Нове дослідження показало, що Марс міг залишатися придатним для життя значно довше, ніж вважалося раніше. Про це повідомляє ScienceAlert.
Що сталося
Нове дослідження науковців із Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі, Нью-Йоркського університету в Аризоні та NASA свідчить: Марс міг залишатися придатним для життя значно довше, ніж думали раніше. У статті в Journal of Geophysical Research – Planets команда проаналізувала дані марсохода Curiosity з кратера Гейла і знайшла ознаки того, що давні піщані дюни у формації Стімсон з часом перетворилися на камінь через тривалу взаємодію з підземними водами.
Сліди затверділих осадових порід свідчать, що дюни контактували з ґрунтовими водами вже після основного періоду активних річок у Ноахійську еру, а саме 4,1–3,7 млрд років тому. Дослідники виявили там характерні мінерали, зокрема гіпс, утворення якого також потребує води.
Щоб перевірити свої припущення, команда порівняла марсіанські дані з польовими дослідженнями пісковикових порід у пустелях ОАЕ, де схожі структури утворилися після взаємодії з підземними водами. Вчені дійшли висновку: водна активність у кратері Гейла тривала довше, ніж передбачали попередні моделі.
Чому це цікаво
Літифіковані дюни та мінеральні відкладення можуть вказувати, що придатні умови на Марсі зберігалися триваліше, ніж вважалося. На Землі саме такі породи часто зберігають одні з найдавніших слідів мікробного життя. Автори дослідження припускають, що подібні структури в кратері Гейла можуть містити сліди стародавніх бактерій.
Це відкриття підтверджує попередню роботу тієї ж групи, представлену на Десятій міжнародній конференції з питань Марса. Тоді вони описали схожі водно-осадові процеси у сусідньому формуванні — фронтонах Грінх’ю.
Що далі
На думку дослідників, такі ділянки можуть стати перспективними цілями для майбутніх місій, які шукатимуть сліди минулого або навіть можливого сучасного життя на Марсі. Нові дані також уточнюють розуміння того, як планета переходила від середовища з водою до нинішніх екстремально холодних і сухих умов.