НАГАЛЬНЕ

Загрози голоду у світі. Як російське вторгнення впливає на ринок їжі — переклад статті Vox

09 Березня 2022, 13:31
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Вторгнення росії в Україну дестабілізувало європейську безпеку та глобальний енергетичний ринок, наступним може бути ринок їжі. Тривалий конфлікт в Україні може підвищити ціни на харчові продукти в усьому світі — і найбільше вдарити по країнах, у яких і так уже є проблеми з продовольством.

Ми переклали статтю від американського медіа Vox, щоби розповісти, як війна в Україні може вплинути на весь світ, хто від цього страждає найбільше та як їжа пов’язана з насильством. Стаття була написана через три дні після вторгнення росії (27 лютого), тому зараз обставини ще трішки гірші для всього світу. Саме тому росія має негайно зупинити цю війну, щоб не постраждав увесь світ.

Війна, яка вплине на весь світ

Десятки країн на Близькому Сході, у Південній Азії та Північній Африці, які вже страждають від нестачі їжі, покладаються на постачання з росії й України. Вони імпортують пшеницю, кукурудзу та рослинну олію. Експерти кажуть, що війна може призвести до зростання цін на продовольство та збільшення загрози глобального голоду.

«Це ще один випадок конфлікту, що виникає у світі в той час, коли світ просто не може його витримати», — сказав Стів Таравелла, старший речник Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН. «Показники голоду значно зростають у всьому світі, і однією з найбільших причин голоду є людські конфлікти».

Ще до конфлікту світові ціни на харчові продукти вже були на найвищій точці з 2011 року завдяки нестабільним кліматичним умовам, як-от посуха та надмірно сильні опади, а також перебоям у ланцюжку постачання, спричиненими Covid-19. Оскільки 855 млн людей уже страждають від продовольчої небезпеки, вторгнення росії в Україну настало у складний момент для глобального голоду. Зрив у виробництві харчових продуктів підвищує ризик голоду серед українців — щонайменше серед цих 100 000, які вже були переміщені [станом на 27 лютого] (станом на 9 березня — понад 2 млн людей евакуювалися за кордон) — що підкреслює міцний зв’язок між конфліктом і продовольчою безпекою.

Те, що станеться далі, залежить від ходу війни та фінансових санкцій, введених проти росії, експерти застерігають від прогнозування того, як саме конфлікт вплине на світові ціни та постачання продовольства. Але, враховуючи величезну роль росії й України в забезпеченні світу продовольством, зокрема пшеницею, нестабільність у виробництві й експорті продовольства в регіоні може мати наслідки, які вийдуть далеко за межі території війни.

Коли ферми стають полем битви

Щоби зрозуміти, наскільки важливими є українські та російські фермери для решти світу, потрібно зрозуміти, скільки вони експортують.

Україна та росія є провідними експортерами основних зернових та рослинних олій, згідно з аналізом даних про експорт продовольства від Міжнародного торгового центру 2020 року. На дві країни припадає більшість світового експорту соняшникової олії, а росія є найбільшим у світі експортером пшениці. 2020 року на Україну та росію припадало приблизно 26% світового експорту пшениці.

До війни ціни на пшеницю та кукурудзу зростали. 24 лютого, коли росія вторглася в Україну, ф’ючерси на пшеницю в Чикаго піднялися до найвищого рівня з початку року. (З того часу вони впали, але ситуація показала, наскільки конфлікти впливають на волатильність ціни та на глобальні продовольчі ринки).

70% пшениці до Єгипту та Туреччині приходить із росії й України, тоді як 95% експорту пшениці України 2020 року спрямовується до Азії (включно з Близьким Сходом) та Африки. Ємен, Лівія та Ліван більшість пшениці імпортують з України, тоді як Єгипет імпортує більшу частину пшениці з росії чи України. Країни Південної та Південно-Східної Азії, як-от Індонезія та Бангладеш, також сильно залежать від пшениці з регіону. Найбільшими імпортерами української пшениці 2020 року були: Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індонезія та Пакистан, тоді як росія є одним із найбільших експортерів для багатьох країн Африки на південь від Сахари, включно з Нігерією та Суданом.

Збої в цьому експорті, імовірно, лише посилять нестачу продовольства, яке вже відчувають ці країни. За даними Всесвітньої продовольчої програми, майже половина із 30 млн жителів Ємену та 29 млн жителів Бангладеш отримують недостатню кількість їжі, в останньому понад 30% дітей віком до 5 років хронічно недоїдають. В Індонезії та Єгипті проживає 26 млн і 10 млн відповідно людей із недостатнім споживанням їжі, тоді як понад чверть населення Нігерії — 55 млн осіб, більше, ніж усе населення України — мають недостатню кількість їжі.

За словами Алекса Сміта, технологічного аналітика з харчових продуктів і сільського господарства екологічного аналітичного центру The Breakthrough Institute, зростання цін на пшеницю в країнах і без того з високим рівнем продовольчої небезпеки може бути особливо руйнівною. У Ємені, де тривалий конфлікт уже порушував продовольчу безпеку, ця війна тільки їй нашкодить. У Лівії перебої в постачанні та високі ціни погіршать наявну продовольчу безпеку, обмежуючи людей, які й без того її не мають, у кількості їжі, яку вони вже можуть отримати, а також ставить більше нових людей у категорію продовольчої небезпеки».

Сховища для пшениці в Лівані були знищені два роки тому в результаті вибуху в порту Бейрут. Він покладається на Україну більше, ніж на половину своєї пшениці, і він уже шукає альтернативні угоди з імпорту.  Голод може посилитися скрізь у світі, де уряд не зможе дозволити собі замінити пшеницю, яку раніше отримували з України.

росія також є найбільшим експортером добрив у світі, і коливання цін на добрива до конфлікту, за словами Ширлі Мустафи, економіста з продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), уже сприяли зростанню цін на харчові продукти. Подальше порушення виробництва або експорту добрив зашкодить сільському господарству в Європі, що потенційно сприятиме ще вищим цінам на харчові продукти в усьому світі.

Українське сільське господарство, найімовірніше, більше постраждає від прямого конфлікту, ніж російське, оскільки фермери мають залишати свої ферми, а закриття портів уже обмежує експорт. «Через два-три тижні аграрії мали би розпочати посівний сезон в Україні», — повідомив киянин Юрій Михайлов в «Успішному фермерстві». Але російське вторгнення змінило все. Через військові дії буде великий дефіцит палива та добрив. Безумовно, буде мало кредитних коштів. Також може скоротитися кількість людей, які будуть керувати машинами через військові втрати тощо.

За словами Сміта, російські фермери навряд чи постраждають безпосередньо від конфлікту, але експорт країни може постраждати інакше. «Великі експортери регіону — Україна, росія та Румунія — відправляють зерно з портів у Чорному морі, що може зіткнутися з перебоями в результаті будь-якої можливої військової операції», — сказав інший представник WFP 24 лютого; відтоді Україна вже закрила порти, а кораблі були пошкоджені в результаті нападів.

«Я думаю, що ризик того, що санкції зупинять експорт пшениці з росії, є меншим», — сказав мені Сміт. «Мене справді хвилює те, чи вирішить росія сама зупинити експорт у разі санкцій чи конфлікту, який спричинить економічні труднощі для російського населення, і в цьому випадку Путін міг би просто сказати, що ми збираємося обмежити експорт настільки, наскільки ми можемо, щоб підтримувати низькі ціни на харчові продукти в росії».

Це не було би чимось новим. Після початку пандемії Covid-19 2020 року росія тимчасово призупинила експорт зерна на кілька місяців, також країна припинила експорт майже на рік 2010 року після серії посух і лісових пожеж. Це рішення підняло ціни в усьому світі — і не тільки серед російських імпортерів зерна.

Як конфлікт підвищує ціни на хліб

Світові ціни на харчові продукти майже безперервно зростають із червня 2020 року, сказав Мустафа, який працює над індексом продовольчих цін ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН), який вимірює щомісячні зміни світових цін на харчові продукти в продуктовому кошику. Індекс цін на харчові продукти ФАО зараз є найвищим із 2011 року.

