Вони хочуть жити вічно та «зберегти» свій мозок. Ось що роблять технокомпанії для перемоги над смертю

Нобелівка і Forever Young 

• Рішення: біоперепрограмування.
• Хто підтримує: російсько-ізраїльський мільярдер Юрій Мільнер та засновник Amazon Джефф Безос. 

Сучасні дослідження неофіційно визначили 150 років як найоптимістичніший прогноз тривалості людського життя. Поки максимально зафіксований показник — 122 роки. Люди, що досягли 110-річного віку, вважаються супердовгожителями. 

З віком наше тіло зношується, а його можливості обмежуються. Тому науковці шукають способи підтримки організму в «вічно молодому» стані. Це дасть людині змогу не просто жити довше, а й залишатися здоровою. Допомогти в цьому можуть відкриття у сферах омолодження та регенерації.

2012 року японський вчений Сінья Яманака отримав Нобелівську премію за відкриття біоперепрограмування. Науковець довів, що зрілі клітини можуть «перезапускатися», тобто повертатися до первинного стану стовбурових клітин за допомогою чотирьох генів, котрі згодом назвуть «факторами Яманаки». 

2016 року метод перевірили на лабораторних мишах, і дослідникам вдалося досягти ознак зворотного перебігу віку у тварин. Навіть попри можливі побічні ефекти (все ж мова йде про гени), науковці назвали перепрограмування клітин можливим «еліксиром життя».

Дослідити його можливості та вплив на клітини людського організму взялася заснована 2021 року компанія Altos Labs. Вона працює над технологією біологічного перепрограмування, спираючися на дослідження Яманаки. Самого ж нобелівського лауреата запросили очолити науково-консультативну раду компанії.

Дослідженнями в Altos Labs займатимуться ще кілька вчених-першопрохідців. Серед них:

• Стів Хорват — генетик, професор Каліфорнійського університету. Він придумав «епігенетичний годинник», що може «найточніше» виміряти біологічний вік людини.
• Хуан Карлос Бельмонте — учений каліфорнійського Інституту біологічних досліджень Солка. Він вважає, що тривалість життя у людей можна збільшити на 50 років… шляхом вирощування наших органів в організмах мавп.

Altos Labs продовжує запрошувати вчених, обіцяючи їм безперешкодну роботу над дослідженнями та пропонуючи їм акції та великі зарплати. Серед її інвесторів — російсько-ізраїльський мільярдер Юрій Мільнер та засновник Amazon Джефф Безос. 

До речі, Безос вже давно цікавиться дослідженнями довголіття. 2018 року він інвестував у компанію Unity Biotechnology. Вона спеціалізується на боротьбі зі старінням. Компанія розробляє препарати та терапевтичні методи, здатні якомога довше забезпечувати функціональність організму.

«Вилікувати старіння» за допомогою регенерації

• Рішення: регенерація.
• Хто підтримує: американський мільярдер і CEO Coinbase Браян Армстронг.

Окрім інвестицій, багатії засновують і власні дослідницькі компанії. У грудні 2021 року американський мільярдер і CEO Coinbase Браян Армстронг разом із доктором біоінженерії Блейком Баєрсом заснували NewLimit. Компанія займатиметься вивченням процесів старіння та спробує продовжити здорове функціонування організму людини. Науковці NewLimit планують дослідити регенеративний потенціал старих тканин людського тіла та розробити продукти, що зможуть відновлювати їхні клітини.

За словами засновників, мета NewLimit — запропонувати людям життя, вільне від хвороб і старості, а не просто продовжити його. У компанії хочуть, щоби люди зберігали ту ж рухливість та когнітивні здібності, які були у них у молодості, незалежно від тривалості життя.

«Спроба „вилікувати старіння“ неймовірно амбітна. Ми вважаємо, що ця місія може зайняти десятиліття, якщо вона взагалі здійсненна. Саме з цієї причини ми відчуваємо нагальну необхідність розпочати роботу вже сьогодні», — йдеться в анонсі запуску NewLimit.

