Як залучити практиків до викладання — досвід школи Projector
Cпівзасновник і керівник Projector Creative & Tech School Олександр Трегуб залучив до читання лекцій чи курсів понад 200 фахівців із маркетингових і креативних агенцій, технологічних й інших компаній. Він розповів Vector, як знаходити практиків із досвідом і досягненнями, які хочуть і можуть навчати молодих фахівців, та допомогти їм розкритися у викладанні.
Чому краще вчитися у практиків
Практика — найдавніший спосіб навчання. Він був відомий ще мисливцям за мамонтами. Через нього можна не тільки здобути знання, а й добре його засвоїти.
Давній алгоритм мало змінився:
- відчути голод (стикнутися з проблемою);
- кинутися на мамонта самотужки (спробувати її вирішити) та зазнати поразки;
- отримати підказку від головного мисливця племені (інструкцію від наставника чи з книги);
- спробувати ще (повторити кілька невдалих спроб);
- перемогти мамонта та смачно повечеряти (отримати результат та використати здобуті знання в схожих ситуаціях).
Але програвати вкрай неприємно, бо помилки в’їдаються в пам’ять разом зі шрамами. Тому з’явилася ідея, що головне — знати теорію. Навчати почали не ті, хто самі перемагали мамонтів у бою, а той, хто навчився доступно розповідати про тактики і стратегії. А студент просто переповідає на іспитах те, що почув на лекціях, без закріплення на практиці.
Можна прочитати найкращі підручники з дизайну чи маркетингу, але не стати хорошим фахівцем. Для цього треба вирішити з десяток практичних завдань разом із сильним ментором. Не дивно, що сучасні студенти хочуть навчатися саме в тих, хто має практичний досвід і досягнення, а не наукові ступені.
Як знайти хороших викладачів-практиків
Ось кейс із Надею Кельм, артдиректоркою Texty.org.ua. Спочатку Telegraf.design, який я теж заснував, зробив із нею глибоку статтю про інфографіку, яку активно читали. Ми запропонували Наді провести відкриту лекцію. Аудиторія добре її сприйняла, а ми оцінили виважену та спокійну комунікацію спікерки та запропонували їй розширити це до формату курсу. З пошуком студентів труднощів не було, бо люди вже знали, до кого йдуть навчатися.
Критерії, за якими я відбираю потенційних викладачів серед практиків:
- Яскрава особистість. Викладач — це наставник, а не читець лекцій. Це людина із сильними лідерськими якостями та вираженою харизмою, яка вміє зацікавлювати предметом, надихати.
- Спеціаліст високого рівня. Практичний досвід викладача має бути таким, щоби той із легкістю відповідав на будь-яке запитання студента протягом п’яти років після навчання.
- Ентузіаст освіти. Перше і друге не працює без щирого бажання допомагати студентам у їхньому розвитку. Класному викладачеві не байдуже. Він оцінює свою роботу не за кількістю відпрацьованих годин, а за прогресом студентів.
Людей, що поєднують ці якості, вкрай мало. І це справжні рок-зірки.
Навіщо крутим фахівцям викладати
Практики отримують кілька важливих бонусів від викладання. Вони розвивають персональний бренд, розширюють коло якісних ринкових контактів і знаходять серед студентів класних співробітників у свій бізнес.
Щоби класний викладач став фанатом освітнього проєкту, потрібні три речі:
- Повага. Викладач у Проджекторі — співтворець продукту. Ми спілкуємося на рівних, не контролюємо в дрібницях, даємо свободу і відповідальність. Викладачі — наші нові рок-зірки.
- Гідна оплата. Гонорари викладачів у Проджекторі можна порівняти з оплатою за той же час на їхній основній роботі.
- Мотивовані студенти. Викладач має бачити зацікавленість студентів та їхній прогрес. Той, хто одного разу відчув цю насолоду, уже не захоче покинути викладання.
Як допомогти практику стати викладачем
Коли я знаходжу потенційного викладача у Projector, то в мене є три завдання.
Перше — розробити курс разом із майбутнім викладачем. Для цього потрібно визначити різницю в навичках студентів до та після навчання. А потім наповнити навчальну програму так, щоби покрити цю різницю.
Друге — навчити викладати за Продж-методологією. Вона базується на таких складниках:
- перевернуті програми, тобто не начитка, а одразу практика;
- постійний фідбек;
- інтерактивні заняття;
- відпрацювання отриманих навичок на власних проєктах.
І третє — допомогти викладачеві, щоби його слабкі сторони не заважали продуктивній роботі зі студентами. Були випадки, коли викладачі, які на етапі підготовки виглядали круто, не справлялися з групою. І навпаки, ті, за кого хвилювалися, ставали загальними улюбленцями.