140 років Johnson & Johnson: історія інновацій, яка обросла мільярдними скандалами
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
XIX століття, війна, через немиті руки лікарів тисячі пацієнтів отримують інфекції та гинуть. Хірург Лістер дізнається, що причина в бактеріях, і винаходить антисептик. Тут і з’являється тепле місце для бізнесу — щоб медики не обробляли все самі, інструменти та матеріали можна продавати вже стерилізованими. Так з’являється компанія Johnson & Johnson, яка спершу прийшла рятувати світ, а через століття від її продукції люди отримали рак.
Журналістка Vector Олена Коваль на честь 140-річчя компанії порахувала перемоги та збитки Johnson & Johnson, в яких вона загрузла через недбале ставлення до виробництва.
Як усе починалося
1886 рік, троє братів — Роберт, Джеймс і Едвард Джонсони — запустили бізнес, який працював на випередження свого часу. У той період медицина лише починала усвідомлювати значення стерильності, а післяопераційні інфекції були однією з головних причин смертності. Johnson & Johnson побудувала свою першу бізнес-модель навколо розв’язання цієї проблеми — вона почала виробляти готові стерильні перев’язувальні матеріали, які можна було використовувати без додаткової обробки.
Компанія фактично змінювала медичну практику та популяризувала антисептику серед лікарів через продаж і навчання: пояснювала, чому стерильність має значення і як вона впливає на виживання пацієнтів. Ця стратегія дала швидкий ефект і заклала фундамент для майбутнього масштабування.
Уже на початку XX століття Johnson & Johnson почала диверсифікуватися, виходити на нові ринки та запускати нові продукти. Вона поступово перетворювалася на міжнародний холдинг, який працює не лише з перев’язувальними матеріалами, а й із фармацевтикою та медичним обладнанням. Тоді сформувався імідж бренду як символу безпеки та надійності.
Інновації, які змінили медицину і побут
Паралельно Johnson & Johnson створювала продукти, які буквально задавали стандарти медицини та повсякденного життя.
Один із перших проривів — масове виробництво стерильних хірургічних матеріалів. Наприкінці XIX століття компанія зробила антисептику доступною: від шовних матеріалів до стерильних губок і перев’язок. Це напряму вплинуло на зниження післяопераційної смертності та закріпило новий стандарт у медицині.
Серед перших продуктів компанії була стерильна абсорбувальна вата. Раніше лікарі використовували неочищену бавовну, яка через рослинні олії не могла поглинати рідину. Вата від Johnson & Johnson стала зручною пов’язкою на рани. Вона навіть не патентувала технологію, щоб інші виробники могли застосовувати її.
Johnson & Johnson працювала як системний гравець: не просто продавала продукти, а формувала інфраструктуру. Наприклад, створювала перші аптечки та інструкції з надання першої допомоги для людей без доступу до лікарів.
Винахід Band-Aid у 1920-х роках став простим, але революційним продуктом: самоклейна пов’язка перетворила догляд за ранами на швидку і доступну процедуру вдома. Це була нова культура самообслуговування в медицині.
Паралельно компанія рухалась у складніші сегменти. Її рішення використовували у першій успішній трансплантації серця, а розвиток фармацевтики дав світові препарати, які змінили підходи до лікування психічних розладів. Зокрема HALDOL, що дозволив пацієнтам виходити з ізоляції лікарень у нормальне життя.
У другій половині XX століття Johnson & Johnson почала формувати ринок медичних технологій. Вона створювала судинні імпланти, альтернативи швам (як-от хірургічний клей) та продукти, що зменшували ризик інфекцій і спрощували лікування.
У XXI столітті компанія інвестувала десятки мільярдів доларів у дослідження. Лише у 2023 році її витрати на R&D сягнули $14,7 млрд. Вона працює з роботизованою хірургією, ШІ у розробці ліків та біотехнологіями. Наприклад, роботизована система Monarch використовується у тисячах операцій, а нові CAR-T-терапії змінюють підходи до лікування раку, подвоюючи виживаність пацієнтів у деяких випадках.
Вакцина від COVID-19 компанії Johnson & Johnson була однією з перших однодозових у світі, що значно спростило логістику вакцинації. У клінічних дослідженнях вона показала близько 66% ефективності проти помірного та тяжкого перебігу хвороби і близько 85% — проти тяжких випадків, фактично запобігаючи госпіталізаціям і смертям.
Випадковий продукт, який став символом і кризою
Історія дитячої присипки — це приклад того, як випадковий продукт може стати основою бренду. Тальк спочатку використовували як допоміжний компонент у перев’язках, щоб зменшити подразнення шкіри. Але пацієнти почали звертатися до компанії з проханням продавати його окремо. Так з’явився продукт, який приніс Johnson & Johnson глобальну впізнаваність.
Але через десятиліття він же став джерелом найбільшого репутаційного та фінансового удару. 11 700 позивачів стверджували, що тальк компанії спричинив їхні ракові захворювання, зокрема це були тисячі жінок з раком яєчників. Причина — азбест у продукті.
Компанія протягом десятиліть мала інформацію про невелику кількість азбесту в тальку. Попри це, продукт продовжував залишатися на ринку, і його позиціювали й далі як безпечний.
Коли ці факти стали публічними, ситуація швидко вийшла з-під контролю. Проти компанії подали понад 38 000 позовів. Проте на судах Johnson & Johnson продовжувала стверджувати, що продукція не містить азбесту, а позивачі лише хочуть від них грошей.
Судді стали на бік потерпілих. Деякі рішення стали рекордними — наприклад, виплата $4,7 млрд групі позивачів. У підсумку компанія вимушено запропонувати глобальне врегулювання на суму близько $8,9 млрд.
Банкрутство як стратегія
Щоб викрутитись, компанія спробувала використати банкрутство як інструмент для обмеження відповідальності у справі з тальком. Johnson & Johnson створила дочірню компанію LTL, на яку перевела всі позови, і намагалася оголосити її банкрутом.
Ця стратегія дозволила б заморозити судові процеси та обмежити загальну суму виплат. Проте суди кілька разів відхиляли ці спроби, визнавали їх зловживанням процедурою.
А присипку поступово вивели із ринку: спочатку в США і Канаді у 2020 році, а у 2023 році — глобально.
Опіоїдна криза: роль фармгіганта у трагедії
Паралельно з кризою навколо тальку компанія опинилася в центрі ще одного масштабного скандалу — опіоїдної кризи у США. Ця історія виходить далеко за межі корпоративного конфлікту, адже йдеться про епідемію залежності, яка спіткала мільйони людей.
Johnson & Johnson звинувачували в активній участі в формуванні ринку опіоїдних препаратів. Компанія просувала свої знеболювальні ліки, працювала з лікарями та формувала уявлення про їхню відносну безпечність. При цьому ризики залежності, за версією обвинувачення, системно занижувалися.
Суд у штаті Оклахома у 2019 році визнав компанію відповідальною за її роль у кризі та зобов’язав виплатити $572 млн. Хоча пізніше цю суму знизили до $465 млн, сам факт рішення став знаковим — фармацевтичні компанії можуть нести юридичну відповідальність за наслідки своєї маркетингової політики.
У штаті Нью-Йорк за рішенням суду компанія виплатила $230 млн за оманливий маркетинг опіоїдів. І припинила продаж знеболювальних по всій країні.
Цей кейс також став частиною ширшого процесу, у межах якого фармкомпанії погодилися на багатомільярдні врегулювання. Загальні суми для індустрії вимірюються десятками мільярдів доларів. Для Johnson & Johnson це означало черговий удар по репутації.
Корупційний скандал
Ще до цих подій компанія вже стикалася з проблемами, які демонструють інший бік її зростання. У 2011 році розслідування показало, що підрозділи Johnson & Johnson використовували хабарі для просування продукції на міжнародних ринках.
Йшлося про системні практики у кількох країнах: Греції, Польщі, Румунії та Іраку. Компанія фактично підкуповувала лікарів і посадовців, щоб вони вибирали її продукцію, а це забезпечувало швидке зростання продажів.
Фінансові наслідки цього скандалу були відносно невеликими для компанії — $70 млн штрафів і компенсацій ($48,6 млн — повернення коштів і $21,4 млн — врегулювання кримінальних проваджень).
Масові відкликання та хронічна проблема якості
На відміну від гучних судових справ, відкликання продукції рідко потрапляють у центр уваги. Проте саме вони створюють довгостроковий тиск на компанію. Johnson & Johnson неодноразово відкликала ліки, медичні пристрої та дитячі продукти через проблеми з якістю.
Перший такий випадок стався у 1982 році, коли до капсул «Тайленол» потрапив ціанід калію, через що померло кілька пацієнтів. Потім ще були «Мотрін» (ібупрофен для немовлят), в якому виявили дрібні частинки пластику, «Янссен», в якому знайшли цвіль.
У деяких випадках йшлося про отруєння або серйозні ускладнення для пацієнтів.
Війна в Україні та ринок росії
Повномасштабне вторгнення росії в Україну стало ще одним тестом для Johnson & Johnson. Компанія вибрала «компромісний» варіант: заявила про призупинення інвестицій і скорочення маркетингової активності, але зберегла зберегла присутність через локальні структури.
Також заявила, що підтримує Україну, надає гуманітарну допомогу: кошти та медикаменти. Але водночас Johnson & Johnson продовжила постачати лікарські засоби та медичні вироби в росію, аргументуючи це гуманітарною необхідністю.
Спадщина і запитання без відповідей
Сьогодні Johnson & Johnson залишається одним із ключових гравців світової медицини. Вона допомогла сформувати сучасні стандарти лікування, створила продукти, які стали частиною повсякденного життя, і побудувала глобальну інфраструктуру охорони здоров’я.
Водночас її історія — це послідовність криз, які повторюються в різних формах. Судові позови, мільярдні компенсації, репутаційні втрати — усе це стало невіддільною частиною її історії.
Зрештою, головний актив J&J — не медицина, а феноменальна здатність конвертувати корпоративне милосердя в імунітет від репутаційних катастроф. Питання лише в тому, яку суму штрафів ринок остаточно визнає вищою за цінність «великого серця».
Більше про це
Ліки під прицілом: як російські обстріли вплинули на український ринок фармацевтики
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
