Найненависніший підприємець у світі. Як Мартін Шкрелі спекулював на ліках, потрапив до в’язниці, а тепер будує Web3-платформу
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У кінці липня стало відомо, що американський підприємець Мартін Шкрелі запускає Web3-платформу у сфері фармацевтики — одразу ж після того, як вийшов із в’язниці. Шкрелі прославився як «найненависніша людина Америки» у 2010-х. Причинами такого «визнання» стали спекуляції на ліках, розбавлені шахрайством та невдалими рішеннями на фондовому ринку. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розповідає, за що не люблять Мартіна Шкрелі та які уроки можна винести з його історії.
Типово нетиповий початок кар’єри
Рання кар’єра Мартіна Шкрелі вписується в канони історії про людину, яка зробила себе сама. Мартін народився в сім’ї емігрантів з Албанії та Хорватії. Крім нього, у сім’ї ще четверо дітей. Батьки Мартіна працювали прибиральниками, тому особливим достатком дитинство не вирізнялося.
У 17 років Шкрелі потрапив на стажування в хедж-фонд Cramer, Berkowitz and Company. Уже тоді Шкрелі вмів дивувати своїми ризикованими діями. Наприклад, переконав керівництво хедж-фонду «шортити» Шортом називають ставку на падіння вартості активів. У цьому випадку трейдер заробляє при зниженні ринку й втрачає — при зростанні. акції компанії Regeneron Pharmaceuticals. Вона якраз випробовувала препарат для схуднення. У хедж-фонді повірили аргументам Шкрелі.
Cramer, Berkowitz and Company заробив, але на Мартіна звернула увагу Комісія з цінних паперів та бірж (SEC). Його підозрювали у використанні інсайдерської інформації. Проте довести неправомірні дії відомство не змогло, а сама історія стала складовою «легенди» Шкрелі.
Далі він чотири роки пропрацював на позиції Associate в Cramer Berkowitz, а потім ще два — аналітиком в Intrepid Capital Management та UBS Wealth Management. 2006-го Шкрелі запустив власний хедж-фонд Elea Capital Management. Питань до цього моменту в його біографії більше, ніж відповідей. Наприклад, незрозуміло, звідки Шкрелі взяв гроші. Звичайно, він дещо заробив сам плюс мав нетворкінг, проте це не надто прояснює ситуацію.
Про Elea є цікава історія, яка характеризує підходи Шкрелі. 2007 року Lehman Brothers подав у суд на хедж-фонд. Причиною став пут-опціон — фінансовий контракт, що дає право на продаж базових активів за визначеною ціною до кінця певного терміну. Шкрелі зробив невдалу ставку на загальне падіння ринку, а коли ж настав час платити — відмовився.
Врешті суд зобов’язав Elea виплатити Lehman Brothers $2,3 млн. Закінчилось все так само цікаво, як і починалось. 2008 року Lehman Brothers збанкрутів. Шкрелі ж заявляв, що ніхто не вимагав з нього $2,3 млн, а ще був готовий виплатити цю суму «прямо зараз, якби вони захотіли». Elea проіснував до 2008-го, визначним успіхом для Шкрелі він так і не став.
«Шорти», помилки та медицина
Наступним починанням Шкрелі став фонд MSMB Capital Management. Дивна назва — абревіатура від перших букв імен та прізвищ засновників — Мартіна Шкрелі та Марека Бестека. Фонд фокусувався на медицині та біотехнологіях. Проте, як і в інших починаннях Шкрелі, з MSMB Capital виникли нюанси. Фактично хедж-фонд намагався заробляти на «шортах» компаній у цих галузях. Виходило не надто добре.
За даними SEC, із листопада 2009 року MSMB залучив від інвесторів $660 000. Через рік від цієї суми залишилось лише $331. Частина грошей нібито пішла на фінансування особистих потреб Шкрелі, але набагато більше він втратив на торгівлі.
У грудні 2010-го й січні 2011 року MSMB Capital залучив ще $2,35 млн. До кінця лютого 2011-го MSMB опинився в мінусі. Чи не найбільшою помилкою Шкрелі став величезний шорт у біофармацевтичній компанії Orexigen Therapeutics. Вона випускала препарат від ожиріння. 1 лютого 2011 року Шкрелі відкрив шорт на 32 млн акцій Orexigen, коли вони торгувалися по $2,50 за штуку. Це була оптимістична ставка на те, що ціна знизиться ще сильніше.
