Що робитимемо? Представники влади та бізнесу — про реформу в IT-освіті

16–17 грудня в Inveria Event Space пройшла освітня IT-конференція — Synergy 2021 IT Business & IT Education. Спікери обговорили основні напрями реформи IT-освіти, моду на світчерство та її вплив на індустрію, нездатність випускників університету працювати над реальними проєктами та загрозу вітчизняному ринку праці з боку Китаю. Оскільки в грудні не у всіх є час сходити на конференцію за інсайдами, ми вирішили зробити це за вас. Ось короткий переказ основних думок спікерів першого дня Synergy 2021.

Як планують реформувати IT-освіту

На початку конференції міністр цифрової трансформації Михайло Федоров представив план і дорожню карту реформування системи IT-освіти.

Згідно з планом (RoadMap for IT Education Reform), до 2024 року держава очікує збільшення надходжень до держбюджету від IT-компаній до $17 млрд. Водночас частка IT у ВВП країни має складати 10 %, а кількість робочих місць — понад 450 000. Сьогодні частка IT в експорті держави складає лише 38 %.

Серед основних напрямів реформування системи:

1. розвиток неформальної освіти (у короткостроковій перспективі);
2. підвищення конкурентоспроможності та автономності університетів і коледжів (у середньостроковій перспективі);
3. якісніше викладання математики та інформатики в школах (у довгостроковій перспективі).

Що про реформи думають спікери

Перед початком дискусійної панелі модератор Андрій Сусленко (засновник імпакт-стартапу COGNICOO) запропонував учасникам оцінити за 10-бальною шкалою вірогідність успішних реформ:

• Тарас Кицмей (співзасновник SoftServe) — 10;
• Юрій Антонюк (голова EPAM в Центральній та Східній Європі) — 11;
• Михайло Федоров (міністр цифрової трансформації) — 10;
• Володимир Бугров (ректор КНУ імені Т. Шевченка) — 7;
• Сергій Захарін (держсекретар МОН) — 10.

На думку Тараса Кицмея, зараз треба подумати про партнерство між IT-компаніями та конкретними закладами вищої освіти (ЗВО).

IT-освіта — це про фінансові та інтелектуальні можливості. Думаю, має бути певна синергія між викладачами та IT-індустрією. Можливо, вони мали би працювати одночасно і в освітній сфері, і в індустрії.

Тарас Кицмей

Наступним свою оцінку пояснив Володимир Бугров. «Я реаліст, тому й поставив 7 балів. У нас критична ситуація з математикою. Ми ніколи не піднімемо IT-сферу на вищий рівень, якщо не підтягнемо математику. А ще 7 балів тому, що реформи — це тяглий процес. Те, що ми посіяли, ще має прорости, а для цього потрібен час. Тому я би сказав, що цю програму можна реалізувати за три-п’ять років», — пояснює ректор КНУ імені Т. Шевченка

Юрій Антонюк хотів би, щоби більше міжнародних освітніх закладів приходили до України. «Не для того, аби українським було погано, а щоби була можливість порівняти український і західний рівні. У нас немає трьох-п’яти років на реформу. Ми мусимо все зробити максимально швидко, прямо наступного року. Гадаю, треба шукати «шорткати» «Шорткати» «сленговий », — розповів голова EPAM

Він також підкреслив, що Україні потрібні не кодувальники, яких готують на курсах, а люди з фундаментально освітою.

Подивіться на американський MTI, вони не хочуть вчитися п’ять-шість років. Можна ще подумати, щоби розбити бакалаврат і магістратуру. Можливо, магістратура не потрібна без досвіду роботи після бакалавра.

Юрій Антонюк

Михайло Федоров підкреслив, що зараз потрібно розв’язати питання працевлаштування людей старшого віку. «Для молодих відкриті всі двері, для старших — навпаки. А ще особливу увагу потрібно звернути на світчерів, тобто тих, хто хоче увійти в IT. Для цього ми вже розробили відповідний законопроєкт, у якому прописано, що 50 % вартості навчання в EdTech-компанії буде сплачуватися зі спеціального фонду», — пояснив міністр цифрової трансформації.

Світчери — нова мода. Як перейти до IT, якщо ти не айтівець

Світчери — не нове явище на ринку праці. Так називають людей, які вирішили змінити сферу діяльності. Особливої популярності це явище набуло в IT.

