30 16 хв читання
Досвід

NFT залишаться, кібербезпека — новий чорний. Головні IT-тренди 2022 року від президента EASE Владислава Савченка

27 Січня 2022, 10:00
4 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Важко переоцінити вплив трансформації, яку пришвидшила пандемія, на розвиток кожної окремої галузі. Значну роль у цьому зіграв саме ІТ-ринок. Ми плавно перетнули межу третього року пандемії, тож цікаво, які тренди формуватимуться в ІТ протягом 2022-го. У своїй колонці президент «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE та засновник компанії Powercode Владислав Савченко розібрав основні IT-тренди 2022 року та їхній вплив на ринок.

Оптимізація та автоматизація

Бізнес і далі оптимізуватиме свої процеси та знаходитиме нові точки автоматизації, адже це запит від самих компаній. Наприклад, партнерство компанії «Фармак» і MedTech-стартапа DrugCard, який допомагає заощадити на автоматизації рутинних процесів та забезпечити відповідність регулятивним вимогам.

Технологія DrugCard дає змогу автоматично моніторити зміни в регуляціях, хоча зазвичай за цим слідкує команда юристів. Це зокрема знижує ризики людського впливу.

Кібербезпека та потреба в айтівцях

Завдяки пандемії компанії перевели багато процесів онлайн, тож саме час замислитися про їхню безпеку. Фахівці в цій сфері цінувалися й раніше, але попит збільшуватиметься. До речі, 2021 року Google назвав криптовалюти одним із головних новинних трендів. Зростання цього сектору, безумовно, тягне за собою потребу розв’язувати безпекові питання.

Що ж стосується саме українського ринку, то тут у ціні будуть не лише фахівці у сфері кібербезпеки.

Щороку в Україні відкривається орієнтовно 50 000 ІТ-вакансій, а університети закінчує тільки 20 000–25 000 майбутніх ІТ-спеціалістів. Тож випускникам шкіл 2022 року раджу побороти панічний страх математики та звернути увагу на ІТ-спеціальності.

Геймінг, хмарні технології, NFT

У технологічному сенсі продовжиться шалений розвиток геймінгу з наголосом на хмарні технології. Як відомо, «хмари» дають змогу отримати гарну графічну картинку на малопотужному обладнанні. Це особливо цінно в умовах дефіциту напівпровідників. Проте попит на хмарні технології зберігається й у сферах бізнесу, де стало звичним працювати віддалено та використовувати електронний документообіг.

У тренді також блокчейн та доповнена реальність.

Ці технології дають змогу заощаджувати ресурси. Наприклад, продажі нерухомості покупцям із різних точок світу. У цьому випадку доповнена реальність — одна з «фішок», що може привабити до вас потенційних клієнтів. Блокчейн же ефективний та надійний спосіб передачі прав на нерухомість.

Сплеск цікавості продовжиться у 2022-му й до NFT (невзаємозамінні токени на основі блокчейну). Вони дають змогу різним креативним індустріям монетизувати свої зусилля. NFT може стати цікавим способом монетизації для геймерів. Останні все частіше продають свою зброю чи обладунки з відеоігор у форматі таких токенів. Це дають змогу заробити на віртуальних досягненнях.

Більше про це

01 Історії

Осідлати хвилю. Навіщо Денис Логвиненко й Ілля Голіцин запустили NFT-агенцію

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Інвестиції

Минулий рік був щедрим на інвестиції завдяки тому, що розвинуті країни намагалися фінансово підтримати свої економіки. Кількість «єдинорогів» (стартапів з оцінкою від $1 млрд) торік зросла на шалені 80 % (до 1058 компаній). Інвестори легко підписували чеки на $500 000.

Більше про це

01 НОВИНИ

Україна ввійшла до топу країн за кількістю фаундерів «єдинорогів»

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Чи збережеться ця тенденція 2022-го, коли США та європейські країни обіцяють поступово згортати цю політику? Тут ключове слово — поступово. Тож ця тенденція триватиме щонайменше рік. Що ж до українського контексту, то тут також не варто очікувати зниження інвестицій.

Офіси

Наостанок — про наболіле. Чи повернемося нарешті до офісів? Для багатьох великих компаній це питання зріє вже рік. Менші й середні ІТ-бізнеси стикаються з проблемою розсіювання корпоративної культури та дискомунікації з новими співробітниками. Але водночас вони можуть залучати фахівців із регіонів та швидше закривати вакансії. Західні експерти вже пророкують перетворення офісів на коворкінги.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід
Джойстик для вібратора та ШІ-сексолог. 5 секс-стартапів і застосунків на щодень
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Січня 2022, 09:00 7 хв читання
Досвід Назар Шимоне-Давида GO-TO-U
Цей український застосунок резервує зарядки для електрокарів у 47 країнах. Як працює GO-TO-U
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Січня 2022, 11:30 7 хв читання
Досвід
Вони хочуть жити вічно та «зберегти» свій мозок. Ось що роблять технокомпанії для перемоги над смертю
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Січня 2022, 12:00 12 хв читання
Досвід как стать frontend-девелопером после работы в море
Я був моряком і ненавидів свою роботу. Тепер я Frontend Developer, і ось мій шлях із моря в IT
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
20 Січня 2022, 16:00 7 хв читання
Досвід

Джойстик для вібратора та ШІ-сексолог. 5 секс-стартапів і застосунків на щодень

25 Січня 2022, 09:00
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Дарья Чернина
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Редакція Vector продовжує огляд Sex Tech. У першій частині ми розбиралися у всіх перевагах сексу з роботами, зараз настав час для стартапів і застосунків.

Що вони пропонують, як ними користуватися та чи можна замовити в Україні, — розповідає Дар’я Черніна.

Кохання, секс і пандемія

Немає однозначної відповіді, чи пандемія вплинула на різноманітність сексуального життя у світі. Якщо в перші місяці карантину секс-шопи звітували про стрімке зростання продажів, то 2021 року дослідники розводили руками.

Схоже, стрес, зниження самооцінки та постійне перебування з членами сім’ї в одному просторі, навпаки, негативно позначилися на бажанні займатися сексом і мастурбувати.

Наприклад, учені з американського Центру генітального здоров’я й освіти зафіксували щомісячне зниження цікавості до сексу в середньому на 9,3% 2020 року.

Схожа картина спостерігається в бізнесі та телемедицині. Якщо на початку 2021 року багато ЗМІ писали про нові та перспективні секс-стартапи, то до 2022 року дожили не всі. Тому розгляньмо найкорисніші проєкти.

Sexence

Sexence — це програма на базі ШІ. Вона дає змогу отримати персональну консультацію з віртуальним сексологом, а також знайти потрібні статті на делікатні теми. Творці впевнені: сексуальна дисфункція – проблема сучасного суспільства. Від неї страждають приблизно 43% жінок і 31% чоловіків у всьому світі. Це безпосередньо впливає на самооцінку, підтримування стосунків, загальний настрій.

Sexence стартапи

Засновник Sexence — Рой Дрор, ізраїльський підприємець і фаундер 1Decision Bracelet (браслет для батьківського контролю за дитиною), Storee (віртуальний менеджер із роздрібної торгівлі). Одного разу він сам зіткнувся з проблемами в сексуальному житті та не знав, до кого звернутися по допомогу. Відповіді в інтернеті були досить загальними та не давали розуміння, що треба робити. Виявивши, що такою проблемою страждає багато хто, Дрор став розробляти ШІ разом із сертифікованим сексопатологом Шеллі Варод.

Sexence
Причина, чому в нас із партнером немає сексубар’єр у комунікації

Як відбувається консультація?

Користувач має дві опції. Це може бути онлайн-опитувальник, який за підсумком запропонує вам оптимальний варіант для дії. Також можна замовити онлайн-консультацію зі спеціалістами компанії. 15 хвилин розмови — $23. Відсутність оргазму, чутливість геніталій, а також анальний секс — найпопулярніші теми для обговорення. З нюансів — програма підтримує лише англійську мову.

Wellcelium

  • Рік створення: 2019.
  • Країна: США.

Wellcelium — це стартап, що займається підтримкою квір- і транспар. Тут можна знайти безплатні лекції, узяти участь у семінарі, а також приєднатися до лабораторії насолоди — навчальної програми для пар.

Wellcelium

Вона ґрунтується на таких принципах:

  • захоплення — задоволення і радість — невіддільна частина добробуту;
  • згода — облік унікального досвіду кожного учасника програми;
  • стійкість — потенціал залишатися впевненим у собі в майбутньому;
  • гра — спонтанна активність — потужні ліки для людства;
  • суверенітет — право на сексуальне визначення й еротичну автономію.
Wellcelium лекції про секс
Один із прикладів лекцій, які пропонує стартап

Щоби зрозуміти, чи реально у вас є проблеми, Wellcelium пропонує безплатний тест. Він дає оцінку вашим поточним стосункам і складає рекомендації щодо подальшої роботи.

Історія назви стартапу пов’язана зі здоров’ям (wellness) і вегетативним тілом грибів — міцелієм. Його засновниця, докторка Павіні Морей, упевнена, що міцелій поєднує рослини та дерева одні з одними та допомагає ділитися ресурсами, як-от вуглець. Тому у Wellcelium вона бачить «мережу еротичного здоров’я, яка поширюється у всьому світі». Як і в Sexence, контент доступний лише англійською мовою.

Gilly

  • Рік створення: 2019.
  • Країна: США.

Gilly — це програма, яка покликана повернути пристрасть у стосунки після народження дітей. Згідно зі статистикою компанії, 70% пар із дітьми почуваються швидше співмешканцями, ніж коханцями. Тому Gilly пропонує щоденний квест для пар.

Фаундер Gilly Ерін Чен
Фаундер Gilly Ерін Чен. Фото: Green new black

Як це працює? Обидва партнери встановлюють програму. Щодня їм надходить повідомлення із завданням, яке вони мають виконати. Наприклад, обговорити певну тему, кілька хвилин медитувати разом чи вивчити нову ерогенну точку партнера. На кожне завдання дається до 15 хвилин.

Його засновниця і розробниця — Ерін Чен. Співзасновниця — Марція Мура. Обидві — матері з дітьми. Вони вважають, що додатковий клопіт не повинен впливати на сексуальне здоров’я пар. Наразі доступна бетаверсія програми. Її можна протестувати, надіславши запит на пошту Gilly. Завдання досить прості, тому розібратися в застосунку можна навіть із середнім знанням англійської мови.

Bump’n

  • Країна: Австралія.
  • Рік створення: 2020.

The Bump’n це стартап, який дбає про сексуальне здоров’я людей з інвалідністю. 2020 року брат і сестра, Ендрю та Хізер Гурза, вирішили розробити девайс для мастурбації. Ним став джойстик The Bump’n. Ендрю страждає на параліч і має обмежену функціональність рук. За його словами, відсутність спритності, біль, слабкість і нерухомість практично позбавляють людей з інвалідністю можливості самозадоволення.

Ендрю Гурза
Ендрю Гурза. Фото: Олександро Сантьяго

Опитування ЦА підтвердило теорію Ендрю. Практично кожна друга людина з інвалідністю має проблеми із самозадоволенням.

Тримач для секс-іграшок Bump'n

Розв’язанням проблеми став девайс, який працює як фіксатор для секс-іграшок. На відміну від популярних аналогів, він не вимагає дрібної моторики та залучає до роботи основні групи м’язів. Поки що в The Bump’n дві конфігурації — для чоловічих геніталій і для жіночих. Замовити такий аксесуар можна і в Україну. Його вартість $250. Зараз на сайті можна стати в чергу очікування фіксатора. Постачання продукту розпочнеться в травні 2022 року.

Maude

Єва Гойкочеа та актриса Дакота Джонсон
Єва Гойкочеа й актриса Дакота Джонсон. Фото: Maude

2018 року Єва Гойкочеа вирішила заснувати компанію, яка виробляла би лубриканти, портативні вібратори та презервативи. За словами авторки Maude, сексуальне здоров’я досі недооцінене в суспільстві. Її рішенням було поєднати особисту гігієну та секс. Так вийшла лінійка продуктів, що нагадують мило, свічки для ванни, коробочку для скрабу. Водночас свічки будуть трансформуватися в ефірні олії, а мило — у лубрикант. У наявності також мінівібратори з трьома швидкостями, масажери для тіла та кілька різновидів анальних пробок.

Maude лубриканти

З особливостей продукції — низька та доступна ціна. Наприклад, 10 презервативів із натурального латексу — $12, портативний вібратор — від $45, лубрикант — від $10. 2020 року обличчям кампанії стала голлівудська актриса Дакота Джонсон, яка зіграла одну з головних ролей у «50 відтінків сірого». 2021 року компанія закрила раунд серії А, зібравши $5,8 млн. Лід-інвестором став венчурний фонд True Beauty Ventures, який підтримує стартапи в галузі здоров’я та краси.

Більше про це

01 Досвід

Усе, що треба знати про секс-роботів зі штучним інтелектом (18+)

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід
Усе, що треба знати про секс-роботів зі штучним інтелектом (18+)
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Грудня 2021, 13:30 13 хв читання
Досвід

Цей український застосунок резервує зарядки для електрокарів у 47 країнах. Як працює GO-TO-U

24 Січня 2022, 11:30
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Назар Шимоне-Давида GO-TO-U
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Усе більше країн та автовиробників декларують плани відмовитися від авто з двигунами внутрішнього згоряння на користь електроавтомобілів. Українці теж не стоять осторонь тренду. Якщо чотири роки тому в Україні було 5600 електромобілів, то на 1 січня 2022 року вже зареєстровано 33 522.

Попит зростає зокрема через скасований 2018 року ПДВ на імпорт таких транспортних засобів. До цього скасували мито 10%. Не останню роль також відіграє й поява інфраструктури для електроавто, зокрема зарядних станцій. Її запуску посприяв і засновник стартапу GO-TO-U Назар Шимоне-Давида, який 2014 року першим привіз до України Tesla. Перед якими труднощами постав тоді, як будує бізнес зараз і як виходить на міжнародний рівень — в інтерв’ю Vector.

Про початок роботи з електрокарами

Першого разу я проїхався за кермом повноцінного електромобіля 2006 року. Це була Toyota Rav4. Вона масово не продавалася та була лише в дилерському відділі Toyota в США, де я працював продавцем-консультантом. Тоді зрозумів, що за електроавто — майбутнє.

Назар, Любов і Олена

Пізніше з’явилася компанія Tesla. Я, моя дружина, Олена Артеменко, та її сестра, Любов Артеменко, вклалися в її акції 2012 року.

Це було вдале рішення — інвестиції помножилися на чотири. За ці гроші купили електрокар Tesla, який привезли в Україну 2014 року.

Відразу почали шукати власника для цього авто. Ним став ресторатор Діма Борисов, який згодом встановив зарядки для електроавто у своїх ресторанах.

Потім до нас почали звертатися люди, які хотіли придбати Tesla. Це переросло в бізнес — компанію Tesla Club. Ми допомагали доставити в Україну та розмитнити авто. Наголошую, що в нас був не салон. Це суперечило би вимогам Tesla, яка завжди напряму працює з клієнтами.

Про запуск GO-TO-U

Ми побачили, що в Україні взагалі не було інфраструктури для електроавто. У Європі було лише вісім зарядних станцій — можна було проїхати з Нідерландів через Німеччину в Австрію. Далі нам доводилося заряджатися від розеток у готелях. Так зрозуміли, що можна розвинути інфраструктуру.

Згодом купили чотири зарядні станції, які привезли в Україну. Одну з них купив ресторан у Львові для своїх клієнтів. Після цього до нас звернулася мережа АЗС ОККО. Восени 2014 року разом із ними ми встановили перші 39 зарядних станцій на їхніх заправках. За зарядки заплатила ОККО.

Інформацію про ці станції ми розмістили на open source. Але деяким людям не сподобалося, що ОККО розмістило безплатні зарядки. Вони почали міняти дані на open source, що заважало користувачам знаходити зарядні станції. Тому 2016 року почали роботу над IT-рішенням, яке потім стало GO-TO-U. Цей застосунок допомагає знайти найближчу зарядку та зарезервувати її. Тобто коли людина приїде, не потрібно ставати в живу чергу. У світі подібних рішень не було й немає.

Зауважу, що ми не власники зарядних станцій. Наша бізнес-модель ґрунтується на співпраці з ними. Власники платять за під’єднання до нашого застосунку. Нині наша команда складається з 25 людей, із яких приблизно 15 — ІТ-спеціалісти.

2020 року GO-TO-U потрапила до TechStars, одного з топових світових фондів-акселераторів. Він майже завжди оцінює компанії в $3 млн. Це потрібно, щоб інвестувати в обмін на невелику частку.

Якщо говорити про більш-менш справжню оцінку, то вона значно зросла восени цього року. Тоді в нас інвестувала швейцарська компанія Asea Brown Boveri (ABB). Але оцінку ми не розкриваємо. Я лише можу сказати, що вона вимірюється в десятках мільйонів доларів. Точно більше, ніж три.

Невдачі трапляються постійно. Найважчим був останній рік. Ми повинні були зробити стрибок — заручитися підтримкою когось великого. Знайти партнера, який повірив би в те, що ми робимо. Нам вдалося. Але до цього було буквально 150 невдалих переговорів.

Важливо не зупинятися та йти далі, навіть коли ви всоте чуєте: «Ми не розуміємо, що ви взагалі робите».

Про складність бізнесу електрозарядних станцій

Ринок зарядних станцій для електрокарів тільки формується. Він розвинений лише на 3%. Його можна порівняти з мобільними застосунками, про які ми 15 років тому взагалі не знали. Тому такі нові ринки важливо побачити, знайти проблему в них і знати, як її розв’язати.

Зараз установлення швидкісної зарядної станції обійдеться десь у €50 000. Її окупність із 25% завантаженістю — десь п’ять-шість років.

Тут важлива не так окупність, як можливість зайняти ринок. Для цього потрібно розуміти всі позитивні та негативні процеси. Зокрема, було зроблено багато помилок у розвитку європейської та світової інфраструктури.

Наприклад, коли Tesla перша почала встановлювати суперчарджери, у Європі вирішили побудувати конкурента. В інфраструктуру вкладені мільярди євро, але коли приїжджає користувач, починаються проблеми.

По-перше, немає резервування станції. По-друге, мобільний застосунок не працює як треба, бо вимоги до нього ставив тендерний комітет. У них прописали, що зарядка має вимикатися, мусить бути мапа, але як цим буде користуватися водій, ніхто не думав.

Зарядна станція. Фото з Facebook-сторінки GO-TO-U

Стояло завдання побудувати 5000 станцій — його виконали. Це робила компанія без економічного підґрунтя для цього бізнесу. Зарядки там — суто затратна частина в проєкті. Тому якість фінальної послуги достатньо низька.

Наша держава ніяк не впливає на інфраструктуру зарядних станцій. Це можна вважати негативом, бо держава чи місто не розбудовують мережу зарядок. З іншого боку — ми не допустили європейських помилок. Усе реалізовувалося лише на комерційній основі.

Про розвиток GO-TO-U у понад 47 країнах

За кордоном ми працюємо переважно в Європі. Є дві моделі співпраці. Перша — отримувати покриття від наявних зарядних станцій через роумінг. Пів року тому ми інтегрувалися з роумінговою платформою Hubject. Це дало можливість користувачу нашого застосунку зарядитися в Німеччині на станціях мережі Ionity. Усе працює за принципом Uber.

Інша модель — станції, якими ми керуємо. Вони з’являються через партнерів.

Також ми вже інтегровані з Booking.com і TripAdvisor. У нашому застосунку можна знайти зарядну станцію біля готелю та зарезервувати кімнату на ніч в один клік. Для цього є пряме посилання на Booking. Подібним чином працюємо з TripAdvisor. Можна подивитися, які заклади є поруч із зарядною станцією.

Ці компанії мають свої реферальні програми. Фактично вони діляться прибутком із тим, хто привів клієнта. Тобто ми отримуємо маленький відсоток.

Умови співпраці стандартні, але потрібні хороші ІТ-спеціалісти, які інтегрують платформи. Це має нескладний вигляд, але коли берешся, виявляється, що там дуже багато роботи.

Про родичів у бізнесі

Кожен досвід — абсолютно унікальний. У нашому випадку, певен, позитивних сторін набагато більше, ніж потенційних конфліктів, які зупиняють багатьох від ведення бізнесу з родичами.

Як на мене, класно, коли близькі люди залучені в роботу компанії.

