Детектори гравітаційних хвиль LIGO зафіксували злиття двох чорних дір масою 137 і 103 сонця, що стало наймасовішим злиттям в історії спостережень. Утворена чорна діра розташована на відстані 10 млрд світлових років від Землі. Про це пише The Guardian.
Що сталося
Вчені зафіксували найбільше на сьогодні злиття двох масивних чорних дір — кожна з них мала масу в 103 та 137 сонячних мас відповідно. Подія сталася приблизно 10 млрд світлових років від Землі, а гравітаційні хвилі, які виникли внаслідок зіткнення, були зареєстровані на Землі завдяки детекторам LIGO у США (у Вашингтоні та Луїзіані).
Два детектори одночасно зареєстрували короткочасний спазм у просторі-часі, що тривав 0,1 секунди. У цей момент утворена нова чорна діра «задзвеніла» — відбулась фаза кільцевої деградації, перш ніж об’єкт стабілізувався.
За оцінками дослідників, злиті чорні діри оберталися зі швидкістю приблизно в 400 000 разів більшою, ніж оберт Землі, що наближається до теоретичної межі для таких об’єктів.
Чому це цікаво
Це найбільші маси чорних дір, які коли-небудь вдалося впевнено виміряти за допомогою гравітаційних хвиль. До цього наймасивнішою вважалася чорна діра масою приблизно 140 сонячних мас. У новій події утворилася чорна діра з масою до 265 сонячних мас — це рекордне значення.
Фізики припускають, що ці об’єкти є «другого покоління», тобто виникли внаслідок попередніх злиттів — це пояснює як їхню величезну масу, так і надзвичайно швидке обертання.
«Це найжорстокіші події, які ми можемо спостерігати у Всесвіті, але коли сигнали досягають Землі, це найслабші явища, які ми можемо виміряти», — пояснив професор Марк Ханнам з Кардіффського університету та член наукової колаборації LIGO.
Загалом дослідники виявили приблизно 300 злиттів чорних дір за допомогою гравітаційних хвиль. Проте ця подія є унікальною за масштабом і потенційним впливом на розуміння процесу формування надмасивних чорних дір.
Що далі
Результати дослідження будуть представлені на конференції GR-Amaldi у Глазго. Це відкриття змушує вчених переглянути наявні моделі утворення чорних дір, оскільки маси зареєстрованих об’єктів розташовані в діапазоні, де не передбачалося їхнє формування.
До появи обсерваторій гравітаційних хвиль (перші детектори з’явилися у 1990-х) вчені не могли спостерігати такі явища — адже чорні діри не випромінюють електромагнітного випромінювання.
«Детектори, які ми плануємо на наступні 10–15 років, зможуть побачити всі злиття чорних дір у Всесвіті, а можливо, й деякі несподіванки, яких ми не очікували», — додав Ханнам.