У Кремнієвій долині є правило: якщо щось повторюється достатньо разів, воно перестає бути жартом і стає версією реальності. Так сталося і з «гей-техмафією» — спочатку це був напівіронічний сленг із Х, а потім — зручне пояснення всього, від успішних раундів до чужих відмов.
Цю історію розповідають дуже по-різному. Хтось — із насмішкою, хтось — із роздратуванням, хтось — як очевидний факт, який «усі й так знають». Але що довше вона живе, то складніше відмахнутися: за чутками починають проступати реальні зв’язки, закриті кола і стара добра логіка Долини — свої інвестують у своїх. Проблема тільки в тому, що міф завжди простіший за реальність. Саме тому журналістка WIRED розібралася, що тут вигадка, а що — робоча схема.
Матеріал українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад.
Ніхто не може точно сказати, коли геї почали керувати Кремнієвою долиною і чи взагалі це так. Але, здається, принаймні останні п’ять років, а може й більше, вони домінують на її верхніх щаблях. На платформах на кшталт X підказки лежать на поверхні: шепіт про приватні острови для закритих ретритів, техменеджерів, які «стають геями заради статусу», і натяки, що seed round (початкові інвестиції) — це не зовсім про фінансування. Це настільки очевидна для всіх річ, що коли я телефоную впливовому менеджеру хедж-фонду з проханням прокоментувати так звану «гей-техмафію», він демонстративно позіхає. «Звісно», — каже він. — «Так було завжди».
За його словами, так було ще у 2012 році, коли він залучав кошти від венчурного інвестора, чий офіс був укомплектований десятками «привабливих, міцних молодих чоловіків», усі «до 30», які виглядали так, ніби щойно вийшли зі «шкільного дебатного клубу».
«Вони всі спали одне з одним і запускали стартапи», — каже він. Так само, додає він, усе виглядає і тепер: чоловіки-геї керують впливовими компаніями в Кремнієвій долині й живуть у власних соціальних колах, де майже не знайдеш гетеросексуального чоловіка, не кажучи вже про жінку.
«Звісно, гей-техмафія існує», — продовжує він. — «Це не якась там змова ілюмінатів. І вам навіть не обов’язково бути геєм, щоб туди потрапити. Насправді їм ще більше подобаються гетеро, які сплять із ними».
Відтоді, як я почала писати про Кремнієву долину у 2017 році, я постійно чую різні варіації цього міфу — що «геї», як пожартував один AI-засновник Емметт Чен-Ран, «керують усім цим цирком». На перший погляд, ідея гей-техмафії здавалась надто абсурдною, щоб її серйозно розслідувати. Так, серед топменеджерів були відкриті геї: Пітер Тіль, Тім Кук, Сем Альтман, Кіт Рабуа, і список можна продовжувати. Але думка, що вони утворюють якусь таємну змову, виглядала породженням гомофобії, потуранням теоріям змови на кшталт тих, що їх поширюють консерватори, як-от Лора Лумер, яка у 2024 році написала, що «венчурний світ хай-теку — це просто одна велика експлуататорська гей-мафія».
Та з часом ця чутка нікуди не зникла, навпаки, вона поступово перетворилася майже на загальноприйняту істину. Минулої весни, на вечірці венчурного інвестора в Південній Каліфорнії, один інвестор середнього віку довго скаржився мені, що не може залучити кошти у свій новий фонд. Проблема, за його словами, зводилась до дискримінації. Я уважно його слухала. Він ідеально відповідав цьому образу: білий чоловік із короткою стрижкою, у безглуздій сорочці на ґудзиках, що ледь стримувала його скромний добробут, і з впевненістю без тіні сумніву, що штучний інтелект — це, слава богу, наступна велика хвиля.
