Як я тестила український електробайк для військових від Delfast — репортаж

Тест-драйв 

«Головне — тримати рівновагу, не боятися та бути обережною», — такі останні настанови дає мені СОО Delfast Сергій Денисенко перед тим, як вперше сяду за кермо байка TOP Military. Це нова модель, яку допрацювали наприкінці червня. 

Ми зустрічаємося в одному зі столичних парків. Сюди Сергій приїхав одразу на байку. Поки надіваю шолома, розпитую, чим TOP Military відрізняється від інших. Усього Delfast випускає три моделі: TOP 3.0, TOP 3і та TOP Military. Скоро буде й четверта — California. Про неї розповім далі. 

TOP Military модифікована під потреби ЗСУ. Сергій розповідає, торік подарували перші байки військовим та отримали фідбек, як покращити модель. Далі встановили мотоциклетні педалі. Змінили гальмівну систему, конструкцію заднього маятника. Встановили нову модель контролера, яка дозволяє байку розганятися до 100 км/год та економно використовувати заряд батареї.

«Зараз два байки на сході. З хлопцями поки немає зв’язку, тому не знаємо ще, чи потрібні їм якісь деталі. Немає й домовленостей про закупки безпосередньо з Міноборони. Щоб офіційно ввести у використання новий транспортний засіб, необхідна тривала перевірка й тестування протягом близько трьох років. У приватному ж порядку підрозділи можуть закуповувати через фонд або самі», — розповідає далі співзасновник. 

Основні характеристики TOP Military:

• Двигун QS 205 3ТІ потужністю 2999 W.
• Модель заряджається до 100% за вісім годин, а до 80% — за три. 
• Вага — 65 кг.
• Згідно з технічними характеристиками, максимальна швидкість — 80 км/год. Хоча, за словами Сергія, байк може розігнатися й до 100 км/год.
• Запас ходу — до 200 км при середній швидкості 30-40 км на годину.

У США цю модель постачати не планують. У силу своїх особливостей вона дорожча, аніж тамтешні користувачі готові заплатити. В Україні її можна купити за $6 000. Для фондів, які підтримують військових, TOP Military коштує $5 000.

У мене не відкрита водійська категорія А, тому я сумнівалася, чи можу сама водити такий байк. Сергій пояснив, що в цьому випадку в ній немає потреби: 

«Потужність двигуна — 2 999 W. Для поліції це ще не мотоцикл. Якщо потужність двигуна вище 3 000 W, тоді треба обов’язково мати категорію А». 

Тож сідаю за кермо. Переді мною LCD-дисплей, що показує поточну швидкість, відстань здійсненої поїздки, стан акумулятора та час. До слова, модель Military не інтегрована в мобільний застосунок, як, наприклад, California. Військові, каже Сергій, не просили такої функції, а при виробництві її відсутність дозволила здешевити модель. Зате є інші цікавинки. Наприклад, круїз-контроль та задній хід. 

Після короткої інструкції та майстер-класу їду і я. Забігаючи наперед, скажу: у результаті поїздки ніхто не постраждав, інфраструктура парку залишилася неушкодженою. 

Якщо ви справляєтеся зі звичайним велосипедом, то й електробайк буде вам до снаги. Їхати було легко. Правда, при зупиненні мені було дещо складно його втримати. П’яткою я ледь торкалася землі, а байк важить більше за мене — 65 кг. Словом, рекомендоване обмеження від виробника доволі виправдане: за кермо радять сідати особам зростом від 165 см та вагою понад 55 кг. 

Асфальтованими доріжками парку я максимально розігналася до 20 км/год — для першого разу більше не ризикнула. Тому, звичайно, не відчула його максимальну потужність. Проте TOP Military призначений для активної їзди поза дорогою. У парку є горбисті галявини та ліс — тут уже Сергій порадив мені не експериментувати та сам обкатав байк.

Як справи у США

Торік у листопаді співзасновник компанії Данило Тонкопій повідомив, що веде перемовини з інвесторами та губернаторами кількох штатів щодо відкриття заводу у США. Звичайно ж, мене цікавить, як просунувся цей проєкт за майже рік.

