БІЗНЕС

російським ПЗ користується понад 70% українського бізнесу. Чому так сталося та що з цим робити 

22 Січня 2024, 09:00
14 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

8 вересня, на виставці українського програмного забезпечення, Володимир Бєлов, СЕО GigaCloud Ukraine, поділився: «Наразі російськими програмами користується більш як 70% українського бізнесу». Постає питання: чому, попри 10 років війни (з них майже два — повномасштабної), цей показник усе ще настільки високий та як виправити ситуацію.

На них у своєму тексті спробувала відповісти журналістка Лариса Ракша. Для цього поспілкувалася з трьома представниками компаній, що розробляють українське ПЗ, та дізналася, як їм конкурувати з російським софтом, про ризики використання останнього, які зміни відбулися після 24 лютого та що можна зробити, щоб прибрати програми з рф з нашого ринку.

Своїм досвідом поділилися:

  • Родіон Єрошек, співзасновник та CEO компанії з автоматизації ресторанів Poster, — аналог російських Syrve (стара назва — iiko) і r-keeper;
  • Сергій Мозговий, директор з маркетингу української компанії для автоматизації фінансового обліку «Дебет Плюс», — аналог 1С;
  • Вадим Козяк, співзасновник української компанії з автоматизації бізнес-процесів «Вправно», — аналог 1С та Bitrix24.

Що змінилося після 24 лютого

До 24 лютого 2022-го ресторани та заклади великих форматів переважно запускалися на російському софті. Зараз усе більше підприємців відмовляються від будь-яких зв’язків з рф, але все одно приблизно 20-25% закладів продовжують працювати з російськими програмами автоматизації. 

Наша глобальна ціль — витіснити російські iiko (Syrve) та r_keeper з українського ринку. І загалом це поступово вдається завдяки свідомій позиції українців. Але ж є проблема: російські розробники маскують свої програми під міжнародні. 

Коли питаємо у рестораторів, чому вони обрали російський Syrve, то часто чуємо: «Це ж міжнародний софт». Дійсно після початку повномасштабного вторгнення iiko створила нову назву, зареєстрували компанію в ОАЕ та почала продавати на міжнародні ринки начебто новий софт. Проте журналістське розслідування доводить російське походження Syrve.

У 2022-23 роках з російських систем автоматизації закладів на Poster перейшло у 2,5 раза більше користувачів, ніж у 2021-му. Це переважно великі заклади — «Дублер», TC Pizza, мережа IQ Pizza. Вони на власному прикладі показують, чому вибирати українське важливо. 

Загалом ми бачимо позитивні зміни: заклади почали переходити з російського ПЗ на українське. Якщо до 24 лютого люди не розуміли, для чого це, то зараз подібне питання не виникає. 

Майже кожен ресторатор хоче відмовитися від російського. Іноді їм не вистачає ресурсів для цього (грошей, часу), деяких функцій у вітчизняному софті. Часом вони просто не знають, що користуються російською програмою. 

Попри скорочення частки російського софту на ринку, вона все ще вагома. За нашими оцінками, приблизно 6 000 закладів користуються Iiko та r_keeper. Усього в Україні близько 30 000-32 000 закладів. 

В чому небезпека російського ПЗ

Заклади, що вже інвестували багато грошей у російський продукт, дійсно часто заплющують очі на походження програми. Але треба розуміти, що залишатися на російському софті — як мінімум недалекоглядно. Усе більше українських асоціацій лобіюють заборону російського софту для бізнесу. Влада теж дивиться в цей бік. Тож якщо не сьогодні, то в майбутньому доведеться обирати — український чи міжнародний продукт. І краще до цього готуватися вже зараз.

Крім цього, російське ПЗ несе пряму загрозу: оплата за софт стікає до росіян-бенефіціарів, які сплачують податки в рф. А це ми розуміємо, як пов’язано з підтримкою економіки та агресії.

Ще одна загроза російського ПЗ — проблема безпеки. Російський софт зберігає багато конфіденційних даних про українські підприємства, їхніх клієнтів, геолокацію, шляхи пересування вантажів, які можуть бути використані проти нас. Так, наприклад, спецслужби росії роками отримували відео з камер спостереження по всій Україні. Вони використовували російський софт TRASSIR, дані відправляли на сервер у Москві. 

До того ж у російських розробників ПЗ є технічна можливість заблокувати чи якимось чином завадити роботі українських бізнесів у будь-який момент. Наприклад, ми одномоментно заблокували роботу 10 000 закладів у рф та білорусі 1 березня 2022 року.