Він був уособленням того типу людей, під яких і будувалася Кремнієва долина. І все ж він стояв переді мною й наполягав, що система працює проти нього. «Якби я був геєм, у мене не було б жодних проблем», — сказав він. — «Ось у чому вся суть Кремнієвої долини сьогодні. Єдиний спосіб отримати шанс», — стверджував він, — «це бути геєм».
Протягом 2025 року подібні настрої дедалі частіше з’являлися на X, де працівники Кремнієвої долини жартома пропонували «послуги візира на пів ставки для гей-еліти». Анонімні акаунти натякали на існування підпільного світу впливових гей-брокерів Кремнієвої долини, які впливають на молодих підприємців і «доглядають» за ними, фактично «виховують» їх. На одній із AI-конференцій у Лос-Анджелесі інженер кілька разів невимушено назвав офіси провідної AI-компанії «містом твінків».
До осені чутки лише посилилися, а потім у X з’явилося фото: група засновників стартапів, яких підтримував Y Combinator, вона стояла біля сауни разом із президентом стартап-інкубатора Гаррі Таном. На перший погляд, знімок виглядав цілком безневинно: кілька молодих, дещо незграбних чоловіків у плавках, що мружаться в камеру. Але майже миттєво він запустив хвилю вірусних пліток про дивні інтимні зв’язки у світі венчурного капіталу.
Невдовзі після цього засновник із Німеччини Йошуа Суті (Joschua Sutee) опублікував фото, де він і його співзасновники — судячи з усього, оголені й загорнуті в простирадла — подали його як частину, схоже, заявки до Y Combinator. Цей жест виглядав як цілком свідоме загравання з еротично налаштованою чоловічою аудиторією. «Зустрічайте — я вже йду, @ycombinator», — йшлося в підписі.
Ідея про те, що Y Combinator «виховує» чоловіків-підприємців, виглядає малопереконливою, з багатьох причин, і з однієї особливо. «Гаррі — абсолютно та беззастережно гетеро», — каже людина, яка його знає. — «Але він вірить у користь сауни». Коли я прошу Тана прокоментувати ситуацію, він відповідає прямо: кілька засновників прийшли до нього на вечерю й попросили скористатися нещодавно встановленими сауною та холодною купіллю. Далі, за словами Тана, ті, хто не пройшов відбір до Y Combinator, «створили цей мем, ніби там було щось більше».
І все ж подібні чутки не вщухали, а лише накопичувалися, виникаючи як ззовні (інколи з доволі сумнівними політичними мотивами), так і зсередини індустрії. Коли я телефоную своїм давнім знайомим в індустрії, щоб спитати про гей-техмафію, виявляється, що вони не лише про неї знають, у них є дуже конкретне бачення, як вона нібито працює. Це люди, яким можна довіряти, і які водночас вірять у, здавалося б, неймовірні речі.
Один інвестор із Сан-Франциско каже мені, що переконаний: Thiel Fellowship — це своєрідний тренувальний майданчик для майбутніх гей-лідерів індустрії (коли я озвучую цю думку кільком колишнім учасникам програми, вони відповідають, що бачили Тіля лише один раз, на вечері, де він виглядав «дещо втомленим від нудьги», як каже один з них, гетеросексуал. «Власне, я б не відмовився, якби Пітер спробував мене «виховати»). Тим часом здатність людей «зчитувати» орієнтацію працює вже на межі перегріву.
Я не раз чую твердження, що будь-хто в Кремнієвій долині, хто досяг непропорційно великого успіху, ймовірно, гей.
Хіба це не дивно, міркує один венчурний інвестор із Сан-Франциско, як один із керівників у сфері оборонних технологій зміг досягти такого значного успіху в такому молодому віці? — «Він же гей, так?» — питає він. — «Має бути». Я кажу, що це не так — цей керівник одружений із жінкою. «Звісно», — відповідає він. — «Але ти коли-небудь бачила їх разом?» Інший підприємець, який залучив інвестиції від двох відомих гей-інвесторів, розповідає, що звик до постійних припущень щодо своєї сексуальної орієнтації. «Кажуть, що я гей», — каже він. — Постійні жарти на кшталт: «І як ти отримав гроші, бро?»
Крім того, є анонімні акаунти в X, що розганяють звинувачення у неправомірній поведінці. Їхні дописи ніби спеціально «заточені» під увагу: достатньо конкретні, щоб здаватися інсайдерськими, і водночас достатньо туманні, щоб кожен міг домислити щось своє. Я ведуся на це і одного дня наприкінці листопада майже годину переписуюся в Signal з одним із таких анонімів, який погоджується говорити за умови нерозголошення його нікнейму.
Цей чоловік описує Долину як місце, відоме «екстазі, психоделіками та всілякими гей-сексуальними історіями». Чи мав він сам такий досвід? Ні. Але він знає людей, які мали, людей, які «доволі налякані» й «дуже молоді». Він не називає імен, не готовий звести мене ні з ким, але запевняє: будь-які негативні чутки, які я чула про чоловіків-геїв у Кремнієвій долині, — правда. Він малює змову такого масштабу, що вона може змагатися з QAnon і навіть зачіпає весь уряд США. Він дає мені доволі розпливчасті поради щодо пошуку: «Це легко знайти. Десь на другій сторінці Google».
Зрештою, вже роздратована його постійними ухиляннями, я питаю, що, на його думку, станеться, якщо він усе ж розповість мені те, що знає. «Я справді вірю», — каже він, — «Мене вб’ють». І тоді він пропонує свій варіант. Єдиний спосіб розкрити цю сенсаційну історію — «у стилі Project Veritas: візьміть 20-річного хлопця і створіть йому акаунт у X». Відправте його в правильні місця в Сан-Франциско, і якщо копнете достатньо глибоко, ви зможете розкрити всю історію».
Проблема теорій змови, навіть відверто образливих, у тому, що вони рідко вигадані з нуля. Майже завжди в їхній основі є якийсь фрагмент правди, який уява потім викривляє. Парадокс цієї чутки в тому, що, попри відсутність підтвердження найтемніших звинувачень, деякі її деталі все ж дивним чином знаходять відгук. У розмовах із 51 людиною (31 із них чоловіки-геї), багато з них впливові інвестори й підприємці, поступово вималювався портрет гей-впливу в Кремнієвій долині: складний, багатошаровий і часто суперечливий. Це світ, в якому влада, бажання й амбіції переплітаються як у видимих, так і в прихованих формах, світ, який у певному сенсі значно багатший і значно складніший, ніж це змальовують чутки.
Більшість людей, які погоджуються говорити зі мною для цього матеріалу, роблять це за умови анонімності. Частково це звичайна обережність. «Можливо, не дуже розумно з мого боку розповідати журналістці про всі ці вечірки», — каже один із них, — «бо люди подумають: серйозно, і навіщо тоді тебе запрошувати?» Інші пояснення звучать ще більш розпливчасто: «Не надто безпечно говорити про це в деталях», — каже засновник, який працює в сфері AI. «Усі причетні — або оператори, або венчурні інвестори, і це може змусити людей задуматися, кому саме тут перепадають бонуси». Та попри всі ці ухиляння й перешіптування, проступає одна очевидна річ: чоловіки-геї посилюють свої позиції.
«Геї в технологічній сфері досягають великого успіху», — каже мені ангел-інвестор, який сам є геєм. «Є група засновників-геїв, які постійно тусуються разом, бо геї зазвичай тримаються разом. Завдяки цьому вони стають друзями й разом їздять у відпустки». І ще важливіше: «Вони підтримують одне одного, чи то наймають у свої компанії, чи інвестують як ангели, чи очолюють раунди фінансування».
Деякі з цих мереж уже починають виходити у публічний простір. Існує Substack Friend Of, який веде Джек Рендал, колишній співробітник із комунікацій у Robinhood, — у ньому він описує зростання впливу геїв у владних структурах. «Ми керуємо техмафією (Apple, OpenAI)», — пише Рендал. «Ми обіймаємо ключові державні посади (Міністр фінансів). Ми ведемо праймтаймові новини й запускаємо новорічну кулю в Нью-Йорку. Акції нашого дейтинг-застосунку випереджають гетероаналоги. І в США чоловіки-геї, в середньому, краще освічені й заможніші за загальне населення».
Нова компанія під назвою Sector намагається формалізувати цю мережу. Заснована Браяном Траном, колишнім запрошеним дизайнером в компанії Kleiner Perkins, Sector має сайт із фотографіями привабливих чоловіків на пляжах і за вечерею в напівтемряві. Один із учасників описує її як ретельно відібрану мережу, де знайомства відбуваються між заможними чоловіками-геями зі спільними інтересами. «Тобі вирішувати», — каже він мені. «Це професійне, платонічне чи щось романтичне?» В інтерв’ю Рендалу Тран заявив: «Думаю, у найближчі роки ми можемо витіснити Grindr».
У будь-який тиждень у Сан-Франциско запрошення через Partiful активно поширюються серед спільноти. «Якщо є звичайна вечірка на Гелловін, у геїв буде своя вечірка, і Сем Альтман там буде», — каже Джейден Кларк, гетеросексуальний подкастер, який веде подкаст про технологічну культуру й не був запрошений на ту саму «гей-вечірку» на Гелловін (Альтман прийшов у костюмі Людини-павука — натяк на Ендрю Гарфілда, який грав цього супергероя і якого згодом затвердили на роль Альтмана в майбутньому фільмі).
«Я чув не про одну, а про дві гей-вечірки у технологічному середовищі в стилі White Lotus — обидві однаково розкішні.» «Жінок там немає», — каже той самий ангел-інвестор. «Їх там просто немає». Існує також чат Gay VC Mafia, який, за словами одного з учасників, на «60 % — про бізнес» і на «40 % — хі-хі-ха-ха» на «класично гейські теми». З постійним потоком подій у технологічній сфері, орієнтованих на чоловіків-геїв, соціальні стимули швидко накопичуються. Межі розмиваються — «професійні, фізичні або іноді романтичні», як каже один AI-засновник. Сила тяжіння цієї «бульбашки», додає він, настільки велика, що «соціалізуватися з гетеро — це як підніматися вгору проти течії».
Усе це не є чимось принципово новим для закритого світу Кремнієвої долини, де розумні, успішні й надзвичайно багаті завжди формували свої внутрішні кола. Є так звана «мафія OpenAI» і «мафія Airbnb», а ще раніше була «мафія PayPal» — випускники проривних компаній, які фінансують наступну хвилю стартапів. Тож частина того, що виглядає як привілей, при ближчому розгляді виявляється цілком звичною структурою.
Сан-Франциско поєднує дві речі в незвичній концентрації: одну з найбільших гей-спільнот у країні та технологічну індустрію, що змінила глобальний баланс сил. «Безумовно, чоловіки-геї надмірно представлені й пережили неймовірний злет у Bay Area», — каже Марк, ще один підприємець-гей, який керує AI-стартапом. «У місті, де зосереджено найбільше венчурного капіталу у світі, не дивно, що ці гроші йдуть безпосередньо до чоловіків-геїв» (це сприйняття, втім, суперечить статистиці: з 2000 до 2022 року лише 0,5% венчурного фінансування стартапів отримали засновники з ЛГБТК+ спільноти).
«Це не означає, що існує якась гей-мафія», — продовжує Марк. «Але якщо я скажу, в кого з моїх друзів я хочу інвестувати, то це виявляться геї. Хто ті люди без дітей, які можуть безупинно працювати навіть у вихідні? Це геї». (Джерела, ідентифіковані в цьому матеріалі лише за ім’ям, наприклад, Марк, просили використовувати псевдоніми).