«У будь-якій ситуації з лимонів робити лимонад». Як бути підприємицею: Альона Мисько, Fuelfinance

Місія Vector — робити бізнес частиною попкультури. У нашому спецпроєкті до Дня підприємництва ми досліджуємо, що значить бути підприємцем. У серії бліцінтерв’ю ставимо підприємцям найголовніші запитання — коротко і по суті, адже час — це гроші, а великі ідеї не потребують багатьох слів.

Разом із кофаундинговою компанією Genesis, яка надихає на розвиток підприємництва та допомагає талантам втілювати бізнес-амбіції, ми спілкуємося з українськими підприємцями про найважливіше.

Наше фінальне інтервʼю із засновницею стартапу для управління фінансами Fuelfinance та учасницею списку «30 до 30» від Forbes Альоною Мисько.

Яку найціннішу бізнес-пораду ви коли-небудь отримували?

Sell first then build. Дуже часто стартапи або бізнеси зі старту намагаються зробити ідеальний продукт. Але лише з того, як ти продаєш, можна зрозуміти, як твоя аудиторія реагує і чи готова вона за це платити. Спочатку треба зробити неідеальний продукт, почати його продавати, отримати фідбек. Вже потім, коли стає зрозуміло, що дійсно варто залучати — інвестиції, ресурси, гроші, тоді робити ідеальний продукт.

Вартість найдорожчого факапу, і що це було?

Насправді немає такого поняття як факап. Є lesson learned. У нас точно було два lesson learned.

Один був у маркетингу: за моїми підрахунками, ми вклали понад $300 тисяч у різні маркетинг-експерименти. І більшість з них насправді не спрацювала. Але з іншого боку, це не можна назвати факапом, тому що якби ми це не зробили, не дізнались, що ці інструменти не працюють. 

І друге — це не був факап, але це була велика маркетингова інвестиція з нашого боку: два рази ми їздили на конференції, які абсолютно не дотичні до нашої цільової аудиторії. Це завжди велика витрата грошей та часу, адже ти залучаєш для цього на фултайм одну-дві людини.

Я не можу сказати, що це факап, адже якби ми не зробили цього, то ми б не зрозуміли, що це не наша цільова аудиторія. І ці конференції ми більше не відвідуємо. 

Факап — це коли ти кілька разів повторюєш одну і ту ж помилку багато разів, і нічому після неї не вчишся.

Найпотужніше джерело фізичного ресурсу?

Моїм відкриттям цього року став скейт. І це просто максимально дитячий рівень щастя. Захват, який ти не знаєш, куди діти. Саме скейт став для мене цією складовою давно забутого, нічим не аргументованого щастя. 

І другий момент — скейт допоміг попрацювати з власним страхом. Тому що мозок, коли ти катаєшся і робиш стрибки або трюки, малює найгірші картинки. 

За допомогою чого відбувається внутрішнє відновлення?

Мені здається, що у моїй діяльності дуже багато сенсів, тож я не відчуваю потреби в якомусь відновленні. Я не відчуваю бьорнаутів або ще чогось.

Звісно, є моменти ups and downs, але наявність терапевта, медитацій, спорту, який тебе відновлює, та місії дуже допомагає. І, коли я бачу коментарі клієнтів і фідбеки від них про те, що ми змінили їхнє життя, і вони почали заробляти більше, це супервідновлює.

Найцінніший власний інсайт, який прийшов з досвідом?

Найцінніший інсайд — це точно про energy audit. Компанії в більшості помирають від того, що у фаундерів немає енергії й вони не відчувають захоплення від того, що роблять. Тому що, коли в тебе є енергія, ти можеш пройти різні перепони, розв’язувати будь-яку проблему, мотивувати команду, класно продавати, хайрити найкращих людей.

Для того, щоб мати постійно високий рівень енергії, ти маєш проводити аудит свого часу — куди саме ти його витрачаєш. Наприклад, інвестуєш у зону, в якій треба рости, та в якій ти не профі, але точно excited з приводу цього. А є зона, в якій ти профі, ти точно все знаєш, але ти вже not excited about.

Твій час в основному має йти на щось, де ти відчуваєш себе excited. І якщо ти бачиш, що більшість твого ресурсу починають відбирати задачі, які, по суті, з’їдають два рівні енергії, тоді потрібно з цим щось робити.

