preview preview
Нова функція

Слухай статті з Respeecher

Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
preview
00:00 00:00
Наступні статті
    Завантажується ⟳
    Голос
    Вибір голосу
      player background
      Вибір голосу
        Наступні статті
          Завантажується ⟳
          00:00 00:00
          НОВИНИ

          Троє вчених отримали Нобелівську премію з медицини за метод, який дозволяє керувати нейронами світлом

          05 Жовтня 2026, 15:34
          2 хв читання
          Глібічук Марія Редакторка стрічки новин
          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
          Режим читання

          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

          Цьогорічну Нобелівську премію з медицини присудили дослідникам Карлу Дейссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Нагелю за їхній внесок у розвиток оптогенетики. Розповідаємо подробиці. 

          Що сталося

          Нобелівська асамблея при Каролінському інституті оголосила лауреатів Нобелівської премії з фізіології або медицини 2026 року. Нагороду присудили дослідникам Карлу Дейссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Нагелю за розробку оптогенетики — методу, що дає змогу керувати нервовими клітинами в живому мозку за допомогою світлових променів. 

          Шлях до відкриття розпочався з інтересу Петера Геґеманна до одноклітинної водорості Chlamydomonas та її здатності рухатися до світла. На початку 2000-х років Петер Геґеманн разом із Георгом Нагелем виявили на поверхні цієї водорості білок каналродопсин. Вони з’ясували, що під дією синього світла в білку відкривається мікроскопічний канал, через який у клітину потрапляють заряджені іони, викликаючи електричний імпульс.

          Чому це цікаво 

          У 2005 році Карл Дейссерот зробив науковий прорив, перенісши ген цього білка в нервові клітини щурів і створивши світлочутливий «перемикач». Уже в 2007 році науковцю вдалося змусити цей метод працювати в мозку живих мишей.

          До появи оптогенетики вчені не могли так точно встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в роботі мозку. Новий метод дав змогу досліджувати конкретні нейронні мережі, які формують спогади, емоції та поведінку. Сьогодні оптогенетику застосовують для вивчення неврологічних і психічних розладів, а в клінічній медицині її вже випробовують для відновлення зору у людей із важкими зоровими порушеннями.

          Більше про це

          01 СТАРТАПИ

          Helsi для тварин. Як створили український стартап Bubibo

          Додати в закладки

          Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

          Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

          Партнерські матеріали

          «(Не) йдіть у великі відомі компанії»: CMO nove8 про те, чи впливає назва бренду на можливості для росту
          01 БІЗНЕС
          «(Не) йдіть у великі відомі компанії»: COO nove8 про те, чи впливає назва бренду на можливості для росту
          В Україні стартувала безкоштовна програма з права ЄС для студентів. Що передбачає навчання?
          02 БІЗНЕС
          В Україні стартувала безкоштовна програма з права ЄС для студентів. Що передбачає навчання?
          До 3,5 млн грн втрат на рік через виснаження команди: як попит на відновлення створює новий ринок? 
          03 БІЗНЕС
          До 3,5 млн грн втрат на рік через виснаження команди: як попит на відновлення створює новий ринок? 
          Не все, що можна зробити через AI, варто робити через AI: як бренду зрозуміти, який підхід до продакшну потрібен саме йому
          04 ТЕХНОЛОГІЇ
          Не все, що можна зробити через AI, варто робити через AI: як бренду зрозуміти, який підхід до продакшну потрібен саме йому
          Завантаження...