Для нас це фактично справа життя, яку ми розвиваємо останні вісім років. Оскільки ми всі були залучені із самого початку, у нас найкраща експертиза. Це, напевно, і є той рецепт успіху, завдяки якому ми так далеко зайшли.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Досвід

Вони хочуть жити вічно та «зберегти» свій мозок. Ось що роблять технокомпанії для перемоги над смертю

21 Січня 2022, 12:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Хто хоче жити вічно? У всі часи було чимало охочих, але людство справді наблизилося до цього лише нещодавно. Століття тому люди проживали в середньому 32 роки, а сьогодні — приблизно 72 роки. Але це досі далеко від «вічності». Тож учені та розробники працюють над сповільненням старіння, подоланням хвороб і досягненням безсмертя. Є чимало охочих заплатити за це рішення та першими спробувати переваги вічного та здорового життя.  

Позаштатний автор Vector Роман Якобенчук розібрався, які компанії та мільярдери вступили у двобій зі смертю й чого вдалося досягти за допомогою технологій і медицини.

Нобелівка і Forever Young 

  • Рішення: біоперепрограмування.
  • Хто підтримує: російсько-ізраїльський мільярдер Юрій Мільнер та засновник Amazon Джефф Безос. 

Сучасні дослідження неофіційно визначили 150 років як найоптимістичніший прогноз тривалості людського життя. Поки максимально зафіксований показник — 122 роки. Люди, що досягли 110-річного віку, вважаються супердовгожителями. 

З віком наше тіло зношується, а його можливості обмежуються. Тому науковці шукають способи підтримки організму в «вічно молодому» стані. Це дасть людині змогу не просто жити довше, а й залишатися здоровою. Допомогти в цьому можуть відкриття у сферах омолодження та регенерації.

2012 року японський вчений Сінья Яманака отримав Нобелівську премію за відкриття біоперепрограмування. Науковець довів, що зрілі клітини можуть «перезапускатися», тобто повертатися до первинного стану стовбурових клітин за допомогою чотирьох генів, котрі згодом назвуть «факторами Яманаки». 

2016 року метод перевірили на лабораторних мишах, і дослідникам вдалося досягти ознак зворотного перебігу віку у тварин. Навіть попри можливі побічні ефекти (все ж мова йде про гени), науковці назвали перепрограмування клітин можливим «еліксиром життя».

Дослідити його можливості та вплив на клітини людського організму взялася заснована 2021 року компанія Altos Labs. Вона працює над технологією біологічного перепрограмування, спираючися на дослідження Яманаки. Самого ж нобелівського лауреата запросили очолити науково-консультативну раду компанії.

Дослідженнями в Altos Labs займатимуться ще кілька вчених-першопрохідців. Серед них:

  • Стів Хорват — генетик, професор Каліфорнійського університету. Він придумав «епігенетичний годинник», що може «найточніше» виміряти біологічний вік людини.
  • Хуан Карлос Бельмонте — учений каліфорнійського Інституту біологічних досліджень Солка. Він вважає, що тривалість життя у людей можна збільшити на 50 років… шляхом вирощування наших органів в організмах мавп.

Altos Labs продовжує запрошувати вчених, обіцяючи їм безперешкодну роботу над дослідженнями та пропонуючи їм акції та великі зарплати. Серед її інвесторів — російсько-ізраїльський мільярдер Юрій Мільнер та засновник Amazon Джефф Безос. 

До речі, Безос вже давно цікавиться дослідженнями довголіття. 2018 року він інвестував у компанію Unity Biotechnology. Вона спеціалізується на боротьбі зі старінням. Компанія розробляє препарати та терапевтичні методи, здатні якомога довше забезпечувати функціональність організму.

«Вилікувати старіння» за допомогою регенерації

  • Рішення: регенерація.
  • Хто підтримує: американський мільярдер і CEO Coinbase Браян Армстронг.

Окрім інвестицій, багатії засновують і власні дослідницькі компанії. У грудні 2021 року американський мільярдер і CEO Coinbase Браян Армстронг разом із доктором біоінженерії Блейком Баєрсом заснували NewLimit. Компанія займатиметься вивченням процесів старіння та спробує продовжити здорове функціонування організму людини. Науковці NewLimit планують дослідити регенеративний потенціал старих тканин людського тіла та розробити продукти, що зможуть відновлювати їхні клітини.

За словами засновників, мета NewLimit — запропонувати людям життя, вільне від хвороб і старості, а не просто продовжити його. У компанії хочуть, щоби люди зберігали ту ж рухливість та когнітивні здібності, які були у них у молодості, незалежно від тривалості життя.

«Спроба „вилікувати старіння“ неймовірно амбітна. Ми вважаємо, що ця місія може зайняти десятиліття, якщо вона взагалі здійсненна. Саме з цієї причини ми відчуваємо нагальну необхідність розпочати роботу вже сьогодні», — йдеться в анонсі запуску NewLimit.

Крім того, компанія планує дослідити інфекції та покращити ефективність вакцин. Також вона спробує з’ясувати, чому у людей похилого віку слабка імунна система. 

Засновники запевняють, що попри ціль створити прибуткову компанію, продукція NewLimit буде доступною кожному. Коли компанія має намір представити готові рішення, наразі невідомо.

Таємничі дослідження техногіганта

Амбітну задачу з винайдення методів «лікування старіння» та подолання людських хвороб планує вирішити й компанія Calico, яка належить Alphabet. Проєкт, метою якого є боротьба зі старінням та «супутніми захворюваннями», практично не розкриває деталей. В анонсах компанія обмежується загальними фразами, а ймовірні напрацювання майже не оприлюднюються. Проте певні дані про її роботу все ж є.

  • Відомо, що Calico досліджувала метод перепрограмування — науковці перевіряли кількість можливих мутацій під час тимчасового «перезавантаження» клітин за допомогою РНК. 
  • Компанія співпрацює з біофармацевтичною фірмою AbbVie у сфері досліджень, розроблення та випуску нових методів лікування для пацієнтів із віковими захворюваннями. 
  • Журналісти припускають, що Calico працює з big data. Тобто вона збирає величезну кількість інформації та обробляє її, щоби прискорити шлях до відкриттів у галузі здоров’я й медицини. 

Можливо, Calico просто не потрібна публічність. Біотехнологічні компанії переважно демонструють свої досягнення саме заради залучення кадрів, грошей та «шуму». Alphabet же спроможний надати Calico багатомільярдний бюджет та прямий доступ до кращого обладнання і висококласних вчених.

Кров молодих організмів як шанс продовжити життя

  • Рішення: переливання крові молодих організмів.
  • Хто підтримує: понад 100 клієнтів з усього світу і зокрема Кремнієвої долини.

Методи продовження молодості не обмежуються планами на майбутнє. Кілька років тому заможні люди з усього світу отримали змогу підтримати кров’ю молодих організмів надію на здорове функціонування власного тіла.

Про цю ідею заговорили ще 2014 року. Тоді дослідниця Гарвардського інституту Емі Вейджерс виявила, що кров молодих мишей покращує роботу м’язів, серця та мозку у старих. Учені зшили двох мишей разом, забезпечивши злиття їхніх кровоносних систем.

Парабіоз Парабіоз Лабораторна техніка штучного поєднання організмів задля формування спільної фізіологічної системи (зазвичай кровоносних судин) , вперше випробували ще у XIX столітті. Після дослідження Вейджерс інтерес до цієї процедури відродився.

2016 року випускник Стенфордської медичної школи Джессі Кармазін заснував компанію під назвою Ambrosia. Вона запропонувала внутрішньовенні інфузії плазми крові від донорів віком 16–25 років. Клієнти можуть придбати один літр за $5500 (150 000 гривень) або два літри за $8000 (218 000 гривень).

2017 року Кармазін розповів, що послугами компанії скористалися вже понад 100 клієнтів з усього світу, середній вік котрих — 60 років. Деякі з них — підприємці з Кремнієвої долини. Кармазін підкреслив, що переливання плазми крові може отримати будь-яка людина старше 35 років.

Проте згодом на практику звернули увагу не лише заможні клієнти, але й регулятори з FDA (Управління з продовольства і медикаментів США). 2019 року FDA виступило з заявою про те, що користь від переливання плазми крові молодих донорів не доведена, а подібні операції є ризикованими для здоров’я. У зверненні не було згадок про діяльність компанії Кармазіна, проте потенційних клієнтів застерегли від процедури, яку надавала Ambrosia. 

Уже через кілька днів на сайті Ambrosia з’явилося повідомлення про призупинення роботи. Проте за кілька місяців компанія відновила свою діяльність.

«Смерть — це проблема, яку можна вирішити»

Саме так вважає співзасновник PayPal та один із перших інвесторів Facebook Пітер Тіль. І саме йому найчастіше приписують інтерес до провідних технологій продовження життя. 

2006-го стало відомо, що він пожертвував $3,5 млн фонду Мафусаїла на підтримку досліджень боротьби зі старінням. Останній відомий своєю науковою премією Methuselah Mouse Prize для дослідників, котрим вдалося суттєво продовжити життя літньої лабораторної миші. За десять років мільярдер збільшив свої інвестиції у фонд до $7 млн.

Варто згадати й організацію Thiel Foundation — Breakout Labs. З 2012 року вона надає гранти для наукових досліджень, які є занадто тривалими, щоб зацікавити комерційний сектор на ранній стадії. Або ж на дослідження, надто «радикальні» чи «нетипові» для традиційних джерел фінансування.

На думку Тіля, суспільство дуже упереджено ставиться до біотехнологій та продовження життя. 2016-го мільярдер назвав парабіоз «дуже цікавим». Також Тіль дав зрозуміти, що він цікавиться цим заради власного здоров’я, а не як черговою бізнес-можливістю.

Згодом видання Gawker розповіло, що Тіль «витрачає $40 000 раз у квартал на переливання крові 18-річного». Сам Тіль на питання про правдивість цієї інформації не відповів.

Підозри щодо «вампірських» нахилів Тіля виникли через надмірну зацікавленість мільярдера питанням продовження життя, а також його захоплення біотехнологіями. Мільярдер вже давно «робить ставку в перегонах за безсмертям». Зокрема фінансує медичні дослідження, що дозволять збільшити тривалість життя. Сам Тіль заявив, що хоче дожити до 120 років. 

«Зрештою, чимало людей перебуває в якомусь дивному режимі заперечення та прийняття смерті. Те й інше призводить до того, що ви стаєте дуже пасивним. Я волію боротися з цим», — пояснює Тіль.

