Як і чому мільярдери все частіше будують власні міста
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Ілон Маск втік із Каліфорнії до Техасу і побудував своє місто, де мером призначив підлеглого. Саудівський принц спалив $8 млрд на місто в пустелі, яке скоротилось зі 170 до 2,4 км. Співзасновник Oracle купив цілий гавайський острів і тепер місцеві живуть по 10 людей у двокімнатних квартирах. Середня ціна будинку в Сан-Франциско — $1,9 млн, але замість розв’язання житлової кризи tech-еліта просто будує собі нові міста з нуля.
Журналістка Vector Дарія Прудіус перевіряє термін свого закордонного паспорта і водночас шість проєктів приватних міст від мільярдерів. Вони вирішили, що можна не платити податки й дотримуватися законів, якщо правитимуть у власних королівствах. Проте виявилося, що грати в SimCity за реальні долари — погана ідея. Хто б міг подумати.
Starbase — космічне місто Маска
У травні 2025 року мешканці техаської Бока-Чіки проголосували 212 голосами проти 6 за створення міста Starbase. Мером став Боббі Піден — віцепрезидент SpaceX з тестування та запусків, в якого не було опозиції на виборах. Практично всі виборці виявилися співробітниками SpaceX.
За чотири роки (у 2021 році Маск вперше заговорив про створення міста) він перетворив пустельний майданчик на робочу інфраструктуру. Зараз там будують мегазавод Gigabay вартістю $250 млн, який до кінця 2026 року, за словами Маска, має випускати 1000 ракет Starship щороку. Для порівняння, зараз SpaceX планує 25-30 запусків на рік. Економіка теж росте — $6,5 млрд щорічної валової вартості, 3 400 прямих робочих місць і ще 21 400 непрямих.
Втім, не все так ідеально. Нові міські правила зонування попереджають жителів, що вони можуть «втратити право продовжувати використовувати свою власність у поточному режимі». Пляжі закриваються для запусків до 800 годин на рік — через це місцеві рибалки та активісти масово протестували. А Агентство з охорони довкілля (EPA) оштрафувало SpaceX на майже $150 000 за протизаконний злив технічної води.
«Прогрес вимірюється терміном створення самодостатньої цивілізації на Марсі», — каже Маск, не звертаючи уваги на скарги (поки що лише) земних сусідів. До слова, перші безпілотні місії на Марс заплановані на 2026 рік з 50% імовірністю успіху.
California Forever — місто утопії
Ян Срамек, колишній трейдер Goldman Sachs, зібрав понад $800 млн від топів Кремнієвої долини — Марка Андріссена Генеральний партнер, Andreessen Horowitz , Рейда Хоффмана Кофаундер LinkedIn , Патріка Коллісона Кофаундер та СЕО фінтех-компанії Stripe . Проєкт обіцяв 400 000 жителів, пішохідну інфраструктуру та чисту енергію.
Шість років його компанія Flannery Associates таємно скуповувала 55 000 акрів землі в окрузі Солано, Каліфорнія. План був дуже простим: створити 15 000 робочих місць і виділити $500 млн на допомогу з першими внесками за житло.
Поза тим, лише грошей недостатньо для розбудови міста. Опитування березня 2024 року показало: 70% виборців округу Солано проти, 61% категорично проти, 79% тих, хто знайомий з проєктом — теж проти. Коаліція Solano Together Громадське об'єднання жителів, яке залучає різних людей і груп (екологів, фермерів, політиків різних поглядів) для спільного захисту інтересів громади та майбутнього регіону. об’єднала, здавалося б, несумісні касти: екологів, фермерів, республіканців. Конгресмени-демократи Джон Гараменді та Майк Томпсон офіційно засудили проєкт як загрозу національній безпеці через близькість до авіабази Тревіс.
Тож Срамек почав стратегічний відступ. У листопаді 2024 року проєкт відкликав ініціативу з виборів. Центр міста перемістили на милю південніше від авіабази, виділили додаткові 4200 акрів, найняли відставного генерала для заспокоєння військових.
«Замість того, щоб направляти всі ці добре оплачувані робочі місця до Техасу чи Флориди, давайте створимо місце в окрузі Солано», — пояснював Срамек свою мотивацію. Вона розбивається об справжні цифри житлової кризи регіону: середня ціна дому в Bay Area — $1,9 млн (+53% за 10 днів), для купівлі стартового житла потрібна зарплата $300 000 проти $86 647 в Остіні, Техас.
У липні 2024 року замовлене California Forever опитування раптом показало 65% підтримки — різкий контраст із незалежними дослідженнями. Срамек оптимістично заявляв із Німеччини: «Ми перемістили ідею від дуже суперечливої до такої, що більшість підтримує».
Але поки Ян шукає прихильності виборців, техногіганти вже біжать наввипередки: Oracle, HP Enterprise, Tesla втекли до Техасу. Остін випереджає Bay Area за темпами зростання tech-зайнятості (11% VS. 6%) і видає в пʼятеро більше дозволів на будівництво, ніж у містах Каліфорнії.
California Forever схожий на спробу розв’язати проблему, яку вже закриває ринок. Поки Срамек шукає підтримки виборців, техноіндустрія просто переїжджає туди, де дешевше.
The line від NEOM — місто саудівського принца за $8 млрд
У 2015 році коронний принц Мохаммед бін Салман обіцяв побудувати The Line — лінійне місто довжиною 170 км, шириною 200 м, в якому зможуть жити 9 млн людей. Воно мало стати найамбітнішим архітектурним проєктом в історії, який реалізує державна компанія NEOM під управлінням суверенного фонду Саудівської Аравії.
Вже у квітні 2024 Bloomberg повідомив: перша фаза будівництва скоротилася з 170 до 2,4 км, населення до 2030 року — з 1,5 млн до 300 000.
Офіційно саудити заперечують скорочення. На будмайданчику працюють понад 140 000 робітників, використовуючи 20% світових запасів сталі. Бетонний завод за $190 млн виробляє 20 000 кубометрів щодня, завершено 1000 з понад 30 000 фундаментних паль.
Цікаво, що саудити так сильно хочуть зробити з Саудівської Аравії «зеленого чемпіона», що навіть не звіряють дебети з кредитами. Wall Street Journal підрахував скільки насправді потрібно грошей — $8,8 трлн, що в 25 разів перевищує річний бюджет Саудівської Аравії. З такими темпами повне будівництво завершиться не раніше 2080 року.
Паралельно посилюється фінансовий тиск проєкту. Нафта за $70 за барель не дотягує до $90-100, потрібних для збалансування бюджету. У серпні 2025 року Саудівська Аравія оголосила про списання $8 млрд із великих проєктів, зокрема й NEOM, а суверенний фонд провів стратегічний огляд доцільності.
Втім, найвища ціна прогресу, як і завжди, — людські права. Так, 20 000 представників племені Хувайтат примусово виселяють. Організація ALQST Незалежна правозахисна організація, заснована у 2014 році. Спеціалізується на документуванні та поширенні інформації про порушення прав людини в Саудівській Аравії. задокументувала 47 арештів, 14 засуджених на 15-50 років в’язниці, три смертні вироки для активістів племені, які виступили проти виселення.
У 2024 році пішов у відставку CEO NEOM Надмі аль-Наср, відомий жорстким управлінням та фразою: «Я заганяю всіх як рабів… Коли вони падають мертвими, я святкую. Ось так я роблю свої проєкти». Планується також звільнити до 1000 співробітників (20% персоналу) та перевезти працівників із будмайданчика до Ер-Ріяда.
Telosa — місто-концепт за $400 млрд, яке існує лише в Prezi
У 2021 році Марк Лор, фаундер кількох великих стартапів у сфері e-commerce, продав Walmart свій стартап за $3,3 млрд. Після цього вирішив побудувати «найсталіше місто світу» на 5 млн жителів до 2050 року.
Три роки потому проєкт візуалізували архітектори з данської фірми BIG. Її ідея — «еквітизм»: громадський фонд володіє землею, а мешканці — будівлями. Прибуток від зростання вартості землі спрямовуватиметься на фінансування інфраструктури, освіти та охорони здоров’я.
Зараз команда розглядає ділянки в різних штатах. Для першого етапу (50 000 жителів до 2030 року) потрібен $1 млрд, але підтверджених інвесторів поки немає. Планується залучати кошти від приватних інвесторів, благодійників та уряду.
Центральним елементом дизайну стане «Башта Еквітизму» — хмарочос, що символізуватиме нову економічну модель. Проєкт передбачає 15-хвилинні квартали, де всі основні потреби мешканців будуть доступні пішки або на велосипеді. Архітектура від компанії BIG охоплює інноваційні рішення: аеропоніку на дахах, повністю автономний транспорт та повну енергетичну незалежність завдяки сонячним панелям.
Однак, академічна спільнота ставиться до ідеї скептично. Денніс Гілберт з коледжу Гамільтон називає проєкт «наївним», Шерон Мегдал з Університету Аризони нагадує про очевидні речі: у пустелі немає води, а права на неї — це юридичний кошмар. Сільвія Альберт з Університету Вінніпега резюмує те, що всі думають: «Ми досі не знаємо, як побудувати утопію, яка реально працює для людей».
Тим часом Лор не сидить, склавши руки — його Wonder Group (доставлення їжі) щойно залучив $600 млн при оцінці $7 млрд. Гроші є, але йдуть в інший бізнес. Telosa поки що живе вебінарами та зборами думок громадськості. Без грошей і без землі — це просто красива презентація.
Різниця очевидна: коли будували Бразиліа, за проєктом стояла вся Бразилія. Коли Disney створював містечко Celebration — була корпорація з мільярдами. У Telosa є тільки Марк Лор з його візією. Поки що цього замало.
Lanai — місто-острів для співзасновника Oracle
Кофаундер компанії Oracle Ларрі Еллісон купив 98% гавайського острова Ланай у 2012 році й із того часу витратив понад $1 млрд, намагаючись перетворити його на сталу екоспільноту. Результат через 12 років: острів має оновлені курорти та високотехнологічні теплиці, але місцеві жителі досі не можуть дозволити собі там житло.
Агропроєкт Sensei Farms мав бути революційним: шість гідропонних теплиць, 90% економії води, майже 1 млн фунтів продукції щорічно. Звісно ж, реальність виявилася іншою. Вітри у 80 миль/год неодноразово зривали дахи, бюджет зріс з $12 млн до $50 млн, змінилося кілька CEO. Замість «годування світу» ферма ледве забезпечує сусідні острови салатом.
Житлова криза гостріша за Сан-Франциско. Середня ціна будинку — $1,3 млн. Родини по 10 людей тиснуться у двокімнатних плантаційних будинках. Лише у 2024 році, після 12 років володіння, Еллісон погодився на угоду про 372 доступні квартири, з яких 199 для покупки сім’ями з доходом нижче 80% середнього.
Економічна монополія тотальна. Більшість працює на приватній компанії Ларрі Еллісона Pūlama Lānaʻi Еллісона або залежні бізнеси. Саме через Pūlama Lānaʻi керується практично вся економіка й розвиток острова.
На своєму острові Еллісон справді покращив інфраструктуру — відновив басейн, кінотеатр. Але разом із цим на острів почали масово заїжджати багаті резиденти з материка, що повністю змінює демографію острова. Тож тепер Ланай — живий експеримент: що буде, коли 3 000 людей цілком залежать від настрою одного мільярдера.
Woven City — місто від Toyota, яке (справді?) спрацює
Toyota Woven City — один із небагатьох реально втілених мільярдерських містобудівних експериментів. Це футуристичне місто біля підніжжя гори Фудзі від компанії Toyota в Японії.
Першу фазу (47 000 кв. м) здали ще в жовтні 2024-го, а офіційно запустити місто з першою сотнею жителів планують у вересні 2025-го. Кілька років тому проєкт отримав першу в Японії платинову сертифікацію LEED for Communities Рейтингова програма, яка допомагає місцевим лідерам створювати плани сталого розвитку та покращувати якість життя у своїх громадах. .
У Toyota не намагалися розв’язати всі проблеми людства. Вони взяли колишній заводський майданчик, корпоративні зв’язки з 19 партнерами (як-от виробника локшини Nissin чи кондиціонерів Daikin), власних співробітників як перших жителів-«ткачів» У самій Toyota їх називають weavers («ткачі») — метафора людей, що «переплітають» технології й життя в експериментальному Woven City . Публічно немає інформації про те, що влада чи забудовники таємно скуповували землі, виселяли або судилися з місцевими.
Технології працюють, а не обіцяються. Триярусні дороги розділяють автономний транспорт, пішоходів та змішаний рух. На глибині 10 м роботи безшумно доставляють товари підземними тунелями. Платформа Arene OS тестує автомобільний софт у реальному місті, а не на полігоні. Сенсори відстежують потоки людей і транспорту для постійної оптимізації.
COVID не зірвав графіки — будівництво почалося вчасно, у лютому 2021. Розширення поетапне: 360 жителів зараз, 2 000 у фіналі. З 2026 року відкриють доступ для зовнішніх жителів-«ткачів».
Варто лише згадати контраст із конкурентами:
- NEOM скоротився на 98%;
- California Forever воює з виборцями;
- Telosa існує лише в презентаціях Марка Лора.
У Toyota не фантазували про 9 млн жителів чи революцію в урбанізмі — просто побудували функціональну лабораторію для тестування транспорту майбутнього.
Корпоративна дисципліна та власна земля перемогли утопічні візії в пустелі. Woven City, звісно, не найграндіозніша утопія на карті, але одна з небагатьох, де житимуть не лише ідеї, а й реальні люди.
Чи потрібні нам міста майбутнього від мільярдерів
Журналіст і дослідник Гіл Дюран називає такі приватні міста мільярдерів загрозою демократії під виглядом інновацій. В основі лежить ідеологія «мережевої держави» — території без державного регулювання, податків і демократичних процедур, де корпорації замінюють уряди. Крім того, приватні міста перетворюють жителів на орендарів без права голосу.
Історія таких експериментів здебільшого закінчується провалом. Бразіліа з модерністської утопії перетворилася на царство машин і символ класової сегрегації. Британський Мільтон-Кінс став синонімом бездушного планування. Китайський Ордос на 1 млн жителів досі стоїть порожнім.
Екологічний абсурд очевидний: NEOM споживає 20% світових запасів сталі ще до будь-яких переваг ефективності. ООН підрахувала — містам потрібно приблизно $147 млрд щорічно на кліматичну адаптацію, $1 трлн на сталий розвиток, $5-7 трлн для досягнення цілей до 2030. Навіть усі мільярдери світу не потягнуть такі суми.
Найстрашніше в містах мільярдерів не те, що вони провалюються — а те, що деякі можуть спрацювати. Коли сотні жителів Starbase голосували за інкорпорацію, всі виборці виявилися співробітниками SpaceX. Ідеальна демократія майбутнього в уяві технобро: вибори є, але вибору немає. Якщо це випадковість — поганий знак. Якщо план — погана новина для всіх.
Більше про це
Журналістику знову ховають. Цього разу блогери в піжамах і з ChatGPT — але ми досі тут і пишемо про це
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
