Як стартапу потрапити в медіа. Startup Club від Мінцифри спитав у Vector, Forbes і SLOVA Tech PR
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Startup Club — відеопроєкт Мінцифри, який розповідає про нові українські стартапи та компанії. Це особливий випуск без огляду стартапів, але з відповідями на важливі питання: як зробити так, щоби ваш стартап потрапив у ЗМІ? Як зацікавити журналіста?
Гостями випуску були: Даша Зарівна, видавчиня медіа Vector; Михайло Сапітон, заступник головного редактора Forbes Ukraine; Лера Крутських, комунікаційна директорка SLOVA Tech PR. Ось їхні поради.
Як запітчити так, щоби медіа захотіло написати про стартап?
По-перше, потрібно виділити час, щоби зрозуміти які публікації ви хочете отримати. Потім підготувати всі деталі й факти, про які можуть спитати журналісти: біографія, дата заснування, які показники ви можете розголошувати тощо. Далі знайти дуже терплячу людину, яка розуміє ваш бізнес і візьме на себе комунікацію з журналістами.
Фаундер має розповісти піарнику, в чому суть новини й диференціація. Ринок дуже конкурентний. До того, як йти до журналістів, потрібно подивитися, які компанії такого ж типу представлені в ЗМІ, у якому контексті й із яким меседжем, і зрозуміти, як ви можете відрізнитися, щоби бути цінними для медіа. Їм цікаво писати ексклюзивні історії.
Важливо, щоби людина, яка пітчить стартап, одразу казала, яка інформація під NDA.
Ще нам часто пишуть люди на етапі «ідея». Їм здається, що про це вже можна розповісти ЗМІ. Але медіа не цікавляться стартапами без продукту, інвестицій чи яскравих кофаундерів.
Я була й на стороні медіа, і на стороні агентства, яке пітчить. Дуже часто ті, хто пітчать, намагаються втручатися в роботу журналіста: «А давайте обов’язково дамо коментар нашого акціонера», «Візуал у вас якийсь дивний», «А тут ми хочемо внести корективи». Довіра має бути з обох сторін.
Більше про це
Своїй мамі так пітчитимеш. Чому медіа не напишуть про ваш стартап
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Як написати тему листа, щоби журналіст його відкрив і зацікавився з перших речень?
Даша Зарівна: У реальному світі це відбувається так. Ви шукаєте журналіста, який пише на релевантну тему, досліджуєте його соцмережі, розбираєтеся, чим він цікавиться. Потім пишете йому на пошту. Якщо він не відповість, то вже потім пишете йому в соцмережах. Розповідаєте, в чому суть продукту, чому ваша тема буде цікава читачам цього медіа. Який унікальний кут подачі, висвітлення проблематики ви пропонуєте саме цьому медіа й журналісту.
Це історія про контекст: піарник дуже часто не думає про нього, коли вривається в життя журналіста.
Даша Зарівна
Михайло Сапітон: Можна спробувати одну ментальну вправу. Уявіть, як виглядає інформативний заголовок про вас. Якщо у вас є продуктовий реліз або інвестиції — так і напишіть, а не «Новина про стартап X». Менше тексту, більше фактів.
Лера Крутських: Для пітчингу у західних ЗМІ варто брати до уваги різницю в часі з журналістами. Наприклад, з американським Forbes — 8–9 годин. Заплануйте пітч приблизно на 16:00 за київським часом, щоби журналіст прочитав його вранці. Для розуміння актуального часового поясу перевірте Twitter, багато журналістів позначають своє актуальне розташування у профілі.
Кумедні історії, пов’язані з пітчами стартапів у медіа
Лера Крутських: Журналіст нам написав, що в нас класний продукт, який припав йому до душі, але в нього не завантажується сайт. Ми почали фіксити сайт, але він однаково не працював.
У цей момент головне — не втратити комунікацію, інтерес журналіста до продукту та продовжувати м’яко пітчити йому. У такому випадку треба створити додаткову цінність вашого продукту для журналіста.
Михайло Сапітон: У мене вже великий список історій за одним шаблоном. Люди не до кінця знають інформацію про свою компанію, список інвесторів.