Крім того, компанія планує дослідити інфекції та покращити ефективність вакцин. Також вона спробує з’ясувати, чому у людей похилого віку слабка імунна система. 

Засновники запевняють, що попри ціль створити прибуткову компанію, продукція NewLimit буде доступною кожному. Коли компанія має намір представити готові рішення, наразі невідомо.

Таємничі дослідження техногіганта

Амбітну задачу з винайдення методів «лікування старіння» та подолання людських хвороб планує вирішити й компанія Calico, яка належить Alphabet. Проєкт, метою якого є боротьба зі старінням та «супутніми захворюваннями», практично не розкриває деталей. В анонсах компанія обмежується загальними фразами, а ймовірні напрацювання майже не оприлюднюються. Проте певні дані про її роботу все ж є.

• Відомо, що Calico досліджувала метод перепрограмування — науковці перевіряли кількість можливих мутацій під час тимчасового «перезавантаження» клітин за допомогою РНК. 

• Компанія співпрацює з біофармацевтичною фірмою AbbVie у сфері досліджень, розроблення та випуску нових методів лікування для пацієнтів із віковими захворюваннями. 

• Журналісти припускають, що Calico працює з big data. Тобто вона збирає величезну кількість інформації та обробляє її, щоби прискорити шлях до відкриттів у галузі здоров’я й медицини. 

Можливо, Calico просто не потрібна публічність. Біотехнологічні компанії переважно демонструють свої досягнення саме заради залучення кадрів, грошей та «шуму». Alphabet же спроможний надати Calico багатомільярдний бюджет та прямий доступ до кращого обладнання і висококласних вчених.

Кров молодих організмів як шанс продовжити життя

• Рішення: переливання крові молодих організмів.
• Хто підтримує: понад 100 клієнтів з усього світу і зокрема Кремнієвої долини.

Методи продовження молодості не обмежуються планами на майбутнє. Кілька років тому заможні люди з усього світу отримали змогу підтримати кров’ю молодих організмів надію на здорове функціонування власного тіла.

Про цю ідею заговорили ще 2014 року. Тоді дослідниця Гарвардського інституту Емі Вейджерс виявила, що кров молодих мишей покращує роботу м’язів, серця та мозку у старих. Учені зшили двох мишей разом, забезпечивши злиття їхніх кровоносних систем.

Парабіоз Парабіоз Лабораторна техніка штучного поєднання організмів задля формування спільної фізіологічної системи (зазвичай кровоносних судин) , вперше випробували ще у XIX столітті. Після дослідження Вейджерс інтерес до цієї процедури відродився.

2016 року випускник Стенфордської медичної школи Джессі Кармазін заснував компанію під назвою Ambrosia. Вона запропонувала внутрішньовенні інфузії плазми крові від донорів віком 16–25 років. Клієнти можуть придбати один літр за $5500 (150 000 гривень) або два літри за $8000 (218 000 гривень).

2017 року Кармазін розповів, що послугами компанії скористалися вже понад 100 клієнтів з усього світу, середній вік котрих — 60 років. Деякі з них — підприємці з Кремнієвої долини. Кармазін підкреслив, що переливання плазми крові може отримати будь-яка людина старше 35 років.

Проте згодом на практику звернули увагу не лише заможні клієнти, але й регулятори з FDA (Управління з продовольства і медикаментів США). 2019 року FDA виступило з заявою про те, що користь від переливання плазми крові молодих донорів не доведена, а подібні операції є ризикованими для здоров’я. У зверненні не було згадок про діяльність компанії Кармазіна, проте потенційних клієнтів застерегли від процедури, яку надавала Ambrosia. 

Уже через кілька днів на сайті Ambrosia з’явилося повідомлення про призупинення роботи. Проте за кілька місяців компанія відновила свою діяльність.

