«Українці схожі на людей, з якими працював у Долині». Колишній топ Apple та Google про розвиток екосистеми стартапів в Україні
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Замісниця виконавчого директора Kyiv ІТ Cluster Лілія Мітіна поспілкувалася з його резидентом Енді Бейнсом. Він 17 років займав керівні посади в Apple, Nest і Google. Зараз Енді — CEO і співзасновник компанії GT. Він розповів, чому обрав Україну вектором для своєї компанії, поділився поглядом на поточний стан екосистеми IT-стартапів та як GT може її покращити. Публікуємо головне з його інтерв’ю.
Як українські розробники привернули мою увагу
Я починав кар’єру в Sony International у Німеччині. На початку 2000-х Apple переманила мене, і я поїхав до Каліфорнії. У мій перший рік ми випустили iPod першого покоління. Через 11 років я змінив компанію на Nest (розробляє та виробляє елементи розумного дому, — прим.ред). Я допомагав будувати Nest з перших етапів, а потім ми продали її Google у 2014 році за $3,2 млрд. Саме в цей момент я познайомився з Україною.
Ми досить агресивно конкурували на ринку домашніх камер. Також у нашій продуктовій лінійці був, зокрема, і розумний термостат, що «навчався» з урахуванням користувацьких уподобань. Потім на ринку з’явився потужний гравець з України — Ring. Це привернуло мою увагу. Я помітив, наскільки передовою є інженерна думка в країні. Побачив, чого українці досягають у таких сферах, як розпізнавання обличчя, виявлення руху, нічне бачення тощо.
У 2018 році я залишив Google і став співзасновником GT. Найбільше мене приваблювали інженерний талант і висока якість продуктів. Україна вразила не стільки кількістю розробників, скільки якістю.
Це особливо важливо, коли ми обговорюємо сучасну інженерію, де прагнемо розробити більш складну архітектуру. Мова про набагато складніші речі — data science, ML чи будь-які алгоритми навчання. Це можна зробити лише з певним інженерним мисленням. Україна, здається, природно розвиває такий тип фахівців.
Ми в GT називаємо подібне мислення конструктивним інженерним конфліктом. Він був частиною ранньої культури Apple, коли Стів Джобс ставив нам дуже складні проблеми. Найкращі інженери боролися з обмеженнями та одне проти одного, поки не знаходили ефективне рішення.
Про проблеми українських продуктових ІТ-компаній
Чому продуктові ІТ-компанії зазнають невдачі? Поширеними причинами є відсутність доступу до капіталу, таланту та брак досвідчених управлінців.
У GT ми хочемо мати можливість фінансувати стартапи на ранній стадії розвитку. Плануємо зосередитися на міжнародних компаніях, які розглядають варіант з інвестиціями в Україну. У нас є команда управлінців, що може підключитися до стартапу на ранній стадії та додати потрібний рівень менеджменту.
В Україні можна знайти таланти, оскільки тут багато кваліфікованих спеціалістів. Проте бракує доступу до капіталу та достатньої кількості досвідчених топменеджерів. GT має стати комплексним рішенням, оскільки лише фінансування має слабкий ефект, якщо засновники стартапу не розв’язують дві інші проблеми.
Зараз в Україні небагато керівників з досвідом створення успішних стартапів у висококонкурентному глобальному середовищі. Тому потрібно створити рівень менторства зі старшими директорами, віцепрезидентами та консультантами. Це те, чим би я хотів зайнятись в Україні. Стара система має зникнути, якщо ми хочемо створити нову екосистему для українських стартапів.
GT бачить себе вирішальною складовою в створенні рівня менторства, але це займе деякий час. Ось чому ми так багато інвестуємо в залучення іноземних компаній в Україну для подолання цієї проблеми.
Про важливість юридичної складової
Нам необхідно створити в Україні дружню судову та правову базу для міжнародних компаній. Це дозволить іноземним інвесторам безпечно інвестувати в українські технологічні стартапи та іноземні компанії, які хочуть працювати в Україні.
Також слід перейти до моделі, в якій банківська та судова системи підтримують стабільність. Вона має бути досить сильною, щоб люди могли з упевненістю переказувати великі суми грошей в Україну. Важливо дуже швидко створити прошарок юристів-професіоналів.
Сьогоднішні студенти-юристи не обов’язково мають бути експертами в українському праві, але мають знати міжнародне комерційне.
Це допоможе їм дізнатися як сформувати більше фондів, які комерційні контракти мають бути застосовані до них та як захистити інтелектуальну власність.
Якщо ми не матимемо цієї обізнаної категорії спеціалістів в Україні, то гроші зберігатимуться за межами країни і надходитимуть лише по краплі. Я хочу допомогти українським студентам набратися потрібного досвіду і створити міцний комерційний рівень, щоб гроші могли безпечно залишатися в Україні.
Тому одна з ініціатив, яку я розпочав в Україні з моїм лондонським другом, одним із найкращих юристів Великобританії, — вечірня юридична школа. Вона призначена для українських студентів-юристів. У нашому штаті близько 20 суддів, адвокатів та комерційних юристів Великобританії. Також деякі провідні університети Великобританії та США хочуть приєднатися та допомогти Україні в цьому напрямі. Це всього лише початок та крапля в морі. Проте ці ініціативи можуть допомогти стабілізувати імідж України як безпечного місця для вливання грошей.
Коли я тільки почав знайомитись з українськими студентами, то я розумів, що ці люди такі ж, як ті, з якими я працював у Кремнієвій долині. У них однакова жага до навчання, така ж цікавість та амбіції. Зараз Кремнієва долина стала трохи м’якшою, але в Україні все ще є той потрібний запал.
