У своїй колонці для Inc.com експертка з лідерства та коуч для керівників Майя Ху-Чан розповідає про чотири звички, які підривають ефективну комунікацію та знецінюють те, що говорить лідер. Також вона пояснила, як виправити ситуацію. Ми вибрали головне з матеріалу.
Надмірно дотримуєтесь сценарію
Проблема: ретельно готуєтеся до своїх презентацій, але вас легко вивести з рівноваги запитаннями.
Рішення: Ху-Чан радить не боятися імпровізувати під час виступів чи пітчингів. Відмовляючись говорити не за сценарієм, ви, за іронією долі, суперечите своїм глибоким знанням і підготовці. Фахівчиня заохочує практикувати відхилення від сценарію, довіряти своїй компетентності й вірити в те, що зможете впоратися з питаннями, яких не очікували.
Якщо не маєте необхідної інформації, щоб відповісти, можете показати набагато більше впевненості та авторитету так: «Я не маю відповіді на це питання прямо зараз, але я хотів би провести деякі дослідження й повернутися до вас».
Слова-заповнювачі та страх мовчання
Проблема: для багатьох людей тиша дискомфортна. Тому вони користуються словами-заповнювачами на кшталт «ммм» і «угу». Їх використання може показати невпевненість і знервованість.
Рішення: якщо вам потрібна хвилина, щоб зібратися з думками та підготувати відповідь, скористайтеся нею. Може здатися, що мовчання свідчить про брак знань. Проте при стратегічному використанні воно може передавати впевненість і вдумливість. Моменти тиші в промові також можуть урізноманітнити темп виступу і дати слухачеві час на відпочинок та обдумування.
Уточнювальні слова та фрази
Проблема: використання фраз-заповнювачів на кшталт «на мою думку» і «я подумав», а також уточнювальні слова — «іноді», «просто», «начебто» і «типу того». Вони можуть послабити вашу промову.
Рішення: Контролюйте себе та замінюйте їх більш прямими, конкретними словами та фразами, які не знецінюють ваше повідомлення. Замість «на мою думку», спробуйте «дослідження показують» або «одна з моїх рекомендацій полягає в наступному». Шукайте у своїй промові слова «просто», «начебто» та «ніби» і видаляйте їх. Слідкуйте за тонкими і не дуже вибаченнями: «Мені шкода, але я думаю, що…» або «Я не експерт, але…». Це може підірвати довіру до вас і показати слухачеві, що ви не вірите в те, що говорите.
Непослідовність
Проблема: cуть розповіді не відповідає невербальній комунікації.
Рішення: якщо розповідаєте про неприємний досвід, не треба намагатися посміхнутися. Аудиторія не зрозуміє цього. Це називається інконгруентністю — невідповідністю змісту повідомлення голосовій та візуальній комунікації.
Конгруетність — навпаки, узгодженність цих трьох елементів. Дослідник психології Альберт Мехрабіан встановив, повідомлення доходять до аудиторії найефективніше, коли вокальна та невербальна комунікація доповідача підтримує наміри, що стоять за його словами.
Щоб переконатися, що ви досягаєте конгруентності, попросіть надійного друга чи колегу дати зворотний зв’язок. Дізнайтесь, чи підтримують зміст повідомлення ваш тон голосу, манера вимови, міміка та мова тіла.