Мова, боти й недокомунікація. Чому в мережі розкритикували онлайн-школу Laba — позиції сторін
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Минулого тижня у Facebook розгорілась дискусія навколо онлайн-школи Laba. Почалося все з посту PR-менеджерки «Інституту когнітивного моделювання» Надії Потоцької. Вона написала, що школа накручує собі ботів під дописами у соцмережах, працювала в росії до повномасштабного вторгнення та проводить курси російською мовою. Ми вирішили розібратися в цій історії. Поговорили з авторкою посту та співзасновником Laba Андрієм Гайдутом, а також розпитали юристку щодо проведення курсів та вебінарів російською мовою.
Laba до повномасштабної війни та після
Laba — міжнародна онлайн-школа, яка сім років продає свої курси про HR, маркетинг, фінанси, продажі та менеджмент. Компанія має офіси в Києві, Харкові, Будапешті, Стамбулі, Празі, Бухаресті та Варшаві. І вже два роки працює на ринку США.
«В усіх країнах, де представлені, ми працюємо з локальними лекторами. Топами у своїй сфері. Наприклад, курс з HR у Польщі в нас викладає Агата Войчек, Senior HR Manager Amazon Poland, а курс з брендингу в США — Геррі Рендольф, Global Marketing Lead Spotify», — розповідає Андрій Гайдут.
Крім того, школа працювала на території росії та білорусі (в компанії це не приховують — прим. ред.). Більшість курсів виготовлялися російською. Адже, за словами засновників, так легше було тиражувати на країни Східної Європи.
За словами Андрія Гайдута, 24 лютого компанія заблокувала доступ до курсів в росії та білорусі. Про це є повідомлення на сайті школи. Також у віконечку запису зникли варіанти російських та білоруських номерів.
А от повідомлення в соцмережах про вихід школи з ринку країни-агресора з’явилося 14 березня. На питання, чому чекали два тижні з повідомленням, Гайдут говорить, що весь цей час команда не працювала, бо головним було зберегти життя кожного працівника.
Крім того, на московському порталі онлайн-курсів, де в списку навчальних можливостей є школа Laba, зазначено, що «наразі робота порталу призупинена».
Як виникла дискусія
14 вересня PR-менеджерка «Інституту когнітивного моделювання» Надія Потоцька написала у Facebook пост, який починався зі слів: «Чи мають право подібні установи навчати людей та будувати майбутнє України? Школа Laba — велика мильна бульбашка з брехні, ботів, накрутки коментарів та лайків, сірих схем, роботи з росією та популяризації російської мови. Вам точно потрібні такі курси? Ви готові інвестувати в того, хто багато років спонсорував росію та війну? А ви, лектори, хочете бути частиною обману?» (збережено правопис автора — прим. ред.).
Свої слова Потоцька обгрунтувала наявністю в школи російськомовних курсів, роботою на ринку росії (до повномасштабного вторгнення — прим.), накруткою ботів у соціальних мережах та відмовою в роботі україномовним кандидатам.
Допис поширили 13 користувачів. Крім того, у коментарях Надії подякували за пост. Деякі користувачі сказали, що й раніше не купували курси у Laba тощо.
Мовне питання
До повномасштабного вторгнення росії комунікація школи у соцмережах, журналі та на курсах була російською мовою. Соцмережі та сайт після 24 лютого стали україномовними.
Звичайно, анексія Кримського півострову та окупація частини Донецької та Луганської областей відбулися ще 2014 року. Проте багато компаній, як і Laba, надалі комунікували російською. Також на це не надто вплинуло впровадження Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Гайдут погоджується, що компанія могла перевести свої соцмережі на українську мову і раніше.
«Нам потрібно було розділити наші соцмережі на різні країни й мови. І ми довго вирішували, як це правильно зробити, щоб не втратити трафік. Виявилось, що занадто довго», — пояснює він.
