10 років тому львівські підприємці без досвіду в HoReCa на $10 000 відкрили невелике кафе зі сніданками. Половина зали і літня тераса стояли закидані валізами — гості приїжджали поїздами і прилітали з-за кордону, йдучи туди прямо зі станцій. У травні 2026-го мережа Cukor Group зайшла на київський ринок з великим Epic Cheeseburger за $175 000.
Після 11 років портфель компанії зріс до семи закладів та 250 співробітників, але тепер замість запуску нових концептів власники роблять ставку на скейл єдиного бренду.
Журналістка Vector Дарія Прудіус поза чергами зайшла у новий Epic Cheeseburger, щоб поговорити з Василем Бужеником і Марією Красотою, кофаундерами Cukor Group:
- як з $10 000 дійшли до $350 000 на один об’єкт;
- як втримати сервіс, коли половина штату релокувалася;
- навіщо засновники досі самі креслять дизайн та відмовляються від франшизи;
- що насправді думають про (не лише київських) конкурентів;
- звідки гроші на скейл, якщо офіційний дохід — 351 000 грн на рік.
Усі дороги Києва ведуть до Сухомлина
Київський Epic Cheeseburger відкрився 22 квітня 2026 року на Великій Васильківській, 1/3-2, біля Бессарабського ринку. Інвестували у запуск $175 000. Частина суми пішла на викуп обладнання та комунікацій, які залишилися від попереднього закладу: там працювало кафе «Зустріч» — проєкт Ігоря Сухомлина та Валерія Гальперіна, а до того їхній Mimosa Brooklyn Pizza.
Для Cukor Group це вже друга спроба зайти на локації Сухомлина, який помер у жовтні 2025 року. Василь називає це «випадковістю», яка повторюється. Ще 21 лютого 2022 року, за три дні до повномасштабного вторгнення, у них лежала фінальна редакція угоди про оренду іншої локації Сухомлина — на вулиці Мечникова, де раніше працював Coco На Бесарабці Сухомлин послідовно прогнав через одну локацію: «Чашку» (2012–2019), Bro Market, Mimosa Burger і «Зустріч» (2023–2024). Поруч відкрив Fish & Pussycat (2018–2020), Forever Young (2019–2020) і грецьку «Чайку» (з 2020 року, пізніше локацію зайняв інший проєкт). . Не підписали через початок бойових дій.
«Він був професіоналом високого рівня й одним із найкращих рестораторів України, — зазначає Василь. — Ряд його проєктів ми щиро любимо. Завжди вибирав правильні й амбітні місця — і вони нас цікавили саме тоді, коли ставали неактуальними для нього».
Власники Cukor Group вирішили зберегти шари попередніх закладів: залишили підлогу від Mimosa, в одній із вбиралень — графіті від «Зустрічі».
Зараз штат київського Epic Cheeseburger налічує 35–40 працівників. Для запуску процесу зі Львова приїхала green team — 10 досвідчених співробітників-наставників. Водночас локальна київська команда у березні пройшла стажування на базі львівських закладів. Трек очолив бренд-шеф Василь Кицай, який працює з Cukor з дня заснування першого кафе і зараз масштабує стандарти кухні на всю мережу.
Очікувана окупність об’єкта — від одного року. При інвестиціях у $175 000 та середньому чеку в 1 200 грн це амбітна мета, для якої потрібен стабільний щоденний трафік, який тримається не на гайпі старту, а на повторних візитах клієнтів.
Поки що операційні показники це дозволяють: з першого дня під закладом стоять черги, а в години пік очікування може тривати 30 хв. Для засновників це і валідація бізнес-моделі, і стрес-тест, адже Київ — абсолютно новий для них ринок.
Поточну локацію обрали спонтанно через пропозицію, яка звільнилася. Спочатку фокус був винятково на Подільському районі. Наступний київський Epic точно відкриють там. Місце вже є, запевняються власники.
Як підсадили Львів додавати «цукор» у сніданок
5 грудня 2015 року на Кривій Липі Василь Буженик та Марія Красота відкрили свій перший Cukor — той, який зараз називається Cukor Red. На двох мали $10 000 заощаджень і нуль досвіду в HoReCa.
Орендна ставка — 16 000 грн на місяць. За перший і останній місяці разом забрали близько $2 000. З локацією склалося: до них там працював ресторан, тож вентканали та інженерні мережі дісталися у спадок. Решту пустили на «супербюджетний і суперстислий» ремонт, базові комунікації й обладнання.
«Я б зараз нічого не змінював і робив би точно так само, — каже Василь. — Ми дотримуємося тієї самої політики інвестування і зараз. Намагався відкривати нові заклади за тією ж схемою, але більше не виходить. Вже не розумію, як ми тоді, без досвіду, вклалися в цифри».
Єдиний факап того періоду, який визнає Марія, — поклали стартовий бюджет на гривневий депозит замість того, щоб одразу закупити обладнання. Валюта за рік девальвувала вдвічі.
Поза сухими цифрами, засновники були переконані, що їхній смак до сніданків і відчуття, що Львів готовий за них платити, — це гра в довгу. Ставку зробили на два тренди: сніданки all day та інстаграмність страв. Сьогодні за цією логікою працює практично кожне кафе в центрі будь-якого міста, але 11 років тому це був окремий офер.
До 2022 року заклад на Кривій Липі тримався на туристичному трафіку. Половина закладу і літня тераса стояли закидані валізами. В якийсь момент засновники роздумували відкрити окрему кімнату для камери схову — щоб багаж не заважав гостям та персоналу.
«Це дуже знакова картинка», — каже Василь. Зараз її немає. Туристичний потік до Львова зник, і команда переорієнтувалася на містян: знижений середній чек, доступніші позиції в меню, формат сіті-кафе замість туристичного хабу.
Щоразу чистий аркуш
Фундамент першого Epic закладався під час «польових досліджень» у Лондоні та Нью-Йорку. Як-от 25 км пішки за один день від однієї бургерної до іншої, які фаундери пройшли під дощем із двома маленькими дітьми. Кажуть, що тоді могли відвідати по 8 ресторанів щодня, аналізуючи та записуючи досвід світових закладів.
Найкращий смеш-бургер, який вони тоді куштували, знайшовся у невеликій лондонській J Burgers. Проте сліпо копіювати його не стали: продукт, ринок і гості не можуть просто синхронно переноситися з-за кордону в Україну.
Візуальну концепцію Василь розробляв сам. У порожньому приміщенні з референсами з Pinterest малював дизайн-план в AutoCAD. У закладі грали власноруч складені плейлісти з портативної колонки. Відтоді схема не змінилася: у кожному новому просторі Cukor гості чують музику, яку відібрав особисто власник.
Мережа Cukor Group
За 11 років портфель виріс до семи закладів.
- Cukor Red & Cukor Black — два класичні заклади у форматі all-day breakfast.
- «Морериби» — рибний суши-бар-ресторан, який зараз генерує найвищий середній чек у мережі — 1500 грн.
- Epic Cheeseburger — флагманський бургерний формат у центрі Львова.
- Teddy Restaurant — італо-американський ресторан.
- Epic Lviv Галицька — флагманський бургерний формат у центрі.
- Epic Lviv Duck’s Lake — наймасштабніший та найдорожчий.
- Epic Cheeseburger (Київ) — перший вихід поза домашнім регіоном.
Локація на Duck’s Lake — з інвестиціями у $350 000. Стандартний бургерний формат Epic перетворили на велику ресторанну концепцію. Простір у 400 м² адаптували під технологічний крафт: у залі встановили камери для сухого витримування м’яса, а барну стійку обладнали системою з 16 кранів під локальне та імпортне пиво.
Тeddy Restaurant став найбільш авторським закладом групи. Проєкт відкрили у 2021-му з орієнтовним бюджетом $195 000 (5,5 млн грн). Створювали без жорстких дедлайнів, тому вклали максимум художньої роботи в дизайн та італо-американську кухню. Середній чек ресторану — 1 300 грн.
Chicken-терапія, яка не вийшла в плюс
Окремим досвідом для компанії став Epic Chicken, який відкрили у грудні 2022 року. Засновники називають це «імпульсом» та «терапією для команди». На початку повномасштабного вторгнення персоналу, який вже був виснажений волонтерством, була потрібна спільна професійна мета, щоб не втратити глузд.
Проєкт так і не вийшов на цифри, які дозволяли б утримати приміщення, хоча комерційну частину заклали ще зі старту. До того ж два схожі заклади в центрі Львова стали надлишком. Марія пояснює, що перший бургерний Epic працював добре, але йому вже бракувало місця, тому курячий формат запускали як спробу масштабування.
Зрештою, команда проаналізувала причини, чому формат «не злетів», і свідомо закрила його через 1,5 року роботи.
Під час блекаутів у Львові Cukor Group працювала як всі: генератори, свічки тощо. Марія каже, що ніколи не рахували, чи це окупається: мовляв, головне щоб заклади функціонували. Однак трафік від цього не зростав — навпаки. Заклади Cukor Group розташовані в центрі міста, куди, за словами Марії, під час вимкнень потрібно спеціально їхати: відтак, збільшується трафік тих закладів, які працюють на районах.
Як перебудовуються після втрати 40% команди
Період з 2022 до 2025 року став для Cukor Group найважчим кадровим викликом: мережа втратила від 30% до 40% персоналу через наслідки війни. За словами Марії, HoReCa у Львові відчула це гостріше за Київ.
