Соціальні мережі з алгоритмічною стрічкою можуть мати гірший вплив на психічне здоров’я, ніж месенджери. Про це повідомляє The Guardian. Розповідаємо деталі.
Що сталося
Нове глобальне дослідження в межах звіту World Happiness Report показало, що різні типи соціальних мереж по-різному впливають на психічне здоров’я — і алгоритмічна платформа виявилися шкідливішою, ніж месенджери або сервіси для спілкування.
Звіт підготував Wellbeing Research Centre при University of Oxford разом із Gallup та мережею UN Sustainable Development Solutions Network. Дослідники аналізували рівень задоволеності життям і поведінку користувачів у різних країнах і регіонах, зокрема в Латинській Америці, на Близькому Сході та в Північній Африці.
В Латинській Америці люди, які частіше користуються WhatsApp і Facebook, загалом мають вищий рівень задоволеності життям. Натомість активне використання Instagram, TikTok і X пов’язане зі зниженням рівня щастя та більшою кількістю проблем із психічним здоров’ям.
Схожі результати отримали й у регіоні Близького Сходу та Північної Африки. Там найгірші показники були у користувачів платформ із великою кількістю візуального та «пасивного» контенту — стрічок, які формуються алгоритмами і складаються переважно з постів інфлюенсерів.
Чому це цікаво
Дослідники пояснюють це різницею у форматі використання. Платформи наприклад, WhatsApp і Facebook більше орієнтовані на пряме спілкування між людьми — повідомлення, групи, взаємодію з друзями. Натомість Instagram і TikTok стимулюють нескінченне прокручування контенту, який підбирає алгоритм, що зменшує відчуття соціального зв’язку і посилює порівняння з іншими.
Ще один важливий висновок стосується часу використання. Дослідження показало, що найвищий рівень задоволеності життям мають люди, які користуються соцмережами помірно — близько однієї години на день або менше. При цьому повна відмова від соцмереж не дає кращого результату, ніж помірне використання. У середньому ж користувачі проводять у соцмережах приблизно дві з половиною години на день — тобто значно більше за «оптимальний» рівень.
Автори звіту називають це «ефектом Золотоволоски» — коли найкращий результат дає баланс: не надто багато, але й не повна відмова.
Дослідження також показало, що вплив соцмереж відрізняється залежно від регіону. Негативний ефект особливо помітний серед молоді в англомовних країнах і Західній Європі. Наприклад, рівень щастя у Великій Британії опустився до найнижчого рівня з 2012 року.
Водночас дослідники підкреслюють: соцмережі — лише один із факторів. На добробут молоді також впливають економічні умови, доступність житла, тривога щодо майбутньої роботи та загальна нестабільність.
Головний висновок звіту — не всі соціальні мережі однакові. Платформи, які підсилюють реальне спілкування, можуть навіть покращувати самопочуття. А сервіси, побудовані на алгоритмічному контенті й нескінченному скролінгу, частіше погіршують психічний стан користувачів.