З одним інвестором ми якось рахували, скільки він вклав у стартап, — він не знав. Інші не пам’ятають, коли вони заснували компанії, забувають, як їх зараз називають після перейменування.
Часто ти як журналіст виконуєш свою роботу добре, а тобі дзвонять за кілька годин і кажуть знімати статтю, бо не ця людина — засновник, а хтось інший, наприклад. Це вже комічна тенденція.
Михайло Сапітон
Даша Зарівна: Для мене це історія, коли журналісту в медіа надсилають на пошту пітч, але він із якоїсь причини не відповідає. І людина починає писати мені як засновниці медіа, нашій SMM-ниці, знаходить усіх, хто працює в команді. Це неправильно. Якщо журналіст не відповів, у нього на це були причини: це поганий пітч, або він просто не підходить для Vector.
Як ви ставитеся до стартапів і невеликих IT-компаній, які хочуть платно розмістити інформацію?
Даша Зарівна: У нас немає поняття «маленький стартап», бо наша місія — їх підтримувати. Часто нативну рекламу в нас замовляють великі компанії для розповсюдження новин, які ми не публікуємо на некомерційній основі. Одна платна публікація не означає, що за всі наступні відтепер обов’язково треба платити. Якщо в українського стартапу є релевантна новина, пишіть нам на пошту.
Лера Крутських: Нативна реклама іноді допомагає подати історію креативно, і це може зайти. Це залежить від того, який інфопривід і яка аудиторія потрібна.
Як має звучати стартап, про який хочеться написати?
Михайло Сапітон: По-перше, такому стартапу варто було би народитися не вчора, щоби він уже мав якийсь трекшн. Нехай стартап називається «Перемога». Якщо в нього не дуже прикольний фаундер, то ми не будемо ставити його в заголовок: «Стартап «Перемога» придумав, як зробити, щоби ваш собака жив 30 років. Ось скільки це коштує». І ми описуємо його економіку, інвесторів тощо.
Зі стартапами найкраще працює футуристична штука та відповіді на запитання, скільки це коштує та коли буде доступним.
Чи є зараз якісь трендові теми для ЗМІ?
Даша Зарівна: Sustainability — доволі популярна тема, яку зараз всюди використовують. Також біткоїн.
Кілька порад для стартапів і фаундерів щодо взаємодії зі ЗМІ
Даша Зарівна: Потрібно відповісти собі на запитання, чи готові ми та наша команда активно зайнятися піаром, тому що це треба робити системно. Далі треба скласти список журналістів та інфлюенсерів, які можуть сформувати думку про ваш продукт. Потім треба з ними познайомитися, зав’язати стосунки, вивчити лідера думки. Максимально наголошувати на користі для читачів, пропонувати ексклюзивну інформацію.
Неправильно всім ЗМІ писати однаковий текст. Або надсилати якийсь ексклюзив одному медіа, а через два тижні після публікації намагатися надіслати іншому. Це теж про повагу.
У нас був хороший досвід зі стартапом, який зібрав у Google Docs всю інформацію, яка коли-небудь виходила про них у ЗМІ. Вказали, під який інфопривід готується текст. Дали контакт людини, яка постійно була на зв’язку з журналістом. Водночас поводилися дуже коректно та не втручалися в сам процес створення контенту. Довірилися команді.
Більше про це
Михайло Сапітон: Журналісти вам не вороги. Якщо вони ставлять некомфортні запитання, то це тому, що вони виконують функції суспільного інтересу, а не хочуть вам нашкодити.
Структуруйте все максимально. Зрозумійте систему ваших взаємин: ніхто нікому не платить. Не потрібно мені казати, що потім у нас замовите рекламу. Коли нормальне спілкування переходить у напівпогрози, це не працює.
Добре працює, коли компанія пише журналісту про свої нові штуки. Вона не розраховує, що журналіст писатиме про все, але тримає в курсі подій. У якийсь момент у журналіста може виникнути ідея для матеріалу, як компанія за рік змінилася, наприклад.
Відеоверсію розмови можна переглянути нижче, а надіслати свій пітч журналістам Vector – на пошту editors@vctr.media
