Співзасновник українського PipelinerOnline будує нову deftech-компанію — бліц про проєкт з розробки РЕБ-стійких систем зв’язку
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Бліцінтервʼю з Євгеном Жебком, співзасновником deftech-стартапу Teletactica, який залучив $1,5 млн інвестицій від MITS Capital та Green Flag Ventures. Компанія створює системи зв’язку, стійкі до РЕБ.
Що сталося
У квітні 2023-ми в межах рубрики «Хто ці люди» я познайомилася з Євгеном Жебко: тоді ми розповідали історію PipelinerOnline — сервісу, який має на меті допомогти МСБ позбутися фінансового хаосу та розібратися в бізнес-процесах компанії. Над цим проєктом він почав працювати у 2021-му — а вже у другій половині того ж року долучився до роботи над темами, повʼязаними з обороною. (PipelinerOnline розвивається і працює й нині: Жебко залишився на рівні стратегічного керування, команду розширили).
Новий проєкт підприємця — Teletactica. Команда розробляє системи зв’язку для БпЛА, стійкі до РЕБ. Продукти компанії забезпечують зашифровану передачу телеметрії та цифрового відео. Основні клієнти — виробники бюджетних розвідників, що працюють на тактичному (це 10-50 км) та оперативно-тактичному рівнях (до 200 км).
З початку року, каже Євген, також відкрили для себе новий сегмент — це дрони-перехоплювачі, де планують вийти на виробництво 1000 одиниць бортових комплектів на місяць вже до початку четвертого кварталу цього року.
Ми розпитали Євгена про деталі.
Команда Teletactica
«Я почав працювати над темами, повʼязаними з обороною, ще у другій половині 2021 року, коли до мене звернулись знайомі із ЗСУ, попередивши, що “щось неминуче наближається”. Частина нашої команди з Харкова, і там ще з 2014–2015 років активно розвивалися волонтерські ініціативи навколо безпілотників. У Харкові сформувалася неформальна спільнота, яка займалася хардвером, працювала з армією, досліджувала технічні проблеми. Я був частиною цього середовища, паралельно займаючись іншими техстартапами.
У березні 2022-го до мене звернулися із запитом на збільшення дальності роботи парку старих БпЛА. Першою людиною, до якої я тоді пішов, був Антон Гетман, нинішній CTO та співзасновник Teletactica. Антон у минулому був СТО кількох успішних міжнародних хардверних стартапів у сфері IOT та Smart Home. Я запропонував йому зробити звʼязок, який витримає РЕБ і фронт. Це була історія про чисте R&D у дуже невизначених умовах. Антон буквально на колінках збирав високочастотні фільтри, бо у суцільному хаосі майже не були доступу ні до яких виробництв».
На кінець 2022 року команда зросла до 15–20 людей. Зараз в Teletactica їх понад 50. У найближчі пів року планують зрости принаймні вдвічі. Зокрема, шукають embedded-інженерів, FPGA-розробників, QA-інженерів та інтеграторів, зокрема з досвідом польових випробувань, а також RF-інженерів та інженерів сервісного відділу.
Продукт
Першим проривом Євген називає антиРЕБ-форум, який пройшов у червні 2023 року: там їхній зв’язок не вдалося заглушити жодною системою.
«Це було наше перше публічне випробування — і доволі успішне. На полі були активні системи подавлення — “Буковелі”, “Нота” й навіть трофейні РЕБи. Для команди це стало переломним моментом. Ми довели, що можна зробити систему звʼязку, яка витримує складні умови. Але, завдяки зворотному зв’язку від військових, це випробування водночас дало нам і протилежний сигнал — ми зрозуміли, що архітектура, яку ми мали тоді, швидко застаріє. Війна розвивається, засоби РЕБ у ворога теж. Тому ми повністю відмовилися від тодішнього підходу й переробили проєкт з нуля», — пригадує фаундер.