«Перемовини ведуться. Війна впливає на розмови інвесторів з українськими командами. Сім років ми вже американська компанія, платимо там податки. Проте інвестори все одно непокояться, бо половина команди в Україні. Вони прискіпливо ставляться до великих інвестицій. А дрібні ми не розглядаємо. Зараз дивимося на $10 млн для створення складального цеху в США. Це потрібно, щоб бути ближче до місцевих покупців», — розповідає Денисенко.

Загалом у США Delfast має офіс, майстерню та склад. Комплектуючі завозять з виробництва в Китаї.

Там якість контролює контрагент. Торік команда розробила прототип байку California. Спочатку, розповідає Сергій, модель планували продавати за $3 400. Проте після аналізу ринку зрозуміли, що для прогулянкового байка це дорого. Тому планують знизити вартість до $2 500. 

Більшість моделей хочуть виготовляти в Україні, якщо для цього будуть необхідні законодавчі умови (про них далі). До запуску у виробництво закінченої розробки потрібно ще три місяці. 

За словами Сергія, з 2017-го Delfast продали понад 750 електробайків. Водночас лише за минулий рік — 270. 5% продажів компанії припали на європейський ринок. За словами Сергія, на електробайках Delfast їздять в Британії, Австралії, Японії, Німеччині. В Україні є сім користувачів байків TOP 3і. 

А ще Сергій анонсував новий напрям бізнесу: «У США зараз розробляємо зарядні станції для байків, які будемо ставити на вулицях та в університетах».

Через дорогу від парку — лікарня. Щойно ми домовилися про місце зустрічі, я напівжартома подумала, що це, мабуть, не випадково так зірки склалися: хтозна, який з мене кермувальник е-байка? На щастя, у мене все вийшло. Проте локацію дійсно обрали не просто так — неподалік розташоване українське виробництво Delfast. Туди ми й вирушили далі. Звичайно ж, на байку. Цього разу я на пасажирському, позаду.

Виробництво

Довгі коридори будівлі колишнього заводу, кілька поверхів вище скрипучим радянським ліфтом і знову звивисті повороти праворуч/ліворуч. Поверх, де розташувався Delfast, помітно контрастує із загальним виглядом будівлі своїм свіжішим виглядом та ремонтом.

Виробництво відкрили в листопаді 2021 року. Воно потрібне, щоб повністю контролювати процес та якість виготовлення, а ще — зменшити залежність від китайського підрядника. Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну виробництво повноцінно не працює. Площу довелося скоротити з 400 кв. м до 120 кв. м. Загалом у штаті Delfast 17 людей. З команди в Києві залишилися лише технік та СОО. Саппорт і продажі або в інших містах, або за кордоном. За словами Сергія, частина співробітників пішла на фронт. 

«На момент відкриття виробництва в Україні ми розуміли, що не вигідно постачати звідси в США. Коли готувалися до його запуску, на законодавчому рівні планувалося зменшення податків і акцизу на електротранспорт. У серпні 2021-го президент підписав відповідний закон. Проте в категорію електротранспорту не потрапили електровелосипеди. Через це у нас на 30–35% виросли виробничі видатки. Тобто зникла рентабельність виготовляти тут і відправляти в США, але це досі вигідно для України та Європи», — пояснює він.

Наразі київське виробництво займається постачанням тільки на ринок України — під спецзамовлення військовим або приватним особам.

Тут можуть складати 50 байків на місяць. Складання одного займає п’ять годин. Для порівняння, у США збирають близько 80 (по чотири в день, уточнює Сергій). Китайське виробництво продукує близько 500 штук на місяць.

СОО Delfast проводить мені екскурсію їхніми приміщеннями. Особлива увага — на майстерню, де збирають байки. Найпершим в око впадає підвішений на спеціальній конструкції майже готовий електробайк. На стелажах — різноманітні деталі та інструменти, на столі поруч — центральний елемент моделі California. Тут же в кімнаті стоять кілька інших прототипів е-байків. А ще — справжній раритет: найперший електровелосипед Delfast, ще з часів коли компанія починала як кур‘єрська служба.

«Зараз тут не вистачає лише одного — шуму й гамору виробництва», — ніби підсумовує Сергій. Сподіваюсь, що це зміниться вже найближчим часом.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter