Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Цьогорічну Нобелівську премію з медицини присудили дослідникам Карлу Дейссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Нагелю за їхній внесок у розвиток оптогенетики. Розповідаємо подробиці.
Що сталося
Нобелівська асамблея при Каролінському інституті оголосила лауреатів Нобелівської премії з фізіології або медицини 2026 року. Нагороду присудили дослідникам Карлу Дейссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Нагелю за розробку оптогенетики — методу, що дає змогу керувати нервовими клітинами в живому мозку за допомогою світлових променів.
Шлях до відкриття розпочався з інтересу Петера Геґеманна до одноклітинної водорості Chlamydomonas та її здатності рухатися до світла. На початку 2000-х років Петер Геґеманн разом із Георгом Нагелем виявили на поверхні цієї водорості білок каналродопсин. Вони з’ясували, що під дією синього світла в білку відкривається мікроскопічний канал, через який у клітину потрапляють заряджені іони, викликаючи електричний імпульс.
Чому це цікаво
У 2005 році Карл Дейссерот зробив науковий прорив, перенісши ген цього білка в нервові клітини щурів і створивши світлочутливий «перемикач». Уже в 2007 році науковцю вдалося змусити цей метод працювати в мозку живих мишей.
До появи оптогенетики вчені не могли так точно встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в роботі мозку. Новий метод дав змогу досліджувати конкретні нейронні мережі, які формують спогади, емоції та поведінку. Сьогодні оптогенетику застосовують для вивчення неврологічних і психічних розладів, а в клінічній медицині її вже випробовують для відновлення зору у людей із важкими зоровими порушеннями.