Ще до повномасштабного вторгнення українська освіта зіштовхнулася із викликами через пандемію та вимушений перехід в онлайн. Вчителі без досвіду дистанційної роботи, діти без навичок самоорганізації, школи без цифрового обладнання — все це вдарило по якості навчання задовго до 2022-го року. Про це свідчать і результати міжнародного оцінювання PISA, і дані Державної служби якості освіти України.
Після лютого 2022-го до цього додалися нові виклики: зруйновані та пошкоджені російськими обстрілами школи, вимушена евакуація дітей, батьків та вчителів, роки дистанційного навчання у прифронтових громадах.
Аби допомогти дітям з постраждалих громад подолати освітні втрати, повернути їм доступ до соціалізації та підтримати у розвитку технологічних навичок, savED разом із Tokarev Foundation розвивають DIY «Вулики» — практичні освітні центри зі STEM-складовою для населених пунктів, що зазнали впливу війни. Розповідаємо, як це працює і чому участь бізнесу та філантропій тут має сенс.
Хто стоїть за цим проєктом
savED — благодійний фонд, який працює з 2022-го року і спеціалізується на відновленні освітнього середовища у громадах, що постраждали від війни. Фонд працює над програмою подолання освітніх втрат, облаштовує укриття та модульні простори — і паралельно розвиває мережу освітніх центрів «Вулик»: вже понад 160 локацій у восьми регіонах України.
DIY «Вулики» зі STEM-складовою — окремий формат освітніх просторів, що з’явився як відповідь на запит постраждалих громад, де фонд уже мав досвід відновлення базового доступу до освіти. Зокрема, його позиціонують як гнучке рішення для навчання школярів з практичною та дослідницькою складовою і застосуванням сучасних технологій в учнівських проєктах. Наразі таких локацій п’ять — у Дніпропетровській, Миколаївській та Чернігівській областях.
Tokarev Foundation — приватна філантропія, заснована IT-підприємцем і інвестором Сергієм Токаревим. Фонд позиціонує себе як технологічну філантропію: «Бізнес — це for profit, а ми — not for profit, but for impact», — пояснює CEO фонду Анастасія Дєєва. Напрями роботи фонду — STEM і EdTech, ментальне здоров’я, лідерські програми та стипендії для молоді в топових університетах і школах світу. DIY «Вулики» вписуються в стратегічний фокус фонду на системні рішення, які можна відтворити і масштабувати.
Що таке DIY «Вулик» і чим це відрізняється від звичного STEM
DIY «Вулик» — це практичний освітній простір, де школярі навчаються через дію: 3D-моделювання і друк, робототехніка, програмування, лазерне гравіювання, лабораторні досліди, медіапроєкти. Простори облаштовуються на базі приміщень, які вже є в громадах.
Ключовий фокус — на прикладності. «Ми навчаємо дітей не просто вивчити, що таке STEM. Через цю мову ми навчаємо їх думати по-іншому, створювати рішення і розуміти, як використовувати наукові підходи для того, щоб прототипувати те, що може вирішити питання їхньої громади», — каже Анастасія Дєєва.
Яку проблему це вирішує в громадах
DIY «Вулики» відповідають на кілька запитів одночасно. Перший — доступ до сучасного обладнання і практичного навчання там, де його немає або недостатньо. У деяких школах вчителі природничих наук часто не мають де провести хімічний чи біологічний експеримент — обладнання застаріле або відсутнє зовсім.
Другий — соціалізація: у час тотального онлайну дітям важко будувати соціальні зв’язки, а такі простори стають осередком гуртування у громаді.
За даними savED, 49% учнів у прифронтових регіонах навчаються виключно онлайн вже пʼятий рік поспіль. «У нас були випадки, коли діти не вміли працювати в групах і не розмовляли між собою в принципі. За відвідуванням центрів десь через місяць-два вони починали знаходити нових друзів», — розповідає співзасновниця благодійного фонду savED Анна Пуцова.
Третій запит — профорієнтаційний. У малих громадах діти рідко мають можливість спробувати себе в технічних напрямах до вступу у коледж чи університет. «Відвідувачі наших просторів створюють власні проєкти за підтримки тьюторів: лабораторно вирощують ікру, досліджують рівень забруднення сільських річок, збирають роботів, друкують 3D-прототипи і навіть створюють електрокари», — каже Анна Пуцова. Цей досвід, за її словами, впливає на те, яку траєкторію розвитку діти обирають у майбутньому.
Царичанка: від старої радянської майстерні до DIY-хабу для сотень підлітків і студентів «третього віку»
DIY-лабораторія в Царичанці на Дніпропетровщині — перший спільний проєкт savED та Tokarev Foundation, запущений у березні 2025-го року. Простір облаштований на базі старої шкільної майстерні: тут є 3D-принтери, лазерний гравер, інструменти для роботи з деревом, медіаобладнання. Щодня лабораторія приймає учнів 5–11 класів — близько 150 людей.
Протягом 2025-го року простір відвідали понад 800 школярів, серед них десятки дітей з тимчасово переміщених родин та дітей з інвалідністю. У опитуванні 96% учасників поділилися, що опанували нові навички, більше половини відзначили, що вони стануть у нагоді в майбутньому.
16-річний Іван із Царичанки описує своє ставлення до занять так: «Кожне заняття — це елемент творчості. Коли бракує матеріалів та інструментів, доводиться проявляти винахідливість, щоб отримати результат. Думаю, що в майбутньому хочу пов’язати своє життя з технікою та здобути інженерну освіту».
Для організаторів несподіваним виявився ефект за межами шкільної аудиторії. «Через декілька місяців після запуску громада почала нам відправляти фотографії і відео того, як вони у вечірній час почали робити курси для дорослих. І при тому, що це третій вік — люди 60+, пенсіонери», — розповідає Анастасія Дєєва.
Люди старшого покоління освоюють лазерне обладнання і 3D-друк, результати роботи застосовують у побуті та для підтримки ЗСУ. Це змінило підхід філантропії, що інвестувала в ініціативу: зараз в Tokarev Foundation думають над тим, як додатково облаштувати простір для дорослої аудиторії.
Чому бізнес та філантропії інвестують у «Вулики»
Демографічна криза, брак технічних фахівців, розрив між очікуваннями абітурієнтів і потребами ринку — це не абстрактні ризики. За даними KSE, в Україні зростає попит на комп’ютерних та електричних інженерів, фахівців з електроніки, автоматизації, механічної та хімічної інженерії. Водночас на ці спеціальності мало хто свідомо орієнтується ще зі школи.
«Була шалена диспропорція між тими робочими місцями, які були вакантними в індустріальних чи агрокомпаніях, і тим, як діти вибирають свої виші. І дуже мало хто займається містком між ними», — каже Анастасія Дєєва. DIY «Вулики», за її словами, частково грають роль такого містка: дають дітям змогу зрозуміти зсередини, як влаштовані різні галузі.
Участь бізнесу не обмежується фінансуванням. Компанії можуть залучати своїх фахівців до менторства, пропонувати учням реальні кейси з галузі, брати участь у профорієнтаційних заходах. Такі активності savED вже проводив на базі створених DIY-локацій із запрошеними ІТ-спеціалістами.
«Створення цих просторів — це не про видачу девайсів чи ремонт приміщень. У підтримці освіти під час війни бізнес може відкрити для себе нову точку впливу. Для технокомпаній це можливість взяти участь у навчанні дітей, які в недалекому майбутньому стануть інженерами, програмістами, технічними фахівцями. Коли компанія інвестує в DIY-простір — вона інвестує не в абстрактні речі, а в конкретну, вимірювану модель навчання, яка формує людський капітал та підсилює громади», — каже Анна Пуцова.
Для Tokarev Foundation логіка інвестиції описується саме через категорію людського капіталу: «Ми ставимось до кожної дитини як до найціннішого ресурсу, який є. Кожна дитина — не золото, а платина. І саме в неї потрібно інвестувати», — каже Анастасія Дєєва.
Що далі
Цього року savED розвиває формат у Кривому Розі — щонайменше три нові локації. Паралельно разом із Tokarev Foundation фонд розробив гайдбук — покроковий посібник для громад, бізнесів і фондів, які хочуть створити такий простір самостійно. Його презентація відбулася 16 квітня у Києві за участі громадського сектору, представників соціально відповідальних компаній, що підтримують STEM, освітян, а також Міністерства освіти і науки України.
«Ми хочемо, щоб цей інструмент став доступним абсолютно всім — щоб кожен бізнес, фонд, місцева влада, громада могли мати покроковий гайд», — пояснює Анастасія Дєєва.