БІЗНЕС

Сплеск попиту й фінансова стабільність. Як працюють львівські коворкінги під час війни (й де працювати у Львові)

10 Червня 2022, 10:00
16 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Як коворкінги у Львові працюють під час війни
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Через переїзд люди втрачають зручне місце для роботи, а відсутність особистого простору ускладнює концентрацію на роботі. Коворкінг — один зі способів зловити «робочий вайб». А ще це бізнес, який сильно постраждав у пандемію, а тут ще й війна.

Журналістка Vector Анна Соха поспілкувалася із менеджерами та резидентами п’яти львівських коворкінгів — IHUB, Old Amsterdam, Communa, Startup Depot, Futura Hub. Вона дізналася, як коворкінги зустріли удар нової кризи й наплив охочих та як війна вплинула на бізнес-показники.  

Коворкінги до та під час війни

З початком пандемії спільне використання коворкінгів стало небезпечним. Завантаженість знизилася, але впродовж двох років більшість закладів відновилася до звичайних показників. 24 лютого усі коворкінги спорожніли, але вже за 3–4 дні з’явилися нові резиденти, які приїхали з інших міст України. Львівські резиденти натомість повернулися майже за місяць.

Львівський IHUB

До пандемії коворкінг мав максимальну завантаженість — 90 осіб, за два роки відновився до 70 осіб. Зараз 80% резидентів — це люди з інших міст, а львів’ян стало менше. Один з нових резидентів IHUB — розробник відеоігор Room 8 Studio, яка перевезла своїх співробітників із Києва та Харкова. 

Old Amsterdam

Напередодні пандемії мав 40 резидентів в open space із загальних 200 місць. Велику частину простору орендує найбільший резидент — компанія Symphony Solution. Після перших тижнів війни більшість резидентів повернулася до коворкінгу, поступово приходять нові люди, зараз — 49 резидентів.

Communa 

З трьох локацій коворкінгу пандемію пережила лише одна — на вулиці Кольберга. Заклад має приблизно 50 посадкових місць, до війни офіси орендували три компанії та орієнтовно 20 фрилансерів. Під час війни у коворкінгу з’явилося багато резидентів із Києва, Харкова та Одеси.

Крім фрилансерів, попит на офісні приміщення з’явився у компаній, які перевезли свої команди до Львова. Вони переважно займають простір, який звільнився після виїзду львівських компаній із коворкінгів. Наприклад, компанія SoftFormance тимчасово перестала орендувати офіс у Communa: «Ми домовилися, що спакуємо їхні речі у коробки й надамо приміщення в оренду командам з інших регіонів. А після перемоги усі повернуться до своїх локацій», — зазначив керівник Communa Петро Дацків. 

Протягом місяця у Communa орендувала приміщення юридична компанія, яка потім повернулася до Києва. Серед нових орендарів коворкінгу — стартап Awesomic, який орендує сім місць. «Зараз це популярна практика, коли компанія перевезла до Львова 15 працівників та орендувала 7–10 місць для вільного відвідування. У працівників є чат, в якому вони бронюють місця та чергуються. Це дає змогу компаніям не переплачувати за оренду, а співробітникам не набридає ходити в офіс», — пояснює Петро Дацків. 

Startup Depot 

Напередодні війни коворкінг мав 120–150 резидентів, від фрилансерів до Львівського IT-Кластера. E середині березня Startup Depot оголосив, що готовий приймати стартапи або організації, які допомагають ЗСУ, зі знижкою 50% або 100% до закінчення активних бойових дій. Так до них заїхала команда Фонду 2402 і Дмитро Чернуха, який займається інноваціями у ДТЕК. З’явилось декілька нових резидентів із Києва та Харкова, дехто з них вже повернувся додому. У коворкінгу зазначають, що більшість потенційних резидентів відгукувалися, що їм безпечніше вдома, та цікавилися, чи інші резиденти також відвідують коворкінг.

Futura Hub 

До 24 лютого коворкінг Futura Hub мав заповненість 95%. З 30 робочих місць в open-space стабільно були зайняті 25, а компанії займали всі офісні приміщення. Через два тижні від початку вторгнення коворкінг знову відкрився для охочих працювати. 

За словами бренд-менеджерки, звільнилися майже третина офісів. Хтось скоротив свій штат і переїхав у менше приміщення, а хтось виїхав зовсім через те, що співробітники роз’їхалися з міста. Є кілька компаній, які планують повертатися до коворкінгу влітку. Зважаючи на довготривалу історію співпраці та хороші стосунки, Futura Hub зберігає офіси за цими компаніями. 

Зараз коворкінг у процесі відновлення, нові резиденти поступово заселяють частину офісів площею від 5 до 185 квадратних метрів. 

Івенти

Оренда лекційних приміщень — ще одне джерело доходу для коворкінгів, яке у всіх сильно «просіло» ще під час пандемії. Communa протягом 2021 року проводила події у гібридному форматі, коли частина людей приєднується онлайн. Futura Hub перестала проводити власні вечірки та квести, але мала попит з боку бізнесу на лекційну залу. Наприклад, «Нова пошта» постійно проводила тренінги для працівників, або резиденти орендували приміщення для з’їздів працівників із філій в інших містах України. 

Коворкінг Startup Depot, який також є бізнес-інкубатором, продовжував організовувати лише навчальні програми для стартапів та IT-спеціалістів. Також є організатором стартап-конкурсу на ІТ Arena.

Під час війни коворкінги продовжують готувати події. IHUB готує три онлайн-івенти з залучення інвестицій для стартапів, а також офлайн-подію для переселенців на теми психології та зміни професії. У Futura Hub проводили лекції з надання першої медичної допомоги. Startup Depot зараз працює над онлайн-програмою для стартапів з ідеями на ранній стадії. 

Як коворкінги зустріли війну

У перші дні російського вторгнення майже ніхто з резидентів не відвідував коворкінги для роботи. Заклади залишалися відкритими, аби люди могли забрати необхідні речі. Більшість коворкінгів швидко реорганізувалися у прихистки для переселенців. 

Дізнавшися про початок війни, ми зідзвонилися з керівниками IHUB у Києві, Вінниці та Кишиневі. Київський хаб призупинив роботу, в них зараз базується фонд «Повернись живим». Ми у Львові вирішили не закриватися, адже не було критичного рівня небезпеки. 

У перші тижні у нас переночували приблизно 10 людей — це резиденти IHUB з інших міст та їхні знайомі. Ми принесли ковдри, люди ночували на пуфах у лаунж-зоні. Приймали на 1–2 ночі, оскільки у нас немає душу та повноцінної кухні. Далі ми спрямовували людей на більш комфортні локації, яких у Львові організувалося достатньо. 

24 лютого я рано прокинувся від телефонних розмов родичів про обстріли у Харкові та Сумах. Я нашвидкуруч закинув речі в рюкзак — документи, готівка, павербенк, ноутбук — та зв’язався з адміністратором Communa. Десь о 9-й годині ми прийшли до коворкінгу. Багато людей залишають тут свої речі, хтось міг мати документи, гроші, техніку. Протягом перших тижнів війни ми працювали, так сказати, на вимогу. 

Саме працювати в перший час приходило 3–4 людей. Багато хто приходив просто погрітися та попити чаю. Ми не організовували прихисток, але допомагали громадським організаціям. Наприклад, «Українська освітня платформа» та «БУР — будуємо Україну разом» проводили у нас навчання з надання першої медичної допомоги. 

До початку війни ми мали кілька нарад, де проговорювали план дій на випадок вторгнення, хоча й не вірили, що він дійсно знадобиться. У день вторгнення на локації залишалась охорона, ми повідомили резидентам, що коворкінг тимчасово не працюватиме, але можна забрати речі. 

Ми вирішили відкрити прихисток, перевлаштували лекційну залу, перенесли до неї м’які меблі та кулери з водою. У нас також є повноцінна кухня та душ. За весь час прихистили орієнтовно 70 людей. 

24 лютого ми обговорили ситуацію з командою, вирішили не зачинятися та відкрити прихисток. Резиденти мали змогу працювати у коворкінгу, але більшість з них не приходила. Ми закупили матраци, простирадла, рушники, до того ж у нас є душі, кухня. Мітинг-руми ми переробили у приватні кімнатки, тому переселенці тут могли почуватися досить комфортно. Завдяки співпраці з кафе «Вишиванка» забезпечили людей безплатним харчуванням. 