Ваш улюблений фільм?

«Гра на пониження». Мені цей фільм суперподобається. Крістіан Бейл зіграв суперроль такого ньорда, який аналізує багато даних і швидше за всіх розуміє, що весь ринок буде падати.

Ще нещодавно в категорію улюблених фільмів увійшов «Дедпул» і фільми «Марвел». 

Книга, до якої найчастіше повертаєтеся думками?

З огляду на бізнес — High Output Management, яку написав CEO Intel. Читала її два чи три рази.

Якщо говорити не про бізнес-літературу — книга «Свідомість дзен, свідомість початківця». Ця «свідомість початківця» полягає в тому, щоб все, що ти робиш, робити як вперше. 

Наприклад, треба написати свій тижневий звіт для команди — як тобі писати його так, ніби ти робиш це не вдесяте? І так само, коли йдеш у кав’ярню: як відчувати ті самі емоції, наче ти йдеш туди вперше. До цієї книги дуже багато разів повертаюсь. 

Ваша рольова модель у бізнесі?

Є риси, які мені подобаються в різних людях, але якоїсь конкретної рольової моделі як такої, мені здається, не існує.

Наприклад, Браян Ческі, фаундер Airbnb — він супер у сторітелінгу. Коли я його слухаю, то розумію, що це рівень сторітелу, до якого треба ще йти і йти. Той самий CEO Intel, який написав книжку High Output Management. Це дуже класний менеджер, я завжди надихаюся цією книгою.

Або Білл Кемпбелл, який був коучем свого часу для Стіва Джобса і для багатьох інших. І як він лідив цих всіх фаундерів, як міг показати їм шлях. Це таке пронизливе розуміння ситуації та людей.

Мені здається, що це такі якісь збірні частини та з кожної можна брати натхнення.

Пріоритет у бізнесі?

Ріст. Ріст всього: більше клієнтів, більше захоплення ринку. 

Яка ваша найсильніша риса особистості? 

Мені здається, моя основна риса — це здатність відновлюватися як у фенікса. З усього. І в будь-якій ситуації з лимонів робити лимонад. Це суперскладно.

Чим ви пишаєтесь найбільше? 

Я пишаюся, що у нас така класна команда і синергія. Є таке враження, що ми можемо зробити все, що завгодно. Sky is the limit. У нас є такий жарт в команді.

Який момент у вашій кар’єрі був переломним і чому?

Фандрейзинг. І кожному фандеру хоча б раз треба просто пройти через це. Просто для того, щоб зрозуміти, наскільки сильно ти віриш у свою місію та продукт. 

Тому що, коли ти фандрейзиш, то проводиш 400-500 дзвінків з різними інвесторами. Протягом дня у тебе п’ять дзвінків, де ти excited, а п’ять дзвінків, де тобі кажуть, що те, що ти робиш — це якийсь булшіт.

Це дуже перевіряє тебе на стресостійкість та міцність. І взагалі, на те, наскільки сильно віриш в те, що робиш. Мені здається, що це був один з переломних, але один із найцікавіших моментів. 

Як намагаєтесь впоратись з невдачами?

Мій мозок завжди працює дуже дивно з приводу невдач. Коли трапляється якийсь промах, я постійно думаю: так, це трапилось для того, щоб ми підготувались до чогось більшого в майбутньому. З кожною невдачею намагаємось зробити ретроспективу, аналіз того, що вийшло/не вийшло.

Який ваш найбільший страх у бізнесі, і як ви навчилися з ним працювати?

Коли зараз думаю про якийсь найбільший страх, то мій мозок малює, що навіть якщо це трапиться, ми чомусь навчимось. 

Одна порада тим, хто тільки починає свій шлях у підприємництві?

Не намагатись зробити ідеально, а робити набагато швидше. А потім, коли це отримує результат, знаходить відгук, уже можна робити ідеально. Ну і, звісно, не забувати про менеджмент своїх фінансів. Не варто думати, що це щось менш важливе, ніж маркетинг, продажі або продукт. 

Ми бачили багато історій, коли компанії, класні ідеї, продукти чи сервіси просто перестають існувати через дуже банальні проблеми — ніхто не рахує кошти.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter