Як один пост підірвав довіру до письменника Доржа Бату — хронологія, позиції сторін та реакція соцмереж (Оновлено)
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Минулого тижня один із лідерів партії «Демократична сокира» Віктор Трегубов заявив, що письменник Дорж Бату не працював в NASA та космічній галузі загалом. Його пост набрав широкого резонансу у мережах та висвітлювався в медіа. Урешті «Видавництво Старого Лева» припинило співпрацю з письменником. Ми зібрали повну (на момент написання тексту) хронологію подій, позицій сторін та реакцію соцмереж.
Оновлено: «ВВС News Україна» попросили NASA прокоментувати, чи дійсно Дорж Бату працював оператором корекції траєкторії в Управлінні з аеронавтики та дослідження космічного простору США. Ось що їм відповіли:
«Він не працював на NASA. Наша заява — це інформація, яку я маю надати» — відповіла речниця агентства Шеріл Уорнер. Однак, на уточнююче питання в агентстві повідомили, що Васильєв «працював з підрядником NASA в 2013-2016 роках, але наразі не пов’язаний з агентством. Його погляди не відображають офіційні погляди NASA або уряду Сполучених Штатів».
Хто такий Дорж Бату
Дорж Бату — український письменник бурятського походження, який живе в США. Його справжнє ім’я Андрій Васильєв. 1998 року закінчив Бурятський державний університет зі спеціальністю історик-сходознавець. 2002 року переїхав в Україну. Він працював журналістом на наших телеканалах («Інтер», «Тоніс», «1+1»). 2011-го Бату переїхав знову. Цього разу — у США, там працював у російській службі «Голосу Америки».
На початку 2012 року вийшло інтерв’ю Васильєва, нібито з російським опозиційним політиком та блогером Олексієм Навальним, яке він записував електронною поштою. Воно виявилося фальшивим. «Голос Америки» видалив матеріал та попросив вибачення у Навального та своєї аудиторії. Варто зазначити, що Васильєв не приховує цей епізод. Зокрема пише про нього в книжці «Франческа. Повелителька траєкторій».
2019 року Бату дав інтерв’ю «Espreso.TV», де розповів про свою кар’єру. Відповідно до нього, у 2013-му Васильєв пішов з «Голосу Америки» та зав’язав з журналістикою. Він влаштувався лаборантом на підприємство, яке виробляє деталі та вузли для авіакосмічної галузі. На ньому пропрацював близько 2,5 роки. Потім дружина Васильєва отримала запрошення на роботу в Коннектикуті. Тож сім’я переїхала, а йому довелось шукати нову роботу.
«Я вже пішов у спеціальне агентство, яке займається інженерами. Вони викинули з мого резюме абсолютно весь бекграунд, що стосувався моєї журналістської роботи, залишивши тільки мої надбання з 2013 року. Цим резюме зацікавилися в NASA. Звісно, на початку було дуже тяжко. Я навіть думав, що не буду цим займатися, тому що це чиста математика. Але мій наставник, професор Рассел, сказав: “ОК. Мене твоє резюме зацікавило. Якщо ти не впевнений — спробуй. Не піде — то не піде. Силою тебе тут ніхто тримати не буде. Я тобі допоможу”. Він почав пояснювати мені таким чином, що вже першого тижня я подумав: “О, цікаво!” Так я залишився», — розповів Васильєв усе тому ж «Espreso.TV».
2 червня 2018 року в інтерв’ю «Українській правді» Васильєв, фактично, підтвердив, що він оператор корекції траєкторій Центру управління аеронавтики та досліджень космічного простору США на військовій базі.
2018 року «Видавництво Старого Лева» випустило його роман «Франческа. Повелителька траєкторій». В основу твору лягли історії з робочих буднів працівників NASA, про які Васильєв почав писати у своєму Facebook 2017 року.
Фактично їхньою головною героїнею стала Франческа — аерокосмічна операторка NASA. Сам Бату в інтерв’ю «Espreso.TV»описує її так:
«Це дуже весела дівчина. Їй 27 років, звати її Франческа. Вона народжена в Сполучених Штатах, але походить з сицилійської родини. Дівчина — аутистка, що робить її дуже особливою. Вона геніальний математик. Вона тримає в голові масу інформації: їй достатньо почути назву сателіта, і вона вже знає, коли його останній раз корегували, які були координати, кут повороту тощо. Фактично, це ходяча енциклопедія, з якою мені дуже комфортно працюється. Це, звісно, компенсується її запальним характером. Вона дуже норовлива, вважає, що тільки вона права, а решта — ні».
2019-го вийшло продовження роману «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Обидві книги користуються популярністю в Україні. Разом із ними Дорж Бату став широко відомим саме як працівник NASA. Крім «Франчески», Бату автор ще трьох книг — «Моцарт 2.0.», «Таємниця старого Лами», «Коко 2.0». Вони не пов’язані з NASA та роботою спеціалістом з траєкторій космічних апаратів.
Після початку повномасштабної війни в Україні Дорж Бату долучався до зборів коштів на потреби ЗСУ. Розповідав про свого племінника Олексія, який служить в українському війську. Також коментував участь бурятів у вторгненні у складі армії рф, ракетні обстріли тощо. Крім того, Бату повідомив і про власний кар’єрний апдейт. Тепер він нібито працює спеціалістом з траєкторій космічних апаратів в засекреченій структурі, пов’язаній з Міністерством оборони США.
«Ще в січні нас зняли з наукових проєктів та направили на підсилення воєнних. Власне, майже постійно з січня ми спостерігаємо за українським кордоном з супутників. Працюємо в умовах підвищеної бойової готовності», — розповів він українському Vogue.
У чому звинуватили Доржа Бату
7 грудня публіцист та один з лідерів партії «Демократична сокира» Віктор Трегубов у своєму Facebook опублікував пост, у якому поставив під сумнів правдивість частини біографії Бату як співробітника NASA:
«Тепер увага. Що я можу стверджувати напевно. Андрій Васильєв, що називає себе Доржем Бату, ніколи не працював в НАСА і в космічній галузі загалом, а також не був дотичним до Національної гвардії США. І це логічно, бо навряд би в цій сфері міг працювати росіянин з дипломом Бурятського державного університету у дисципліні “сходознавство” та довгим досвідом праці на федеральних каналах. Усі відповідні твердження, в тому числі на Вікіпедії, в кінцевому результаті посилаються на його власні слова. Ці слова є неправдою.
Полковник Вескот, Франческа та інші герої його книг — вигадані персонажі. Я поважаю право автора на художній вимисел. Але в усіх тих випадках, коли Андрій посилається на їхнє реальне існування — наприклад, продає “квітку з берета Вескотта”, як він зараз робить — він шахраює. Навіть якщо він ці гроші потім справді перераховує на ЗСУ — певно, не треба так. Кажу як, власне, представник ЗСУ» (авторська граматика збережена).
За словами Трегубова, він та Васильєв були в одній Facebook-групі, де письменник інколи писав про свою роботу в NASA на базі у Коннектикуті, де базувався 103-й авіаполк Національної гвардії США (відомий, як Flying Yankees) під командуванням полковника Вескотта.
«Великий сумнів закрався тоді, коли Андрій опублікував в групі текст, в якому Вескот перед строєм вояків описав, власне, цю групу, та на її прикладі розповів про важливість військової символіки. І сама ситуація виглядала дивно, і стиль викладу американського полковника (а так сталося, що я спілкувався з американськими полковниками авіації) більше нагадували фільми з відеосалонів 90-х чи стереотипи про бравого консерватора-республіканця, ніж живу людину», — пояснює Трегубов (авторська граматика збережена).
За словами Трегубова, він попросив Андрія показати Вескотта — фото чи відео. Васильєв спершу казав, що той не любить фотографуватися, але потім прислав одне фото — «мовляв, крайній лисий дядько зліва і є Вескотт». Трегубов скористатися пошуком та виявив, що фото було з візиту Flying Yankees до Австралії у 2013 році.
«В описі візиту не згадувалася наявність там цього командира, що мало б бути. На спільних фото командир був би по центру, а не по краю, а на плечі “Вескота” було щось, підозріло подібне на краюшок шеврона старшого пілота. Поліз на сайт та сторінку самих Flying Yankees в Вебі та на ФБ. Там не згадувався такий офіцер. Псевдонім. Ані командир, ані заступник командира там не були похожі ані на фото “Вескота”, ані на описаний Доржем образ, ані на дядька на наданому ним фото. Ну прям зовсім. Отже, чуйка мене не підвела — Вескота не існувало. Я запитав у Андрія, що це було. Андрій запевнив мене, що скоро все доведе — і за кілька днів я раптово опинився у нього в бані», — пише Трегубов (авторська граматика збережена).
За його словами, через кілька років він через «компетентного знайомого» перевірив, чи працював Васильєв в NASA. Виявилося, що ні.
«НАСА почали власне розслідування, і повідомили Андрієві, що так не можна. Але з брехні виплутатися не так просто — його вже занадто часто запрошували на різні українські заходи, навіть офіційні, та в медіа. Тому він певний час продовжував. Тоді йому прийшло друге китайське — з попередженням про можливий судовий позов. Тут він вняв. І “служба в НАСА” різко змінилася “працею на надсекретному проекті”, а тих, хто ще посилається на НАСА, Андрій обережно виправляє. Бо так можна і з США поїхати», — зазначив Трегубов (авторська граматика збережена).
Що відповів Бату
8 грудня Андрій Васильєв опублікував на своїй сторінці у Facebook відповідь на пост Трегубова (наразі вона недоступна). Зокрема, Бату назвав звинувачення «відвертою маячнею»:
«Я не є держслужбовцем. Ніколи ним не був. Працював і працюю на умовах контракту на приватні компанії, які виконують замовлення державних органів. Ці приватні компанії не розголошують інформацію про своїх штатних працівників», — заявив Бату.
Він також підкреслив, що ніколи не робив заяв та не виступав від імені жодної установи, з якою співпрацював.
«Я не буду продовжувати обговорення цієї теми в соцмережах і перейду до консультацій про перенесення обговорення в юридичну площину», — підкреслив письменник.
Як відреагували в соцмережах
Загалом користувачі поділилися на тих, хто критикує Доржа Бату, підтримує його та просто жартує з ситуації.
Серед людей, які стали на захист письменника, депутатка Київської міської ради та Head of Communications YEP Ксенія Семенова:
Також на ситуацію звернула увагу українська комунікаційниця та письменниця (написала «Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців» та «Боротьба за правду. Як мій дядько переміг брехню») Оксана Мороз.
«Що є: гіпотези-звинувачення (від Трегубова), які підсилюються історією інтерв’ю/коментарів Бату (про НАСА). Чого немає: доказів. Хоча обидві сторони кажуть, що вони є. Але звинувачення та виправдання бачили всі, а докази – ні. А дискусія уже більш ніж публічна. Та і історія пошуку в Google по “Бату НАСА” допомагає розвивати конспірологію. Цього не достатньо, щоб звинувачувати Бату (у брехні) чи Трегубова (у брехні). АЛЕ цього більш ніж достатньо, щоб одна з сторін (а, насправді, обидві) була мотивована надати докази», — написала вона у себе на сторінці в Facebook (авторську граматику збережено).
З її погляду для суспільства важливо:
- «Чи мав Бату експертизу коментувати ракетні обстріли України? Чи перевірили це журналісти? Нам потрібно боротися за чесних експертів. Ремарка: як на мене, якщо б не було цих коментів, то і поста Трегубова не було (але це тільки моя здогадка).