Загалом прийняли у себе приблизно 150 переселенців — це родичі співробітників, резидентів і знайомі знайомих. Так пропрацювали до кінця березня. Зараз попит на прихисток у рази менший, люди роз’їхалися та розселилися, але кілька людей ще живуть у коворкінгу. 

Перші дні пішли на комунікацію з резидентами та перебудову роботи команди. Вирішили не закривати коворкінг, а працювати далі, хоч резидентів стало значно менше. 

Ми отримали достатньо вільних кімнат і вирішили переобладнати їх у тимчасовий прихисток. Першими прийняли студентів із Китаю, які навчалися в університетах Харкова та Києва. Далі приїжджали матері з малими дітьми, люди старшого віку. Люди не затримувались довго, буквально на 1–2 ночі та їхали далі. Так ми допомогли 169 українцям та українкам, а також 32 домашнім тваринкам. Ми вели чіткий облік, хто коли приїхав та заїхав і для безпеки завжди зберігали контактну інформацію про людей. Коли побачили, що потік людей пішов на спад, то передали матраци, спальники та засоби гігієни в школи, де організовані постійні прихистки.

Відкриття нового коворкінгу 

Під час війни коворкінги у Львові не лише не зачиняються, але й відкриваються нові. Приклад цьому — Pop-up Coworking by Futura HUB у центрі міста. Його відкрили за чотири дні в кінці березня. Локація займає три поверхи: 

  • мінус-перший поверх є тихим місцем для онлайн та офлайн зустрічей (раніше приміщення слугувало баром); 
  • перший поверх об’єднується з кав’ярнею Takava;
  • другий — повністю виділений під коворкінг. Він є більш шумним, проте це не заважає резидентами вільно працювати й там.

У Pop-up Coworking  є два види розміщення — закріплені та незакріплені місця. Специфіка локації не передбачає лекційної зали, переговорних кімнат та офісних приміщень.

Офіціанти кав’ярні генерують нових клієнтів, розповідаючи їм про коворкінг на другому поверсі. Така «чілова» атмосфера привертає увагу різної цільової аудиторії, наприклад, маркетологів і графічних дизайнерів. 

70% резидентів — це переселенці з Харкова та Києва. Усього на другому поверсі 22 робочих місця, на мінус першому — орієнтовно 35. Люди з інших міст України створили попит на нову послугу — оренду місця на три дні та на тиждень. Бренд-менеджерка зазначає, що раніше у Futura Hub була можливість орендувати місця на день або на місяць, але у Pop-up Coworking вони стали більш гнучкими та створили додаткові опції. 

Фінансовий стан і збереження команди

Коворкінги мають невеликі команди — це 4–8 людей. Попри турбулентний березень, ніхто не скоротив співробітників, також вдалося втримати рівень зарплат. Люди, які переїхали з інших регіонів України, частково компенсували втрати від виходу львівських резидентів.  

IHUB є інкубатором для стартапів, який заснований за грантовою програмою. Тому оренда нам надається на особливих умовах.

Під час пандемії довелося підвищити ціни на 10%, а під час війни ми не підвищували та поки не плануємо. Березень взагалі був безплатним для чинних резидентів.

До війни ми мали двох стажерів, які мали працювати івент-менеджером та адміністратором. У перші тижні війни стажування припинилося, але нещодавно ми найняли стажерку на посаду адміністраторки. Зарплати збереглися в повному обсязі, декому ми навіть підвищили, оскільки збільшилися ціни на життя.  

У березні довелося скоротити зарплату, а з квітня ми вже повернули звичайний рівень. У нас вийшло чудове погодження у фінансових питаннях з орендарем. Він і сам волонтерить та їздить на схід України. 

Перший тиждень війни був безплатним для всіх людей, якщо вони хотіли тут працювати або просто прийти за підтримкою. Коли людина живе одна та чує сирени — хочеться бути поруч із кимось. У звичайному житті Communa об’єднувала людей, тому було важливо зберегти можливість побути поруч із друзями. 