Зростання було пов’язано з багатьма чинниками, включно з погодними аномаліями, створеними кліматичним режимом Ла-Нінья, що призвело до занадто малої кількості води в таких місцях, як Південна Америка, і занадто багато в Південно-Східній Азії. США та Канада, які є важливими виробниками пшениці, також постраждали від посухи. А Covid-19 продовжує впливати як на попит, так і на пропозицію.

Конфлікти історично були рушійною силою зростання цін на харчові продукти. У дослідженні, яке вивчало 113 африканських ринків у 1997–2010 роках, дослідники повідомили, що «є зв’язок між ціною на харчові продукти та політичним насильством: вищі ціни на харчові продукти посилюють конфлікти на ринках, а конфлікти збільшують ціни на продукти». Інші дослідження показали, що зростання продовольчої небезпеки, починаючи з 2014 року, у країнах Африки на південь від Сахари пояснюється насильницькими конфліктами, відносний вплив яких зріс у порівнянні з посухою 2009–2018 років. Також є інший зв’язок: підвищення цін на харчові продукти, викликане війною, сприяє подальшому конфлікту навіть у місцях, які самі не були залучені до початкової війни.

Мустафа сказав, що наслідки зривів у постачанні залежать від того, де зосереджені запаси врожаю. Наприклад, якщо в регіоні є високий рівень концентрації експорту, інші країни не можуть компенсувати зриви, але якщо експортерів багато, інші країни можуть компенсувати різницю. «Це також залежить від типу зривів, які ви бачите — величини та тривалості. Якщо він відносно короткостроковий, ринки потенційно можуть адаптуватися досить швидко. Якщо це невеликий довгостроковий зрив, зосереджений лише на кількох гравцях, то ви потенційно також можете побачити, що зрив стимулює виробництво в іншому місці, щоб компенсувати це».

Більше голоду = менше стабільності

За найгіршого сценарію, зміна цін на сировину також може сприяти конфлікту за межами України в країнах, які сильно залежать від виробників зерна. Конфлікт не тільки викликає підвищення цін на харчові продукти. Вищі ціни на харчові продукти можуть сприяти конфлікту навіть у тих районах світу, які не постраждали безпосередньо від початкової події. Дослідники Жасмієн де Вінне і Герт Пірсман виявили, що підвищення цін на харчові продукти через потрясіння врожаю за межами африканських країн посилює насильство в них.

«Хоча більшість насильства, імовірно, відбувається не через високі ціни на харчові продукти, а спричинене економічними чинниками чи політичним невдоволенням, — пишуть автори, — ці потрясіння доходів можуть стати причиною насильницьких подій».

Мустафа сказав, що поки ФАО відстежує ситуацію, агенція не може давати прогнози щодо конкретної кризи з огляду на невизначеність ситуації. Таравелла також сказав, що ВПП перебуває в «режимі спостереження» та готова надати невідкладну допомогу, як тільки це можливо.

Реальність така, що голод майже завжди слідує за конфліктом. І коли цей конфлікт відбувається у великому експортері сільськогосподарської продукції, як-от Україні, і залучає іншого, як-от росію, жертви в кінцевому підсумку можуть вийти далеко за межі двох країн, що воюють.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Від співпраці з NASA до нерозірваного снаряда на території. Як чернігівська COLLAR працює під час війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
02 Травня 2022, 10:00 7 хв читання
БІЗНЕС
Вийшли на 15% від довоєнного доходу. Як Meest працює під час війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Квітня 2022, 10:30 10 хв читання
БІЗНЕС Компанії та бренди відмовляються від символу Z через росію
Свастика XXI століття. Як компанії та бренди відмовляються від використання символу Z через росію
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
30 Березня 2022, 16:50 5 хв читання
БІЗНЕС
Гнучкість. Як Favbet працює під час війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Березня 2022, 11:30 7 хв читання
Завантаження...