Наразі Laba має в соцмережах акаунти сімома мовами: українською, польською, угорською, румунською, турецькою, англійською та чеською. Сайт для українських користувачів доступний двома — українською та російською. Також цими мовами таргетується реклама в соцмережах. Деякі користувачі зустрічали рекламу російською. Я натрапила на україномовну версію. Тут, ймовірно, треба враховувати мову інтерфейсу в соцмережах.
А що з курсами
Частина курсів на сайті Laba все ще російською мовою. Гайдут пояснює, що це старі проєкти, які досі мають попит. Команда ще не встигла перекласти їх українською.
«Такі курси ми продаємо в Україні, Казахстані, країнах Балтії, Молдові. Ми будемо їх перезаписувати українською», — додає співзасновник школи.
А от нові програми, переконує Гайдут, записують лише українською. При чому цієї тенденції частково в компанії дотримуються з минулого року. Деякі курси вже у 2021 можна було купити українською, інші почали виходити вже 2022 року.
Гайдут пояснює, що школа випускає також курси англійською, польською, угорською, румунською, чеською та турецькою мовами. Англомовні, зокрема, продають і в Україні. Усі вони не мають субтитрів та перекладу. «Ми прийдемо до того, аби перекладати наші англомовні курси на всі мови світу. Але наразі це дорогий та складний процес для команди», — пояснює він.
Поки Laba Group має 47 україномовних курсів. Над запуском одного працюють близько трьох місяців. За словами Гайдута, його створення коштує десятки тисяч доларів. На початку 2023 року в Laba Group обіцяють мати вже 76 україномовних курсів.
Коли ж постає питання, чому раніше курси здебільшого були російськомовними, співзасновник онлайн-школи говорить про попит та специфіку теми:
«Деякі вузькі теми не дозволяють нам набрати повну групу україномовних студентів. Просто замала аудиторія. Тобто такі теми нерентабельні. Ми чекаємо для них кращих часів. Деякі навпаки залітають українською. Такі ми хочемо запустити якнайшвидше».
Також нещодавно онлайн-школа випустила серію безоплатних вебінарів для бізнесу (користувачі можуть задонатити на допомогу армії — прим. ред.). Він був частково російською мовою. Якщо бути точними, шість з 10 спікерів ведуть свої лекції російською мовою. Але в тій історії саме лектор обирав, якою мовою йому проводити лекцію, і чи реагувати на прохання аудиторії перейти на українську мову. Субтитрів також немає.
Про проблеми з ботами
Ще одне питання, яке виникло до Laba — накручування ботів на сторінках у соцмережах. Останній місяць на Facebook-сторінці компанії під дописами почали з’являтися численні коментарі: «прикольно», «нормик», «отличненько» тощо.
За словами Потоцької, на сторінці Laba 90% коментарів та 90% лайків є накрученими. «Там взагалі нема нічого справжнього на сторінці фб, одні накрутки. 10% коментарі реальних людей — прохання вийти з ринку рф і запускати курси українською мовою. Тобто вони вчать людей комунікаціям, а самі діють брехнею», — написала Потоцька.
Гайдут говорить, що не знає джерела походження цих ботів. І переконує, що компанії немає сенсу їх використовувати: «Лайки постів від ботів не впливають на наші бізнес-показники. І 10 коментів “прикольно” під постом на Facebook також не впливають», — додає співзасновник Laba.
Також він запевняє, що тема з ботами активно почала ширитися соцмережами, що зіграло Laba в мінус. У компанії досі не знають, хто саме запустив цих ботів на її сторінках.
1 вересня Digital Head Laba звернувся до закріпленого за компанією менеджера з офісу Meta (Facebook, Instagram) в Дубліні з питанням, що це таке і як з цим боротися. Але в підтримці не змогли пояснити джерело появи ботів і порадили поки скаржитися в саппорт.
Відмова в наймі україномовним кандидатам
Серед іншого Потоцька зазначила, що Laba відмовляла україномовним кандидатам у роботі через те, що більшість комунікації компанія веде російською мовою. Тому без володіння останньою кандидат не підходить для команди школи.
Андрій Гайдут говорить, що доказів (у вигляді скриншотів тощо — прим. ред.) про відмову рекрутерів Laba не бачив.
«Я бачив один скріншот. Але на ньому не було листування між кандидаткою на вакансію та нашим рекрутером. Тобто реального доказу, що наш рекрутер відмовив україномовному кандидату я не побачив», — розповідає він.
Ми поспілкувалися з Мариною Форсюк, яка отримала відмову в роботі в Laba весною 2020 року. Дівчина подавалася на позицію менеджерки з продажу. Вона каже, що мала співбесіду з рекрутеркою Катериною через Skype. Фахівчиня поцікавилася в дівчини про знання російської мови. Марина зазначила, що може нею говорити, але не любить. Рекрутерка запитала, як вона збирається працювати в компанії із здебільшого російськомовними клієнтами з Казахстану та Білорусі.
У відповідь Марина сказала, що могла б працювати з українськими клієнтами або англомовними. Але вже за день отримала відмову в працевлаштуванні.
Що каже юрист
Дискусія стосується Закону України «Про мову». Він визначає й проведення навчальних програм, семінарів, лекцій тощо українською мовою. Тому для уточнення, наскільки закон регулює приватні онлайн-курси, ми вирішили поговорити з партнеркою юридичної компанії Legit Company LF Тетяною Соловйовою.
Перш за все, Тетяна говорить, що публічні заходи (навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії тощо) повинні бути українською мовою, якщо вони проводяться:
- органами державної влади, місцевого самоврядування та держустановами;
- компаніями та установами, якими володіє держава або територіальна громада.
Якщо ж заходи проводяться іншою мовою, то організатор має забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу.
З цього пункту виходить, що приватні організатори публічних заходів мають право не дотримуватися закону «Про мову».
«Якщо розглядати записи вебінарів, онлайн-курсів як контент сайту чи сторінки в соціальних мережах, то такі матеріали повинні бути українською мовою. Можна створювати й іншомовні версії контенту, але україномовний контент повинен завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Такі правила запрацювали в Україні з 16 липня 2022 року», — додає юристка.
Проте Соловьйова підкреслює, що контент, створений до 16 липня, може залишатися в архіві мовою оригіналу. У разі ж включення цих записів у нові курси, їх потрібно адаптувати та забезпечити переклад українською.
Але й тут є нюанс — таке правило поширюється на компанії, що зареєстровані в Україні та надають тут свої товари й послуги. Що ж стосується Laba, то школа надає послуги від імені компанії NEXT EDUCATION GROUP LIMITED, яка зареєстрована за законодавством Великобританії.
«Така компанія в Україні мусить мати сайт державною мовою, на якому міститься достатньо інформації для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника сайту чи сторінки в соцмережах. При чому українська версія платформи та соцмереж має завантажуватися за замовчуванням».
Замість висновків
Війна в Україні триває з 2014-го. 24 лютого 2022 року країна-агресор почала широкомасштабне вторгнення в Україну. Це стало червоною лінією для десятків українських та світових компаній покинути російський ринок. Чи етично було працювати всі ці роки на російському ринку? — питання риторичне. Власне, як і «чи етично було споживати російський та російськомовний контент всі ці роки».
За даними YouControl, у червні 2020-го в Україні працювало 12 970 компаній, які мали російських засновників або бенефіціарів. Українських компаній в росії було в рази менше. Проте 618 українських організацій таки є засновниками російських компаній або некомерційних організацій. Якщо говорити не абстрактно, то в росії працювали не лише Laba, але й Grammarly, lovemark G.bar, Poster та інші. Критикувати за це вже, мабуть, пізно. Залишається сподіватися, що компанії не повторять цієї помилки у майбутньому.
UPD 24.04 з тексту були прибрані слова лекторки Laba Яни Нестерчук (ми отримали неофіційний коментар спікерки — прим. ред.)