Найважчий етап — відхід топменеджерів. «Наші топменеджери йдуть воювати. Іноді не тому, що вони ухвалили рішення, а тому, що за них вирішили. Дуже складно, коли розумієш, що людина, з якою ти працюєш багато років, завтра просто не бере слухавку», — описує фаундерка.
Станом на 2026 рік, до роботи в закладах залучено близько 250 людей. Частина команди повертається з-за кордону. Втім, загальна по ринку ситуація все ще складна. Марія пояснює, що в Україні HoReCa — скоріше для виживання. Натомість в інших країнах офіціантами можуть бути і дорослі люди, які люблять цю роботу і спілкування з людьми. Поки що війна лише загострила цей дефіцит, і закривати його доводиться новою системою — оновленням брендбуку та скриптом для офіціантів, впровадженням чек-лістів, написанням навчальних підручників для персоналу. Такі зміни в операційці впроваджують вперше.
Разом із цим визнають: кожен новий закон чи мобілізаційна хвиля б’є по команді, і на творчість залишається менше ресурсів. Однак без цієї системності масштабувати Epic далі — неможливо.
У 2026-му сніданки залишаються профілем мережі. Проте головним секретом «Цукру» засновники вважають «ручне управління».
Системність чи нові концепти
«У мене є величезна нотатка в телефоні з різними форматами, які я хотів би реалізувати. Якби це був 2018–2019 рік, ми б рухалися у напрямку диверсифікації концептів», — каже Василь. У 2026-му стратегія Cukor Group змінилася: з постійного пошуку нових форматів на масштабування одного бренду.
Водночас Epic залишається флагманом, і на нього ставлять усе. Продукт тримається на кількох речах:
- яловичину перемелюють на точці щодві години;
- булочки випікають щодня у власній пекарні (у Львові — при Teddy на Скорика, у Києві — на точці);
- «сирна ванна» — формат подання, який Василь придумав у 2019 році, — стала візуальним кодом бренду.
Франшизу при цьому не розглядають: «Ми можемо тут більше втратити, ніж отримати», — каже Марія. Мовляв, складно передати комусь іншому контроль залишків, навчання правильній просмажці котлети, якість м’яса, випікання булочки, рецепт якої постійно модифікується.
Поділ, Варшава — і Одеса, «але не в цей час»
Плани масштабування Cukor Group на 2026–2027 роки поки не мають чітких термінів реалізації.
У Києві спочатку фокус був винятково на Подільському районі. Наступний київський Epic точно відкриють там. Місце вже є, запевняються власники. Крім того, розглядають також Золоті ворота як район-виклик.
У Львові планують один-два нові заклади. Івано-Франківськ може бути на черзі: «Ми розглядаємо декілька місць. Як тільки розберемося з Києвом, поїдемо туди», — каже Василь.
Раніше цікавилися просторами в Одесі, але визнаються: «Трохи не в цей час».
Перший закордонний ринок у пріоритеті — Варшава. «Хочемо відкрити Epic у кількох містах, допрацювати модель і вже тоді виходити на європейський ринок», — пояснює Марія. Василь ділиться, що поки амбіцій більше, ніж можливостей: «Нам цікаві різні міста країни».
Показники виторгу (revenue) за 2024–2025 рр. не розкривають: закриті договором про нерозголошення (NDA) через зобов’язання перед партнерами.
Василь розповів, що за три дні до інтерв’ю Cukor Group взяла позику під новий проєкт. Крім засновників, у системі є пасивні інвестори, перед якими компанія має зобов’язання ще з перших років повномасштабної війни. За словами Василя, саме через ці інвестиційні зобов’язання група наразі не готова відкривати фінанси, але структуру капіталу можуть повідомити вже з наступних анонсів. Наразі відомо, що ТОВ «Цукор Груп» зареєстроване у лютому 2019 року за адресою першого закладу у Львові. Засновники — Василь Буженик і Марія Красота, у кожного по 50%. CEO компанії — Ігор Красота, брат Марії. В інтерв’ю з нами його називають операційним партнером із правом голосу, хоча юридично частки у статутному капіталі головного ТОВ не має.
Оцінювати вартість бізнесу власники відмовляються. На запитання, чи готові продати компанію за гіпотетичні $20 млн, Марія відповіла, що «це було б дуже щедро». Однак поки що ніколи не думали про продаж портфеля, оскільки їм цікавіше будувати операційний бізнес, ніж капіталізувати його для виходу.
А що буде у 2030-му?
У візії на наступні Марія бачить успіх через людей: «Якщо 2030 рік стане роком, коли в нас буде дуже сильна команда — впевнених людей, які люблять те, що роблять, — я буду суперщасливою людиною. А далі — це вже легкі речі».
Василь бачить Cukor Group в країні без війни, яка піднесена морально, фінансово, інфраструктурно: «Головна мрія — перекладати плани не в нотатки, а в скло, бетон, грилі та печі. Коли це стане реальністю, більше не залишиться нічого, про що можна мріяти».