На думку операційної менеджерки Beetroot Academy Інеси Матевосян, світчерство повинно бути свідомим вибором, а не даниною моді.

Мода на світчерство мене лякає. У мене мода взагалі не асоціюється зі свідомим вибором. 10 років тому вважалося модним бути економістом або юристом, і всі йшли на цей фах. Зараз модно переходити в IT. Ми ж як IT-спільнота маємо працювати над тим, щоби сюди йшли не за статусом, а за можливістю розвитку.

Інеса Матевосян

Talent Acceleration Center Director SoftServe Андрій Переймибіда підкреслив важливість світчерів для ринку: «У нас річна потреба в IT-спеціалістах — 60 000. Університети випускають 20 000. І ми ж не можемо сказати, що всі 20 000 йдуть в IT. Як мінімум 40 000 (а насправді 50 000) мають звідкись прийти. І для цього є всього лиш два джерела — неформальна освіта і світчери. 15 років тому ми орієнтувалися на студентів. Тепер частка світчерів збільшується. Зараз у нас 50 на 50 студентів та світчерів».

Також він поділився інсайдами про наймання світчерів.«Для нас важливі два пункти — знання та навички. Неважливо, де люди їх здобули. Які шляхи є для світчерів? Є стажування. Є корпоративні університети. У SoftServe, наприклад, є корпоративний університет, який готує спеціалістів», — додав Переймибіда.

Утім, попри зростання попиту на світчерів, поки що їх достатньо не у всіх сферах. Серед останніх — кіберспорт. За словами Chief Public Engagement Officer TECHIIA holding Маріанни Коніної, у кіберспорті світчерів насправді небагато.

«Нещодавно ми почали впроваджувати практику — беремо до себе людину без досвіду лише тому, що вона хоче в нас працювати. Такі програми стажування переважно не суперпублічні. Людина має пройти в нас два етапи: розмову про цінності, а потім — баррейзинг. Це співбесіда щодо цінностей, яку проводить той, хто не буде впливати на його роботу в майбутньому», — розповіла Коніна.

Насамкінець Senior Software Engineer Exadel Андрій Лавренюк поділився спостереженням: найчастіше світчерами в IT-сфері стають вчителі та лікарі.

Коли готувався до дискусії, спитав у себе в Instagram, звідки люди прийшли в IT. І була нереально велика кількість вчителів та лікарів. І, як не дивно, вчителі (особливо англійської мови) нереально успішні в програмуванні та тестуванні.

Андрій Лавренюк

На ринок праці чекають нові виклики

Одна з нагальних проблем — нездатність випускників після університету влитися в колектив та працювати над реальними проєктами. Тому, за словами співзасновника та CEO Sigma Software Валерія Красовського, молодим співробітникам треба прищеплювати продуктове мислення. «Це необхідно не тільки продуктовим компаніям, а й сервісним. Люди мають розуміти, як будувати продукти та їхню архітектуру, працювати з бізнес-вимогами», — вважає Красовський.

На його думку, молодим спеціалістам також необхідні навички менеджменту й управління проєктами. «Звісно, просте програмування — це цікаво, але було б класно якби компанія могла надати повний спектр послуг із розроблення продуктів, бізнес-аналізу та управління проєктами. Тоді такі послуги дійсно можна було би продавати дорожче, а співробітники компанії могли б розраховувати на більшу зарплатню», — вважає Красовський.

Думку Красовського поділяє University Program Lead GlobalLogic Ukraine Євген Сакало.

У нас немає проблеми з кількістю випускників. Проблема, що вони не можуть долучитися до проєктів відразу з університетської лави. Саме тому ми довчаємо, навчаємо й перевчаємо. А це ще одна складність: хто буде навчати студентів та як нам збільшити кількість вмотивованих викладачів.

Євген Сакало

Загрозу вітчизняному ринку праці становить і Китай. Про це згадала Дарія Різник, менеджерка з навчання та розвитку талантів Intellias. «Додам трохи драми. Цього року в Китаї почалася велика державна кампанія з IT-освіти. І я впевнена, що китайці за п’ять років навчаться готувати спеціалістів для міжнародних глобальних компаній. І ми почнемо конкурувати з мільйоном випускників із Китаю. Тому треба подумати, як ми хочемо розвивати цю нішу, щоби вона бодай залишилася на ринку».