КРЕАТИВ

Данило Привіт, портретний і рекламний фотограф, про відсутній заробіток і можливості війни

24 Травня 2022, 13:30
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Данило Привіт, портретний і рекламний фотограф про (відсутність) заробітку та можливості війни
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

«Як ви? Що ви?» — нова постійна рубрика на Vector, в якій головна редакторка Vector Ліза Бордунова говорить з українськими креаторами та підприємцями про їхню діяльність, адаптацію до нової реальності та пошук нових точок опори — особистих і робочих. War-work-life balance.

Цього разу Ліза поговорила з портретним і рекламним фотографом Данилом Привіт про чесність із собою під час війни, стан індустрії та роботу з ризиками професії.

Як у житті з’явилася фотографія

У школі мама дала мені на вихідні фотокамеру. Я щось познімав, потім взяв ще раз і так почав носити її з собою усюди. Знімав пейзажі, друзів та все, що було навколо. Після випуску зі школи почалися вечірки, концерти та поїздки до Києва, камера була усюди зі мною. З’явилися невеличкі замовлення.

У певний момент я почав проводити у Києві 2–3 дні на тиждень — знімав вечірки, ходив на івенти та знайомився з людьми. За півтора року таких роз’їздів я зненавидів потяги. Найчастіше мені вистачало грошей лише на нічний сидячий поїзд, що дуже виснажувало. Я їхав до Києва, наприклад, щоб заробити 800 грн за зйомку, з яких 400 витрачав на квитки та їжу. Тому врешті-решт переїхав до Києва.

Довелося пройти довгий шлях, аби моя професія почала приносити гідний прибуток. Проте я усвідомлено йшов до цього, багато працював і знайомився з людьми.

Зйомки, графік і дохід до повномасштабної війни

Я займаюся рекламною та портретною зйомкою. До війни серед клієнтів були великі українські та міжнародні бренди — Sony, Nestle, Oreo, Jägermeister, Puma Ukraine, Multiplex, «Нова Пошта». Також знімав спецпроєкти для Vector. Я мав від 4 до 6 зйомок на тиждень.

Планувати графік роботи фотографа важко, тому я від цього відмовився. У мене може не бути роботи два тижні, а потім хтось телефонує і запрошує познімати «на завтра». Частина замовлень приходить від виграних тендерів.

Раніше я засмучувався, якщо обирали іншого фотографа або інший продакшн, з яким я домовився співпрацювати. З часом минулося, і я більше нічого не планую.

На початку листопада 2021 року я вирішив зібрати собі «подушку безпеки». Я робив це не через думки про можливу війну, а більше для страхування на непередбачуваний випадок. Фінансова подушка дала мені маленький спокій, і так вийшло, що врятувала мене під час війни. Я зможу прожити рік-півтора з мінімальними витратами.

Фотографія під час війни

Моє робоче життя з початком війни змінилося від 100% до 0%. 24 лютого в мене мала бути зйомка о шостій ранку. Я ще не встиг на неї виїхати, коли почалися обстріли. Зателефонував продюсеру і сказав, що не приїду.

Перші два місяці я навіть не знімав чохол з камери. Знаходився у якомусь режимі очікування. З часом зрозумів, що життя триває, почав знімати маленькі дрібнички свого життя на телефон, аби їх запам’ятати. Це може бути неестетично, але це частина мого життя.

Клієнти, з якими я працював у Києві, поки до мене не повернулися. Це продакшени, бізнес яких зараз на паузі, та агентства, які в основному зараз працюють для держави. Тиждень тому мав першу зйомку з початку війни.

Знайшов тату-студію і просто захотів некомерційно з ними познімати. У нас не було брифу, агентства, ніхто не ставив завдань, тому я просто робив те, що хотів.

Я починаю зараз дивитися по-іншому на деякі речі у роботі. Наприклад, експериментую зі світлом, роблю предметну зйомку, яка раніше здавалася мені нудною та неенергійною. А зараз ця медитативність мені подобається.

Додаткові джерела заробітку

Я почав проводити індивідуальні онлайн-заняття з ретуші та Photoshop. Спочатку це був просто один зі зручних варіантів заробітку — і я, і учень можемо перебувати у будь-якій точці світу.

З’явився один, другий, п’ятий учень, і я зрозумів, що педагогіка — це прикольно.

Мені цікаво навчати людей так просто й швидко, як я хотів, аби колись навчали мене.

Я всього навчився сам, дивився дуже багато відео, в яких було багато «води». Навіщо дивитися 40-хвилинне відео, якщо ту ж річ можна розповісти за дві хвилини? Або навіщо вивчати технічні формулювання, якщо ти не розумієш, як вони працюють на практиці?

Зараз у мене п’ять учнів, з якими ми займаємося раз на 3–4 дні. Я дізнаюся потреби людини, що вона вміє і чого хоче навчитися. Хтось хоче стати комерційним ретушером, хтось знімає на плівку, а хтось робить мейкап і хоче робити ретуш для свого портфоліо. Тому окрім базових речей, я для кожного добираю різний матеріал. Я бачу у викладанні можливість зростання для себе і планую масштабуватися.

Збір коштів до «Повернись живим»

23 лютого я вирішив створити маленьку благодійну акцію, аби привернути увагу до фонду «Повернись живим». Я взяв світло, фон, вийшов на Майдан Незалежності та безплатно фотографував людей. Прийшло багато моїх друзів, знайомих, загалом вийшло 47 фотографій. На локації та у дописах у соцмережах про акцію я закликав донатити кошти до фонду.

Після перших кількох сумбурних днів війни я захотів ще якось допомогти країні. У мене є 47 фотографій, які зроблені за вісім годин до початку вторгнення. Я вирішив зробити NFT, продати їх та віддати кошти на ЗСУ. Фінансового ефекту це, на жаль, не мало, але була інформаційна хвиля. Вийшли публікації в українських та іноземних ЗМІ, тож це маленький внесок в інформаційну війну. До того ж я дізнався, як працюють NFT та як їх створювати, й орієнтовно п’ять людей питали у мене поради. Тож це дало поштовх до створення ще кількох подібних проєктів.

Потім я згадав, що планував зробити виставку з серією фотографій. Вони були зроблені до війни та не пов’язані тематично. Я виклав ці фото у соцмережі й закликав людей придбати їх за донат до «Повернись живим». А після нашої перемоги я надрукую їх та надішлю. Всього вдалося зібрати приблизно 5000 грн, дві фотографії у мене купила продюсерка з Лос-Анджелесу. З фінансової точки зору це небагато, але знову ж з інформаційної — пости мали 60 000 переглядів. Можливо, це наштовхнуло когось іншого теж зробити добру справу.

Що зрозумів під час війни

У мене з’явився час подумати про своє життя. Я склав великий список питань, аби проаналізувати: що мене радує, що засмучує, що люблю, а що ненавиджу у багатьох процесах життя. Це була найчесніша розмова із самим собою за багато років. Я зрозумів, де брехав собі і як змінилися мої цінності.

Наприклад, я думав, що хочу займатися колажними історіями Mix Art. Я накупив собі фарб, намагався щось робити із принтером. Насправді ж мені це не приносить задоволення. Це ніби маленька річ, але коли вони накопичуються, то стає важко.

Процес важливіший за результат. І якщо ви собі стандартом успіху ставите дію, то будь-який результат — це успіх.

Наприклад, я почав вивчати Figma. Раніше я думав, якщо маю вільний час, то маю приділяти його лише фотографії. Для професійного зростання у фотографії мені цей інструмент не потрібен. Але мені зараз цікаво, і це головний аргумент щось робити.

Питання, які допомогли мені у розмові з собою:

  1. Що я люблю, не люблю, мені подобається і що я ненавиджу?
  2. Чому (через що) я відчуваю щось?
  3. Які у мене цінності?

Також я зрозумів, що будь-який цикл наших дій можна уявити за принципом кола: натхнення — мотивація — дія. Багато хто з нас (а раніше і я) думав, що все починається з натхнення. Насправді ж це коло починається з дії. Ви починаєте щось робити, потім з’являється натхнення, а потім мотивація. Тому потрібно не чекати натхнення, а дати старт процесу. Можливо ви почнете з чогось посереднього, неякісного, але в процесі прийде й натхнення.

Більше про це

01 Досвід і думки

Український фриланс під час війни. Як працюють дизайнери, райтери та фотографи

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС Надія Парфан Takflix
Надія Парфан, засновниця Takflix, про цінність спільноти, розвиток кіно і професію
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Червня 2022, 09:30 4 хв читання
БІЗНЕС Влда Ноздрачов Nextedo Superludi Unit School of Business
Влад Ноздрачов про паніку, «кач» і невтішний прогноз для українського бізнесу
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Червня 2022, 10:00 7 хв читання
БІЗНЕС Анна Завертайло
Анна Завертайло про нові відкриття, київську HoReCa та зміну показників
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
04 Червня 2022, 09:30 4 хв читання
БІЗНЕС Марина Батуринець, засновниця Bazilik, про освітній бізнес під час війни, борги та відновлення
Марина Батуринець, засновниця Bazilik, про освітній бізнес під час війни, борги та відновлення
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Травня 2022, 12:00 6 хв читання
Завантаження...