На той момент акції Orexigen уже зазнали важкого удару — упали з $9,09 за день до шорту Шкрелі. Причина: Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) опублікувало звіт, де поставило під сумнів безпеку препарату від ожиріння для серцево-судинної системи. Тобто Шкрелі вирішив шортити на мінімумі. Його оптимізм не виправдався. Курс акцій Orexigen відскочив назад. Він закінчив місяць зі зростанням понад 30% від рівня, на якому почав шортити Шкрелі. Таким чином підприємець замість заробітку додав у портфоліо грандіозний фейл.
Проте Шкрелі не зупинився та змінив підхід. Наприклад, подав запити до FDA з проханням не ухвалювати засіб для діагностики раку від Navidea Biopharmaceuticals та інгаляційну інсулінову терапію від MannKind Corporation. Причиною його звернення стали проблеми, які нібито зафіксували при тестуванні препаратів. Компанії зіткнулися з розслідуванням, яке призвело до падіння акцій. Шкрелі ж скористався можливістю купити ці цінні папери, щоб заробити на їх зростанні. Здавалося б, звичайні маневри хедж-фонду, але препарати затвердили на два роки пізніше. Це, як ми розуміємо, могло дорого коштувати потенційним пацієнтам.
2011 року підприємець створив біотехнологічну компанію Retrophin. Вона стала активом MSMB Capital. Заявленою ціллю Retrophin стало виробництво орфанних препаратів Орфанні препарати Засоби для діагностики, профілактики та лікування рідкісних захворювань. , але фактично вона спекулювала на них. Шкрелі купляв право на випуск та підвищував ціну. Наприклад, 2014-го він вчинив так з препаратом для лікування рідкісного спадкового захворювання цистинурії. Вартість однієї таблетки виросла з $1,5 до $30.
Такий підхід був відверто людожерським, але мав приносити гроші. Тим дивнішим виглядало те, що рада директорів Retrophin звільнила Шкрелі у вересні 2014-го.
Чергова спроба
Шкрелі, схоже, недовго переймався звільненням з Retrophin. Він запустив нову компанію — Turing Pharmaceuticals. Паралельно йому вдалось схантити більшість співробітників та знайти інвесторів. Як розповідав сам Шкрелі, він зробив кілька дзвінків та підняв для Turing Pharmaceuticals $100 млн.
У підприємця була перевірена бізнес-модель — купувати права на випуск ліків від рідкісних хвороб та підвищувати ціну. Схоже, уже першою подібною угодою для компанії став «Daraprim». Це препарат для лікування токсоплазмоза у людей зі слабкою імунною системою — онкохворих та ВІЛ-інфікованих.
Шкрелі заплатив за препарат $55 млн. Далі ціна за таблетку виросла з $13,5 до $750. Звичайно, Шкрелі мав право так зробити, хоча суто морально його дії викликають засудження. У мережі підприємця швидко почали називати «найненависнішою людиною Америки».
Сам Шкрелі, звичайно, не вважав себе людожером. За ліки платять страхові компанії. Тому зростання ціни змінювало не надто багато. Для пацієнтів без страховки дії Шкрелі — погана новина. Проте підприємець обіцяв, що надасть препарат безплатно тим, хто не зможе собі його дозволити. Правда, це не стосувалося лікарень. Частина з них не могли дозволити собі зберігати «Daraprim» про запас. Це означає, що деяким пацієнтам не змогли б відразу надати необхідну допомогу. Плюс навіть якщо ліки покриває страховка, внесок за неї виріс би від збільшення ціни.
У будь-якому випадку Шкрелі не інноватор у цьому напрямку. Наприклад, Forbes пригадує, що 2007 року Дон Бейлі купив компанію Questcor Pharmaceuticals. Після цього він підвищив вартість дитячого протисудомного засобу Acthar Gel з $50 до $28 000.
Проте в нищівній критиці Шкрелі винен сам. Замість того, щоб залишатися в тіні, підприємець навпаки виходив на перший план. Обізвав журналіста, який критикував його в Twitter, називав себе «найуспішнішим албанцем, який коли-небудь ходив по цій планеті» та влаштовував прямі трансляції на YouTube.
А ще був альбом хіп-хоп групи Wu-Tang Clan накладом в один екземпляр. Шкрелі купив його за $2 млн, а потім хвалився, що так і не прослухав. На цьому історія не закінчується. Схоже, Шкрелі вирішив, що недостатньо попіарився на диску. Тому Мартін заявив сайту HipHopDX, що дав би його послухати Тейлор Свіфт в обмін на оральний секс.
Безславне падіння
2015-го Шкрелі отримав позов Retrophin. Його звинуватили у використанні коштів компанії, контрактів та акцій в особистих цілях. Далі підприємця наздогнали звинувачення від SEC та прокуратури — у шахрайстві з цінними паперами. Зокрема, виявилось, що 2010-го він говорив інвесторам, нібито MSMB керує активами на $35 млн. Насправді цей показник складав менш як $1000.
17 грудня 2015 року Шкрелі арештувало ФБР. Прокурор Роберт Каперс заявив, що Шкрелі по суті керував бізнесом, як фінансовою пірамідою. Тобто використовував кожну наступну компанію, щоб виплати борги попереднім ошуканим інвесторам. Сам Шкрелі називав причиною арешту та обвинувачень підвищення цін на «Daraprim» та власну яскраву особистість.
Судові слухання проходили складно для підприємця. Зокрема, було важко підібрати присяжних з неупередженою думкою. Висвітлення в пресі мало негативний відтінок через ті ж підвищення вартості ліків та невдачі його фондів. Forbes взагалі помістив підприємця у список найгірших CEO 2015 року.
Проте всі ці негаразди мало вплинути на поведінку Шкрелі. 2017-го підприємця визнали винним у тому, що він вводив в оману інвесторів фондів і використовував гроші Retrophin для виплати боргів. Далі мала бути гарна новина — Шкрелі нарешті випускали під заставу. Проте всього через місяць він запропонував своїм підписникам $5000 за пасмо волосся Гілларі Клінтон. Остання критикувала Шкрелі під час президентської кампанії.
Після цього суд вирішив, що Шкрелі може становити небезпеку. Рішення про заставу скасували. Шкрелі дочекався вироку в ув’язненні. Його підприємцю оголосили в березні 2018 року. Шкрелі отримав сім років в’язниці, а ще йому довелося виплатити приблизно на $7,36 млн, щоб покрити збитки від шахрайства.
Підприємець намагався оскаржити рішення, але й це не вдалося. Проте Шкрелі не здався і, наприклад, 2020-го хотів, щоб його відпустили на три місяці. Старався Мартін не для себе: як успішний підприємець у сфері біофармацевтики, він хотів займатися пошуком ліків від Covid-19. Суддя відмовив Шкрелі.
Паралельно йшли інші судові розбірки стосовно підприємця. 2022 року суд вирішив довічно заборонити Шкрелі працювати у фармацевтичній сфері. Також доведеться виплатити $64,6 млн, який він та Turing Pharmaceuticals (тепер Vyera Pharmaceuticals) отримали від підвищення ціни та монополізації на ринку життєво необхідних ліків. Суть звинувачень зводилась до того, що вони використовували незаконні практики, щоб не допустити конкурентів «Daraprim» на ринок.
Шкрелі достроково звільнили в травні 2022 року. До вересня його перевели до реабілітаційного центру. Це не завадило підприємцю ще в липні анонсувати новий проєкт — платформу для cтворення ліків Druglike. Вона нібито надасть доступ до обчислювальних потужностей і буде майданчиком для спільної роботи зі створення нових ліків дослідникам у сфері фармацевтики. При цьому платформа включатиме блокчейн та криптовалюту.
А як же довічна заборона на діяльність у фармацевтичній сфері? Шкрелі вважає, що Druglike її не порушує. Платформа ж не створює ліки.
Замість висновків
Історія Мартіна Шкрелі показує нам:
- Цінність незаплямованої репутації. Шкрелі не перший почав свідомо підвищувати вартість ліків від рідкісних хвороб для заробітку. Проте він аж надто привертав до себе увагу. Невідомо, чи засудили б іншого підприємця на сім років за аналогічні протиправні дії, але пом’якшити вирок Шкрелі було складно через його жахливу репутацію.
- Враховуйте ризики. Шкрелі, як і Елізабет Голмс, намагався заробити на особливо чутливій сфері. Підприємець нічого не фальсифікував (принаймні у фармацевтиці та біотехнологіях), але його підходи були надто агресивними та «нелюдяними». Можливо, в інших сферах на них не звернули б уваги, але не в медичній.
