БІЗНЕС

Людина — вже давно продукт. Як оцінити власну капіталізацію?

10 Серпня 2022, 18:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Як оцінити свою капіталізацію
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Колишні директори з продукту Snap (володіє Snapchat) брати Лібермани пропонують нову інвестиційну концепцію — вкладати в людей як у компанії. Тобто продати акції самих себе, щоб мати кошти на розвиток. З історичної точки зору ідея не надто нова, а критики навіть підозрюють тут якусь нову форму рабства. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розмірковує, як виміряти капіталізацію людини та чому ми всі — вже продукт (але не помічаємо цього).

Що надумали Лібермани

Дисклеймер: Давид і Данило Лібермани — росіяни за походженням (вони засудили повномасштабне вторгнення, — ред.). Ми в редакції намагаємося мінімізувати згадки про росіян безвідносно до їхньої політичної позиції. Ідея Ліберманів має всі шанси завіруситися в Долині та вже висвітлюється в The New Yorker, тому ми вирішили про неї розповісти.

Згідно з матеріалом The New Yorker, у США домінує фінансова нерівність. Протягом багатьох років люди похилого віку як група ставали багатшими, тоді як люди, молодші за 35 років, — біднішими. За останнє десятиліття студентський борг зріс приблизно вдвічі. За даними дослідницького центру Pew, довіра до уряду впала до історичного мінімуму. Вона, схоже, виходить за межі етнічної, вікової та партійної приналежності. 

Наразі вплив цієї недовіри на ідеї в галузі особистих фінансів став очевидним. Намагаючись заробити, молоді люди створюють особисті бренди в інтернеті, торгують криптовалютами, NFT та іншими нерегульованими продуктами. 

Тому ідея Ліберманів виглядає втіленням відчайдушного прагнення нинішньої молоді. Фактично підприємці хочуть допомогти менш привілейованим людям отримати доступ до можливостей, які відкривають гроші.

Плюс це має вирівняти розподіл багатства серед американців, а у майбутньому, можливо, у всьому світі загалом. Додамо сюди можливість розкриття власного потенціалу, який люди можуть втілити (і капіталізувати) отримаши необхідні умови за допомогою залучення коштів.

Щоб вирішити ці завдання, Лібермани пропонують людям продавати акції самих себе. Усе працює аналогічно до ангельських інвестицій. Фактично інвестори вкладаються в талановиту або перспективну людину як у стартап. Це дасть змогу в майбутньому заробити на її успіху.

Наприклад, 22-річна співачка-початківиця вирішила продати власні акції, щоб отримати гроші на запис та просування. Цінні папери дешеві та високоризикові, бо ж невідомо, чи вдасться досягти успіху. Проте цілком можливо, що співачка — наступна Тейлор Свіфт, тому інвестори знаходяться. Минає десять років, і її робота приносить дохід. Вона продає ще кілька акцій за вищою ціною. Тепер їхня майбутня вартість ґрунтується на вимірюваному успіху.

Лібермани не просто запропонували нову модель, але й самі вирішили її затестити. Для цього вони разом зі своїми сестрами Анною та Марією створили компанію Libermans Co. Протягом наступних 30 років вона володітиме усіма доходами, боргами, активами, прибутками, інвестиціями та компаніями Ліберманів. Так вони, по суті, продають інвесторам частку у власному фінансовому майбутньому. 

Брати та сестри Лібермани

Наразі Лібермани продали орієнтовно 3% своїх ф’ючерсів. Інвестори оцінили їх у $400 млн — приблизно $100 млн на одного Лібермана. Протягом кількох місяців вони вели переговори з Комісією з цінних паперів та бірж США, щоб зареєструвати себе на фондовому ринку. Це вони сподіваються зробити до 2023 року.

Інвестори не зможуть претендувати на частину прибутку Ліберманів. Замість цього їм пропонують модель, схожу на дивіденди. Частка стане грошима, коли Лібермани вирішать перевести якусь частину в готівку. Наприклад, якщо вони вирішать купити будинок, то власники 2% отримають еквівалентну суму. У випадку смерті Ліберманів активи просто поділять серед інвесторів. Або вони можуть проголосувати за продовження роботи. Ну і, звичайно, зі зростанням вартості акцій,= їх можна буде вигідно перепродати.

Це коротке самері ідеї Ліберманів. До неї точно є питання. Наприклад, чи не виглядає це формою рабства. Інвестори ж точно тиснутимуть на свій актив, щоб зробити успішний екзит. Плюс ніхто не гарантує, що «нова Тейлор Свіфт» з інвестиціями не кине все, щоб пожити у власне задоволення. На ці питання відповість ринок, а ми поки розберемося, чому люди — вже продукт та як оцінити свою капіталізацію.

Продай себе

Ідея «продати частку самого себе» нагадує нам про рабовласницький лад, коли людина дійсно була товаром. Наприклад, у Римській імперії рабська праця полягала не лише у важкій фізичній роботі на кшталт сільського господарства. Раби також могли займатися бухгалтерією, медициною або розважати господарів. Усе залежало від кваліфікації людини. Для продавців було важливо знайти «живий товар» із особливими навичками та досвідом. 

Певні підходи з рабовласництва залишилися актуальними дотепер. Не вірите? Давайте трохи додамо барв і порівняємо LinkedIn з ринком рабів. Перед потенційним покупцем (вибачте, власники бізнесу) або його представником (ви також, HR) постають ряди кваліфікованої робочої сили. Завдання покупця — знайти серед них найякісніший продукт, який закриє певну потребу. 

Але ж зараз люди можуть самі обирати роботодавця? Просто у сучасному світі ви одночасно і за продавця, і за товар. Пригадайте, коли востаннє чули, що для отримання хорошої роботи варто навчитися продавати себе. 

У Стародавньому Римі потенційний покупець перевірив би стан колін і кількість зубів раба (міг ще запитати про фертильність жінок). У сучасному корпоративному світі запитають про MBA, відгуки у колишніх роботодавців та у свого нетворку, звернуть увагу на кількість підписників та особистий бренд. Останній — це ще один спосіб показати себе так, щоб зацікавити потенційного роботодавця або просунути свій бізнес чи кар’єру. 

«Гарний раб, колись був писарем у Цезаря», — сказали б у Стародавньому Римі. У наш час ця фраза звучала б: «Топовий продакт, досяг класних результатів в компанії X. Чув його кейси на конференції».

Приблизно так і працює особистий бренд в різні, здавалося б, часи.

Тут варто зазначити, що проти рабовласницького устрою умови праці людей у сучасному світі, звичайно ж, набагато кращі. Так само у нас значно ширші права. Тут зі мною, мабуть, не погодяться робітники складів Amazon. 2020 року виявилося, що вони знаходяться під постійним спостереженням, а за неефективність їх може звільнити електронна система.

Підсумовуючи, підхід Ліберманів не те щоб новий. Люди все ще продаються, але правила змінилися. Перекладаючи на наші реалії, Лібермани пропонують перейти від ролі ФОПа-підрядника до стартапу, який підіймає інвестиції на різних стадіях. 

Найсмішніше, що продаж свого часу, досвіду та навичок (те, що ми називаємо роботою) — не єдиний варіант, коли самі люди виступають «товаром». Наприклад, соцмережі на кшталт Facebook не беруть гроші за користування. Замість цього вони роблять все, щоб люди проводили якнайбільше часу на платформі. Їхня головна цінність — людська увага, яку вони продають рекламодавцям. 

Водночас важливу роль грає сегментування аудиторії. Тобто соцмережі пропонують іншим компаніям вибрати, які саме люди їм потрібні для показів оголошень (здавалося б, до чого тут ринок рабів у Стародавньому Римі?). Усе це — просте підтвердження давно відомого афоризму: «Якщо не беруть гроші за послугу, то продають тебе».

Є і більш специфічні способи продати себе. Наприклад, стартап Eterneva готовий перетворити прах на діамант. Вартість перснів із таким каменем стартує від $2999. Далі все залежить від родичів і близьких людини, які отримають прикрасу. Наприклад, перстень стане родинним спадком. Або, можливо, варто під час купівлі прикраси починати перепитувати, де саме знайшли цей діамант.

Як порахувати вашу капіталізацію?

Взагалі людське життя неоціненне. Але ж ми тут зібралися не для обговорення очевидних речей. Якщо ж дуже хочеться оцінити себе, то можна звернутися до поняття вартості середньостатистичного життя. 

 У статті «Вартість людського життя: Теорія та практика вимірювання» пояснюють, що на оцінку вартості життя людини можуть впливати різні чинники:

  • політична система суспільства;
  • рівень економічного розвитку; 
  • досконалість законодавчої системи держави; 
  • соціальна захищеність людини; 
  • методика оцінювання;
  • вік і стать особи, соціальний стан;
  • наявність і склад сім’ї;
  • професія, умови праці;
  • рівень кваліфікації та заробітної плати; 
  • причини та обставини настання смерті.

Розбирати всі методи оцінки вартості життя не будемо, але наведу кілька прикладів з тієї ж роботи:

  • демографічний метод оцінює вартість життя на основі балансу нагромаджених і спожитих представником умовного чи реального покоління матеріальних благ і послуг;
  • метод прибутку — оцінку проводять на базі можливого доходу людини за все життя;
  • метод витрат — тут вартість життя оцінюють на основі обліку матеріальних витрат на підготовку людей до виробничої чи іншої суспільної діяльності.

Скільки коштує життя людини в Україні — дискусійне питання. Результат залежатиме від обраного методу та підходів. Більш-менш свіжу інформацію 2021 року навела аналітик Центру економіки охорони здоров’я при Київській школі економіки Катерина Кузьмінова. У своєму коментарі вона посилається на дослідження іноземних колег, але не називає його.

За її словами, вартість середньостатистичного людського життя в Україні становить орієнтовно $454 000. Для порівняння, 2020 року Федеральне агентство з управління надзвичайними ситуаціями США оцінило вартість людського життя в $7,5 млн.

За бажання можна знайти й менш тривіальні способи. Наприклад, у мережі знайшовся сайт, який пропонує оцінювати вартість людини у верблюдах. Автор цього тексту, наприклад, коштує 63 верблюди. Методику не описують, але, сподіваюся, оцінюють у самках верблюдів. Вони коштують дорожче.

Так виглядає конвертація чоловіків і жінок у верблюди на згаданому сайті

Але якщо відкинути серйозні наукові методи та дивні сервіси, то Лібермани швидше за оцінку людини як стартапу. З цим складніше, бо йдеться про майбутню цінність і потенціал зростання. У стартапу вже є відпрацьовані методики та досвід. А от як оцінити early-stage людину?

Логічний підхід — шукати оцінювача, як для діаманта. Наприклад, майбутню Тейлор Свіфт варто показати музичним продюсерам та успішним співакам чи музикантам. Талановитого вченого-початківця — світилам науки. 

З іншого боку, незрозуміло як оцінити інноватора. Деякі ідеї важко донести на початкових стадіях. Цілком можливо, що оцінювач не сприйме пропозиції кандидата та рекомендує не вкладатися.

Проте зі стартапами таке стається досить часто. Кандидату просто потрібно буде шукати іншого інвестора чи далі вчитися продавати себе.

Також не зовсім зрозуміло, як перевірити трекшн та які показники стануть ключовими. Наприклад, чи означатиме перемога в пісенному конкурсі кар’єрний розвиток співачки. Або чи робота в дослідницькій лабораторії університету Ліги Плюща означатиме гарний трекшн для вченого.

Усього цього ми поки не знаємо, але можемо приблизно прикинути критерії, на які варто звернути увагу:

  • Фізичні показники (вік, наявність хвороб, шкідливі звички, місце проживання тощо). За цим критерієм оцінюємо, наскільки довго проживе інвестиція або чи зможе виконувати ту роботу, яка має принести дохід вкладникам.
  • Досягнення. Результати, нагороди, премії та перемоги кандидата. Тут можна брати до уваги буквально все — від дитячих та юнацьких конкурсів до перших починань у своїй сфері та міжнародних нагород.
  • MVP або продукт. Тут, схоже, має розглядатися кар’єрне просування. Наприклад, перехід у команду вищої ліги або запуск власної компанії.
  • Команда (ментори, вчителі, тренери, радники, сім’я, керівники тощо). Тут цікавитиме, наскільки видатних результатів вони досягли. Наприклад, тренер, що готує футболістів-чемпіонів і вірить в кандидата, точно буде плюсом для спортсмена. Так само і відгуки та менторство від нобелівського лауреата для вченого.
  • Хто ще інвестував. Це більш стандартна метрика, яка включатиме інших інвесторів, а також стипендії та іншу грошову підтримку, яку отримував кандидат.

Підозрюю, що я зібрав далеко не всі критерії. Але вже наведені дають приблизно зрозуміти, як могла б виглядати інвестиція в людину та її оцінювання. Чи схоже це на рабовласництво? Мені — так, але ж ми вже давно продаємо себе. То чому б не зробити це професійно і з користю для власного майбутнього?

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ Banda — 11 років. «Випускники» розповідають, чого навчилися в агентстві та як це допомогло у власних проєктах
Banda — 11 років. «Випускники» розповідають, чого навчилися в агентстві та як це допомогло у власних проєктах
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Вересня 2022, 15:00 7 хв читання
Що за шум У мережі розкритикували онлайн-школу Laba. Що відповіли в компанії?
Мова, боти й недокомунікація. Чому в мережі розкритикували онлайн-школу Laba — позиції сторін
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Вересня 2022, 15:00 12 хв читання
КРЕАТИВ
Пропаганда LGBTQ+, рф без загарбаних земель та контрнаступ. Як минув тиждень на креативному фронті — War Against War
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
20 Вересня 2022, 17:45 6 хв читання
Що за шум
Цей день настав. Як користувачі соцмереж та бренди відреагували на повернення McDonald’s
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
20 Вересня 2022, 13:22 2 хв читання
Завантаження...