Чому Стів Джобс передивлявся «Історію іграшок»: перші мільярди та становлення Pixar, якій виповнилося 40 років
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
90-ті роки. Двоє дорослих чоловіків, близьких друзів, знову і знову передивляються версії «Історії іграшок». Це були Стів Джобс та Ларрі Еллісон. Всього вони переглянули 73 версії мультика, доки Джобс не переконався, що ідеальна кожна тінь. Так світ побачив перший повнометражний 3D-мультик, а за ним — безліч улюблених стрічок від Pixar.
Цього року відбуваються дві важливі події: 40-річчя студії та п’ята частина «Історії іграшок», яка має з’явитися в українських кінотеатрах цього літа. Офіційний трейлер мультика набрав 6,2 млн переглядів за два місяці, а творці очікують $1 млрд касових зборів, як і з четвертою частиною.
У цьому матеріалі журналістка Vector Олена Коваль нагадує, чому Джобс так цінував мультик і як від щомісячних збитків Pixar привів Стіва до заробітку $7,4 млрд.
Pixar, Джобс та комп’ютери
На початку 1986 року він придбав контрольний пакет акцій анімаційної студії Pixar у Джорджа Лукаса (творця «Зоряних війн») за $5 млн. Студія стала компанією, яка, можна сказати, повернула його до життя після бурхливого виходу з Apple у 1985 році. Він також забезпечив фінансування ще на $5 млн. Цей крок став початком нового розділу в житті Джобса та історії комп’ютерної анімації.
Мрія засновників Pixar завжди була великою — створити повнометражні комп’ютерні анімаційні фільми. Джобс дивився на бізнес практично: він вважав, що компанія може заробляти на продажу комп’ютерів і таким чином покривати витрати на анімацію. Так в історії студії почалося виробництво власних ПК.
Під час розробки Pixar Image Computer компанію очолював Джордж Лукас. Він вважав, що головна аудиторія продукту — Голлівуд, адже тогочасні комп’ютери не могли обробляти графіку у тому вигляді, який потрібен був студіям.
Через три місяці після того, як Джобс став власником контрольного пакета Pixar, на світ з’явився перший комп’ютер студії. Тоді це був технічний прорив, але надзвичайно дорогий — $135 000, що сьогодні еквівалентно понад $390 000. Крім того, для його роботи потрібна була спеціальна робоча станція Sun Microsystems або Silicon Graphics за $35 000.
Модель другого покоління, Pixar Image Computer II (P-II), з’явилася у 1987 році і коштувала вже $35 000, що значно знизило бар’єр для потенційних покупців. Однак попит залишався низьким: до квітня 1990 року Pixar продала менш ніж 300 одиниць. Основними покупцями стали Walt Disney, університети, розвідувальні служби та медичні дослідницькі лабораторії, яким потрібна була високоточна обробка зображень.
Попри свою інноваційність, Pixar Image Computer так і не стала комерційним успіхом, але заклала основу для технологій, які згодом вивели анімацію на новий рівень і поставили компанію на світову арену.
Від комп’ютерів до фільмів — один «Оскар»
Тим часом колишній аніматор Disney Джон Лассетер формував бачення майбутнього студії. Він вірив, що комп’ютерна анімація може бути не просто технічним трюком, а повноцінним інструментом для сторителінгу.
У 1986 році Лассетер представив короткометражку «Люксо-молодший». У ній дві настільні лампи без жодного слова взаємодіють між собою — грайливо й напрочуд «по-людськи». Стрічка справила враження на індустрію і була номінована на «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм.
Через два роки Pixar зробила ще один крок уперед. П’ятихвилинний фільм «Олов’яна іграшка» не лише розширив можливості комп’ютерної графіки, а й увійшов в історію як перший комп’ютерно-анімаційний фільм, який також отримав «Оскар» у своїй категорії.
У цей час Стів Джобс продав апаратний підрозділ Pixar і зосередився на тому, що бодай якось приносило дохід: короткометражних фільмах і рекламних проєктах. Компанія дедалі частіше з’являлася на великих і малих екранах, але фінансова ситуація залишалася критичною. Pixar виживала не завдяки прибуткам, а завдяки особистим грошам Джобса. До 1991 року сума його вкладень сягнула приблизно $50 млн.
Пізніше Джобс відверто визнавав це: «Я продовжував вкладати більше грошей у Pixar, і єдиною світлою плямою були короткометражні фільми Джона. Він приходив і казав: “Чи можу я отримати $300 000, щоб зняти короткометражний фільм?” А я відповідав: “Гаразд, знімай”. Це було єдине, що справді мало значення. Усе інше на той момент просто не працювало».
Співпраця з Disney
У 1991 році Disney виявила інтерес до фінансування та дистрибуції першого повнометражного фільму Pixar. Джобс втрутився у переговори і допоміг укласти угоду на три фільми за умови 12,5% касових зборів.
Це не був жест допомоги з боку гіганта мультиплікації: Disney потребувала Pixar, адже не мала технологій для створення 3D-анімації. До кінця 1980-х Disney переживала так звані «Темні віки» — спад популярності своїх фільмів.
Disney отримувала доступ до передових технологій Pixar, розгалужену дистрибуцію та маркетингову підтримку. Водночас вона брала на себе більшість витрат на виробництво та маркетинг, контролювала права на персонажів і майбутні продовження, отримуючи більшу частину прибутку, тоді як Pixar залишалася з менш ніж 10%.
Для Pixar ця угода була надзвичайно цінною — студія ледве справлялася зі своїми витратами. Джобс щомісяця виписував чеки на покриття збитків, адже доходи від RenderMan, реклами та короткометражок були обмеженими. За два місяці до підписання угоди він змушений був скоротити майже половину персоналу, щоб зменшити витрати.
«Історія іграшок» як перший прорив
Угода з Disney дала Pixar можливість зняти перший повнометражний фільм — «Історія іграшок» (1995). Він заробив $373 млн у світі та став найкасовішим фільмом року. Шість днів після прем’єри Pixar провела IPО: ціни на акції зросли з $22 до $45 протягом перших 30 хвилин. До кінця дня акції закрилися на $39. Це стало найбільшим IPO року і надало Pixar ринкову вартість майже $2 млрд.
Цей успіх зміцнив позиції компанії у переговорах з Disney. Джобс висунув ряд умов для нової угоди: збільшення частки прибутку Pixar до 50%, усунення контролю Disney над креативними рішеннями, сприятливі вікна релізу та рівний брендинг фільмів і мерчандайзингу, адже «Історія іграшок» виходила під лейблом Disney.
Спершу тодішній CEO Disney Майкл Айснер погодився на перші три пункти за умови створення двох додаткових фільмів, окрім узгоджених. Втім, він відмовився від рівного розподілу бюджету, побоюючись, що Pixar стане прямим конкурентом Disney. Зрештою Айснер погодився на рівний брендинг Pixar, але Disney зберегла право купувати акції компанії, що дозволяло їй отримати частку успіху Pixar.
У 1997 році компанії уклали нову угоду на п’ять фільмів протягом десяти років: Disney та Pixar порівну розподіляли виробничі витрати та прибуток (після сплати Disney комісії за дистрибуцію). П’ять фільмів за цією угодою: «Життя комахи» (1998), «Корпорація монстрів» (2001), «У пошуках Немо» (2003), «Суперсімейка» (2004) і «Тачки» (2006). «Історія іграшок 2» (1999) також вийшла в цей період, але не входила до основної п’ятірки, оскільки була продовженням — це теж створювало напругу між компаніями, адже Pixar не погоджувалася з таким трактуванням.
Завершення партнерства
На початку 2000-х Pixar уже домінував в анімації, а Disney поступово втрачав свою магію та частку ринку. Стосунки між компаніями загострилися: Disney прагнула отримати більший контроль над фільмами та прибутками Pixar, а Стів Джобс і тодішній CEO Disney Майкл Айснер зіткнулися під час обговорення поновлення контракту, термін якого спливав у 2004 році.
Джобс ухвалив чітке рішення: припиняє партнерство з Disney і починає шукати нового дистриб’ютора для фільмів Pixar.
Ситуація змінилася у 2005 році, коли Айснер пішов з посади CEO, а його місце зайняв Боб Айгер. Він запропонував, щоб замість поновлення контракту Disney мала купити Pixar повністю за $7,4 млрд шляхом угоди з акціонерами. Це зробило б Джобса найбільшим індивідуальним акціонером Disney: він володів би 7% компанії, мав місце у раді директорів і залишався впливовою фігурою всередині компанії.
У січні 2006 року продаж Pixar завершили. Команда продовжувала випускати хіти: «Тачки» (2006), «ВАЛЛ-І» (2008), «Вгору» (2009) та продовження франшизи «Історія іграшок».
Pixar зберегла творчу незалежність і корпоративну культуру в межах Disney, а Disney отримала доступ до талантів, технологій та інтелектуальної власності студії. Стів Джобс грав ключову роль в успіху Disney: він заохочував Боба Айгера використовувати цифрові платформи — iTunes і Apple TV, підтримував сміливі кроки компанії, зокрема придбання Marvel Entertainment у 2009 році та Lucasfilm у 2012 році.
Сьогодні Pixar святкує своє 40-річчя і продовжує розвиватися у межах Disney, за четвертий квартал 2025 року вони мають спільний виторг $22,5 млрд. Цього року, крім нової частини «Історії іграшок», очікуємо мультик «Стрибунці» та підготовку до випуску «Гатто», який вийде на екрани у 2027-му.
Більше про це
Навчили світ їздити, їсти й мислити по-новому: як працює бізнес-імперія Michelin
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
