War against War. Сергій Вовк та Ірина Никончук про те, як працює інформаційна армія України
Закрити небо, надати систему ППО, повне ембарго енергетичних ресурсів Росії, більше зброї та змусити росію зупинити війну — політична площина рішень. Але перед тим, як ухвалювати ці рішення, західні політики дивляться на настрої свого суспільства. І з ними як раз і працюють наші інформаційні війська, аби злочини путіна побачили у всьому світі.
Сергій Вовк, співзасновник КАМА, та Ірина Никончук, шоуранерка 1+1 Production, створили інформаційні війська України — War Against War. Через тиждень їх офіційно підтримав Мінкульт і вони стали однією великою командою. Ще через тиждень про них написали в The Rolling Stones, а нещодавно Adweek. Розповідаємо, як влаштована інформаційна армія України, де беруть та які меседжі використовують. Ну, і що будемо робити в Чорнобаївці після перемоги.
Де ви були під час російського повномасштабного вторгнення
Сергій Вовк: За тиждень до подій, між нашими кінопроєктами поїхали в Азію, аби трішки перепочити, бо всі наступні півтора року були розписані. Тиждень відновлювалися та приходили в себе після джетлагу. А 24-го зранку, раніше ніж навіть всі в Україні, дізнались про початок війни росії з Україною.
Про назву
Ірина Никончук: Ми позиціюємо себе не як креативна армія, бо в нас вся армія креативна, навіть жіночка, яка кидає банки з балкона у ворожі дрони. Ми ₩AW (War Against War) або війська на варті інформаційного фронту. А наші першокласні режисери монтажу, це і є наші снайпери.
Про команду
Сергій Вовк: У нашій команді приблизно 200 осіб — це величезна група людей із різних галузей. Є люди, які в мирний час працюють у рекламних агенціях, у кіно та на телебаченні. Одним із полків, які усім штатом приєдналися до нас, стала креативна агенція I am IDEA. З іншими креативними групами поки не співпрацювали, бо зараз у самих вистачає ресурсу. Вже місяць працюємо на суто волонтерських засадах, але зараз активно шукаємо міжнародну підтримку та гранти.
Ірина Никончук: Усе почалося на другий день війни: в команді було всього 8 осіб, з ними ми тільки закінчили останній проєкт. За перший тиждень команда зросла до 150 осіб. Одним із ключових завдань було побудувати процеси. Ми вирішили їх будувати за принципом телевізійних ньюзрумів. У нас є цілі юніти, і вже налагоджена чітка координація між ними:
- юніт дикторів;
- юніт перекладачів;
- юніт коректорів, які вичитують на різних мовах, включно з українською, англійською, польською, російською, німецькою тощо;
- величезний юніт ресьорчерів, які шукають інформацію та відео;
- відділ журналістів-міжнародників, які вичитують наші ролики, що стосуються меседжів на Захід та інші;
- величезний юніт режисерів монтажу;
- юніт постпродакшну (звукорежисери, саунд-дизаунери);
- редакція — авторський юніт зі сценаристами та журналістами.
Редакція кожного дня проводить наради та вирішує що в нас на порядку денному: ми роздаємо задачі авторам, сценаристам, журналістам. Далі вони йдуть в роботу інших юнітів, і ми отримуємо продукт, який йде на дистрибуцію.
Чому з’явилася армія
Ірина Никончук: Перебуваючи в безпеці, ми хотіли максимально допомогти людям і країні. Ми побачили запит на інформацію серед наших друзів в Україні та за кордоном. Вони не розуміли, що відбувається. Тому ми вирішили, що маємо створити команду, яка доноситиме правдиву інформацію на Захід про злочини путіна — це й буде нашою місією. Як форму обрали відео — найлегший у споживанні продукт.
Проблеми та виклики
Ірина Никончук: Велика частина нашої команди все ще знаходиться в Україні й працює з бомбосховищ. Деякі просто вийшли з дому десь переночувати, взявши з собою тільки паспорт, телефон і кредитні картки, а додому більше не повертались. Зараз ми намагаємося шукати шляхи, як ми можемо ще більше підтримати людей, які з нами працюють. Забезпечити їм безпеку, хороші умови роботи та допомогти з релокацією.
Ця справа допомагає нам самим це пережити. Ми не в позиції спостерігача, ми в позиції того, хто захищає Україну.
Наша робота триває в середньому 15 годин на день. Наша керівниця постпродакшну Оля Шевченко каже, що вона не встигає поїсти та сходити вигуляти собаку, у неї постійно йде робота, і це теж рятує людей.
Часто члени команди можуть не виходити на зв’язок. Особливо важко, коли з ними пов’язані якісь ключові процеси. Це стає проблемою, але ми все підхоплюємо і знаходимо вихід.
Як обирають меседжі та теми
Сергій Вовк: Інформпродюсери моніторять усі локальні та глобальні новини, потім ми кожен день їх обговорюємо в редакції, з них формуємо порядок денний і тижневий план з меседжами, які маємо просувати. Ми дивимося, що каже президент, і підтримуємо його меседжі. Але з досвіду нам уже декілька разів вдалося випередити глобальну адженду і підняти ті питання, про які всі почали говорити пізніше. Це сила нашої команди та велика кількість талантів, яких ми зібрали.
Ірина Никончук: Ми моніторимо інформаційний простір просто 24/7. У нас в команді є Юля Гребеньовська, яка серйозно відстежує порядок денний стосовно України у міжнародному контексті й часто задає тренд на західні меседжі. Також, ми відстежуємо все що відбувається в Україні. Далі обираємо актуальні/кризові ситуації, як, приміром, зараз з Маріуполем і працюємо в цьому напрямі. Ми координуємось з Мінкультом, 1+1 і Офісом президента. Вони теж дають нам бачення і тези, і ми взаємно підтримуємо ініціативи одне одного.
Як вимірюють ефективність
Ірина Никончук: Оскільки ми існуємо 25 днів, то вимірюємо свою ефективність за ключовими напрямками, які в нас зараз є в роботі. Наприклад, коли ми говоримо про західний напрямок: це злочини путіна, просування важливих меседжів для євроінтеграції України й те, наскільки руйнується культурний фонд в Україні. Також ми вимірюємо це охопленнями, поширенням і публікаціями в західних ЗМІ. Нещодавно про нас писав The Rolling Stones.
З приводу України, то тут все просто. Зазвичай для України ми робимо добрі відео, які надихають та підбадьорюють.
Вимірюємо ефективність охопленнями відео в соцмережах та кількістю, які взяли великі медіа. Та, звісно, класними коментарями до наших відео, як: «Дякую, ви нас підбадьорили».
Сергій Вовк: Коли ДСНС і Зеленський поширюють твоє відео, ти розумієш, що все правильно робиш, і виконав своє завдання. Коли Слава Балбек викладає наше відео і збирає понад 1,6 млн переглядів — розуміємо, що все правильно робимо. Ну і ще ми перевіряємо гугл тренди. Ті теми, про які ми говоримо, завжди стають «гарячими».
Про ворога
Ірина Никончук: Ми спостерігаємо і вивчаємо, як працює пропагандистська машина в росії, у нас є спільний проєкт з 1+1 медіа Russian fakes, де ми розвінчуємо всі їхні фейки. У них пропагандою займаються величезні російські канали з мільйонними аудиторіями.
Сергій Вовк: Їхня пропагандистська армія працює краще, ніж армія росії, бо ЗСУ їм дає прикурити. Але, дійсно, ми дивимося на те, що вони роблять, і боремося з їхньою маячнею, яку вони транслюють на світ. Ми доносимо здоровий глузд, на противагу тому, що вони розносять у своїх єбучих медіа.
Найуспішніші меседжі
Ірина Никончук: Найуспішніший креатив в західній частині світу — це злочини Путіна (Putin’s Crime in Ukraine). В Україні найпопулярніші «Хороші новини». І зараз взагалі порядок денний робити відео, які своєю стилістикою й музичним рядом заспокоюють людей, підбадьорюють і дають віру та надію не здаватися. Так само як і ми в команді не здаємося кожного дня, хочемо, аби кожен із українців не здавався теж, боровся до кінця, до перемоги.
Сергій Вовк: Наше завдання — щоб ми не стали ще однією Сирією, Чечнею, Іраком, Афганістаном і щоб ми не пішли з перших шпальт і новинних стрічок всіх міжнародних ЗМІ. Ми без зупинки «ковбасимо» контент, аби вони бачили, що в нас відбувається. У нас є ключові точки про які ми розповідаємо: Маріуполь, Чернігів та інші, ми працюємо аби показати, який жах відбувається, що це геноцид українського народу.
Про таргет контенту
Ірина Никончук: В основному ми випускаємо українською та англійською мовами. Також в нас є відео польською, німецькою, французькою, на хінді, китайською й арабською мовами.
Як креативити в умовах війни
Сергій Вовк: Для нас це взагалі не проблема. Так, є якісь умови комфорту, доступності інтернету та електрики — це єдина проблемна історія. А так я казав це вже нашим 10 000 випускникам із КАМА, що на їхньому прикладі українська нація дійсно найкреативніша, і зараз ми на цьому фронті не захищаємось, а навіть атакуємо і «колбасимо» без зупинки. Наша команда проявляє дикий талант навіть за таких обставин, і виходить більш яскраво, ніж могло б бути в мирний час. Бо зараз провід оголений, і він іскриться, а всі іскрять ідеями дуже сильно.
Ірина Никончук: Я, як шеф-редактор, який вичитує всі сценарії та вносить правки, не бачу цього креативного ступору, який є навіть у мирний час. Коли щось не йде, і думаєш, що потрібно музу знайти та відпочити. Зараз автори пишуть дуже швидко, швидко генерують ідеї, як і режисери монтажу, які теж одні з ключових авторів. Тобто проблеми тривожності чи неможливості зараз креативити немає. Ми з нею не зіштовхуємося взагалі.
У нас є сила креативити, бо ми знаємо що ми робимо, що ми захищаємо свою країну та боремося на своєму фронті — це ключовий стимул та мотив залишатися креативним.
Сергій Вовк: Навіть поділимося інсайдерською інформацією. У нас є регулярна рубрика в Instagram — відлік днів війни. І ми не можемо робити її наперед, бо ми сподіваємось, що кожен день — це останній день війни, і це буде нашою перемогою. Саме з таким мотивом працює вся наша команда.
Що може зробити кожен креативник, аби бути корисним у цій війні
Ірина Никончук:
- Забезпечити безпеку собі та своїм близьким, бо креативники — це ті люди, які першочергово будуть відбудовувати нашу державу в різних сферах.
- Шерити наші відео. Кожна людина, яка шерить наші відео, автоматично стає воїном інформаційних військ.
- Завжди готові приймати нових людей у команду. У нас завжди є потреба в крутих режисерах монтажу. Тому велкам.
Про можливе проведення «Каннських левів-2023» у Чорнобаївці
Сергій Вовк: Нам здається, що Україна стане не просто центром Європи, і це наше завдання — винести нас на передову у всіх сенсах. Ми сподіваємось, що після цього прецеденту з атакою на Україну, з нашою перемогою, ми зможемо диктувати умови нового світоустрою і розповідати людям з урахуванням нашої success story, що має бути далі. «Каннські леви», «Каннський кінофестиваль», «Оскар» — вотевер ю нейм іт — буде далі в Україні. І це буде для них за честь, що ми їх будемо приймати. Так ми налаштовані, і так я, думаю, налаштований кожен українець. Бо українець зараз це сама крута нація, і це знають всі люди у світі. Й росіяни кусають лікті розуміючи, що не на тих нарвались. Слава Україні!
₩AW-Team:
(лише частина)
Автори
- Євгенія Бабенко;
- Наталія Заволокіна;
- Степан Гребенко;
- Павло Остріков;
- Михайло Рудь;
- Михайло Гусаров;
- Нікіта Глущенко;
- Аліна Блажкевич;
- Роман Блажкевич;
- Василь Байдак;
- Олексій Сиволап.
Перекладачі
- Валерія Балаушко;
- Денис Ткачівський;
- Тарас Малкович;
- Надія Зима;
- Романія Волощук.
Ілюстратори
- Шевченко Мирослава;
- Яна Гавеля;
- Аліна Костікова;
- Олександра Балицька.
Ресьорчери
- Катя Давидюк;
- Наталія Станько;
- Юліан Новак.
Режисери-монтажу
- Степан Гребенко;
- Олександр Чорний;
- Макс Водоп’янов;
- Олексій Криванич;
- Валерій Козлитинов.
Диктори
- Мар’яна Головко — співачка, солістка формації NOVA OPERA, бренд-войс UA: Перший;
- Данило Хомутовський — диктор, співзасновник радіо «Аристократи».
Звукорежисер
- Андрій Барба.
Дистрибуція/PR/SMM
- Анжела Сокол;
- Романа Батрак.
Юридичний департамент
- Денис Яхно;
- Дмитро Вечер.