«Смерть — це проблема, яку можна вирішити»

Саме так вважає співзасновник PayPal та один із перших інвесторів Facebook Пітер Тіль. І саме йому найчастіше приписують інтерес до провідних технологій продовження життя. 

2006-го стало відомо, що він пожертвував $3,5 млн фонду Мафусаїла на підтримку досліджень боротьби зі старінням. Останній відомий своєю науковою премією Methuselah Mouse Prize для дослідників, котрим вдалося суттєво продовжити життя літньої лабораторної миші. За десять років мільярдер збільшив свої інвестиції у фонд до $7 млн.

Варто згадати й організацію Thiel Foundation — Breakout Labs. З 2012 року вона надає гранти для наукових досліджень, які є занадто тривалими, щоб зацікавити комерційний сектор на ранній стадії. Або ж на дослідження, надто «радикальні» чи «нетипові» для традиційних джерел фінансування.

На думку Тіля, суспільство дуже упереджено ставиться до біотехнологій та продовження життя. 2016-го мільярдер назвав парабіоз «дуже цікавим». Також Тіль дав зрозуміти, що він цікавиться цим заради власного здоров’я, а не як черговою бізнес-можливістю.

Згодом видання Gawker розповіло, що Тіль «витрачає $40 000 раз у квартал на переливання крові 18-річного». Сам Тіль на питання про правдивість цієї інформації не відповів.

Підозри щодо «вампірських» нахилів Тіля виникли через надмірну зацікавленість мільярдера питанням продовження життя, а також його захоплення біотехнологіями. Мільярдер вже давно «робить ставку в перегонах за безсмертям». Зокрема фінансує медичні дослідження, що дозволять збільшити тривалість життя. Сам Тіль заявив, що хоче дожити до 120 років. 

«Зрештою, чимало людей перебуває в якомусь дивному режимі заперечення та прийняття смерті. Те й інше призводить до того, що ви стаєте дуже пасивним. Я волію боротися з цим», — пояснює Тіль.

Життя після смерті 

Цілком можливо, що людству не вдасться відтермінувати старість, а смерть виявиться неминучою. На цей випадок у заможних людей є ще кілька варіантів, в які вони охоче інвестують.

Кріоніка

• Хто підтримує: співзасновник PayPal та один із перших інвесторів Facebook Пітер Тіль.

Введення організму у стан тривалої паузи, щоб у майбутньому повернути його до життя. «Пауза» досягається охолодженням тіла до наднизьких температур. Вартість такого заморожування залежить від затрат на підготовку тіла та від тривалості його збереження у кріосховищі. Окрім того, ціна кріоконсервації повинна покрити затрати на можливе розмороження тіла чи його частин в майбутньому.

Цю послугу вже пропонує низка компаній. Зокрема — Alcor Life Extension Foundation, Cryonics Institute, Suspended Animation Labs та KrioRus. 2014 року видання The Telegraph повідомило, що Пітер Тіль записався на кріоконсервацію в Alcor Life Extension Foundation.

Перенесення свідомості «в цифру»

• Хто підтримує: виконавчий директор Open AI, інвестор Сем Альтман.

Ідея збереження мозку заради можливого створення ​​цифрової свідомості в майбутньому чимось нагадує концепцію кріоконсервації. Проте є відмінності. Наприклад, створена 2016-го компанія Nectome. Вона пропонує процедуру високотехнологічної консервації мозку. «Застиглі» мізки в майбутньому планують просканувати та створити на основі отриманої інформації повноцінну цифрову свідомість.

Серед зацікавлених осіб — виконавчий директор OpenAi, інвестор Сем Альтман. Він упевнений, що технологія цифрової свідомості почне працювати ще за його життя. «Я припускаю, що мій мозок завантажать у хмарне сховище», — заявив Альтман в інтерв’ю MIT Technology Review.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter