Які продукти під загрозою зникнення. Чи забере у нас поганий клімат каву та шоколад
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Памʼятаєте розповіді батьків про олію лише на розлив на ринку, дивний напій з купою цукру замість кави у їдальні та величезні черги по апельсини перед новим роком? Тепер ми можемо майже в кожній кав’ярні замовити капуоранж на фреші та навіть не задумуватись, що колись його не стане.
Тільки ціна на каву нещадно росте, як і на інші продукти. Ми звинувачуємо у всьому інфляцію, але причина не завжди у ній. Через посуху, стихійні лиха та хвороби рослин деякі продукти стають у дефіциті. А, можливо, і зовсім зникають з ринку. Про те, чому шоколадки стали меншими, а апельсиновий сік майже не знайти, розбиралася журналістка Vector Олена Коваль.
Чи може зникнути кава
Якщо вранці у кав’ярні ви вибираєте арабіку, то варто знати, що її привезли до нас із Бразилії. Ця країна загалом забезпечує 40% світового виробництва кави. В’єтнам — другий найбільший виробник. Там вирощують робусту — трішки дешевший варіант зерен, які часто використовують для розчинної кави.
Але в обох країнах зараз серйозні проблеми з вирощуванням кави, тож цей продукт значно подорожчав на прилавках магазинів. А, може, й зовсім зникне через кілька десятиліть.
Це може статися через зміни клімату — Бразилія переживає аномальні посухи та спеку в період цвітіння кавових дерев. Минулого літа була найсухіша погода за останні 43 роки.
Кавові дерева — досить чутливі рослини, їм потрібен особливий ґрунт, баланс між сонцем та дощами. А ще вони ростуть на гірських схилах, куди не може дістатися техніка, тож врожай збирають вручну. Одне дерево дає 1,5 кг зерен на рік. Тому скоріше можна назвати вирощування кави мистецтвом. І, на жаль, зараз воно під загрозою.
Запаси бразильської кави упродовж 2025-го можуть скоротитися на 26%, порівняно з минулим роком. Через це ціна на арабіку виросла до $8,5 за кг.
Запасним варіантом міг би стати В’єтнам, але і його не оминули кліматичні негаразди. Восени минулого року головними регіонами вирощування кави в країні пронісся тайфун.
На відновлення пошкоджених дерев підуть роки. А експорт кави з В’єтнаму впав на 20%. Зараз кілограм робусти, яку вирощують у В’єтнамі, коштує близько $5,5.
Як змінилися ціни
Звісно, це все впливає на нас — Європа споживає приблизно третину всієї кави у світі. У Німеччині — найбільшому ринку кави в Європі — роздрібні ціни на мелену каву та зерна з 2022 року зросли в середньому на 10%.
Великі виробники кави також підняли ціни. Компанія Lavazza повідомила, що на збільшення вартості вплинули погані врожаї, війна та проблеми з логістикою. Nestle (материнська компанія Nescafe) повідомила, що у 2025 їхній прибуток впав на 5,1 млрд швейцарських франків ($6,3 млрд). І навіть Starbucks, який захищений від підвищення цін довгостроковими контрактами, зазначає, що невдовзі вартість чашки кави у них може зрости.
А що в Україні
У нас чашка кави (за індексом еспресо) подорожчала на 11% за рік. Середня ціна еспресо — 31 грн, до початку повномасштабного вторгнення його ціна була 19 грн. Проте тут варто врахувати девальвацію гривні за час повномасштабної війни. За даними Мінфіну, на початку 2021 року долар був 28,1 грн, на початку 2025 — 41,2 грн.
Мелена кава в Україні дорожча, ніж у Європі. Наприклад, Lavazza Qualita Oro у нас коштує 424 грн за 250 г, у Європі — 7,1 євро (340 грн).
Що робити, щоб зберегти каву
Експерти прогнозують, що половина земель, на яких зараз вирощують каву, можуть стати непридатними до 2050 року. Щоб ми не залишилися без ранкового напою, вчені та аграрні компанії шукають нові сорти кави, які були б стійкішими до зміни клімату. Організація World Coffee research виводить різновиди кавових дерев, що можуть витримувати вищі температури. Але на таку розробку та вирощування нових сортів можуть піти роки.
Деякі виробники почали використовувати дрони та супутникові дані, щоб спостерігати за станом кавових дерев. А також сенсори, щоб моніторити вологість ґрунту та відстежувати хвороби рослин. Проте такі технології можуть собі дозволити хіба що великі аграрії, дрібні господарства не мають коштів на це.
Чому в шоколаді стає більше начинки та горіхів
Батьківщина шоколаду — Західна Африка (Кот-д’Івуар та Гана). Тут вирощують більшу частину какао-бобів світу — 70%. Дерева какао квітнуть весь рік, з річного врожаю одного дерева можна виготовити 4 кг шоколаду.