- Чи надасть Бату / ВСЛ чи хтось інший докази щодо спростування чи підтвердження звинувачень? Це важливо, бо ми будуємо інститут репутації. І якщо пропускати такі кейси, то ми його не побудуємо. І так, це про те, що потім не потрібно дивуватися політикам / ректорам і тд. Культура дискусій. Її у нас немає, а дуже треба формувати» (авторську граматику збережено).
Виразила свою позицію й співзасновниця організації «Інженерний тиждень» Олена Шульга. За її словами, кілька років тому вони вперше робили «Інженерний тиждень» інклюзивним. Тоді ж писали статтю про важливість включати до роботи над STEM-проєктами учнів з особливими освітніми потребами. Вони попросили Доржа Бату прокоментувати. У письменника вийшов надихаючий текст.
«Я не робитиму висновків, почекаю чи позову до суду, чи фактів, які ще можуть всплити. Але коли читаю, як люди пишуть, що якщо й мала місце містифікація, то вона ніщо, бо ж Дорж за все хороше: популяризує науку, додає віри в свої сили жінкам і т. д. То ні, якщо його біографія вигадка, якщо напарниці з аутизмом ніколи не існувало (під будь-яким ім’ям), то просто уявіть себе на місці підлітки, яка повірила, що і вона зможе, як Франческа, а потім зрозуміла, що “Франческа”, то Попелюшка, а життя не карета, а гарбуз. Хто буде збирати розбиту на тисячі друзків віру? Я б дуже хотіла, щоб коли ми вирішуємо пограти в ігри (якщо що, ми постійно це робимо) ми грали з собі рівними, — пояснює Олена Шульга.
Як відреагували у «Видавництві Старого Лева»
8 грудня у видавництві стали на захист автора:
«Ми у “Видавництві Старого Лева” вважаємо неприпустимими обман та маніпуляції та віримо, що наші автори не вдаються до подібних речей. Так само неприпустимими та жахливими є бездоказові публічні звинувачення, бо вони здатні руйнувати людські життя, навіть якщо є неправдою. “Видавництво Старого Лева” наразі не має фактів, які змусили б сумніватися у словах Доржа».
Проте наступного дня позиція змінилась. У видавництві підкреслили, що не мали причин сумніватися в правдивості слів Бату та його посаді й роботі.
«Тож попросивши Доржа Бату підтвердити місце його роботи, а саме “оператор корекцій траєкторій Центру керування польотами Національного управління з аеронавтики та досліджень космічного простору США”, як це зазначено у анотації до книжки його авторства “Франческа. Повелителька територій” та в публічних матеріалах видавництва, ми були впевнені, що отримаємо це підтвердження. На жаль, прямої відповіді та підтвердження цієї посади від Доржа Бату ми не отримали. Натомість він написав: “На момент виходу книжки я працював у компанії — приватного контрактора НАСА”», — пояснюють у видавництві.
Також підкреслили, що не є слідчими органами, щоб із впевненістю стверджувати, де саме працював чи працює письменник. Проте введення в оману та відсутність прямих відповідей суперечить цінностям видавництва. Також це руйнує основи довіри, на яких ґрунтується його робота.
«Це унеможливлює нашу подальшу співпрацю з Доржем Бату. Книжки авторства Доржа Бату не додруковуватимуться.
Книжки “Франческа. Повелителька траєкторій”, “Франческа. Володарка офіцерського жетона”, які вже є в наявності, будуть промарковані, як такі, в яких “Інформація про біографію автора не є достовірною”.
Для нас неймовірно прикра і болісна ця ситуація, адже мова йде про пʼять років співпраці та видання пʼяти книжок. Ми аналізуємо й робимо висновки, як саме убезпечити себе та наших читачів від подібних ситуацій. Зокрема ретельніше перевірятимемо біографії авторів, спираючись не лише на їхній соціальний та репутаційний капітал і доброчесність», — підкреслили у видавництві.