Зараз до оплат ми підходимо індивідуально. Є люди, які не можуть сплачувати повну вартість, у такому разі ми шукаємо компромісні варіанти.  

У нашій команді п’ятеро людей, вдалося зберегти всі робочі місця та зарплати. Резиденти й далі оплачують місця в коворкінгу, ціни в нас не змінювалися. Вартість оренди також не змінилася. Орендар не надавав пільг для нас, але він і сам допомагає армії. 

З відкриттям нового коворкінгу ми навіть найняли двох людей. Зарплати також залишилися на попередньому рівні. Оплачені березневі бронювання резидентів ми перерозподіляли на інший місяць. Резиденти, що вимушено покинули країну та не планували найближчим часом повертатись, отримали повне повернення коштів. 

У команді Startup Depot 11 людей, які займаються проєктами та роботою коворкінгу. Ми нікого не звільняли, навіть додали більше роботи охоронцям, які тепер чергують цілодобово. Перші пару тижнів довелося поставити на паузу випробувальний період координаторів, але з квітня ми продовжили. 

Серед резидентів були компанії, які оплатили перебування, хоч і не планували відвідувати коворкінг, і так підтримали нас. Звісно, доходи від діяльності суттєво зменшились, але ковідна криза дала добрий урок, і ми подбали про фінансові резерви на такі випадки. 

Ціни у львівських коворкінгах: порівняльна таблиця

*Коворкінги мають більшу кількість гнучких варіантів оренди. Для зручності ми порівняли лише вартість фіксованих і нефіксованих робочих місць у проміжках часу, які можуть бути актуальними для переселенців. Повну інформацію дивіться на сайтах коворкінгів

КоворкінгНефіксоване місце, ціна за день/тиждень/місяць Фіксоване місце, ціна за місяць
IHUB100/700/1599 грн2199 грн
Communa$10/$50/$80$100
Old Amsterdam85 євро на місяць120 євро 
Futura Hub$100 на місяць$170 
Pop-up Coworking$20/$60/$180$200
Startup Depot $15/$30/$85 

Безпека

Майже кожен коворкінг має укриття: підвальне приміщення або підземний паркінг. Якщо заклад не має укриття, то резиденти знають, в яку з сусідніх будівель можна перейти у випадку повітряної тривоги. 

Керівники розповідають, що в перші дні війни оповістили усіх резидентів про наявність укриттів і провели кілька організованих переходів до них. Зараз вже кожен резидент вирішує сам, чи йти йому до укриття, адміністратори не змушують до цього. Іноді команди виходять у хол, аби бути під захистом принаймні двох стін.

Startup Depot провели у підвал інтернет для постійного зв’язку та посилили безпеку доступу: «У нас працював картковий доступ, камери та охорона. Тепер ми розширили графік роботи охоронців до цілодобового і в період роботи прихистку та великої ротації волонтерів і нових людей були особливо пильні».

А що кажуть резиденти?

Ми поспілкувалися із сімома відвідувачами львівських коворкінгів. Серед них — люди, які до війни жили у Харкові та Києві, а також ті, хто і раніше мешкав у Львові. Переселенці поділилися спогадами про важку дорогу на захід України та пошук житла. 

Декому адаптуватися у Львові допоміг працедавець. Наприклад, Room 8 винаймає місця для своєї команди в IHUB, а Awesomic — у Communa. Наші співрозмовники зазначають, що у коворкінгу серед «своїх» почуваються комфортніше під час війни. Дехто з початком повномасштабного вторгнення росії втратив роботу, оскільки компанія призупинила діяльність. Але вони вже знайшли нове місце працевлаштування та оплачують коворкінг самостійно. 

Серед причин роботи у коворкінгу — відсутність комфортного робочого місця в орендованих квартирах у Львові, соціалізація та практика української мови. 

Наші співрозмовники, які жили у Львові до війни, не покинули місто, адже почувають себе тут у безпеці. Резидентка Communa Тетяна ходила до коворкінгу навіть у перші дні вторгнення, аби розділити індивідуальний страх з людьми та почуватися спокійніше. Львівські резиденти розповіли, що допомагали перебиратися до міста своїм рідним і приймали знайомих переселенців. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...