Життя після смерті 

Цілком можливо, що людству не вдасться відтермінувати старість, а смерть виявиться неминучою. На цей випадок у заможних людей є ще кілька варіантів, в які вони охоче інвестують.

Кріоніка

  • Хто підтримує: співзасновник PayPal та один із перших інвесторів Facebook Пітер Тіль.

Введення організму у стан тривалої паузи, щоб у майбутньому повернути його до життя. «Пауза» досягається охолодженням тіла до наднизьких температур. Вартість такого заморожування залежить від затрат на підготовку тіла та від тривалості його збереження у кріосховищі. Окрім того, ціна кріоконсервації повинна покрити затрати на можливе розмороження тіла чи його частин в майбутньому.

Цю послугу вже пропонує низка компаній. Зокрема — Alcor Life Extension Foundation, Cryonics Institute, Suspended Animation Labs та KrioRus. 2014 року видання The Telegraph повідомило, що Пітер Тіль записався на кріоконсервацію в Alcor Life Extension Foundation.

Перенесення свідомості «в цифру»

  • Хто підтримує: виконавчий директор Open AI, інвестор Сем Альтман.

Ідея збереження мозку заради можливого створення ​​цифрової свідомості в майбутньому чимось нагадує концепцію кріоконсервації. Проте є відмінності. Наприклад, створена 2016-го компанія Nectome. Вона пропонує процедуру високотехнологічної консервації мозку. «Застиглі» мізки в майбутньому планують просканувати та створити на основі отриманої інформації повноцінну цифрову свідомість.

Серед зацікавлених осіб — виконавчий директор OpenAi, інвестор Сем Альтман. Він упевнений, що технологія цифрової свідомості почне працювати ще за його життя. «Я припускаю, що мій мозок завантажать у хмарне сховище», — заявив Альтман в інтерв’ю MIT Technology Review.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Досвід

Я був моряком і ненавидів свою роботу. Тепер я Frontend Developer, і ось мій шлях із моря в IT

20 Січня 2022, 16:00
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
как стать frontend-девелопером после работы в море
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Важко повірити, що за рік можна перепридумати себе й освоїти кардинально іншу професію. Наприклад, із моряка перетворитися на IT-фахівця. Дорога в ІТ стала коротшою, головне йти, можна навіть онлайн. Разом із GoIT Vector розповідає історії людей, які зважилися змінити професію, пішли в IT та досягли успіху.

Сашко Гашков з Одеси шість років навчався на керманича, ходив у рейси, але не любив своєї роботи. Він думав, що далекий від програмування, і не може на цьому заробляти. Але все ж таки спробував пройти IT-курси й зараз працює Frontend Developer в компанії HYS-Enterprise.

Сашко розповів нам, як зважитися змінити професію, як проходить навчання на IT-курсах, навіщо провалювати співбесіди і які завдання може вирішувати розробник-початківець.

Саша Гашков

Я ненавидів свою професію

Я ніколи не хотів бути моряком, а мріяв стати програмістом. Але в школі мені дали зрозуміти, що така професія не для мене, адже я ледве вивозив математику на трійки. Шість років я відучився у Національному університеті «Одеська морська академія» на керманича судна. Тоді я прагнув працевлаштуватися, якнайшвидше стати офіцером і ходити в рейси, заробляти гроші. Просто та приземлено.

Але ходити в рейси — це на любителя. Мені здається, у цій сфері працюють або від великої любові до моря, або вимушено.

Якщо спочатку все побудовано лише на бажанні заробляти, довго не протягнеш. Принаймні у мене не вийшло, і море мене зламало.

Я постійно був пригніченим, у мене не було бажання прокидатися вранці, я ненавидів себе та свою професію. На березі я здригався від кожного телефонного дзвінка, адже це могла бути крюінгова компанія Крюінгова компанія Компанія, яка підбирає екіпаж на судно зі словами: «Пора, морячок!». Це не викликало нічого, крім тремтіння та холодного поту на лобі, — настільки я не хотів на цю роботу.

Востаннє я ходив у рейс на посаді третього помічника капітана (3rd Officer). Потім я почав ігнорувати дзвінки з крюїнгу, з’їдав себе зсередини, не знав, що мені робити й чим займатися. Але, на щастя, ці сумніви тривали недовго.

Пішов на курси та почав вивчати IT

У темний час свого життя я натрапив на рекламу компанії GoIT, яка займається IT-освітою. Вони нагадали мені про існування Frontend, яким я почав цікавитися ще з 14 років — самостійно вчив HTML і CSS.

GoIT надіслали один із навчальних роликів із викладачем курсів Олександром Репетою. Багато з 40-хвилинного ролика було для мене корисним, хоча там пояснювали матеріал, який я вже намагався вивчити самостійно. Я зрозумів, що багато прогавив, і зацікавився. Менеджер GoIT вмовив мене записатися на курси.

Я заручився маминою фінансовою та моральною підтримкою. Тепер у мене було дві мотивації: ще раз не гаяти час і виправдати мамині очікування.

На курсі я дуже чекав JavaScript, адже HTML та CSS, які я вже вивчав самостійно, для мене були легкими та нудними. Принаймні якщо займатися цим постійно. До блоку JS я ще підробляв у крюїнгу і не відчував, що закінчу курси й працевлаштуюсь в IT. Але як тільки почали проходити JS, я зрозумів, що я маю зробити все, щоб влаштуватися на роботу і займатися цим далі. Тому звільнився з крюїнгу та вже впевнено продовжив вивчати Javascript.

Спочатку JavaScript може здатися складним та незрозумілим, але на його базі можна вивчити будь-яку іншу мову програмування. Якщо вивчити JS, всі двері у світі IT будуть відчинені.

Проваліть перше інтерв’ю

Щодня під час навчання на курсі це американські гірки. На той момент я вже був по вуха закоханий у JavaScript, але віри в успішне працевлаштування не додавало. Чим більше ви вивчаєте JavaScript, тим менше здається, що у вас все вийде. З кожною подоланою перешкодою видно наступний, ще ширший пласт знань, який необхідно освоїти.

Уранці я міг прокинутися зі страхом невдачі, а надвечір бути повністю зарядженим енергією і вірою, що я впораюся. Я вивчив JavaScript, на черзі були React і Node.js, але мене все ще долали сумніви щодо майбутнього IT.

Викладачі GoIT підказали, що перше інтерв’ю бажано провалити, щоби подолати стрес і страх перед співбесідами. Я почав старанно складати резюме та пробувати.

Вибрав стерпну компанію, але в якій зовсім не хотів працювати, розуміючи, що на той момент не підходив туди. Але я повинен був дізнатися, наскільки я близький чи далекий від мети.

Я знав, що маю намір завалити інтерв’ю, але це не зняло мандраж. Мені здавалося, що інтерв’юер сміятиметься і дивуватиметься, навіщо я взагалі прийшов на співбесіду. Але цей страх випарувався після спілкування.

Я вдало завалив інтерв’ю, дізнався про свої слабкі сторони й почав працювати над ними. Але ще я зрозумів, що увійти до цієї сфери цілком реально і що я вже близький. Це додало мені впевненості.

Увійшов в IT

Це сталося за місяць. Першого дня на роботі у мене усмішка не сходила з обличчя. Я зрозумів, що все можливо, адже багато хто зробив це до мене.

Коли ми почали вчити JavaScript, я зрозумів, що це страшенно цікаво, і я мав скоріше отримати професію мрії. У своєму блокноті я написав, що буду Frontend Developer з 2021 року, а ще до того, як проходив співбесіди, що хочу працювати в HYS-Enterprise. Навіть написав там дату — 31 березня 2021 року, але не вгадав. Офер мені зробили наступного дня — 1 квітня.

8 місяців в IT

Зараз я вже 8 місяців працюю на проєкті із замовником із Нідерландів. Займаюсь візуалізацією роботи CSV-файлів з упором на UI/UX-дизайн. Моїм завданням було створити програму, яка перетворює таблиці для зручного користування. У цих таблицях багато зображень та відео, які потрібно переглядати, змінювати та редагувати, а програма під час імпорту файлу перетворює його на UI/UX.

Щоб реалізувати цю кастомну ідею, розробити логіку на боці фронтенду, я глибше розібрався в алгоритмах і структурі даних. З досвідом в IT лише кілька місяців я навіть виконував обов’язки тимліда, коли це потрібно. Робив усе це за допомогою знань, які отримав у GoIT та самостійно. Це захопливо та цікаво, а коли розв’язуєш подібні завдання, то почуваєшся всемогутнім.

Чи щасливий зараз?

За ці 8 місяців мої ранки змінилися. Робота стала в кайф і замість «я не зможу» у голові з’явилася інша фраза – «якщо інші змогли, то й мені це під силу».

Я б уже 10 років радів своїй роботі, якби раніше послухав себе. Найцікавіше, що кожен може! У цьому суть моєї історії.

Сашко з колегами з HYS

Поради тим, хто збирається в ІТ

  • Гугліть. Навчіться шукати інформацію, потрібну для розв’язання вашої проблеми.
  • Постійно навчайтеся. Якщо ви любите це робити, вам сподобається в IT.
  • Пробуйте. Проходьте марафони, дивіться курси, і ви зрозумієте, що програмуванню навчитися не так складно, як здається.

Ми не отримали грошей за розміщення цієї публікації. Але посилання нижче є реферальним, тож ми отримаємо від компанії частину доходу з продажу курсів.

Ми ініціювали цей проєкт, щоби ділитися історіями людей, які наважилися змінити професію та вибрали IT. Ми віримо, що саме tech та креативна економіка визначать наше «завтра». А нові знання – драйвер змін. Можливо, ця історія надихне вас опанувати новий фах і знайти справу до душі.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід IT-рынок Украины в 2021-2022 году: зарплаты, вакансии, перспективы
ІТ-ринок в Україні перегрівся. Коли спаде гарячка і чому це симптом розвитку
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Листопада 2021, 09:30 7 хв читання
Досвід

Як стартапу потрапити в медіа. Startup Club від Мінцифри спитав у Vector, Forbes і SLOVA Tech PR

18 Січня 2022, 16:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Ніка Пономаренко Покращую тексти та переклади
Startup Club: як пітчити медіа
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Startup Club — відеопроєкт Мінцифри, який розповідає про нові українські стартапи та компанії. Це особливий випуск без огляду стартапів, але з відповідями на важливі питання: як зробити так, щоби ваш стартап потрапив у ЗМІ? Як зацікавити журналіста?

Гостями випуску були: Даша Зарівна, видавчиня медіа Vector; Михайло Сапітон, заступник головного редактора Forbes Ukraine; Лера Крутських, комунікаційна директорка SLOVA Tech PR. Ось їхні поради.

Як запітчити так, щоби медіа захотіло написати про стартап?

Михайло Сапітон

По-перше, потрібно виділити час, щоби зрозуміти які публікації ви хочете отримати. Потім підготувати всі деталі й факти, про які можуть спитати журналісти: біографія, дата заснування, які показники ви можете розголошувати тощо. Далі знайти дуже терплячу людину, яка розуміє ваш бізнес і візьме на себе комунікацію з журналістами.

Лера Крутських

Фаундер має розповісти піарнику, в чому суть новини й диференціація. Ринок дуже конкурентний. До того, як йти до журналістів, потрібно подивитися, які компанії такого ж типу представлені в ЗМІ, у якому контексті й із яким меседжем, і зрозуміти, як ви можете відрізнитися, щоби бути цінними для медіа. Їм цікаво писати ексклюзивні історії.

Даша Зарівна

Важливо, щоби людина, яка пітчить стартап, одразу казала, яка інформація під NDA.

Ще нам часто пишуть люди на етапі «ідея». Їм здається, що про це вже можна розповісти ЗМІ. Але медіа не цікавляться стартапами без продукту, інвестицій чи яскравих кофаундерів.

Я була й на стороні медіа, і на стороні агентства, яке пітчить. Дуже часто ті, хто пітчать, намагаються втручатися в роботу журналіста: «А давайте обов’язково дамо коментар нашого акціонера», «Візуал у вас якийсь дивний», «А тут ми хочемо внести корективи». Довіра має бути з обох сторін.

Більше про це

01 Гайди

Своїй мамі так пітчитимеш. Чому медіа не напишуть про ваш стартап

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Як написати тему листа, щоби журналіст його відкрив і зацікавився з перших речень?

Даша Зарівна: У реальному світі це відбувається так. Ви шукаєте журналіста, який пише на релевантну тему, досліджуєте його соцмережі, розбираєтеся, чим він цікавиться. Потім пишете йому на пошту. Якщо він не відповість, то вже потім пишете йому в соцмережах. Розповідаєте, в чому суть продукту, чому ваша тема буде цікава читачам цього медіа. Який унікальний кут подачі, висвітлення проблематики ви пропонуєте саме цьому медіа й журналісту. 

Це історія про контекст: піарник дуже часто не думає про нього, коли вривається в життя журналіста.

Даша Зарівна

Михайло Сапітон: Можна спробувати одну ментальну вправу. Уявіть, як виглядає інформативний заголовок про вас. Якщо у вас є продуктовий реліз або інвестиції — так і напишіть, а не «Новина про стартап X». Менше тексту, більше фактів.

Лера Крутських: Для пітчингу у західних ЗМІ варто брати до уваги різницю в часі з журналістами. Наприклад, з американським Forbes — 8–9 годин. Заплануйте пітч приблизно на 16:00 за київським часом, щоби журналіст прочитав його вранці. Для розуміння актуального часового поясу перевірте Twitter, багато журналістів позначають своє актуальне розташування у профілі.

Більше про це

01 Гайди

Публікації у CNBC та Forbes. Гайд, як (не) треба пітчити західним медіа

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Кумедні історії, пов’язані з пітчами стартапів у медіа

Лера Крутських: Журналіст нам написав, що в нас класний продукт, який припав йому до душі, але в нього не завантажується сайт. Ми почали фіксити сайт, але він однаково не працював. 

У цей момент головне — не втратити комунікацію, інтерес журналіста до продукту та продовжувати м’яко пітчити йому. У такому випадку треба створити додаткову цінність вашого продукту для журналіста.

Михайло Сапітон: У мене вже великий список історій за одним шаблоном. Люди не до кінця знають інформацію про свою компанію, список інвесторів. 

З одним інвестором ми якось рахували, скільки він вклав у стартап, — він не знав. Інші не пам’ятають, коли вони заснували компанії, забувають, як їх зараз називають після перейменування.

Часто ти як журналіст виконуєш свою роботу добре, а тобі дзвонять за кілька годин і кажуть знімати статтю, бо не ця людина — засновник, а хтось інший, наприклад. Це вже комічна тенденція.

Михайло Сапітон

Даша Зарівна: Для мене це історія, коли журналісту в медіа надсилають на пошту пітч, але він із якоїсь причини не відповідає. І людина починає писати мені як засновниці медіа, нашій SMM-ниці, знаходить усіх, хто працює в команді. Це неправильно. Якщо журналіст не відповів, у нього на це були причини: це поганий пітч, або він просто не підходить для Vector.

Як ви ставитеся до стартапів і невеликих IT-компаній, які хочуть платно розмістити інформацію? 

Даша Зарівна: У нас немає поняття «маленький стартап», бо наша місія — їх підтримувати. Часто нативну рекламу в нас замовляють великі компанії для розповсюдження новин, які ми не публікуємо на некомерційній основі. Одна платна публікація не означає, що за всі наступні відтепер обов’язково треба платити. Якщо в українського стартапу є релевантна новина, пишіть нам на пошту.

Лера Крутських: Нативна реклама іноді допомагає подати історію креативно, і це може зайти. Це залежить від того, який інфопривід і яка аудиторія потрібна.

Як має звучати стартап, про який хочеться написати?

Михайло Сапітон: По-перше, такому стартапу варто було би народитися не вчора, щоби він уже мав якийсь трекшн. Нехай стартап називається «Перемога». Якщо в нього не дуже прикольний фаундер, то ми не будемо ставити його в заголовок: «Стартап «Перемога» придумав, як зробити, щоби ваш собака жив 30 років. Ось скільки це коштує». І ми описуємо його економіку, інвесторів тощо. 

Зі стартапами найкраще працює футуристична штука та відповіді на запитання, скільки це коштує та коли буде доступним.

Чи є зараз якісь трендові теми для ЗМІ?

Даша Зарівна: Sustainability — доволі популярна тема, яку зараз всюди використовують. Також біткоїн. 

Кілька порад для стартапів і фаундерів щодо взаємодії зі ЗМІ

Даша Зарівна: Потрібно відповісти собі на запитання, чи готові ми та наша команда активно зайнятися піаром, тому що це треба робити системно. Далі треба скласти список журналістів та інфлюенсерів, які можуть сформувати думку про ваш продукт. Потім треба з ними познайомитися, зав’язати стосунки, вивчити лідера думки. Максимально наголошувати на користі для читачів, пропонувати ексклюзивну інформацію.

Неправильно всім ЗМІ писати однаковий текст. Або надсилати якийсь ексклюзив одному медіа, а через два тижні після публікації намагатися надіслати іншому. Це теж про повагу.

У нас був хороший досвід зі стартапом, який зібрав у Google Docs всю інформацію, яка коли-небудь виходила про них у ЗМІ. Вказали, під який інфопривід готується текст. Дали контакт людини, яка постійно була на зв’язку з журналістом. Водночас поводилися дуже коректно та не втручалися в сам процес створення контенту. Довірилися команді.

Більше про це

01 Гайди

11 ворогів пресрелізу. Що заважає вашій новині потрапити до медіа — розповідає Юлія Петрик із MacPaw

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Михайло Сапітон: Журналісти вам не вороги. Якщо вони ставлять некомфортні запитання, то це тому, що вони виконують функції суспільного інтересу, а не хочуть вам нашкодити.

Структуруйте все максимально. Зрозумійте систему ваших взаємин: ніхто нікому не платить. Не потрібно мені казати, що потім у нас замовите рекламу. Коли нормальне спілкування переходить у напівпогрози, це не працює.

Добре працює, коли компанія пише журналісту про свої нові штуки. Вона не розраховує, що журналіст писатиме про все, але тримає в курсі подій. У якийсь момент у журналіста може виникнути ідея для матеріалу, як компанія за рік змінилася, наприклад.

Відеоверсію розмови можна переглянути нижче, а надіслати свій пітч журналістам Vector – на пошту editors@vctr.media

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід що розповідали на IT Arena конспект лекцій
AI, єдинороги та правильні рішення. Що розповіли на IT Arena 2021
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
11 Жовтня 2021, 11:45 9 хв читання
Досвід Месяц депрессии и желание все бросить. Как IOON провалил кампанию на Kickstarter
Місяць депресії та бажання все кинути. Як IOON провалив кампанію на Kickstarter
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
11 Серпня 2021, 10:00 12 хв читання
Досвід

«Вкладайтеся в криптоострови: $1 млн, і акр у криптораю ваш». Звучить сумнівно, але хто його знає

18 Січня 2022, 11:30
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Дарья Чернина
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Заплющте очі й уявіть тропічний острів. На ньому між пальмами та ліанами ховаються сотні криптоінвесторів з усього світу. Кімната з виходом на море, крипторесторан, поїздки на Lamborghini, VIP-клуб і надувні криптокотики – це далеко не повний перелік того, що можна знайти на Cryptoland. Проєкт острова з’явився в мережі наприкінці минулого року і планується до запуску вже 2024-го.

Творці впевнені, що в майбутньому це стане світовим криптораєм, і продають 1 акр землі приблизно за $1 млн. У мережі вважають цю ідею черговою мильною бульбашкою і порівнюють із шахрайським музичним фестивалем Fyre Festival. Хто стоїть за проєктом, на якому острові розміститься Cryptoland і чи небезпечно вкладати в нього свої гроші — розбиралася Дар’я Черніна.

У захід сонця на надувному криптокоті

У листопаді 2021-го творці проєкту Cryptoland випустили 10-хвилинний презентаційний ролик:

У вертольоті сидить чоловік середнього віку в помаранчевій сорочці, покритій золотими монетами біткоїну. Крістофер Адамс приземляється на острів як герой сучасного приквелу «Острова фантазій» Джеффа Уодлоу. Він — один із 60 власників 1 акра (40 соток) землі на The Blockchain hills, «перлині Cryptoland».

Його зустрічає золота монета Конні, що говорить, і проводить дерев’яним пірсом на ресепшн. Там йому видають ключі від його апартаментів. За хвилину золота монета на Lamborghini відвозить Крістофера до його розкішного будинку. Дорогою вони проїжджають «Володимирський клуб» (посилання на користувача на форумі BitcoinTalk) — закритий простір для власників землі.

Vladimir Club в Cryptoland
Скриншот із презентаційного ролика

Шкіри ведмедів на підлозі, свій більярд, бар і ванна серед кімнати — так виглядають апартаменти головного героя. Через секунду ми вже опиняємося біля зони для роботи, де під пальмами на шезлонгах працюють програмісти. Також на острові відбудеться Cryptoland Blockchain week — уявна конференція, на яку з’їжджаються крипто-VIP.

Cryptoland скріншот із презентації
Скриншот із презентаційного ролика

З розваг на острові є кімната для зняття стресу, що нагадує дитячий басейн із різнокольоровими кулями. От тільки замість них золоті монети. Також тут є крипторесторан «Стартап», алея слави для зірок криптосвіту та розважальний центр, де можна зіграти в аерохокей обличчям інвестора BitConnect Карлоса Матоса (того самого Carlos The Meme).

Cryptoland презентація
Скріншот із презентаційного ролика

«Це просто крипто-Діснейленд», — усміхається Крістофер. І через декілька хвилин він ховається у заході сонця на надувному криптокоті з дівчиною на ім’я Б’янка.

криптоострів
Скріншот із презентаційного ролика

Чи реальний Cryptoland

Творці Cryptoland — Макс Олівер та Хелена Лопез. Вперше вони презентували проєкт у Twitter у листопаді 2021 року. Острів ділиться на три частини:

  • Криптозалів — пляжі, розваги та зона для роботи;
  • The Blockchain hills — 60 акрів землі;
  • House of DAO — інкубатор для криптостартапів.
карта криптоострова
Карта проєкту

6 листопада на сайті CoinTelegraph команда Cryptoland оголосила про старт продажів 10 000 NFT — віртуальних квитків на острів. 60 із цих токенів прив’яжуть до реальної ділянки землі площею 1 акр.

Придбати його та стати «king cryptolander» можна за 319 ETH (понад $1 млн). Ціна решти 9940 NFT — 0,15 ETH (на момент написання статті — $475). Крім цього, в перший тиждень запуску проєкту Олівер і Лопез оголосили про розіграш перших 5000 запрошень на острів серед тих, хто зробить репост у Twitter відео про Cryptoland.

8 листопада першим «king cryptolander» став фаундер PAID Network, Master Ventures, House of DAO Кайл Чессі (відоміший як «криптоветеран» Чед). Через тиждень на його YouTube-каналі вийшло 30-хвилинне інтерв’ю з Максом Олівером та Хеленою Лопез. За їхніми словами, над ідеєю Cryptoland вони працюють понад два роки, а об’єкти у мультиплікаційному ролику — лише бета-версія проєкту.

Кайл Чессі інтерв'ює Макса Олівера та Хелену Лопез
Кайл Чессі інтерв’ює Макса Олівера та Хелену Лопез

Ми швидко зрозуміли, що задумане неможливо передати за допомогою PDF або чогось ще. Тому після довгих мозкових штурмів дійшли ідеї створення 3D-анімаційного відео. Ми хотіли, щоб воно викликало захоплення, але водночас точно передавало те, що планується збудувати», — каже Олівер.

Для цієї роботи команда Cryptoland підключила творців серії мультфільмів «Історія іграшок» (не сама Pixar, а люди, які там працювали). «Це коштувало нам $6–7 млн — $120 000/хв», — уточнює Макс Олівер. За словами Кайла Чессі, Олівер і Лопез вклали у Cryptoland $500 000 власних коштів.

Cryptoland навіть має фізичну адресу — це один з островів Фіджі, Нанану-ай-кейк (Nananu-i-cake). На будівництво Cryptoland автори планують виділити 2,5 роки.

Обман для іноземців або крипторай

Попри помпезну презентацію, творці проєкту замовчують про джерела фінансування та бюджет. Це викликало сумніви у мережі. Так, 5 січня програмістка та редакторка Wikipedia Моллі Вайт опублікувала у Twitter власне невелике розслідування про Cryptoland.

Насамперед їй стало цікаво, хто такі Макс Олівер та Хелена Лопез. У мережі про творців проєкту практично немає інформації. Вайт вдалося знайти матеріал іспанською мовою, у якому розповідається про минуле авторів Cryptoland.

Раніше Макс і Хелена були пов’язані з глянцевим онлайн-журналом YouMag. 2016 року папараці цього журналу цілодобово стежили за відомим YouTube-блогером El Rubius (40,3 млн підписників), щоб сфотографувати його разом із невідомою дівчиною. Коли фото вдалося зробити, блогер розкритикував журнал за втручання у його особисте життя. El Rubius підтримали фанати й незабаром журнал закрився під тиском критики. Також у матеріалі вказується, що імен у Макса насправді три — Макс Олів’є, Максим Олівер і Джубін Колл.

Також автори проєкту не пояснюють утворення цін на майно на острові. Наприклад, будинки подібного типу на Фіджі продаються за $200 000–300 000. За більш ніж $1 млн можна придбати котедж із чотирма кімнатами та двома ваннами. Журналісти VICE помітили, що острів Нанану-ай-Кейк досі виставлений на продаж як мінімум на двох сайтах (тут і тут) із нерухомістю.

Shitcoin Cryptoland

Дехто побачив у ролику сарказм. Наприклад, автор VICE Едвард Онгвесо молодший (Edward Ongweso JR) назвав презентацію Cryptoland «задушенням блокчейн-мемами». Згадати лише туалети з ролика, які називаються Shitcoin, або туалетний папір із доларових купюр.

Крім цього, Моллі Вайт зауважила, що під час оформлення покупки NFT на 1 акр землі потрібно підтвердити, що ви не є громадянином США. «Виникає питання, як Кайл Чессі придбав землю на острові», — пише програмістка.

покупка NFT криптоленд
Реєстрація на сайті

Ще один момент, який збентежив Моллі Уайт, — гендерна дискримінація. Дівчата в роликах з’являються вкрай рідко і переважно займаються адміністративною діяльністю — стоять на ресепшен, працюють офіціантками.

Також, схоже, автори проєкту не переймаються віковими обмеженнями. На запитання користувача Twitter про вік команда Cryptoland відповіла, що розумової зрілості буде достатньо. Незабаром пост з відповіддю було вилучено. Ця команда проєкту пояснила, що не всі адміністратори сторінки Cryptoland досконало володіють англійською мовою.

Також 8 січня художниця Каміла Б’янчі звинуватила Cryptoland у крадіжці її 3D-активу, який призначався для некомерційного використання. Мова про чайку, яка з’являється у ролику.

чайка у криптоленді
Скріншот із презентаційного ролика

Правосуддям творцям пригрозив і Карлос Матос. Як зазначає інвестор, його зображення використовується без його згоди.

Через подібні нестикування багато хто в мережі почав жартома порівнювати Cryptoland із Fyre Festival — «розкішним музичним фестивалем» на Багамських островах, який виявився шахрайством.

Жодної відповідальності за втрачені гроші

Реакція Cryptoland з’явилася 7 січня. У заяві команда зазначила, що стала жертвою спланованої атаки.

Моллі Вайт почала отримувати погрози. В одному з листів Cryptoland попросив програмістку публічно вибачитися на всіх платформах і видалити раніше створені пости. Також презентаційний ролик було видалено з каналу Уайт на YouTube через порушення авторських прав.

Особливий інтерес викликає Why Papers (White Papers Cryptoland). Наприклад, у документі значиться, що він не проходив юридичного узгодження з жодною структурою чи організацією. Також команда проєкту не несе жодної відповідальності за «випадкові або спеціальні збитки […], включно з втратою доходу, персональних даних, які виникли через довіру до цих White Papers».

Автори проєкту не відповідають за точність і правдивість інформації, викладеної в документі. Також, погоджуючися з Why Papers, ви підтверджуєте, що не будете використовувати цей документ у суді. А всі заяви команди — лише прогнози, плани.

Тренд на острови

Схоже, що справи у Cryptoland йдуть не дуже добре. Майже за три місяці після запуску Кайл Чессі досі залишається єдиним «king cryptolander». Неясно також, скільки NFT з 9940 вдалося продати.

Кайл Чессі володіє ділянкою №1. Скріншот сайту Cryptoland
Кайл Чессі володіє ділянкою № 1. Скриншот сайту Cryptoland

Сервер чату криптоінвесторів на Discord тимчасово недоступний. Раніше VICE писало, що учасникам групового листування приходив лист із проханням не підтримувати зв’язок із «тролями», а також повідомляти адміністрацію чату про поширення фейків і дезінформацію про Cryptoland. З 7 січня сторінка Cryptoland у Twitter не оновлювалася, як і акаунти Макса Олівера та Хелени Лопез.

17 грудня відбулася презентація ще одного острова для криптоентузіастів — Сатоші. Він розташований у Вануату, державі в південній частині Тихого Океану. Його власники — Satoshi Island Ltd, зареєстрована у Вануату. Проєкт розробляє гонконгська компанія James Law Cybertecture.

Згідно із заявами компанії, продаж NFT для доступу до острова Сатоші розпочнеться у січні цього року. На відміну від Cryptoland Сатоші пропонує купувати землю, щоб будувати на ній свої апартаменти. Ціна за будинок на острові стартує від $60 000. Будівництво заплановане на третій квартал 2022 року.

Чи закінчаться криптоострова збитками для інвесторів і багатомільйонними позовами до творців — покаже час. Проєкти виглядають щонайменше дискусійно, а їхні творці не викликають довіри.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід Что такое децентрализованные соцсети и как в них заработать
Як працюють соцмережі без «Цукербергів». Так, вони існують
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
01 Грудня 2021, 16:30 12 хв читання
БІЗНЕС

Вертикальні ферми можуть врятувати нас від голоду. Що та як там вирощують — досвід фермерів США й України

17 Січня 2022, 13:00
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Настя
Анастасія Шкальова Пишу новини про технології та компанії.
Як працюють вертикальні ферми та що там вирощують
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

До 2050 року від голоду страждатимуть десятки мільйонів людей, а 130 млн узагалі опиняться за межею бідності. 350 млн мешканців мегаполісів відчують вагомий брак води, якщо темпи глобального потепління дорівнюватимуть 1,5 ºС, як затверджено в Паризьких кліматичних угодах. Проте експерти з питань клімату впевнені, що один лише перехід на рослинну їжу за наступні 30 років може скоротити забруднення довкілля на 70%.

Оптимальним варіантом для вирощування рослинних продуктів можуть стати вертикальні ферми. Вони потребують на 95 % менше води, ніж звичайні аграрні угіддя, а ще дають приблизно 30 врожаїв на рік. У листопаді журнал The Economist вніс ферми до важливих технологій 2022 року. А за прогнозами дослідницької компанії MarketsandMarkets, світовий ринок вертикальних ферм досягне $9,7 млрд до 2026 року. Можливо, ви вже навіть куштували вирощені там продукти.

Журналістка Vector Анастасія Шкальова розібралася, що таке «вертикальні ферми», як вони функціонують у США та Україні, а також чи справді вони можуть стати панацеєю від глобального голоду.

Технологія родом із минулого

Почнемо з відповіді на головне питання: чому ферми називають вертикальними? Просто культури вирощуються одна на одній, а не звичайними горизонтальними рядами. Це економить простір і підвищує врожайність на квадратний метр території. Зазвичай вертикальні ферми розташовані в закритих приміщеннях. Наприклад, складах. Там аграрії можуть контролювати умови для рослин.

Часто інновації — лише нове прочитання старих ідей. Вертикальні ферми — не виняток. Ось кілька фактів про цю технологію:

  • Перший «прототип» вертикальних ферм створили ще вавилоняни орієнтовно 2500 років тому. До речі, вам він відомий як одне із семи чудес світу — «Сади Семіраміди». Щоправда, сам факт їхнього існування все ще остаточно не доведений.
  • Тисячу років тому ацтеки використовували першу варіацію технології гідропоніки. Вони вирощували рослини на болотистих «плотах» у річках і на мілководних озерах.
  • У 1600-х роках французи та голландці намагалися пристосувати середземноморські фрукти до свого холодного клімату. Вони створили складні кам’яні фруктові стінки, які притягували тепло протягом дня, а вночі підвищували температуру на 10 ºС.
  • 1915 року американський геолог Гілберт Еліс придумав термін «вертикальне сільське господарство» та написав однойменну книгу. Ідея з’явилася внаслідок вивчення альтернативних способів збільшення сільськогосподарських угідь.
  • А от автором концепції та терміну «вертикальні ферми» вважається професор Колумбійського університету Діксон Деспом’єр. Це сталося 1999 року.
  • У період із 2014 до 2020 року включно в стартапи у сфері вертикальних ферм інвестували приблизно $1,8 млрд. На 2020-й загальна площа таких сільгоспугідь становила 30 гектарів.
  • MarketsandMarkets вважає, що світовий ринок вертикальних ферм досягне $9,7 млрд до 2026 року. Сукупний середньорічний темп зростання (CAGR) становитиме 25 %.

Види вертикальних ферм

  • Гідропонні — найпопулярніша система вертикальних ферм. Рослини вирощують у поживних розчинах із води та добрив (із чи без використання штучного середовища: пісок, гравій тощо).
  • Аеропонні — технологію розробило NASA у 1990-х роках. Ця система краще підходить для вирощування рослин в умовах космосу. Коріння висить у повітрі, а рослина отримує поживні речовини завдяки розчину на водній основі, який доставляється дрібним туманом або росою.
  • Аквапонні — це симбіоз гідропоніки та ставкового господарства. Овочі та трави вирощують у контейнерах без ґрунту. Поживні речовини рослини отримують зі стічних вод ставків, зокрема споживаючи продукти життєдіяльності риб. Потім ця вода повертається в ставок уже очищеною. Щоправда, комерційні вертикальні ферми частіше віддають перевагу гідропоніці, ніж аквапоніці.

Досвід американських «вертикальних» аграріїв

Щоби краще розібратися в темі «вертикальних ферм», ми поспілкувалися з піонерами технології в США — AeroFarms. Вони одними з перших створили вертикальну ферму 2004 року в Ітаці (штат Нью-Йорк). Потім розширили до Ньюарка (штат Нью-Джерсі). Загалом компанія має чотири ферми.

Зараз AeroFarms будує нову ферму в Сент-Луїсі (штат Міссурі). Вона матиме найбільшу площу серед усіх подібних проєктів компанії — майже 14 000 м². Також 2022 року з’явиться нова ферма дочірньої компанії AeroFarms — AeroFarms AgX LTD в Абу-Дабі (ОАЕ).

AeroFarms вирощує руколу, крес-салат, капусту, мікроброколі та іншу продукцію. Вона продається під брендом Dream Greens. Щорічно компанія вирощує понад 900 тонн листових рослин. Це орієнтовно 30 врожаїв на рік.

З 2010 року AeroFarms отримала $238 млн інвестицій. Зокрема 2019 року в компанію вклалася Ingka Group (материнська компанія IKEA). 2021-го AeroFarms планувала публічне розміщення акцій через злиття зі Spring Valley Acquisition Corp. Щоправда, у жовтні сторони скасували угоду.

«Ми сертифікована B-корпорація B-корпорація Сертифікована компанія, яка відповідає певним стандартам соціальних та екологічних показників, публічної прозорості та юридичної підзвітності. У бізнесі є баланс між прибутком та метою. із сильною соціальною місією вирощувати найкращі рослини для людства. Ми вирощуємо продукти без хімічних речовин, як-от пестициди, гербіциди та фунгіциди, використовуючи до 95 % менше води та на 99 % менше землі. Так пом’якшуємо чи повністю усуваємо будь-яку шкоду для довкілля. Наші ферми в приміщенні можуть працювати цілий рік незалежно від клімату та погодних умов. Вони продуктивніші за польові ферми в 390 разів на 0,09 м²», — розповіли нам у компанії.

В AeroFarms вважають, що їхні ферми — це не класична агропромисловість, а радше садівництво, яке перетинається з інженерією, безпекою харчових продуктів і наукою про дані та харчування.

«Ми розробили та використовуємо передові підходи до машинного навчання та інтеграції IoT. Завдяки цьому сільське господарство швидко розвиватиметься в майбутньому», — пояснюють у компанії.

Український приклад вертикальних ферм — «Щастя Здоров’я»

Україну також не оминула трендова технологія. Одна з найбільших у країні вертикальних ферм — «Щастя Здоров’я». Її заснував 2018 року Максим Кірічко з Кирилом Ханісом, Станіславом Гуртовим, Олександром Третяком та Володимиром Костанецьким.

Ферму «Щастя Здоров’я» створили в підвальному приміщенні в Києві. Власники самостійно оснастили її потрібним обладнанням. Вони автоматизували контроль клімату й подачу живлення, а сонячне світло замінили LED-лампами, які налаштовують індивідуально під кожну рослину.

Початкові витрати — $50 000. Також щомісяця потрібно сплачувати комунальні послуги. Зокрема, рахунок за електроенергію приблизно дорівнює витратам цілого житлового будинку і досягає 200 000 грн на місяць.

В асортименті «Щастя Здоров’я» орієнтовно 40 видів зелені: щавель, креп-салат, рукола, мікрогрін горошок, маш, м’ята тощо. А починалось усе зі звичайного листя салату. Щоправда, довести його до притомного вигляду та прийнятного смаку вийшло з 20 спроби. Загалом експериментальний період зайняв у розробників майже рік.

За словами Кірічко, за три роки ферма змогла вийти в нуль. Продукція «Щастя Здоров’я» представлена в 16 мережах супермаркетів України. Також її закуповують місцеві кав’ярні та ресторани.

У планах українських аграріїв-інноваторів, як і в американської AeroFarms, — розширяти своє виробництво. Зокрема будувати нові вертикальні ферми в Європі, аби дотягнутися своєю продукцією до місцевого споживача.

(Не) рятівна технологія

Які переваги вертикальних ферм?

  • вони використовують на 95 % менше води;
  • на них не впливають погодні умови, а тому цілий рік можна збирати врожай;
  • праця співробітників ферм менш небезпечна — наприклад, не працюють із важкою сільськогосподарською технікою.

До 2050 року 68 % населення світу проживатиме в містах, а це означає — їжі всім не вистачатиме. Щоправда, тут виникає питання «Чи зможуть вертикальні ферми наростити врожайність до масштабів доступності та задовольнити потреби всього людства?». Наприклад, зараз середня вартість однієї пачки зелені «Щастя Здоров’я» — 30–35 грн, в AeroFarms ціна — $4. Це досить дорого для країн третього світу.

Також чимало культур технічно можна виростити на вертикальній фермі. Проте, з огляду на виробничі витрати, власники зосередяться на зелені, листі салату та травах.

Я не вважаю економічно вигідними такі культури, як рис, кукурудза та соєві боби. Їх дешево вирощувати в полі та легко зберігати.

Лео Марселес, професор рослинництва Вагенінгенського університету (Нідерланди)

Також варто врахувати такі чинники:

  • Вертикальні ферми — це дорого. Крім закупки обладнання, доведеться платити за електроенергію та воду, а також зарплати спеціалізованим працівниками. Плюс підприємцям доводиться конкурувати із традиційним сільським господарством. Через усе це вертикальним фермам важко стати прибутковими.
  • На фермах потрібно цілодобово підтримувати однакову потужність освітлення, вологи та температури. Невеличкий збій може зашкодити всьому врожаю.
  • Вертикальні ферми ще не підкорили скептиків. Досі є споживачі, які впевнені, що така продукція не зрівняється на смак із високоякісною, вирощеною на ґрунті та під сонячним світлом.

За словами аналітика даних Сінді Райсвік, поки індустрія вертикальних ферм усе ще крихітна (загальна площа еквівалентна 30 га) проти звичайного сільського господарства (50 млн га та 500 000 га в теплицях). У майбутньому ця сфера ймовірно стане частиною системи вирощування овочів, рослин і фруктів.

Більше про це

01 Досвід

Білки в пробірках і бургери з коріння. Технології, які змінять нашу їжу

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

БІЗНЕС

Тут можна пожалітися на свого боса. Джерела та розвиток Reddit-спільноти Antiwork

10 Січня 2022, 10:30
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Reddit-сообщество Antiwork: почему возникло и что там обсуждают
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Перевтомлюєтеся на роботі, але вам однаково недоплачують і постійно критикують? Не соромтеся відповісти «так». Ви не одні — на Reddit є ціла спільнота зі скаргами на роботодавців і сучасну систему організації праці.

Сабреддіт r/antiwork з’явився 2013 року. Проте набув особливої популярності в період пандемії — з початку 2021-го кількість підписників підсайту збільшилася на 1 млн осіб. Вони діляться болючими історіями про токсичних керівників, власників і важкі умови праці, гордо заявляють про звільнення й оголошують бойкоти. Автор Vector Роман Якобенчук вивчив феномен руху Antiwork і розповідає, що обговорюють у спільноті та чого прагнуть досягти.

Що таке Antiwork

Antiwork описує себе як спільноту «для тих, хто хоче покінчити з роботою» чи отримати «максимум від життя без роботи» або ж «особисту допомогу в розв’язанні своїх проблем, пов’язаних із роботою». Її маніфест стверджує, що учасники руху не проти старань, праці чи продуктивності. Вони проти експлуататорських та ієрархічних взаємин на робочому місці.

«Говорити, що ми проти роботи, не зовсім правильно, бо робота — це просто діяльність, за яку платять, і ми не всі проти грошей», — повідомляють в Antiwork.

У спільноті вважають, що сучасна робота ставить потреби та бажання менеджерів і корпорацій вище потреб працівників. Це призводить до нездорових взаємин — людей перевантажують і водночас недоплачують.

Учасники Antiwork — працівники різних сфер з усього світу. Вони діляться проблемами, пов’язаними з роботою. У своїх постах учасники розповідають про токсичних керівників і нестерпні умови праці, які лише погіршилися з плином пандемії. Читачі зазвичай приходять за порадами, частіше — з розповідями, як їм вдалося розв’язати проблеми на роботі.

Найпопулярніший пост r/antiwork — працівник із травмою ноги вирішує звільнитися після «наїзду» керівника за сидіння на стільці протягом зміни.

Чому спільнота набирає популярність

Популярність Antiwork зросла разом із рекордними темпами звільнень із роботи — так званим «Великим звільненням» (Great Resignation). На тлі коронакризи ринок праці змінився. Багато підприємств опинилися у складній ситуації. Усе важче утримувати достатньо співробітників для нормальної роботи. Виторг скорочується, а люди йдуть із роботи через нестерпні умови праці в кризовий період.

Ось кілька прикладів тренду «Великого звільнення»:

  • У вересні 2021 року звільнилося 4,4 млн американців. Це 3% від усієї робочої сили. З травня цього ж року кількість звільнень щомісяця зростала майже на 200 000 осіб. Це найвищий показник із 2000 року, відколи ведеться статистика.
  • Серед жителів Великобританії впевненість у переході на іншу роботу різко зросла, стверджується в цьогорічному звіті рекрутингової компанії Randstad UK. Опитування 6000 працівників показало, що 69% із них планують змінити роботу протягом найближчих кількох місяців. Норма — 11% щороку.

Пік популярності спільноти невипадково припав на «Велике звільнення». Період пандемії дав людям час на роздуми щодо поглядів на життя та роботу. Хтось хотів звільнитися ще до коронавірусу, проте не наважувався, хтось — боявся заразитися, тому й пішов із посади. На когось вплинули пандемійні держвиплати та допомога безробітним. Причин і теорій масових звільнень багато, але всі вони, вочевидь, посприяли розвитку руху Antiwork.

Пости спільноти безпосередньо стосуються «Великого звільнення». Учасники обговорюють звільнення та розказують, чому пішли з роботи. Часто причина не лише в кризових умовах на ринку, але й у порушенні прав та інтересів співробітників із боку роботодавців.

Для чого існує спільнота

Завдяки спільноті люди отримали можливість відкрито обговорювати трудові права, страйки, бойкоти, юридичні дії й інші стратегії колективних дій. Рух не обмежується скаргами та жартами: планування стратегій звільнення, об’єднання в профспілку чи навіть відвоювання часу на життя — ось ключові профілі Antiwork.

Керівники, наприклад, вимагають виходити на роботу у вихідні чи працювати понаднормово без додаткової оплати.

«Я не прошу тебе прийти, я кажу, що ти повинен прийти».

Подібні звернення зазвичай сповнені відвертої неповаги до працівників. Деякі роботодавці, схоже, вважають, що їхні співробітники все ще перебувають у невигідному становищі, а отже — триматимуться за будь-яку посаду. Однак через зміну динаміки ринку працівники більше не хочуть миритися з подібним ставленням. Їм простіше знайти нову роботу, якщо нинішня їх не влаштовує.

Така поведінка якраз і лежить в основі головного принципу Antiwork — людина повинна мати можливість відмовитися від роботи, яка не приносить їй користі.

Що в Antiwork розповідають керівники

Від токсичного робочого середовища страждають не лише працівники. Менеджери та керівники бізнесів також діляться історіями своїх проблем.

Один із них розповідає, як керував рестораном протягом чотирьох років. У розпал пандемії власники змусили його скоротити значну частину штату та керувати закладом, поки той працює навинос, із мінімумом працівників.

Протягом восьми тижнів автор допису щодня працював разом з адміністратором та одним постійним співробітником. Урешті виторг закладу не лише не зменшився, а й перевершив торішні показники. Це дало можливість найняти персонал і платити їм «набагато більше» ніж дозволяли автору.

Проте люди однаково звільнялися — і тепер за власним бажанням. «Усі вони знайшли кращу роботу, і я теж», — підсумовує автор. За його словами, власники закладу постійно відкладали прохання про перегляд умов праці.

«Я знаю, як пахне напівзатонулий корабель. І я не щур, але я точно впевнений, що й не капітан», — пише автор публікації.

Він дає зрозуміти, що керівники не готові тягнути на собі чужий бізнес, особливо якщо власники не цікавляться ситуацією та не цінують докладених зусиль. «Я менеджер, мій персонал звільняється. І мені плювати», — промовисто назвав свій пост герой історії.

Про вплив ідей Antiwork говорять і в позитивному ключі. Змінити ситуацію на краще вдалося іншому авторові — старшому менеджеру невеликої фірми. Він на противагу одноразовим бонусам обрав постійні зміни в підходах до роботи.

Тут склалася протилежна ситуація. Власник компанії оцінив зростання доходів під час пандемії. Він вирішував разом з автором, як винагородити співробітників і на що краще спрямувати гроші. Святковий захід? Новорічний бонус? Менеджер запропонував підняти зарплати на 10% для всіх, дати п’ять додаткових вихідних на рік і вважати понеділок «необов’язковим» робочим днем.

Власник прийняв пропозицію. За чотири місяці нові підходи не лише позитивно вплинули на настрій команди, але й не зіпсували фінансові показники. Доходи після реформи не знизилися.

«Ця історія досить сильно відрізняється від того, що тут зазвичай публікують, але я хотів поділитися нею — без цієї спільноти я ніколи не подумав би запропонувати щось подібне», — пише автор.

Antiwork просто критикує роботодавців?

В Antiwork критикують не лише компанії та керівників, але й ідею «роботи заради роботи». Спільнота проти нездорового трудоголізму. Показовим є пост одного з учасників спільноти — історія життя, у якому начебто все добре. У 30-літнього чоловіка є вища освіта, добре оплачувана «серйозна» робота, гарна дружина та дитина, що скоро побачить світ.

Проте заголовок поста «Я просто страшенно стомлений. Завжди» розкривається далі: автор розповідає, що сумлінно працює, зокрема понаднормово, із 16 років. Робота в галузі обслуговування, а пізніше й «бездумна канцелярська робота в якомусь затхлому підвалі» займала вагому частину вільного часу. За словами автора, теперішня робота «білого комірця» так само виснажує та не приносить ніякого задоволення.

«У своєму професійному житті я провів безліч ночей, дрімаючи на підлозі у своєму офісі, щоб укластися в строки. Я пропускав події з друзями та сім’єю, і заради чого?», — запитує користувач.

Як відчуває автор, це не дало бажаних результатів: «Я робив те, що казали мені батьки. Багато працював, добре навчався в школі, підписав папери на кредит і далі працював, поки не «досягнув успіху», але куди це мене привело? Туди, де я маю працювати, щоб виплатити борг, який я узяв на себе за привілей бути рабом у костюмі».

Річ не лише в грошах, наголошує користувач. За його словами, робота не закінчується після робочого дня — потрібно ще й жити, і займатися буденними справами. «Дружина потребує уваги й ласки, а дитина — ще більше. До всього іншого, я, на жаль, людина, якій час від часу потрібно спати, щоб не померти».

Закінчується історія висновком, що спільнота Antiwork — єдине місце, де можна «виплеснути своє розчарування». Автор зазначає, що не має, кому поскаржитися, бо в нього все «так добре».

Що чекає на Antiwork

Спільнота поступово здобуває голос. Наприклад, учасники організовували «блекаут» «чорної п’ятниці» із закликом не брати участь у щорічній акції заради працівників сфери роздрібної торгівлі. Рух, спрямований на допомогу робітникам, яким «недоплачують, яких недооцінюють і перевантажують роботою» привернув увагу ЗМІ. Наприклад, про онлайн-спільноту писали в The Guardian, The New York Times і Bloomberg.

В Antiwork бачать і загрозу. Інвесткомпанія Goldman Sachs опублікувала дослідницький звіт, у якому виявила потенційний «довгостроковий ризик щодо участі осіб у трудовій діяльності». Його причиною назвали саме популярність руху Antiwork.

За даними дослідження, спільнота закликає людей «отримати максимальну віддачу з життя без роботи». У результаті є ризик, що «деякі працівники захочуть довше залишатися поза роботою, якщо вони можуть собі це дозволити».

Поки зростання аудиторії спонукає спільноту до дій. Учасники руху вважають, що розширення індивідуальних можливостей призведе до збільшення й колективних. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС Підсумки 2021 від Jooble
«Цифровий рекрутер», ремоут і своя премія. Підсумки-2021 від Jooble
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Грудня 2021, 16:30 4 хв читання
БІЗНЕС Без менеджеров, CEO и совета директоров. Как работают самоуправляемые команды
Без менеджерів, CEO та ради директорів. Як працюють самоврядні команди
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Липня 2021, 09:00 14 хв читання
БІЗНЕС Не хлібом єдиним. Як захистити свої трудові права без офіційного працевлаштування
Не хлібом єдиним. Як захистити свої трудові права без офіційного працевлаштування
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Травня 2021, 17:00 7 хв читання
БІЗНЕС Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі
Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
09 Квітня 2021, 08:00 11 хв читання
Завантаження...