Як виявити замасковане російське ПЗ

Російське ПЗ проникло в усі види бізнесу в Україні й активно маскує своє походження, створюючи інші юридичні особи та назви. Наприклад:

  • syrve — російське ПЗ для ресторанів iiko;
  • Altegio — російське ПЗ для барбершопів YCLIENTS;
  • BAS — російське бухгалтерське ПЗ, що базується на архітектурі 1С.
  • Only Office — російський продукт для керування електронними документами.

Тому варто користуватися переліком українських та світових компаній, якими можна безпечно замінити софт російського походження. 

Що з цим робити 

Зараз усім потрібно прийняти, що софт рф на українському ринку є небезпечним та працювати, щоб його прибрати. Держава має накласти санкції на роботу з російським і замаскованим ПЗ, українські компанії — розвивати свій продукт та допомогти у переході, а клієнти — підтримувати українське.

Наприклад, ми в Poster розробили спеціальний процес для швидкого переходу з iiko/Syrve, r_keeper: допомагаємо перенести всі дані, навчаємо персонал за ролями, на місці під’єднуємо все необхідне обладнання. Також додаємо функції, які важливі власникам та бухгалтерам закладів — запустили звіт про доходи та видатки (P&L), тестуємо cash flow та баланс, відпрацьовуємо інші просунуті інструменти управлінської звітності та складського обліку.

Конкуренція між українським софтом і російським була, є і буде. На жаль, ми — українські розробники — зараз не можемо запропонувати користувачу повну автоматизацію всіх бізнес-процесів на підприємстві (управлінського, бухгалтерського, фінансового, податкового, складського та оперативного обліку) в одній програмі. А російське ПЗ це робить. Адже воно розроблялося, адаптовувалося та розвивалося під потреби українського користувача впродовж 30 років. Це й дозволило зайняти значну частку нашого ринку. 

Якби ви 5-10 років тому запитали бухгалтера (або керівника компанії) чому він для бухгалтерського обліку обирає 1C, то отримали б у відповідь «А що, є інші варіанти?». Люди просто не чули про альтернативи. Одна з причин — на початку 90-х у розвиток 1С вклали багато коштів — у сам продукт і PR. І робили це саме з урахуванням потреб українських компаній. Саме тому російський софт зміг закріпитися у нас на десятки років. 

Що змінилося після 24 лютого 

У нас стало більше запитів саме з фразою «Хочемо працювати з українським». Приблизно 30-50% від усіх нових клієнтів називають цю причину. Інтерес до українського точно виріс, але переважно це стосується новостворених компаній. Бізнеси, що давно працюють з 1С та його аналогами, не поспішають переходити на інше ПЗ. 

Чому зміни поки несуттєві: 

  • Звичка. Люди стають рабами своїх звичок, і не хочуть нічого змінювати. Особливо впливає психологічний аспект втоми: зараз і так важко, тож для чого брати новий тягар у вигляді переходу (це час і кошти). 
  • Ціна. У людей є бажання працювати з українським, а от вільних коштів на це часто не вистачає. Держава більшу частину фінансування розподіляє на оборону країни й не може сьогодні допомогти бізнесу розірвати зв’язки з російським. У самих компаній цих грошей також немає. 
  • Функціональність. Якщо компанія користувалася програмою, що автоматизувала бухгалтерський, фінансовий, податковий, складський облік, то від нового ПЗ вона вимагає відповідну функціональність. 

Санкції не працюють

Санкції впроваджують проти юридичних осіб. Якщо зареєструють нову юридичну особу, то й санкцій проти неї вже немає.

Російські розробники маскують свій софт під міжнародний. А дистриб’ютори просувають його на українському ринку. Як це працює: розробники беруть умовний 1С, мінімально змінюють інтерфейс, реєструють на міжнародному ринку, й от ми отримуємо начебто новий продукт ( на кшталт BAS, KBS, UA-Бюджет). 

З точки зору паперів усе законно та немає ніякої загрози. А от при ретельних дослідженнях стає відомо, що це нові юридичні особи російських компаній, які сплачують податки у рф. 

Як виявити замасковане російське ПЗ

У жовтні 2023-го у Раді зареєстрували законопроєкт №10186, який забороняє використовувати ПЗ з програмним кодом мовою агресора (тобто російською). 

Користувач навряд буде «лізти» у програмний код, але йому це й не потрібно — за нього це вже зробили експерти. Тому все, що потрібно зробити, це погуглити більше інформації про конкретне ПЗ. Якщо ви не довіряєте готовим висновкам з інтернету, то перевірте самостійно, користуючись підказками, яких у тому ж таки інтернеті безліч.