Тоді ж у вересні 2023-го офіційно і зареєстрували компанію — цікаво, що мають три основні офіси в:
- Україні — R&D-локація. Команда співпрацює з військовими, займається польовими випробуваннями, тестує гіпотези.
- Естонії — там працюють над продуктами, які відповідають стандартам НАТО, мають потенціал для масштабування і можуть бути інтегровані в довгострокові програми переозброєння союзників.
- Латвії — команда бере участь у «Коаліції дронів» і співрацює з локальними виробниками, європейськими ініціативами та партнерами.
Перші продукти, які почали постачати масово, — антени для дронів Autel 4T.
«Сукупно, станом на сьогодні, ми вже відвантажили понад тисячу комплексів на суму більш ніж $1,2 млн. Фактично це був наш перший досвід шляху від 0 до 1, коли ми швидко масштабували виріб з десятків до сотен на місяць, по-друге, отримали підтвердження Product Market Fit не тільки на першому державному замовленні, але й у регулярних комерційних замовленнях від військових частин».
Наступними в черзі стали системи зв’язку, які наразі перебувають на етапі масштабування виробничих спроможностей. Порівняно з антенними комплексами, це суттєво складніші продукти як у розробці, так і у виробництві. Основна мета інвестицій зараз — підтримати цей процес та виграти час.
«Наші вироби не мають суто військового застосування. Це вироби подвійного призначення, які можуть використовуватись в різних складних для передавання радіосигналу умовах: військових операціях, індустріальних середовищах, у громадській безпеці та поліційній діяльності, операціях з прикордонного контролю та спостереження.
Це дозволяє окрім ринку України рухатись і в бік Європи. Наприклад, нещодавно у нас був цікавий запит від постачальника спецзасобів однієї з європейських країн. Він цікавився якраз нашим досвідом виробництва антен для Autel. Поліція використовує їх проти технічно підкованих злочинців, які, своєю чергою, вже навчились добре застосовувати багатодіапазонні джемери», — додає Жебко.
Бізнес-модель та інвестиції
«Світовий ринок систем зв’язку для БпЛА можна оцінити у майже $20 млрд зі стабільним CAGR, сукупний середньорічний темп якого >5%. Є тенденції до його збільшення.
На прикладі антишахедів (дронів-перехоплювачів), доступний ринок в Україні у 2025 році рахується у сотнях тисяч одиниць техніки, що в грошовому еквіваленті перевищує $1 млрд. Можливість закрити хоча б 2 % національними розробками — це вже велика перемога для нас усіх. Тож і для нашої компанії це виклик».
Загалом, за словами співзасновника, за час існування компанія загалом залучила майже $2 млн — у вигляді прямих інвестицій від ангелів, фондів та окремо грантових коштів. Зокрема, днями повідомили про $1,5 млн від MITS Capital та Green Flag Ventures.
Подальші інвестиції планують залучати, але це, каже Євген, не питання найближчої перспективи, бо поступово відкриваються різні грантові програми, зокрема називає EDF (European Defence Fund), направлені на розвиток як науково-дослідної складової, так і співпраці між компаніями різних країн.
Що далі
З основних пріорітетів у найближчий час — антишахедна програма. Також команда планує продовження підтримки та подальше впровадження рішень в сегменті бюджетних розвідників. Паралельно з цим, — розбудова R&D: інвестують в наймання нових талантів.
Глобально, у більш тривалому проміжку, планують:
- Вихід на інші ринки окрім України — тут є потреба в інвестиціях у реєстрацію інтелектуальної власності, сертифікацію, локалізацію виробництва та випробовування.
- Розробка нових продуктів, орієнтованих на глобальний ринок. В Україні команда зараз більше сфокусована на розробці систем, які здатні закривати конкретну задачу та мають потенціал до зменшення собівартості на кількостях.
- В Європі — працювати з більш складними технологіями, які потребують іншого циклу розробки та профілю фахівців.
Більше про це
Зрозуміти цифри свого бізнесу. Як працює український стартап PipelinerOnline
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
