Що за шум

Чому розкритикували новий логотип МОН — хроніка подій та реакція соцмереж

Юлія Ткач 22 декабря 2022, 17:00

Новий тиждень — нова дискусія. Міністерство освіти і науки України (МОН) без анонсів та презентацій оновило логотип. Це викликало бурхливе обговорення в українському інформаційному просторі. Зокрема, на ситуацію відреагував засновник та СЕО Projector Олександр Трегуб. Його команда розробляла минулу версю логотипу. Розповідаємо, чому критикують МОН.

Що сталося

Відучора в соцмережах активно обговорюють новий логотип Міністерства освіти і науки України. Як розповідає журнал про дизайн Telegraf, він має вигляд відкритого лабіринту у формі недомальовані абревіатури МОН. Новий логотип вже використовується на сайті та соцмережах міністерства. 

Проте офіційного анонсу чи повідомлення про оновлення не було. Як і роз’яснення, що він символізує. 

Зі сторінки МОН в Instagram видно, що попередній варіант логотипа востаннє з’являвся на зображенні в дописі п’ять днів тому (фото 1). Новий же вперше використали на сторінці три дні назад (фото 2).

Попередній варіант створили 2017 року. Його розробкою займалися куратори Projector, громадська організація Change Communication та шрифтовий дизайнер Кирило Ткачов. Символізм минулого логотипу МОН такий: 

«Літера -О- символізувала коло знань. У просторі між прямокутниками мозок домальовує літеру -Н-, що означає науку», — пише Telegraf.

2017-го засновник Projector Олександр Трегуб пояснив задум так: «Стиль має пристосовуватись до діаметральних контекстів. Ми створили дизайн, за допомогою якого можна надихати молодь. Виховувати та розважати дітей. Органічно представляти викладачів. Вести політичну та дипломатичну роботу».

Як відреагували в публічному просторі

Одним з перших висловився з приводу оновлення Олександр Трегуб. 21 грудня у своєму дописі у Facebook він розкритикував новий логотип:

«10-й місяць війни. МОН змінює логотип. На фоні викликів, що стоять перед країною — виклик, що стоїть перед МОН: повернути час вспять. Не модернізувати зміст освіти. Не реформувати систему, що давно ледве дихає. Не переосмислити старі принципи, що вже не працюють сьогодні. Не створити нові сенси. Вони знов малюють колоски. Пишаюсь тим, що колись ми створили для Міністерства крутий прогресивний стиль, який став референсом для багатьох українських інституцій і трохи підняв рамку державних комунікацій. Думаю, він добре відображав естетику і надії, що були тоді в МОНі. Новий стиль так само добре відображає естетику і надії МОНа нинішнього. Колоски форева!».

Під постом Трегуба користувачі підтримали думку автора. Коментатори висловлюють жаль і обурення через недоцільність проведеного оновлення. Вони, зокрема, вважають, що попередній логотип був сучасним та естетичнішим. 

Також до дискусії приєдналася комунікаційниця Іветта Делікатна, яка з командою працювала над розробкою комунікаційної стратегії МОН у 2018 році. На її думку, цей кейс демонструє відсутність професіоналізму та інституціональної пам‘яті, відмову від попередніх досягнень, нерозуміння цивілізації та неповагу до ресурсів донорів. 

Як і користувачі під дописом Трегуба, Делікатна висловилась і щодо чинного очільника МОН Сергія Шкарлета:

«Сором, жах, ганьба. Це мінімум з того, що я можу сказати про такі кроки «зробити по-своєму». Шкарлет-злочинець, Міністерство освіти і науки України тягне країну назад не тому, що зробили логотип «здравствуй, 90-е» та відмовилися від вже сталого, одного з найкращих брендів держустанов, а тому, що такі дії відображають всю їх сутність руйнівників, «временщиков», недоречних часу істот. Сорі. Чому саме мені болить? Тому що це була величезна робота».

Прокоментував ситуацію співзасновник і CEO агентства з маркетингу брендів Grape Юрій Гладкий:

«Креативна українська спільнота зараз справедливо звернула увагу, що Міністерство освіти і науки України замість того, щоб розробляти нові програми і проєкти розвитку, їхню комунікацію, просування освіти і піднімати імідж для молоді, цікавість, вкладатися в цифровізацію і курси, робити колаборації і освітній контент… знов потрапило в пастку “дєятєлєй”».

Гладкий також виклав скриншот цитати з книги Кейт Дінні «Брендинг територій». За словами CEO Grape, він «добре підсвітлює діяльність людей, які замість того, щоб показати якісні програми і їх реалізацію, вдаються просто до демонстрації простих швидких змін без розуміння контексту й суті».

Депутатка Київської міської ради та Head of Communications YEP Ксенія Семенова саркастично підмітила, що нова айдентика МОН «повністю відображає сьогоднішню державну політику в сфері освіти»: 

«Оце щире намагання вписати квадратик у кружечок. Коли людині настільки пофіг, що вона не робить для сайту окрему картинку, а ліпить фоном кавер фб. Текст робить картинкою Коли нічого по суті не видно, але є всі кілька красивих фото нагорі. Ну і колоски, колоски І головне ж треба все синьо-жовте і Україна написати тричі. А то ще хтось не зрозуміє, на користь якої це держави» (авторську граматику та емоджі збережено).

Що кажуть в МОН

Ми надіслали запит в МОН з проханням прокоментувати негативну реакцію соцмереж, пояснити свій вибір та сенс, який вкладали в оновлення. Поки отримали таку відповідь:

Якщо сильно скоротити і спростити, то МОН хочуть від нас офіційний запит за всіма правилами. Ми спробуємо зробити так, як нас просять. Коли/якщо отримаємо коментар — доповнимо наш матеріал або випустимо окремим.

Що буде далі

22 грудня, Олександр Трегуб опублікував новий пост. У ньому він зазначив, що як співавтор попереднього логотипу не сумує через оновлення. 

«У нас тут війна, терористичні атаки і блекаут. Ще один трешовий логотип ми якось переживемо. А от як громадянин, я не готовий жити з паралічем, що відзеркалений в новому лого (в цьому плані він справді ок). Якщо він відображає реальний стан справ, у нас великі-великі-великі проблеми», — пише Олександр Трегуб.

За його словами, світ стоїть на порозі значних змін на кшталт великих даних, 5G, персоналізованої медицини, нейромереж, освоєння космосу, чистої енергетики, робототехніки тощо. 

«Це контури нового світу, що з’являється на наших очах. Він вимагає геть інших підходів до навчання й до інновацій. Геть іншої філософії навчання. Геть інших методологій. Геть інших предметів. Геть інших викладачів. Геть іншого підходу до комерціалізації інновацій. Для України, що втратила 40% виробничого потенціалу, це шанс застрибнути в новий світ, а не наздоганяти той, де ми вже безнадійно відстали.  Що ж пропонують люди, що відповідають за освіту та інновації? Колоски і естетику українського євроремонта середини 90-х в дусі супутника Січ-2-30, що так і не подав ознак життя, загубившись у космосі», — пише Трегуб.

Тому підприємець запросив усіх охочих доєднатися до його ініціативи зі зміни системи освіти і науки: 

«Я більше не готовий миритись з цим. Та лишатися в минулому — майбутнє надто близько. Далі я більше писатиму про нову вільну освіту, яка теж народжується зараз і відповідає викликам часу. Якщо хочете приєднатись, напишіть за формою нижче. Настав час змін».