Як приклад, поспішаючи «перефарбуватися» під нове ПЗ, залишаються непомічені «хвости». Ось один із них, який і зараз можна зустріти в деяких версіях софту:

  • відкрийте програму;
  • натисніть F1 (контекстна довідка);
  • зустрічайте — перед вами довідка «1С:Бухгалтерія» у незмінному вигляді. 

Чому російське ПЗ — небезпечне

Перша небезпека — це втрата даних. Друга — фінансово-економічна. Коли ви купуєте софт у фізичної або юридичної організації, що зареєстрована на території України, але не є правовласником авторських прав, то значить пізніше компанія має сплатити кошти власникам прав (тобто російським розробникам-правовласникам). А це підживлює економіку агресора. 

Щоб зрозуміти, як це працює, достатньо розглянути приклад, не пов’язаний з програмним забезпеченням. Ви купуєте книгу Стівена Кінга. Вона перекладена українською мовою, обкладинка оформлена українським художником, текст набирали, вичитували й редагували українці, надрукована у видавництві, яке розміщене та зареєстроване в нашій країні. Але для того, щоб цей текст перекласти з оригінала, — видавництво купило авторські права у правовласника. Ви не купували напряму книгу у Стівена Кінга, не платили безпосередньо йому кошти, але автор все одно отримав певний відсоток. 

Це працює й із програмним забезпеченням. Людям потрібно зрозуміти, що купівля російського продукту чи робота з ним і повітряна тривога в їхньому місті — мають прямий зв’язок. 

Ми почали розробку «Вправно» у 2013 році. Тоді ж вивчали, яким софтом для бухгалтерського обліку користуються українці, і зрозуміли, що шансів витіснити 1С немає. Побачили, що компаніям прибутковіше вибирати 1С. Одна з причин — 60% бізнесів не платили кошти за навіть відносно недорогу ліцензію. Ставили піратську версію 1С, а потім лишень платили програмістам за потрібні доопрацювання. У такій конфігурації починати конкурувати з 1С було неможливо.

У 2018 році ми вже працювали на європейському ринку й зацікавились можливістю локалізації для України. Результат був невдалий — попиту на наш продукт не було. Люди цікавилися, звісно, але платити за нього не хотіли. 

Що змінилося після 24 лютого 

Українські компанії вперше почали до нас звертатися самостійно. Тож ми ризикнули та зробили повноцінну локалізацію бухгалтерії для України. Наразі ми працюємо на ринку 10 місяців. Можна зробити висновок, що зміни є.

Бізнеси принципово не хочуть працювати з російським, проте це не стосується всіх. 

Про час і гроші не будемо повторюватися. Є й інша причина: частина українських бізнесів у повному обсязі не сплачує податки. 1С має «унікальну торгову пропозицію», що пропонує підтримку ухилення від податків на рівні платформи. 

Як це працює: один і той же документ, на вибір користувача, може робити (або не робити) принципово різні записи в регістри бухгалтерського обліку Носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. , «податкового» обліку та «управлінського» обліку. 

У реальності підприємство користується «управлінським» обліком, а фіскальній службі надсилає інформацію, створену з «податкового обліку», яка має мало відношення до реальності. Така «триєдина» концепція обліку є нечуваною для Європи та США. Проте рф працює за подібною схемою сама й за 30 років привчила й Україну. Є бізнеси, для яких саме подібна унікальна пропозиція, стає остаточною причиною вибрати російське. 

Що з цим робити 

Кінцевий користувач не завжди може самостійно зрозуміти, чий софт. Тому потрібно глобально проводити освітню роботу та інформувати людей, що є така проблема, вона несе для України небезпеку, і ми можемо її розв’язати. 

Також важливо просувати меседж щодо замаскованих компаній. Якщо російський розробник зробив паперову махінацію та оголосив про міжнародне походження компанії — вона не перестала від цього бути російською. Авжеж, заплатімо росіянам ще грошей і подивимося, де ці гроші опиняться та на що вони їх спрямують.

Я думаю, що допомогло б передбачення відповідальності за порушення накладених санкцій, а також — прецедент їхнього застосування до хоча б одного з дистриб’юторів російського ПЗ, які дурять своїх користувачів. Якщо не буде дистриб’юторів, то й відсоток компаній, що користуються російським софтом, зменшиться. Реальне впровадження задекларованих санкцій неможливе без відповідальності за їх порушення. 

Захисники 1С скажуть, що бізнесам і так важко. Тож додаткові ускладнення не на часі та не варто ламати налаштовані «схеми». Але війна може тривати дуже довго, а небезпека від російського софту та пов’язаного з ним ухилення від оподаткування нікуди не зникне.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...