Більшість какао вирощують на маленьких фермах, де аграрії використовують ті ж технології, що і їхні предки століття тому. Все роблять руками, адже зрізати плоди потрібно дуже обережно, щоб не пошкодити кору дерев.
Але і тут клімат недобре пожартував. Дерева дуже чутливі до погоди, а Західну Африку накрили спершу сильні зливи, а потім аномальна спека. Через дощі рослини почали хворіти на грибок, який досить дорого лікувати для місцевих фермерів. А з настанням спеки дерева почали страждати від засухи.
Крім того, багато дерев какао старіють, і вони вже пройшли пік своєї плодовитості. Фермерам потрібно більше доглядати за старими рослинами, а також інвестувати у нові, стійкіші до погодних умов і хвороб. Проте в африканських аграріїв немає такої фінансової можливості, тому багато з них покидають свою справу.
Як змінилися ціни та якість
Вартість какао-бобів почала коливатися. У 2024 році вона підвищилася з $4000 до майже $13 000 за тонну. Навесні 2025 ціна впала до $8000. Одні дослідники кажуть, що у 2026 році вона ще знизиться на 13%, інші зазначають, що наступного року тонна какао-бобів буде коштувати близько $20 000.
Для кондитерських підприємств такі ціни надто високі. Вони починають вигадувати варіанти для економії — роблять шоколадні плитки меншими, додають до какао-масла пальмову олію.
Компанія Hershey’s — один з найбільших виробників шоколаду — вже попередила інвесторів, що прибутки впадуть. Mondelez (виробники Toblerone, Milka тощо) підняли ціну на шоколад на 15%. А ще вони, наприклад, зменшили вагу шоколадного яйця Mars на 50 г, але продовжують продавати його за старою ціною — $4.
Одна із можливостей для брендів вийти зі скрутного становища — переосмислити виробництво. Наприклад, Love Cocoa працює над розробкою здоровіших варіантів плиток, з меншою кількістю шоколаду та цукру.
Деякі новатори створюють шоколад без какао. Наприклад, Win-Win, Nukoko та Foreverland працюють з різними інгредієнтами: ріжкове дерево, ячмінь, боби.
А що в Україні
В Україні звичайна плитка шоколаду коштує від 70 до 100 грн. Щоб зекономити деякі виробники зменшують товщину глазурі в шоколадних батончиках. До плиток додають начинки, більше горіхів. А якісний шоколад у нас може перейти до преміумсегменту.
Плитка шоколаду у нас коштує дорожче. До прикладу, пориста шоколадка Milka в Україні вартує 82,99 грн. У Європі — 1,62 євро (77,5 грн). До того ж наша плитка на 10 грамів менша.
Куди подівся апельсиновий сік
Посухи в Бразилії вплинули не лише на виробництво кави, постраждали й апельсинові плантації. І це причина того, що зараз нам так складно знайти апельсиновий сік на полицях супермаркетів. Адже 70% його експортує саме Бразилія.
Через екстремальну спеку в період цвітіння апельсинові дерева почали хворіти, їхні плоди стали гіркими. Цього року постраждав вже третій врожай, хвороба вразила 40% плантацій.
Другий за величиною виробник апельсинового соку — Флорида, США. Там дерева також постраждали від тієї ж хвороби. Перші її ознаки з’явилися ще 20 років тому, за цей час виробництво апельсинового соку знизилося на 75%. До цього додалося ще й стихійне лихо — серія ураганів, що пошкодили плантації.
Бразилія зазвичай постачає 300 млн коробок апельсинів (кожна приблизно 40,8 кг). Минулого року це було 232,4 млн коробок. Флорида експортувала лише 17 млн коробок, для порівняння, 20 років тому це було 242 млн.
Як змінилися ціни
У 2024 році апельсиновий сік коштував $11 за кілограм, цього року ціна знизилась — $5,5.
Деякі виробники використовують свої запаси замороженого соку (він зберігається до двох років). Але дефіцит може продовжуватись, адже посадка нових апельсинових гаїв займе багато часу. А деякі фермери починають розглядати інші варіанти виробництва, щоб не втрачати заробіток.
Дослідники помітили, що попит на апельсиновий сік знизився — на 8% у світі через зростання цін. Але цього недостатньо для відновлення балансу ринку.
А що в Україні
В Україні літр апельсинового соку коштує в середньому 100 грн. За останній рік загалом безалкогольні напої здорожчали на 17,1%. Але тут варто враховувати інфляцію, яка вплинула на всі товари та послуги.
Якщо порівнювати з європейськими цінами, то апельсиновий сік може коштувати у нас майже удвічі дорожче. Сік Cido в Україні вартує 199 грн за літр, в Європі — 2,25 євро (107,7 грн).
Як рятуватимуть апельсиновий сік
Виробники розглядають мандарини як альтернативу. Або ж змішувати апельсиновий сік з іншими — яблучним, манго, виноградним.
Більшість виробників вибирають саме такі варіанти замість підвищення ціни. Це допоможе зберегти конкурентоспроможність, проте може негативно вплинути на репутацію брендів.
Дослідники ринку передбачають підвищення вартості апельсинового соку доти, доки покупці будуть платити преміумціну за нього через дефіцит.
Чому стрибає ціна на оливкову олію
Оливкові дерева живуть століттями, а плантації передаються як спадок. Плоди часто збирають вручну, щоб не пошкодити гілки. А щоб отримати пляшку олії, переробляють 7 кг оливок.
Кухня південних країн у нас тісно асоціюється з оливковою олією, без неї вже не уявити італійської пасти. Та найбільше олії споживають греки — 20 літрів на людину на рік. Для порівняння, британці й американці використовують близько одного літра. Загалом у світі за останні 30 років оливкової олії стали споживати вдвічі більше, причина тому — популярність середземноморської дієти.
У Середземномор’ї оливки завжди були основним продуктом — дерева гарно ростуть у сухому кліматі. Але спека 2023-2024 року стала аномальною для плантацій. І зараз оливкові фермери в Іспанії, Італії та Греції — трьох найбільших виробниках оливкової олії у світі — борються за те, щоб їхні господарства відновились.
Найбільше постраждала Греція — найменша і найбідніша з трьох країн. Минулого року лісові пожежі знищили там близько 4500 гектарів оливкових плантацій. Експорт оливкової олії — важлива частина економіки країни, щороку вона постачає цього продукту на $1 млрд. А у 2023 країна зазнала збитків $400 на душу населення.
Через дефіцит в «оливкових» країнах почали частішати крадіжки. На острові Крит група злодіїв проникла в будинок чоловіка і викрала понад 180 кг його особистого запасу оливок. Із наймасштабнішого — на півночі Греції з млина викрали 37 тонн оливкової олії.
Як змінилися ціни
Ціни на оливкову олію почали зростати: від $5900 за тонну в січні 2023 року до $10 100 в лютому 2024-го. Це був найгірший показник за минулі 10 років. Але потім ціни почали спадати, рівно через рік, в лютому цього року тонна оливкової олії коштувала майже вдвічі менше. Криза минула?
Цього року ситуація значно покращилася: урожай оливок становив 250 000 тонн, що більш ніж удвічі перевищує торішній невтішний показник. Не вдалося відновитися лише Італії, оливкові дерева там досі страждають від патогену через кліматичні умови.
Падіння гуртових цін є величезним полегшенням — це та новина, що в південній Європі потрапляє у вечірні випуски новин. Але це було лише тимчасовим явищем. Вже у квітні цього року ціна оливкової олії за тонну знову стрибнула — $10 600.
Після двох років поганих врожаїв сільські господарства Іспанії опинилися в скрутному фінансовому становищі, тому вони продали новий урожай якомога раніше, що призвело до обвалу ринку. Та потім продажі скоротились і ціни знову стабілізувались. Світові запаси оливкової олії вичерпалися, і для їхнього поповнення потрібно значно більше, ніж один хороший урожай.
Представник іспанської компанії Deoleo — найбільшого виробника оливкової олії у світі — зазначає, що глобальний дефіцит оливкової олії незабаром зменшиться. А ціни стабілізуються, адже проблеми, через які вони різко підскочили, вже минають. У Deoleo прогнозують, що ціни на оливкову олію впадуть приблизно до 5 євро за літр, порівняно з 9 євро, що були раніше.
А що в Україні
В Україні ціни на пляшку оливкової олії сильно коливаються, залежно від виробника — від 300 до понад 1000 грн за літр. Але українські ціни перевершують європейські. Наприклад, літр олії Monini Extra vergine в Італії коштує 14 євро (670 грн), а у нас — 939 грн.
Замість висновків
Вочевидь, говорити про те, що у найближчі роки якісь продукти повністю зникнуть, ще зарано. Дослідники шукають способи покращити ситуацію, як-от з новими технологіями при вирощуванні кави. Або ж на нас чекають альтернативи — мандариновий сік замість апельсинового, замінники шоколаду.
Можливо, аграрії незабаром придумають, як повністю відновити попередні врожаї. А нам поки варто бути готовими віддати більшу суму за улюблені товари.
Більше про це
Як і чому мільярдери все частіше будують власні міста
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
