preview preview
Нова функція

Слухай статті з Respeecher

Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
preview
00:00 00:00
Наступні статті
    Завантажується ⟳
    Голос
    Вибір голосу
      player background
      Вибір голосу
        Наступні статті
          Завантажується ⟳
          00:00 00:00
          НОВИНИ

          Троє вчених отримали Нобелівську премію з медицини за метод, який дозволяє керувати нейронами світлом

          05 Жовтня 2026, 15:34
          2 хв читання
          Глібічук Марія Редакторка стрічки новин
          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
          Режим читання

          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

          Цьогорічну Нобелівську премію з медицини присудили дослідникам Карлу Дейссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Нагелю за їхній внесок у розвиток оптогенетики. Розповідаємо подробиці. 

          Що сталося

          Нобелівська асамблея при Каролінському інституті оголосила лауреатів Нобелівської премії з фізіології або медицини 2026 року. Нагороду присудили дослідникам Карлу Дейссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Нагелю за розробку оптогенетики — методу, що дає змогу керувати нервовими клітинами в живому мозку за допомогою світлових променів. 

          Шлях до відкриття розпочався з інтересу Петера Геґеманна до одноклітинної водорості Chlamydomonas та її здатності рухатися до світла. На початку 2000-х років Петер Геґеманн разом із Георгом Нагелем виявили на поверхні цієї водорості білок каналродопсин. Вони з’ясували, що під дією синього світла в білку відкривається мікроскопічний канал, через який у клітину потрапляють заряджені іони, викликаючи електричний імпульс.

          Чому це цікаво 

          У 2005 році Карл Дейссерот зробив науковий прорив, перенісши ген цього білка в нервові клітини щурів і створивши світлочутливий «перемикач». Уже в 2007 році науковцю вдалося змусити цей метод працювати в мозку живих мишей.

          До появи оптогенетики вчені не могли так точно встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в роботі мозку. Новий метод дав змогу досліджувати конкретні нейронні мережі, які формують спогади, емоції та поведінку. Сьогодні оптогенетику застосовують для вивчення неврологічних і психічних розладів, а в клінічній медицині її вже випробовують для відновлення зору у людей із важкими зоровими порушеннями.

          Більше про це

          01 СТАРТАПИ

          Helsi для тварин. Як створили український стартап Bubibo

          Додати в закладки

          Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

          Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

          Партнерські матеріали

          Банківський ШІ, електронні чеки і мобільний застосунок замість відділення: чому Україна випереджає більшість європейських ринків
          01 БІЗНЕС
          Банківський ШІ, електронні чеки і мобільний застосунок замість відділення: чому Україна випереджає більшість європейських ринків
          «Надрукуйте нам 100 футболок» — уже не актуально: що насправді купує бізнес, коли замовляє мерч, — пояснює CEO MAIKOFF
          02 БІЗНЕС
          «Надрукуйте нам 100 футболок» — уже не актуально: що насправді купує бізнес, коли замовляє мерч, — пояснює CEO MAIKOFF
          Сенс, навчання і рок-н-рол: формула успіху освітніх проєктів в епоху GenAI
          03 БІЗНЕС
          Сенс, навчання і рок-н-рол: формула успіху освітніх проєктів в епоху GenAI
          Що потрібно українській компанії, аби конкурувати в Дубаї: 5 принципів, які працюють на міжнародних ринках
          04 БІЗНЕС
          Що потрібно українській компанії, аби конкурувати в Дубаї: 5 принципів, які працюють на міжнародних ринках
          Завантаження...